Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма

Підказки для тих, хто працюватиме з підручником самостійно

1. Найважливіше! Працюйте з параграфом поступово, читаючи усе від початку до кінця.

2. Перед роботою обов’язково знайдіть (або пригадайте) відповіді на запитання, що розміщені відразу під темою.

3. Найважливіша інформація подана у трьох пунктах параграфа. Дайте відповіді на запитання, що під нею, і запам’ятайте їх.

4. Якщо в тексті йдеться про події на якійсь території, обов’язково відшукайте її на карті, вміщеній у параграфі.

5. Якщо ви прагнете більшого:

• опрацюйте решту рубрик параграфа. Завдання під ними — переважно творчі й спрямовані на формування історичних компетентностей. Частина з них — підвищеної складності;

Мовою джерела. Зі спогадів Володимира Винниченка про Берестейський (Брестський мирний договір):

«...Мир цей був би дуже корисним і для української держави, й для її Уряду, ... коли б цей мир явився не результатом збігу сприятливих обставин, а наслідком нашої сили й волі...».

1. Що об’єднує фрагмент спогадів В. Винниченка та вислів: «Хто платить, той замовляє музику»?

• підготуйтесь аналізувати діяльність історичної особи, користуючись біографічними довідками. Запам’ятайте зображення, вміщені у них;

• рубрика «internet» допоможе вам порівняти, як розвивались Україна та інші країни світу.

6. Під час опрацювання параграфів, у яких подано матеріали для практичних робіт, слід особливу увагу приділити аналізу історичних джерел та виконанню завдань, що під ними.

7. Важливо! Якщо параграф стосується архітектури та образотворчого мистецтва, треба запам’ятати, як виглядають будівлі, ікони, портрети тощо. В підручнику вміщено зображення всіх пам’яток мистецтва, розпізнавання яких вимагає програма ЗНО.

Важливо! Під рубрикою «Підсумуйте свої знання» є перелік дат, які потрібно запам’ятати, та перелік термінів, які необхідно вміти пояснювати і використовувати. А на задньому форзаці підручника розміщено хронологічну таблицю з датами, знання яких вимагають шкільна програма та програма ЗНО.

§ 1. Повторення. Вступ.

• Яким був адміністративно-територіальний поділ українських земель, що належали до Російської та Австро-Угорської імперій, у XIX ст.?

• Що в XIX ст. окреслювали поняттями «колонія» і «метрополія»?

1. Україна і світ на порозі XX ст.

Історики розрізняють календарні століття, які тривають справді сто років, й «історичні століття». «Історичні століття» бувають і довшими, і коротшими за цей термін. Так, XIX ст. європейські вчені часто називають «довгим», оскільки воно охоплює події в Європі: від Французької революції 1789-1799 рр. до початку Великої війни (Першої світової війни) 1914 р., а це справді більше ніж сто років. «Довге» XIX ст. змінило «коротке» XX ст. Його датують зазвичай початком Першої світової війни у серпні 1914 р. Закінчується «історичне» XX століття груднем 1991 р. — із припиненням існування Радянського Союзу, внаслідок чого утворилися незалежні держави, серед яких Україна, і витворилася нова геополітична ситуація у світі.

Отже, початком Першої світової війни завершилося «довге» XIX століття. Його основною рисою стала модернізація, котра охопила всі основні сторони життя суспільства. В економіці — це індустріалізація. Вона забезпечила швидкі темпи розвитку, виникнення нових форм організації виробництва: фабрик, заводів, монополій. На підприємствах запроваджували новітні технології, винайшли конвеєр, телефон, радіо, почалась ера автомобілів і авіації. Найбільших успіхів досягнуто у металургії, машинобудуванні, транспорті, електротехнічній та хімічній галузях. Інтенсивне будівництво залізниць та інших шляхів сполучення прискорило формування ринку, який став основним регулятором виробництва. Небаченими до цього часу темпами розвивалася наука і техніка. Технічний прогрес сприяв формуванню нової якості життя, докорінно змінивши побут людей. Напередодні Першої світової війни розвинені країни світу переживали відчутне економічне піднесення. Модернізаційні зрушення відбувались і в суспільно-політичному житті. На початку XX ст. у багатьох країнах діяли парламенти, громадяни мали політичні права, утвердився принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, легально існували політичні партії і громадські організації, виникла масова преса. Переважали дві форми правління: конституційна монархія та республіка. Урізноманітнилася соціальна структура суспільства, зросла питома вага промислової буржуазії та робітників. Збільшилася частка та роль інтелігенції. До нових умов життя змушені були пристосовуватись усі групи населення. Домогтись успіхів у житті могли працьовиті, наполегливі, налаштовані на конкретні справи, освічені люди.

На початку XX ст. український народ не мав власної держави і належав до Російської та Австро-Угорської імперій. Попри імперську політику, модернізаційні процеси охопили й українські землі. У Росії вони були одними з економічно розвинених регіонів. З-поміж промислового виробництва виділялися кам’яновугільна, залізорудна, машинобудівна, цукрова галузі. Зокрема, п’ять найбільших металургійних заводів виробляли 25% загальноросійського чавуну. Серед

західноукраїнських земель найрозвиненішою була Східна Галичина, на території якої добували майже 5% світового обсягу нафти. Пришвидшились урбанізаційні процеси, урізноманітнився етнічний склад населення. Серед містян Наддніпрянщини українці становили третину жителів, зросла чисельність росіян і євреїв. У Східній Галичині й Північній Буковині більшість мешканців міст були поляками, євреями, німцями, румунами, на Закарпатті угорцями та євреями. У сільській місцевості переважали українці. Економічний розвиток спричинив також зміни у соціальній структурі. Сформувався клас найманих робітників і підприємців, проте найбільшу частку українського суспільства становило селянство. Українська інтелігенція була нечисленною, хоча й порівняно активною. їй належала історична заслуга у конструюванні національної самосвідомості народу, формуванні української ідеї з метою об’єднання українців і утворення на українських землях Української держави. Головною рисою в розвитку культури стало зростання освітнього рівня населення, зумовлене передусім потребою в кваліфікованих кадрах у різних сферах життя. Збільшилася кількість навчальних закладів різних типів. Помітним був внесок українців у розвиток світової та вітчизняної культури.

1. До яких змін привела модернізація в економічно розвинених країнах?

2. Як модернізація вплинула на суспільно-політичне життя?

3. Наведіть прояви модернізаційних процесів на українських землях на початку XX ст.

2. «Коротке» XX ст. у світовій історії.

«Коротке» XX ст. виявилося найдинамічнішим і водночас найсуперечливішим періодом в історії. Воно вмістило в собі як найбільші досягнення людства, так і найбільші його трагедії.

Відбувалися швидка індустріалізація, стрімкий розвиток науки та інформаційного простору. Винайдений комп’ютер та багато інших технічних пристроїв, інтернет, стільниковий зв’язок. Розпочалось освоєння космічного простору. Розвиток медицини дав змогу врятувати мільйони людей від туберкульозу, віспи, цинги, гепатиту і багатьох інших хвороб. Суттєво збільшилася середня тривалість життя людини. Проте були виявлені нові смертоносні захворювання, зокрема СНІД.

XX ст. стало періодом двох світових воєн — глобального протиборства коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, які охопили велику частину країн світу та призвели до грандіозних людських і матеріальних втрат. Війни спричинили падіння імперій та виникнення незалежних держав. Почали поширюватися тоталітарні ідеології: комунізм, фашизм і нацизм. На їхній основі сформувалися деспотичні політичні режими, які прагнули до цілковитого підпорядкування їм суспільства в державі за допомогою монополії на інформацію, пропаганду офіційної ідеології.

Значні зміни впродовж XX ст. відбулись і в Україні. Календарне XX ст. в історії держави поділяють на декілька етапів: 1900-1917 рр. - українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій; 1917-1921 рр. — доба Української революції; 1921-1991 рр. — радянська Україна; 1991 р. — по даний час — Україна незалежна. Скориставшись революційними подіями в Російській імперії, українці відновили власну державність, утворивши Українську Народну Республіку (УНР), але не зберегли її, територію УНР загарбали сусіди. Українські землі були приєднані до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), й на них утворена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Польщі, Румунії, Чехословаччини. Обидві світові війни відбилися на Україні: бойові дії тривали на українських землях, а участь у війнах українці брали у складі армій ворогуючих воєнних блоків. На початку 1990-х рр. внаслідок припинення існування СРСР Україна стала незалежною державою. Акт проголошення незалежності України був прийнятий 24 серпня 1991 р.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України

1914 р. Російські війська у Львові

1. Встановіть зв’язок між світлинами та визначенням «короткого» XX ст.

1. Якими подіями окреслене «коротке» XX ст.?

2. Охарактеризуйте особливості XX ст.

3. Як відобразилося «коротке» XX ст. на політичному становищі українських земель?

3. Завдання і структура курсів історії XX - початку XXI ст.

Курс історії для учнівства 10 класу передбачає синхронне вивчення «Всесвітньої історії» та «Історії України», позаяк тогочасна українська історія органічно вписується у світовий контекст. Така структура дасть змогу краще зрозуміти події і явища, що відбувалися в історії українських земель завдяки встановленню взаємозв’язків із подіями та процесами у світі.

У 10 класі учні й учениці вивчатимуть період історії України, хронологічно обмежений 1914-1945 рр. Зміст підручника викладений у шести темах. У темі «Україна у роки Першої світової війни» розкрито події на українських землях під час Великої війни. Вони стали одним із епіцентрів протиборства між державами Троїстого союзу й Антанти. Затяжна війна спричинила у кількох країнах, зокрема Німеччині, Австро-Угорщині, Росії, соціальні революції, тобто радикальну зміну суспільного життя. Це дало змогу українцям розпочати боротьбу за створення власної держави. Тема «Початок Української революції» окреслює причини та перебіг Української революції упродовж березня 1917 - квітня 1918 рр. — однієї з національних революцій, які прокотилися світом і були спрямовані на завоювання поневоленими народами національної незалежності. В цей час виникла національна держава — Українська Народна Республіка. У темі «Розгортання української революції. Боротьба за відновлення державності» виокремлені основні етапи боротьби за незалежність, проаналізовано їхній зміст і наслідки. Це був час втрачених можливостей, коли українцям не вдалося відстояти право на існування власної держави. Тема «Встановлення й утвердження тоталітарного режиму в Україні» вивчатиме ідеологію і практику сталінізму — одного з різновидів тоталітарного політичного режиму. Більшість українських земель в означений період увійшли до УСРР як складової частини СРСР. У ньому виокремлюють два етапи. Це, зокрема, час реалізації нової економічної політики (1921-1928 рр.) і українізації та час форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та усталення сталінізму (з 1929 р. до подій Другої світової війни). Тема «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період» характеризує правове, економічне, політичне, культурне життя цих земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. У темі «Україна у роки Другої світової війни» розглянуто становище українських земель у 1939-1945 рр., зокрема військові дії, окупаційний режим, рух Опору, повсякденне життя у тилу і на фронті.

Історію XX ст. вивчають, використовуючи численні історичні джерела, зокрема писемні, архітектурні, етнографічні, усні тощо. А краще зрозуміти XX ст. допоможуть нові типи історичних джерел, зокрема плакати, фото- і кінодокументи. Плакат — це зображення (малюнок, фотографія), яке часто супроводжується коротким текстом, що виконує завдання агітації, інформації, реклами. Фотодокументи як образотворчі джерела є статичним відображенням подій, з одного боку, й авторським баченням їх — з іншого. А кінодокументи фіксують події і факти реальності у вигляді послідовно розташованих їхніх зображень, а також звукову інформацію про них. Фотографії та кіно — винаходи XIX ст., однак у XX ст. почалося їхнє масове використання.

1. Чому в 10 класі передбачено синхронне вивчення історії України та всесвітньої історії?

2. Охарактеризуйте теми з історії України, що вивчатимуть у 10 класі.

3. Які порівняно нові історичні джерела допоможуть краще зрозуміти історію XX ст.?

Алгоритм роботи з плакатом

Проаналізуйте зображення на плакаті та визначте:

• час створення плаката;

• подію, у зв’язку з якою плакат створено;

• з якою метою та на чиє замовлення створено плакат;

• яка фігура (об’єкт) на передньому плані, а яка (які) — на задньому і чому;

• які прийоми використано для підсилення впливу плаката на свідомість людей;

• який зміст мав донести плакат до людей.

1. Що спільного у поштівки «Чужого не хочу, а свого не віддам!» із плакатами?

2. Дослідіть зображення праворуч, використовуючи алгоритм роботи з плакатом.

Поштівка, Б. Шіпіх. 1917 р.

Алгоритм роботи зі світлиною

Проаналізуйте зображення світлини і з’ясуйте:

• кого або що зображено на світлині;

• коли і де відбувається подія (за можливості);

• з якою метою зроблено світлину;

• яку додаткову інформацію можна почерпнути зі світлини;

• чи є на знімку підпис, інші написи; яку інформацію вони несуть.

Світлина зроблена в м. Юзівка (нині — Донецьк)

1. Дослідіть світлину, використовуючи алгоритм роботи зі світлиною.

Онлайн-архів «Europeana 1914-1918»: http://www.europeana1914-1918.eu/

Стаття на ресурсі УКРАЇНСЬКА ПРАВДА. ІСТОРИЧНА ПРАВДА про «Europeana 1914-1918»: http://www.istpravda.com.ua/short/2014/01/29/141200/

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- серпень 1914 р. - грудень 1991 р. — «Коротке XX ст.».

2. Поясніть значення понять: «коротке» XX століття, світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція.

3. Використайте інформацію подану в тексті цього параграфа й визначте, які риси були спільними і для «довгого» XIX ст., і для «короткого» XX ст.

4. Підготуйте повідомлення на тему: «Коротке» XX ст. й Україна».

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст