Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

§ 37. Українські землі у складі Чехословаччини.

• До якої держави належало Закарпаття на початку XX ст.?

• За яким договором Закарпаття ввійшло до Чехословаччини?

• Які суспільно-політичні течії діяли на Закарпатті на початку XX ст.?

1. Політика Чехословаччини щодо Закарпаття.

Закарпаття під офіційною назвою Підкарпатська Русь у міжвоєнний період перебувало у складі Чехословаччини (ЧСР), однієї з найбільш економічно розвинених і політично стабільних держав Центрально-Східної Європи. Тут мешкало близько півмільйона українців, що становило 3,8% населення ЧСР. Близько 80 тисяч населяли м. Пряшів та його околиці у Східній Словаччині, а переважна більшість — Закарпаття. Держава мала міцні демократичні традиції, і кожен, хто поважав конституцію, користувався проголошеними в ній свободами. Чехословаччина, яку очолював відомий європейський інтелектуал, професор філософії Томаш Масарик, вважала себе слов’янською державою, відтак доброзичливо ставилася до українців на Закарпатті, а також до українських емігрантів з Галичини та Наддніпрянської України, котрі оселилися тут чи деінде в країні. Чехословацька столиця Прага у міжвоєнний період стала провідним інтелектуальним центром української еміграції в Європі. Отже, українці Закарпаття опинились у сприятливому політичному середовищі. Проте влада країни не виконала зобов’язання перед міжнародною спільнотою — надати Закарпаттю автономію.

Більшість жителів регіону, близько 82% на 1930 р., була зайнята у сільському господарстві. В інтересах селян у 1920-х рр. провели земельну реформу. Уряд викупив із великими збитками для себе землю в угорських землевласників, поділив її на дрібні ділянки (парцели) і продав через банк селянам. Понад 32 тис. селянських господарств додатково отримали 29 тис. га землі. Влада заохочувала нові методи культивації, впровадження нових сільськогосподарських культур, надавала освітню допомогу селянам, які займалися землеробством і тваринництвом. Проте через перенаселеність, дефіцит ріллі у гірському краї та примітивну агрокультуру більшість селян усе ж таки бідували.

У структурі економіки Закарпаття промисловість становила тільки 2%. За переписом 1930 р., частка зайнятих у промисловості не перевищувала 16 тис. осіб. Розвивалися головно лісова та деревообробна галузі. Жодного нового великого підприємства за двадцять років у краї не побудували, хоча уряд здійснював незначні інвестиції в економіку регіону. Натомість підприємців цікавила лише сировина, яку можна було вивезти, а витрачати кошти на будівництво фабрик і заводів на місцевості, де не було кваліфікованих робітників, вони не хотіли. Всю торгівлю та дрібну індустрію зосередили у своїх руках місцеві угорці, євреї і чехи, котрі становили відповідно 15,4%, 12,8%, 2,9% населення краю. Самі ж робітники одержували значно меншу платню, ніж у економічно розвинених провінціях ЧСР. Водночас уряд розгорнув програму будівництва сучасних доріг, мостів, електрифікації регіону. Загалом в економіку Закарпаття вкладали коштів більше, ніж отримували від нього прибутків.

1. Яку офіційну назву мало Закарпаття, перебуваючи у складі Чехословаччини?

2. В якому становищі перебували селяни Закарпаття?

3. Які галузі промисловості розвивались у Закарпатті? Чому?

Структура населення Підкарпатської Русі за національним складом станом на кінець 1938 р.

2. Суспільно-політичне життя.

Незважаючи на економічну відсталість, політичне життя у Закарпатті було різноманітним і активним. Влада ЧСР не забороняла діяльності політичних партій та рухів, яких тут налічувалося понад тридцять. У регіоні діяли філії майже усіх політичних структур Чехословаччини. Серед політичних напрямків виділялись український, москвофільський (русофільський), русинський. Певний вплив мали і комуністи.

Найдинамічнішою була українська течія, підтримувана новою світською інтелігенцією, вчителями і студентами. Вона починалась як народовський рух інтелігенції, котра прагнула зміцнити зв’язок із селянами. Головною метою руху вважали пробудження національної свідомості населення. Його визнаним лідером став греко-католицький священик Августин Волошин, який очолив Християнську народну партію (ХНП), що активно діяла серед громадськості. ХНП ініціювала утворення товариства «Просвіта», контролювала діяльність «Пласту», під її впливом перебувала Асоціація українських учителів, до якої у 1934 р. входило дві третини усіх педагогів Закарпаття.

Августин Волошин

Із-поміж інших течій виділялося русинство. Його прибічники абсолютизували місцеві особливості, вважали, що слов’янське населення Закарпаття є окремою нацією русинів, відмінною від українців. Одним із центрів русинського руху було м. Пряшів (тепер Словаччина). У 1920-х рр. впливовим напрямком був комуністичний, представники якого популяризували ідеї соціальної рівності. Вони організовували протести під лозунгами покращення становища простих людей, що давало їм змогу провести своїх депутатів до парламенту. Однак згодом серед українських мешканців краю ставлення до комуністичного руху змінилося з огляду на сталінські репресії щодо українців. Зберігала позиції в українському суспільному русі москвофільська течія, котра продовжувала відстоювати ідею національно-культурної і державної єдності з російським народом. Її прихильники гуртувалися навколо культурно-освітнього товариства імені О. Духновича, створеного у 1923 р.

1. Які політичні напрямки існували в Чехословаччині?

2. Назвіть мету лідера закарпатських українофілів.

3. У чому відмінність між русинською і русофільською течіями?

3. Карпатська Україна. Карпатська Січ.

У 1938 р. характер політичних процесів у Закарпатті зазнав суттєвих змін, зумовлених головно зовнішньополітичними реаліями. У зв’язку з агресивною політикою Німеччини, яка претендувала на частину земель Чехословаччини, де мешкали німці, чехословацька проблема стала домінуючою в європейській політиці наприкінці 1930-х рр. 29-30 вересня 1938 р. на Мюнхенській конференції за участю Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії було прийнято рішення про передачу Німеччині Судетської області Чехословаччини. Від неї вимагали також задовольнити територіальні претензії зі сторони Польщі та Угорщини.

У цих умовах 10 жовтня 1938 р. Чехословаччина була проголошена федерацією трьох народів: чехів, словаків та українців. 11 жовтня 1938 р. Закарпаття одержало автономію.

Автономну адміністрацію краю очолив початково Андрій Бродій, згодом новий крайовий уряд сформував Августин Волошин. У листопаді 1938 р. внаслідок Віденського арбітражного рішення адміністративний центр краю Ужгород та інші райони на південному заході Закарпаття, де проживали угорці, окупувала Угорщина.

Крайовий уряд переїхав до Хуста. З ініціативи А. Волошина у січні 1939 р. було засновано Українське національне об’єднання (УНО) — політичну організацію, яка стояла на платформі творення суверенної держави. У лютому 1939 р. відбулися вибори до парламенту — Сейму Карпатської України. Вони завершилися перемогою прихильників суверенітету Закарпаття. Водночас розпочалося формування власних збройних сил — Карпатської Січі, котрою командували Дмитро Климпуш, Іван Рогач, Степан Росоха.

Плакат із серії «Карпатська Україна»

Прапор та герб Карпатської України

6 березня 1939 р. Німеччина захопила чехословацькі території — Богемію і Моравію, давши дозвіл Угорщині на окупацію Карпатської України. Вночі з 13 на 14 березня угорська армія розпочала бойові дії в районі Мукачевого. 15 березня 1939 р. на засіданні Сейму було проголошено незалежність Карпатської України. Сейм ухвалив закон, за яким Карпатська Україна є республікою з вибраним Сеймом. Державною мовою визначено українську. Президентом країни став Августин Волошин. Того ж дня угорське військо досягло Хуста, і за кілька днів, після впертого опору з боку Карпатської Січі, йому вдалося зайняти всю Карпатську Україну. А. Волошин разом з урядом емігрували. Незважаючи на окупацію Закарпаття, проголошення незалежності Карпатської України мало непересічне значення, засвідчивши прагнення українського народу до створення власної держави.

1. Чому у 1938 р. змінився характер політичних процесів у Закарпатті?

2. Що стало приводом для проголошення автономії Закарпаття? В якому році це відбулося?

3. Коли було проголошено незалежність Карпатської України? Хто її очолив?

Мовою джерела. Зі звернення Української Народної Ради «До всіх українців по цілому світі!» у газеті «Нова свобода» від 27 жовтня 1938 р.:

«Ми віримо, що великий 50-мільйоновий український народ підійме своє велике слово і не допустить, щоб наші віковічні вороги знов садили нас в тюрми».

Мовою джерела. Із «Проголошення Всеукраїнської Народної Ради до всього українського народу» від 10 лютого 1939 р.:

«Народе Український ... кріпко віримо, що у новім бою нація Українська героїчно переможе і стане твердою стопою на тисячолітніх горах Золотоверхого, сонцем свободи осяяного, святого Києва!».

Мовою джерела. З Меморандуму делегації Карпатської України до канцлера Німеччини від 24 жовтня 1938 р.:

«Карпатська Україна — складова частина території українського народу. Тому її населення усвідомлює свої обов’язки, що постають перед ним у даний момент не лише стосовно своєї країни, але також стосовно всього українства...».

1. Висловіть судження. Чи можна вважати, що закарпатці прагнули соборної України?

Мовою джерела. З мобілізаційного заклику до населення краю, опублікованого у газеті «Нова свобода» (16 березня 1939 р.):

«При міністерстві війська в Хусті утворився генеральний штаб під проводом полковника Єфремова. Формується армія Карпатської України. Всі бувші військові голосіться до головної команди армії, і нехай не буде ні одного вояка, який би не заоферував свої прислуги державі. Служили ми цісарям, чужим президентам, то послужім своєму народові. Вояки, вас кличе рідна держава!».

1. Чому уряд Карпатської України вважав за потрібне створення війська?

Мовою джерела. З галицького журналу «Жіноча воля» (березень 1939 р.):

«Тоді, коли вісім мільйонів чехів віддало себе під панування німецької держави без найменшого спротиву, в той час тисячі українців збройно виступили проти мадярської кількатисячної армії».

1. Про яку рису закарпатців йдеться в документі?

Тема практичної: Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в XX ст. Опрацюйте матеріал параграфа та цитати з писемних джерел. Дайте письмові відповіді на завдання: 1) Що стало передумовою проголошення незалежності Карпатської України? 2) Чи вважали себе карпатці невід’ємною частиною українського народу? 3) Використовуючи такі слова, як: президент, військо, українська мова, державна символіка, складіть есей на тему: «Третя спроба утвердження незалежності України».

Коли в Україні Сейм Карпатської України проголосив її незалежність та обрав Августина Волошина президентом, ...

на територію Чехословаччини увійшли німецькі війська.

Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939 рр.: https://www.youtube.com/watch?v=5fN4EyWmlZs.

З тексту Конституційного закону про державну незалежність Карпатської України (1939 р., березня 15): https://history.vn.ua/book/xrestomatia/.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- жовтень 1938 р. — Закарпаття одержало автономію:

- січень 1939 р. — засновано Українське національне об’єднання (УНО):

- лютий 1939 р. — відбулися вибори до парламенту — Сейму Карпатської України;

- 15 березня 1939 р. — проголошено незалежність Карпатської України.

2. Поясніть значення понять: українофіли, русофіли, русини, Карпатська Січ.

3. Створіть ланцюжок подій: шлях Закарпаття від автономії до незалежності.

4. Займіть позицію. «Підкарпатська Україна — це сировинний придаток Чехословаччини чи самоврядна частина демократичної держави?». Аргументуйте її.