Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

§ 33. Література. Музика. Театр. Кінематограф. Архітектура. Образотворче мистецтво.

• Назвіть імена художників періоду українізації.

• Які релігійні конфесії існували в добу непу?

• Коли виникла УАПЦ?

1. Література у 1920-1930-х рр. Мистецькі спілки.

Революційний ентузіазм і політика українізації викликали у 1920-х рр. бурхливе мистецьке життя. Почала творити плеяда молодих і талановитих українських митців, сприяючи цим відродженню української культури. Виникла низка літературно-художніх об’єднань: «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Авангард», «Вільна академія пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ). Літературна організація «Плуг» мала на меті поширювати пролетарську літературу й організовувала курси для селянських письменників. Інші літературні групи прагнули створити нову соціалістичну культуру, яка відповідала б найвищим естетичним стандартам. ВАПЛІТЕ, яку заснував у 1926 р. Микола Хвильовий, виступала за високу якість художніх творів і закликала розвиватися, використовуючи європейський досвід і досягнення. М. Хвильовий започаткував дискусію щодо шляхів розвитку української літератури, до якої долучились інші письменники.

Українських читачів ставало дедалі більше, разом з тим, набувала популярності чудова когорта молодих поетів, прозаїків і драматургів, серед яких Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Микола Зеров. Основними складниками світогляду новітньої літературної еліти стали бунт, самостійність мислення та щира віра у власні ідеали. Це були переважно інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на масу. Зрозуміло, що не всі літератори 1920-х рр. досягли високого рівня творчої майстерності. Десятки «пролетарських» письменників створювали тільки ідеологічно вивірені тексти, які не мали художньої цінності. А найвитонченіші твори українських символістів, романтиків, неокласиків найчастіше друкували із пропагандистськими одноденками низької літературної якості.

Із утвердженням сталінізму діяльність різноманітних літературних угруповань була заборонена. У 1932 р. утворено Спілку письменників СРСР, яка мала своє відділення в Україні. Вона окреслила новий офіційний стиль у літературі — так званий соціалістичний реалізм. Діячі української літератури мусили зображати радянських людей патріотами, які завдяки участі у революційній боротьбі й самовідданій праці проймаються соціалістичною свідомістю і так здобувають своє щастя. Всі, хто не вписувався у канони, що встановила влада, не мали права на творчість. Перед письменниками стояв вибір: самогубство (Микола Хвильовий), репресії і концтабори (Остап Вишня), еміграція (Володимир Винниченко, Євген Маланюк) або написання програмових творів на прославу партії (Павло Тичина, Микола Бажан). Доля українських поетів і прозаїків, які не змогли прийняти новий літературний метод, склалася трагічно. Репресували Валер’яна Підмогильного, Марка Вороного, Миколу Зерова, Михайла Семенка та інших, які були страчені або померли в концтаборах чи вчинили самогубство перед загрозою арешту. Творчість тих, кого влада не зачепила, або чітко відповідала компартійним нормам, або ж у період сталінських репресій зазнала значних змін. Страх за свою безпеку в умовах масового терору змушував пристосовуватися, перетворюватися на пропагандистів від мистецтва. Твори М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, І. Кочерги й багатьох інших письменників, створені в цей час, стали типовими зразками соцреалістичного пропагандистського мистецтва.

1. Які літературно-художні об’єднання виникли у 1920-х рр.?

2. Хто з молодих прозаїків та поетів набув популярності у 1920-х рр.?

3. Чи змінилося життя літераторів з утвердженням сталінізму в країні? Як саме?

2. Музика. Театр. Кінематограф.

У республіці розвивалися різні жанри музичного мистецтва: симфонічний, оперний, пісенний, хоровий. Чимало талановитих творів композиторів цього часу поповнило скарбницю як національної, так і світової музичної культури. Знаною в Україні й за її межами була, зокрема, творчість Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Григорія Верьовки. Вдосконалювали майстерність виконавчі колективи, серед яких найвідоміші публіці стали київські: симфонічний оркестр, хорова капела «Думка», капела бандуристів.

Значну роль у розвитку української культури відіграло театральне мистецтво. Незважаючи на різні творчі методи й художні смаки, його представники прагнули задовольнити запити суспільства. Створювали як професійні, так і аматорські колективи. Серед видатних майстрів, які у 1920-1930 рр. зробили значний внесок у розвиток театру, особливо виділялися такі корифеї сцени, як Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Микола Садовський. їм на зміну прийшла плеяда середніх за віком та молодих талановитих режисерів і акторів: Гнат Юра, Іван Мар’яненко, Ганна Борисоглібська, Мар’ян Крушельницький, Амвросій Бучма, Іван Паторжинський, Наталія Ужвій. Яскравою сторінкою в історії вітчизняного театру стала творчість енциклопедично освіченого й геніально обдарованого режисера-новатора Леся Курбаса, який у 1922 р. організував унікальний театральний колектив під назвою «Березіль». Він став своєрідним експериментальним центром з оновлення національного театру. Однак внаслідок сталінських гонінь на українську інтелігенцію Л. Курбаса було несправедливо виключено з цього театру, згодом митця заарештували і відправили до концтаборів, де він загинув.

Київська капела бандуристів. 1924 р.

Перші кроки зробило українське кіномистецтво. Відновили роботу реконструйовані Одеська та Ялтинська кінофабрики, у 1928 р. введено у дію Київську кінофабрику (згодом — Київська кіностудія імені О. Довженка) — одну з найбільших і найсучасніших на той час у світі. Українське ігрове кіно намагалося поєднати революційну тематику з традиційною для попереднього періоду мелодрамою та пригодницькими жанрами. Глядачам запропонували також екранізації класичних творів національної літератури — «Тарас Трясило», «Микола Джеря», «Борислав сміється» і художній фільм «Тарас Шевченко». Переломний етап у розвитку українського кіномистецтва пов’язаний із творчістю Олександра Довженка. Його кінострічки «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) увійшли до числа кращих творів світової кінокласики.

1. Назвіть імена відомих композиторів та мистецькі колективи.

2. Хто в 1920-1930-х рр. були корифеями сцени?

3. Які кінофільми О. Довженка побачили світ на зламі 1920-1930-х рр.?

3. Архітектура і образотворче мистецтво. Релігійна політика влади.

У 1920-1930-х рр. в українському образотворчому мистецтві відбувалися процеси, що об’єднували його з європейськими тенденціями. Наприклад, українські художники впродовж 1924-1934 рр. брали участь у всіх Венеційських бієнале (популярних і престижних виставках мистецтва), що доводило їхній високий професіоналізм, майстерність і обізнаність із тогочасною європейською культурою. Утворювалися численні художні організації, в яких точилася ідейно-мистецька боротьба між представниками різних напрямків. Плідно працювали художники старшого покоління: Михайло Бойчук, Іван Іжакевич, Федір Кричевський, Микола Самокиш. Водночас у художньому житті вже проявили себе митці молодшого покоління — Михайло Дерегус, Володимир Костецький; скульптори Борис Іванов, Михайло Лисенко; графік Василь Касьян.

Розпис Харківського Червонозаводського театру — Свято врожаю 1935 р. М. Бойчук

Літографія «Гуцул з квіткою» та естамп «Карпатська мати». 1923 р. В. Касіян

Традиційне українське фаянсово-фарфорове виробництво відродив Межигірський керамічний технікум. Але незалежна діяльність мистецьких груп була перервана Постановою ЦК ВКП(б) 1932 р. «Про перебудову літературно-художніх організацій», у котрій ішлося про об’єднання всіх митців, які «підтримують платформу радянської влади і прагнуть брати участь у соціалістичному будівництві». Українське образотворче мистецтво 1930-х рр. опинилося під пильним наглядом сталінського режиму. Таке яскраве національне явище, як творчість «бойчукістів», що поєднувала традиції візантійського живопису і давнього українського іконопису, для влади, котра сповідувала атеїзм, було неприйнятним. А головне — «бойчукізм» різко відхилявся від соцреалізму, що стало підставою для репресій. М. Бойчук, його школа і твори були фізично знищені, про них згадували спочатку лише в негативному ракурсі, а потім вони надовго зникли зі сторінок мистецтвознавчої літератури. До середини 1930-х рр. встановилася повна залежність художників від тоталітарного керівництва держави та його ідеології.

Картина «Життя». Триптих (Любов, Сім’я, Повернення). 1925-1927 рр. Ф. Кричевський

Означений період в історії вітчизняного зодчества сповнений суперечностей, сміливих пошуків, прикрих прорахунків і значних мистецьких здобутків. Продовжував працювати Василь Кричевський (будинок письменників РОЛІТ), забудовою Києва керував Володимир Заболотний, автор проекту будівлі Верховної Ради, за проектом Сергія Григор’єва споруджено будівлю, де нині розташована Адміністрація Президента України. Визначальною тенденцією у розвитку архітектури стало масове комплексне будівництво, яке мало задовольнити нові вимоги життя. Розроблялися типові проекти житлових будинків для забудови робітничих селищ, виникали нові за соціальним призначенням типи громадських споруд. З-поміж архітектурних стилів провідне місце зайняв український конструктивізм, ідеї якого пропагувала творча молодь, що об’єдналася в Товариство сучасних архітекторів України (ТСАУ). Йому були притаманні пошуки раціональних конструктивних і планувальних рішень з використанням найновіших для того часу будівельних матеріалів, а взірцем стала будівля Держпрому у тодішній столиці України Харкові. У цьому стилі було збудовано більшість споруд того часу.

Будівля Держпрому у Харкові. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець

Будівля Верховної Ради у Києві 1936-1939 рр. В. Заболотний

Неоднозначною виявилася релігійна ситуація в Україні. Дотримуючись атеїстичного світогляду, більшовики виступали проти будь-якої релігії. Однак за доби непу в Україні існувало кілька релігійних конфесій. Була утворена УАПЦ, швидкий успіх якої занепокоїв більшовицьке керівництво. До того ж УАПЦ критично ставилася до комуністичної влади і залишалась найвпливовішою українською церквою. В 1928 р. прийняли Адміністративний кодекс УСРР, що містив розділ «Правила про культи». Цей документ фактично скасував право на свободу совісті й віросповідань. Керівництво СРСР розгорнуло широку пропаганду, яка зводилася до висміювання релігії та знущань із вірян. «Релігія — опіум для народу!» — стало гаслом цієї кампанії. Багато храмів влада закрила або зруйнувала. Священики зазнавали переслідувань. Так, було розігнано ченців Києво-Печерської лаври, а ці храми перетворили на музей атеїзму. У 1927 р. під тиском ДПУ усунули з посади і заарештували митрополита УАПЦ В. Липківського. Його звинуватили в українському націоналізмі, а УАПЦ, у зв’язку із процесом над СВУ, — в антирадянській діяльності. На початку 1930 р. Синод УАПЦ прийняв рішення про саморозпуск, однак це не врятувало колишніх священиків УАПЦ від переслідування. За станом на 1941 р. в живих залишились один єпископ і 270 священиків, а решта були репресовані. Другу п’ятирічку оголосили «п’ятирічкою знищення релігії». Як наслідок, в Україні на середину 1930-х рр. порівняно з 1913 р. залишилося тільки 9% церков. Решту закрили або зруйнували. Загалом 1930-ті рр. мали сумні наслідки для української культури. «Розстріляним відродженням» назвали згодом літературно-мистецьке покоління 1920-х-початку 1930-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке знищив тоталітарний сталінський режим.

1. Назвіть імена художників старшого й молодшого поколінь.

2. Як постанова ЦК ВКП(б) від 1932 р. вплинула на життя художників?

3. Яку релігійну політику здійснювали більшовики в період сталінізму?

Коли в Україні на сцені театру-студії «Березіль» була зіграна перша вистава, ...

у Долині фараонів в Єгипті британський археолог Говард Картер знайшов вхід до гробниці Тутанхамона.

Фільм «Шляхами історії. Курбас, «Березіль»: https://www.youtube.com/watch?v=UFcVz-gnbMU

Фільм «Розстріляне відродження». Микола Куліш»: https://www.youtube.com/watch?v=2k5IBjktzM8

Фільм «Стан культури України в 30-і рр. XX ст. (укр.). ЗНО з історії України»: https://www.youtube.com/watch?v=8RHlh4Iy6kg

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1922 р. — організовано театральний колектив «Березіль»;

- 1926 р. — засновано ВАПЛІТЕ;

- 1928 р. — введено у дію Київську кінофабрику.

2. Поясніть значення понять: соціалістичний реалізм, «розстріляне відродження».

3. Порівняйте літературне життя в Україні у 1920-1930-х рр., знайдіть спільні та відмінні риси.

4. Напишіть есей на тему «Розстріляне відродження».