Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

Розділ IV. Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

§ 24. Утворення СРСР: наслідки для України.

• В якому році була утворена УСРР?

• Яку посаду в РСФРР займав В. Ленін?

• Які повноваження мали органи влади ВУЦВК та Раднарком України?

1. Міжнародне становище УСРР у 1921-1922 рр.

Після завершення військових дій більшість українських земель стала основною територією УСРР — однієї з 13 держав, що виникли на руїнах колишньої Російської імперії. Якщо Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія насправді здобули незалежність, то Україна, окупована більшовицькою Росією, мала лише формальний статус незалежної держави, хоча Конституція УСРР 1919 р. його декларувала. Першого і практично вирішального удару по декларованому суверенітетові УСРР завдав ЦВК РСФРР, на сесії якого за участю представників більшовицьких республік — України, Латвії, Литви, Білорусії та Криму 1 червня 1919 р. було проголошено утворення воєнного союзу цих республік, причому не укладанням міжнародної угоди, а всього лише директивою (керівною вказівкою зверхньої установи підлеглій, обов’язковою до виконання) Росії. Об’єднувалися життєві сфери діяльності республік — оборона, фінанси, транспорт, телеграф тощо. Цей документ призвів до загострення внутрішнього становища в Україні, збільшив чисельність об’єднаних армій УHPта ЗУHP, різко активізував повстанський рух. Щоб надати директиві законності, у грудні 1920 р. РСФРР нав’язала УСРР нерівноправний колоніальний Союзний робітничо-селянський договір, який підписали з боку Росії В. Ленін та Г. Чичерін, з боку України — X. Раковський. За ним, підтверджували попередню директиву і, водночас, об’єднували комісаріати військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, контроль над якими зазвичай є ознакою незалежної держави. Назвавши ці відносини договірною федерацією, що по суті такими не були, Росія фактично встановила колоніальний режим в УСРР.

Незважаючи на обмеження своїх прав, УСРР з дозволу РНК РСФРР намагалася проводити, хоча б частково, самостійну зовнішню політику. Натомість Раднарком пішов на такі поступки, прагнучи легітимізувати уряд УСРР на міжнародній арені і протидіяти тим самим уряду УНР в еміграції (екзилі). Упродовж 1921 р. були встановлені дипломатичні відносини УСРР з Латвією та Естонією і підписаний договір з Литвою і Ризький договір, що усталив кордон між УСРР та Польською Республікою; схвалено угоду між УСРР і Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами. На початку січня 1922 р. укладений договір про дружбу з Туреччиною. Торговельні угоди були підписані також із Польщею, Чехословаччиною, Румунією, балканськими країнами. Водночас на цьому етапі тривала розбудова дипломатичних структур. Таку роботу здійснював наркомат закордонних справ УСРР, яким керував голова Раднаркому України X. Раковський.

Активність України у сфері зовнішньої політики стурбувала очільників РСФРР. Тому центром усе чіткіше окреслювалася тенденція до обмеження дипломатичних зусиль УСРР. Українських представників залучали до переговорів лише у тих випадках, коли виникала потреба використати геополітичне становище України для розв’язання російських проблем. Спільні делегації формували так, щоб забезпечувати у їхньому особовому складі перевагу росіянам. Отже, керівництво РСФРР не бажало, аби Україна була рівноправним суб’єктом міжнародного права.

1. Який характер мав Союзний робітничо-селянський договір?

2. Визначте зовнішньополітичні пріоритети УСРР.

3. Яким чином РСФРР обмежувала дипломатичну діяльність УСРР?

2. Утворення СРСР. Позиція X. Раковського.

Після директиви 1919 р. та договору 1920 р. немає жодних підстав говорити, що УСРР у 1922 р. готувала Союзну угоду як незалежна держава, бо усі функції, притаманні суверенній державі, забрала Росія. Та навіть уламки української державності — тепер суто зовнішні і формальні — непокоїли московський центр. Тож закономірно, що тиск на УСРР продовжився.

30 грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР проголосив Декларацію про створення Союзу та Союзний договір. Згідно Декларації, РСФРР, УСРР, БСРР (Білоруська Соціалістична Радянська Республіка), ЗСФРР (Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, у складі Азербайджанської, Вірменської, Грузинської соціалістичних радянських республік) започатковували на засадах федерації нову державу — СРСР. Ці документи мали розглянути ЦВК республік, після чого найближча чергова сесія новоутвореного ЦВК СРСР повинна була затвердити текст Декларації та Союзного договору і ввести їх у дію. Нав’язавши своє бачення форми союзної держави, більшовики розпочали серед населення республік масову кампанію на її підтримку. Коли Голова РНК УСРР X. Раковський запропонував перевести наркомати закордонних справ і зовнішньої торгівлі з категорії загальносоюзних у союзно-республіканські та чіткіше окреслити права союзних республік, це стало підставою для його звільнення з посади голови уряду УСРР. Його наступник Влас Чубар намагався не конфліктувати з центром.

Проте утворення СРСР не було оформлено згідно із нормами міжнародного права. Союзний договір так і не був підписаний. Замість цього документа, що повинен був мати характер міжнародної угоди, прийняли внутрідержавний акт — Конституцію СРСР, яку затвердив II з’їзд Рад СРСР 31 січня 1924 р. Вона декларувала право кожної союзної республіки на вільний вихід із Союзу; встановила, що території республік не можуть бути змінені без їхньої згоди. Проте реальна влада в республіках належала РКП(б), тому здійснення ними суверенних прав залишалося формальним. До того ж не був передбачений механізм можливого виходу з СРСР.

1. Коли було проголошено Декларацію про утворення СРСР та Союзний договір?

2. Визначте позицію X. Раковського. Чим вона обумовлювалася?

3. Які рішення були прийняті на II з’їзді Рад СРСР?

3. Статус України в СРСР. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.

У травні 1925 р. відбувся IX Всеукраїнський з’їзд Рад, який затвердив новий текст Конституції УСРР. У ньому юридично закріпили новий статус УСРР як союзної республіки у складі СРСР, визначили компетенцію і функції союзних та республіканських владних структур. Вищим органом законодавчої влади був Всеукраїнський з’їзд Рад, однак початково всі рішення приймалися партійними структурами. У перервах між з’їздами діяв Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК). Органом виконавчої влади став Раднарком України. Для безпосереднього керівництва окремими галузями державного управління створювали народні комісаріати. П’ять наркоматів, що визначали головні функції держави, — закордонних справ, військовий, морський, зовнішньої торгівлі, шляхів сполучення, пошти і телеграфу — були загальносоюзними, тобто керувалися центром; п’ять — народного господарства, продовольства, праці, фінансів, робітничо-селянської інспекції — союзно-республіканськими. Усі інші галузі державного управління, зокрема освіта, соціальне забезпечення населення, охорона здоров’я, належали до компетенції союзних республік.

УСРР була другою після Росії за чисельністю населення і територією республікою Радянського Союзу. У 1925 р. тут проживало 28 млн осіб. Столицею УСРР став Харків, управління здійснювали за триступеневою системою центр-округа-район. Було сформовано 41 округу та 706 районів, а у місцях компактного проживання неукраїнського населення створено 12 національних районів і 538 сільських рад — болгарських, грецьких, єврейських, німецьких, польських тощо. В 1924 р. у складі УСРР утворили Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку (Молдавську АСРР). До неї, окрім молдавського населення, котре проживало на Лівобережжі Дністра, були приєднані кілька районів Одещини та Поділля, де мешкали переважно українці. У Молдавській АСРР тоді проживало більше 545 тис. осіб. її утворення було продиктоване насамперед мілітаристськими планами Москви, яка формувала правничі засади для приєднання усієї Молдови, що перебувала у складі Румунії. Натомість на Кримському півострові у жовтні 1921 р. було утворено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку (Кримську АСРР) у складі Російської СФРР.

Входження УСРР до СРСР неоднозначно оцінювали сучасники тих подій і дослідники. З одного боку, структура СРСР не давала змоги різним народам на власний розсуд влаштовувати свої справи. Остаточні рішення, що стосувалися України, і надалі ухвалювалися у Москві, а не у Харкові. Проте українці мали територію, державні та громадські структури — основи для майбутнього відокремлення України. Право на національно-культурне життя отримало і неукраїнське населення, котре здавна компактно тут проживало. Проте без утворення в період української революції УНР більшовики навряд чи погодилися б на існування УСРР.

1. Які органи влади УСРР утворилися відповідно до Конституції?

2. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний поділ УСРР.

3. Чим керувався московський центр, утворивши Молдавську АСРР?

Населення УСРР (1925 р.)

Населення Молдавської АСРР (1925 р.) 545 тис. осіб

1. Проаналізуйте діаграми. Запропонуйте свої висновки.

Коли в Україні окуповані більшовицькою Росією землі були включені до складу СРСР, ...

з Ірландської Вільної держави були виведені останні підрозділи британських військ.

Союзний робітничо-селянський договір між УСРР і РСФРР (1920 р., грудня 28): https://history.vn.ua/book/xrestomatia/495.html.

Фільм «День в історії. Створення СРСР та Конституції СРСР»: https://www.youtube.com/watch?v=2p7PGaQyeSo.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 30 грудня 1922 р. — І з’їзд Рад проголосив Декларацію про створення СРСР;

- 31 січня 1924 р. — II з’їзд Рад СРСР прийняв Конституцію СРСР;

- травень 1925 р. — затверджено Конституцію УСРР.

2. Поясніть значення понять: «договірна федерація», автономізація, конфедерація, федерація, Всеукраїнський з’їзд Рад.

3. Складіть історичну довідку «Україна в складі СРСР».

4. «Договірна федерація — система рівноправних відносин чи пастка для українців».

Займіть позицію. Свій вибір аргументуйте.