Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

§ 22. Література. Мистецтво. Музика.

• Які літературні стилі були поширені в другій половині XIX ст.?

• В яких українських містах діяли театри на початку XX ст.?

• Назвіть імена відомих композиторів другої половини XIX — початку XX ст.

1. Літературний процес в Україні.

Літературне життя у 1917-1921 рр. представляли як відомі прозаїки, поети, драматурги, так і нові автори, чий талант почав розкриватися в умовах революції і визвольних змагань. Політичні симпатії більшості з них були на боці українських національних сил. Багато літераторів стали активними учасниками тих подій, які відбувалися в Україні. Серед них — Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка. Не всі вони згодом змогли залишитися на батьківщині. Частина зазнала гіркої долі емігрантів.

У роки революції і визвольних змагань плеяду творців української літератури поповнило покоління письменників, які започаткували новий етап у її розвитку. Література цього періоду відобразила надзвичайно складну й суперечливу панораму життя і боротьби, небувалого злету людського духу, моральну ницість, небачену трагедію братовбивчої війни. Вільні від усталених канонів та обов’язкових підходів, поети, прозаїки й драматурги по-різному, відповідно до власних уподобань, світосприймання, літературних традицій і політичних симпатій, відтворювали дійсність, історичний процес, свідками, а нерідко й активними учасниками якого вони були. У той складний час розпочали творчу діяльність майбутні класики української прози Андрій Головко, Олесь Донченко, Іван Ле, Петро Панч тощо.

Із-поміж різноманіття творчих підходів у літературі виокремилося кілька угрупувань. Помітною течією в поезії цього періоду став романтизм, який представляли Володимир Сосюра, Василь Чумак, Василь Еллан-Блакитний. Збірки поезій В. Чумака «Заспів» та В. Еллана-Блакитного «Удари молота і серця» були співзвучними настроям радикальної української молоді, котра пов’язувала з революцією надії на створення незалежної України. Гурток молодих українських літераторів: Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен (Освальд Бурґардт), об’єднаних навколо журналу «Книгар», утворив літературний напрямок «неокласиків». Частина молодих українських митців приєдналася до символістів. Серед них — Павло Тичина, Яків Савченко, Дмитро Загул. За доби УЦР П. Тичина разом з А. Ніковським і С. Єфремовим редагували популярну національно-демократичну газету «Нова Рада», а поема П. Тичини «Золотий гомін» була присвячена святкуванням з нагоди проголошення І Універсалу УЦР. Відомим представником ще одного популярного літературного напряму тих часів — «панфутуризму» — був Михайло Семенко.

1. Хто з літераторів підтримував національно-визвольні змагання 1917-1920 рр.?

2. Які проблеми висвітлювали у своїх творах письменники і поети?

3. Визначте літературні напрямки даного періоду й назвіть їхніх представників.

2. Театр. Музика.

Театр і музика, зрозуміло, не могли розвиватися осторонь тих процесів, які відбувалися в суспільстві. Відтак і вони у цей період зазнали відчутних змін. За доби Гетьманату був заснований Український театр драми та опери.

Київський державний академічний драматичний театр ім І. Франка

Утворений у 1919 р. Новий театр імені I. Франка очолив талановитий актор і режисер Гнат Юра.

Помітним явищем у театральному житті став новаторський театр «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса. Він відійшов від традиційних етнографічних форм у театральному мистецтві, застосував нову сценографію, імпресіоністські підходи. Однією з перших вистав театру стали «Гайдамаки» за однойменною поемою Т. Шевченка.

Діяльність більшовицької влади в театральній сфері позначена насамперед націоналізацією, перейменуванням і закриттям «аполітичних» та «ідейно ворожих» закладів. У серпні 1919 р. уряд УСРР перетворив на державні всі провідні театри.

Музичне мистецтво представляли як професійні, так і самодіяльні колективи. У містах і селах виникли самодіяльні оркестри народних інструментів, мандрівні хорові капели, професійні хори. Розвивалася симфонічна музика, у Харкові, Катеринославі, Одесі працювали симфонічні оркестри. За доби Гетьманату було засновано Державний симфонічний оркестр під проводом Олександра Горілого. З 1919 р. розпочала діяльність Державна українська мандрівна капела («ДУМКА»), якою керував Нестор Городовенко. За короткий час її учасники освоїли великий репертуар, що складався з творів Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, українських народних пісень, колядок, щедрівок, веснянок. Усі концерти «ДУМКИ», що відбувалися в містах та селах, на станціях, заводах і фабриках України, перетворювалися на справжнє національне свято. Активну гастрольну діяльність провадила утворена з ініціативи очільників УHP у 1919 р. Українська республіканська капела (УРК), якою керували Кирило Стеценко та Олександр Кошиць. У 1919-1920 рр. колектив із тріумфом виступив у Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Великій Британії, Голландії. Поразка УНР унеможливила повернення більшості співаків до України. УРК розпалася, давши життя кільком творчим колективам, котрі залишилися в еміграції.

У 1920 р. на базі музично-драматичної школи імені М. Лисенка засновано Київський музично-драматичний інститут. Серед його фундаторів були відомі композитори — Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Пилип Козицький, Левко Ревуцький. Поряд із ними у цей час плідно працювали відомі композитори Яків Степовий, Григорій Верьовка, Борис Лятошинський.

1. Яких змін зазнав театр за доби визвольних змагань?

2. Назвіть музичні колективи, що виникли в 1917-1920 рр.

3. Коли виник Київський музично-драматичний інститут? Хто став його фундатором?

3. Образотворче мистецтво. Скульптура.

Національна революція і жорстока збройна боротьба на захист її завоювань неоднозначно вплинули на українське образотворче мистецтво. У вогні війни і наступних національно-визвольних змаганнях загинула частина художніх цінностей: картин, скульптур, монументів, архітектурних ансамблів. Але, разом з тим, побачили світ художні твори, що містили відбиток часу. Образотворче мистецтво того періоду розвивалося в руслі європейських напрямків і жанрів, поєднуючи їх із традиціями української живописної школи.

5 грудня 1917 р., за доби УЦР, урочисто відкрито Українську академію мистецтв. Видатні українські художники Михайло Бойчук, Микола Бурачек, Михайло Жук, Василь та Федір Кричевські, Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут стали першими її членами. Ректор Академії мистецтв, уродженець Тернопільщини Михайло Бойчук згуртував навколо себе талановиту молодь, переважно селянського походження, якій були відомі й зрозумілі традиції народного мистецтва. Художні полотна майстрів школи М. Бойчука були оригінальним явищем, що не мало аналогів. Ними були відроджені традиції народного і церковного монументального мистецтва.

Послідовники бойчуківців творили у багатьох країнах світу. Помітним явищем в історії українського і світового мистецтва стала творчість Казимира Малевича, одного із засновників абстракціонізму. З 1917 р. в Україні працював видатний графік Георгій Нарбут. На замовлення УЦР і гетьманського уряду він виконав проекти грошових знаків, поштових марок, державного герба і печатки, форми для війська, обкладинок до ратифікаційних актів, грамот із нагоди урочистих подій тощо. За більшовицької влади оформлював книжкові видання, журнали, виступав із політичними карикатурами на білогвардійців.

Василь Кричевський створив дизайн державного герба УНР, який у 1918 р. затвердила Центральна Рада. Саме цей проект використовують нині як малий державний герб України. Активно розвивався жанр політичного плаката, позаяк художньо оформлені плакати були доступні й зрозумілі широкому загалу.

Малий державний герб УHP В. Кричевського

М. Бойчук. Політичний плакат «Шевченківське свято»

Г. Нарбут. Ескіз грошового знака УНР

Пам’ятник Т. Шевченку у м. Ромни. Скульптор І. Кавалерідзе

У протистоянні різних політичних сил того часу важливу роль відводили монументальній пропаганді. У жовтні 1918 р., ще в умовах Гетьманату, в місті Ромни на Сумщині було відкрито перший в Україні пам’ятник Тарасові Шевченку роботи скульптора Івана Кавалерідзе.

Одним із основоположників кубізму в архітектурі був Олександр Архипенко, творчість якого мала значний вплив на сучасників. Політика більшовиків у цьому напрямку зводилася до демонтажу пам’ятників російським імператорам, політичним діячам минулої доби, чимало із яких мали культурну цінність. У Києві було зруйновано пам’ятник княгині Ользі. Така сама ситуація спостерігалася в інших містах. Натомість встановлювали погруддя видатних революціонерів, іноді прижиттєві, які слугували своєрідними ідеологічними символами нового режиму. Отже, за порівняно невеликий часовий проміжок — 1917-1921 рр. — культурні процеси зайняли в історії українського народу помітне місце. Вони відбувалися на зламі історичних епох, втілюючи у собі яскраві, неповторні ознаки того часу і багато в чому суттєво сприяли подальшому розвиткові української культури.

1. Які риси поєдналися в українському образотворчому мистецтві?

2. Коли було відкрито Українську академію мистецтв? Які художники стали її першими членами?

3. Хто автор першого в Україні пам’ятника Т. Шевченку?

Коли в Україні відкрили Київський музично-драматичний інститут, ...

у Празі утворилась Українська військова організація на чолі з Євгеном Коновальцем.

Фільм «Молодий театр» Леся Курбаса: https://www.youtube.com/watch?v=NYiXEXpzEnc

Фільм «Георгій Нарбут. Живі картини»: https://www.youtube.com/watch?v=BRKWUx6r2dY

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 5 грудня 1917 р. — відкрито Українську академію мистецтв;

- жовтень 1918 р. — відкрито перший в Україні пам’ятник Т. Шевченку; скульптор І. Кавалерідзе;

- 1920 р. — засновано Київський музично-драматичний інститут.

2. Поясніть значення понять: романтизм, «неокласицизм», символізм, «панфутуризм».

3. Напишіть есей на тему: «Відомі художники Української Академії мистецтв».

4. Заповніть таблицю «Українська культура в період національно-визвольних змагань:

Галузь культури

Визначні представники

Здобутки/назви творів

Література

Театр

Музика