Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

Узагальнення за розділом: Початок Української революції

1. Розставте події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю. Всеукраїнський національний конгрес; виступ самостійників; проголошення Української Народної Республіки; створення Української Центральної Ради; бій під Крутами; проголошення незалежності УНР; утворення Генерального секретаріату; проголошення Кримської Народної Республіки; підписання Берестейського (Брестського) мирного договору між УНР та Центральними державами.

2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.

A) Українська Центральна Рада; Народний секретаріат; Генеральний секретаріат; Рада Народних Міністрів.

Б) Донецько-Криворізька; Таврійська; Одеська; Донська більшовицькі республіки.

B) інтервенція; ультиматум; терор; універсал.

Г) Директорія; Кургултай; Мусвиконком; Раднарком.

3. Виконайте завдання за історичною картою:

а) локалізуйте територію, на яку поширювалась правочинність Генерального секретаріату згідно з «Тимчасовою інструкцією...»;

б) окресліть територію Української Народної Республіки згідно з III Універсалом УЦР;

в) простежте напрямки наступу більшовиків під час першої війни більшовицької Росії з УНР;

г) визначте територію УНР за Берестейським (Брестським) мирним договором.

4. Пригадайте етапи Української революції 1917-1921 рр. та стисло їх охарактеризуйте.

5. Порівняйте чотири Універсали УЦР за критеріями: дата появи; передумови; основний зміст; наслідки прийняття.

6. Проаналізуйте програмні засади українських політичних партій на початку Української революції.

7. Поміркуйте, чому бій українських гімназистів і студентів під Крутами порівнюють із подвигом трьохсот спартанців.

8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданих нижче та розміщених у § 7 (Михайло Грушевський) та у § 8 (Володимир Винниченко). Порівняйте, що спільного, а що відмінного в їхній діяльності. Відповідь обґрунтуйте.

Петро Болбочан (1883-1919)

Народився у с. Геджев на Хотинщині, яка входила до Бесарабської губернії (нині с. Ярівка Чернівецької області).

Закінчив Чугуєвське піхотне юнкерське училище. Став одним із творців українського війська. Долучився до створення 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького. Сформував 1-й Український Республіканський полк й очолив його. Під час визволення України від більшовиків 2-й Запорізький курінь, яким він керував першим увійшов до Києва, випередивши німецькі війська. 12 березня 1918 р. очолив 2-й Запорізький піший полк, який став найкращим і найбільшим у Запорізькій дивізії. На прапорі полку був напис: «З вірою твердою в конечну перемогу, вперед за Україну». Очолював Кримську групу армії УHP під час визволення Криму від більшовиків. За гетьмана П. Скоропадського служив на російсько-українському кордоні. Командував Лівобережним фронтом під час другої війни з Росією. В січні 1919 р., за наказом С. Петлюри, заарештований за узурпацію влади. А в червні того ж року розстріляний.

Сергій Єфремов (1876-1939)

Народився у селі Пальчик Звенигородського повіту Київської губернії. Закінчив юридичний факультет Київського університету. Став професійним публіцистом. Створив понад три тисячі праць. У роки Української революції був заступником Голови УЦР. У першому українському уряді займав посаду генерального секретаря міжнаціональних справ. Запропонував назву Українська Народна Республіка. З вересня 1917 р. очолював Українську партію соціалістів-федералістів. За УСРР — академік Всеукраїнської Академії наук (з 1919 р.), віце-президент ВУАН, із 1923 р. завідував історико-філологічним відділом академії, очолював Комісію для складання біографічного словника діячів України, Раду Історико-літературного товариства. У 1929 р. заарештований, звинувачений в організації націоналістичної спілки СВУ (Спілка Визволення України). В 1930 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Помер у 1939 р. у Володимирській тюрмі в Росії.

Микола Міхновський (1873-1924)

Народився у с. Турівка на Полтавщині. Закінчив юридичний факультет Київського університету. Створив та очолив УНП. Став лідером самостійницького руху в Україні. Під час Першої світової війни служив у Київському окружному суді. Виступав за створення української армії. Долучився до формування 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького. Очолив «Український військовий клуб ім. П. Полуботка». Належав до складу Українського генерального військового комітету (УГВК). За причетність до виступу самостійників, у серпні 1917 р. відправлений на Румунський фронт.

Восени 1917-го оселився на Полтавщині, обраний Лубенським мировим суддею. Став членом УДХП. Під час антигетьманського повстання виступав за примирення П. Скоропадського й очільників Директорії. Співпрацював з отаманом Н. Григор’євим. До 1924 р. перебував у Новоросійську, на Кубані, де учителював. У 1924 р. повернувся до Києва, був заарештований, через кілька днів відпущений. Через день знайдений повішеним.