Історія України у визначеннях, таблицях і схемах 7-9 клас

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.

Гетьманування Івана Мазепи (1687—1709 рр.)

Коломацькі статті з Московською державою 1687 р.

Козацький реєстр — 30 тис. осіб, зберігалися компанійські полки.

Посилюється контроль царя над гетьманом, козацька старшина зобов’язується за ним наглядати.

Забороняється підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами.

Гетьман має дотримуватися Вічного миру.

Козацьке військо бере участь у війнах із Кримським ханством і Туреччиною.

Коломацькі

статті

У столиці Гетьманщини Батурині розміщується полк московських стрільців.

Українським купцям забороняється торгувати в Московській державі та Кримському ханстві.

Рекомендується заохочувати україно-московські шлюби

Соціально-

економічна

політика

Беззаперечна підтримка царя.

Роздача земель старшині.

Пільги організаторам промислових підприємств, особливо рудних, паперових, порохових мануфактур.

Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, що була підірвана Руїною.

Уведення панщини.

Придушення селянських повстань і виступів опозиції

Культурно-просвітницька політика

Реставрація та будівництво православних храмів; український архітектурний стиль назвали «мазепинським бароко».

Відбудова Батурина за зразком Версаля.

Набуття Києво-Могилянською колегією статусу академії, збільшення кількості студентів.

Підтримка літератури (І. Максимовича, Ф. Прокоповича, С. Яворського).

Навчання дітей старшини за кордоном

Зовнішня політика

Незважаючи на заборону, мали місце дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами.

Установлено таємні контакти з польським і шведським королями.

У 1708 р. укладено таємний україно-шведський союз проти Росії, який у 1709 р. трансформувався в договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією

Правобережна Україна наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.

До 1699 р. поділена між Річчю Посполитою та Османською імперією

Річ

Посполита

1686 р. — за Вічним миром із Московським царством підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину й Волинь.

1684 р. — відновлено Військо Запорозьке на чолі з А. Могилою, реєстр — 2 тис. осіб

Османська

імперія

1681 р. — за Бахчисарайським мирним договором із Московським царством отримала Південну Київщину, Брацлавщину й Поділля (до 1685 р. тут гетьманував Ю. Хмельницький)

1699 р. — уся територія Правобережжя поверталася Речі Посполитій, яка сприяла заселенню спустошених земель, надаючи пільги переселенцям

Паліївщина

Паліївщина — національно-визвольне повстання на Правобережній Україні під проводом білоцерківського полковника Семена Палія (Гурка)

Дата

1700—1704 рр.

Причини

Розпуск козацьких військ польським урядом після приєднання правобережних українських земель Туреччиною.

Прагнення польської шляхти відновити свої володіння на Правобережжі

Територія

Поділля, Брацлавщина, Київщина, Східна Волинь

Рушійні сили

Козацька чернь, селянство, міщани, українська шляхта

Основні події

1700 р. — козацька армія під проводом С. Палія відбила атаки польського війська на Фастів. Заявлено про намір звільнити Україну від польського панування.

Росія не надала допомоги через союзництво з Польщею в Північній війні.

Від 1703 р. перевагу здобувають польські війська.

1704 р. — московсько-козацьке військо зайняло територію Правобережжя

Результати й наслідки

Повстання було жорстоко придушене спільними діями польських і російських військ.

До 1709 р. Україна була об’єднана під булавою І. Мазепи

Україна в подіях Північної війни

Дата

1700—1721 рр.

Учасники

Війна антишведського союзу (Річ Посполита, Саксонія, Данія, Росія) проти Швеції

Участь

України

Козацькі полки у складі російської армії під командуванням російських генералів воювали в Прибалтиці, Пскові, Білорусі, обороняли Львів.

На території України зведені чималі укріплення. Постачання харчів, фуражу, коней для російської армії, що викликало масове незадоволення українців

Повстання гетьмана І. Мазепи

Мета

Здобуття Україною незалежності

Передумови

1708 р. — укладення військового договору зі шведським королем Карлом XII, за яким шведська армія мала обороняти Україну, старшина й гетьман зберігали свої права та вольності, І. Мазепа ставав довічним гетьманом.

У жовтні 1708 р. шведські війська перейшли на територію Гетьманщини

Основні

події

28 жовтня 1708 р. — І. Мазепа, вірна йому старшина та 4 тис. козаків приєдналися до війська Карла XII; навесні 1709 р. до них приєдналися запорозькі козаки на чолі з К. Гордієнком.

В Україні розпочався царський терор:

• обрано нового гетьмана І. Скоропадського;

• до центральних районів Гетьманщини та на Правобережжя введені російські війська;

• знищено гетьманську резиденцію Батурин разом із жителями;

• зруйновано Запорозьку Січ;

• в усіх церквах Московського царства І. Мазепі проголосили анафему.

27 червня 1709 р. — Полтавська битва між шведськими та російськими військами завершилася перемогою останніх

Причини

поразки

Через свою соціальну політику та тривалу лояльність до Москви гетьман не мав широкої підтримки населення.

І. Мазепа не встиг провести агітацію, тому шведів сприймали як окупантів.

Ізоляція І. Мазепи завдяки рішучим заходам Петра І.

Побоювання розправи з боку російського війська.

Кількісна перевага російського війська (майже вдвічі перевищувало шведське).

Відсутність єдиного тактичного плану Полтавської битви

Результати й наслідки повстання

Україна зазнала значних людських і матеріальних утрат.

Почалася ліквідація автономії Гетьманщини.

В еміграції на території Туреччини опинилися прибічники І. Мазепи — мазепинці.

І. Мазепа не пережив поразки й помер в еміграції в Бендерах у жовтні 1709 р.

Оцінки діяльності І. Мазепи

• Видатний діяч України, який прагнув створити з України незалежну державу західноєвропейського типу з абсолютною владою гетьмана

• Зрадник російського царя, якому складав присягу; його дії призвели до соціально-економічних і людських утрат, прискорили ліквідацію автономії України

Гетьманування Пилипа Орлика

Був обраний гетьманом у 1710 р. в Бендерах козацькою радою; гетьман в еміграції

Боротьба з Росією

1711 р. — здійснив похід на Правобережжя разом із загонами поляків і татар. Змушений відступити під тиском московської армії Б. Шереметьєва.

Брав участь у підписанні Прутського договору 1711 р. між Росією та Туреччиною: Туреччині повертається Азов; Москва не втручається в справи Речі Посполитої та відмовляється від претензій на Правобережну Україну.

Намагався створити широку антиросійську коаліцію, але через несприятливу міжнародну ситуацію його дії не мали успіху

Конституція П. Орлика

Основна ідея — обмеження влади гетьмана й прагнення старшини відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті України.

Україна є суверенною державою під протекторатом Швеції.

Православ’я — державна релігія.

Територія України складається з Чернігівського, Брацлавського й Київського воєводств.

Влада поділяється на три гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) і судову (Генеральний суд).

Гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради (парламенту) у державному управлінні.

Уряди полковників і сотників є виборними.

Козацькі вдови та сироти звільняються від податків і повинностей

Значення Конституції

Стала пам’яткою суспільно-політичної думки та символом боротьби за створення незалежної України

Гетьманування Івана Скоропадського (1708—1722 рр.)

Обраний під час повстання І. Мазепи за наказом Петра І. Уклав із Росією Решетилівські статті 1709 р.:

• контроль Москви за збиранням податків і витратами на утримання козацького війська та гетьманської адміністрації;

• збільшення кількості російських залог у містах Лівобережжя;

• козацька артилерія залишається російському війську;

• прийняття іноземних послів можливе лише в присутності царського представника.

При гетьмані запроваджена посада міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду.

Резиденція гетьмана перенесена ближче до російського кордону — до Глухова.

Петро І самостійно призначає генеральну й полкову старшину, у тому числі росіян і німців

Із Гетьманщини заборонено вивозити будь-які товари, Запорожжю оголошена економічна блокада.

Мобілізації козаків для участі в Північній війні та робіт із будівництва укріплень, каналів і нової російської столиці — Санкт-Петербурга.

Заборонено друкувати книжки українською мовою.

За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії — вихідці з Правобережжя

Малоросійська колегія (1722—1727 рр.)

Після смерті І. Скоропадського (1722 р.) влада в Україні перейшла до Малоросійської колегії, яка започаткувала процес ліквідації української державності. До колегії входили шість московських чиновників на чолі з С. Вельяміновим

Мета

Контроль за діяльністю гетьмана та старшини. Поступове обмеження політичної автономії Гетьманщини, зведення її до статусу провінції

Діяльність

Установлення та стягнення податків до царської скарбниці, провіанту для російської армії.

Розміщення на території Гетьманщини російських військ.

Контроль діяльності Генеральної військової канцелярії.

Контроль роздачі земель старшині та офіцерам.

Розгляд апеляцій на судові рішення українських судів

Гетьманування Павла Полуботка (1722—1723 рр.)

• Призначений Петром І наказним гетьманом.

• Підтримував вимоги старшини ліквідувати Малоросійську колегію та відновити повноцінне гетьманство.

• Започаткував реформу судочинства (запроваджено колегіальні суди, порядок судової апеляції).

• Підписав Коломацькі петиції — звернення до Петра І з вимогою відновлення державних прав України.

• Друге звернення П. Полуботка до царя закінчилося викликом гетьмана та старшини до Петербурга, де їх заарештували й кинули до Петропавлівської фортеці. П. Полуботок помер у в’язниці

Гетьманування Данила Апостола (1727—1734 рр.)

Укладено з Петром II «Рішительні пункти» 1727 р.:

• генеральна старшина й полковники обираються козаками та затверджуються імператором;

• дипломатичні відносини гетьмана — тільки зі згоди імператора;

• українське військо — три полки по 500 осіб під командуванням російських воєначальників;

• росіяни можуть мати володіння в Гетьманщині, а українці — у Росії без обмежень.

Обмежено кількість російських військ в Україні.

Засновано Нову Січ на річці Підпільній (1734 р.).

Укладено «Зведення» українських законів.

Проведено ревізію державних земель, незаконно захоплені повернулися в державне володіння.

Відокремлено гетьманську скарбницю від державної.

Скасовано податки, раніше накладені Малоросійською колегією. Будівництво «Української лінії» — оборонних споруд від Дніпра до Дінця

Правління гетьманського уряду (1734—1750 рр.)

Виникнення

Після смерті Д. Апостола російська імператриця Анна Іоаннівна передала владу в Україні Правлінню гетьманського уряду (видозміненій Малоросійській колегії), що складалося з шістьох осіб, половина з яких були українцями, половина — росіянами

Голова

Князь О. Шаховський

Особливості

Вибори гетьмана не проводилися

Культура України в другій половині XVII — першій половині XVIII ст.

Загальні риси

Розвивалася в умовах існування української державності — Гетьманщини — за підтримки гетьманів.

Виражена тенденція до набуття культурою світського характеру.

Від початку XVIII ст. активізується наступ російського царизму на українську культуру.

Відчутний вплив західноєвропейського бароко

Освіта

Початкова освіта здобувалася в початкових школах (Лівобережжя), братських школах, єзуїтських школах для шляхти (Правобережжя).

Середні освітні заклади — Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми (Лівобережжя), Львівський, Каменецький тощо єзуїтські колегіуми (Правобережжя).

Вищу освіту давали Львівський університет і Києво-Могилянський колегіум (від 1701 р. — академія).

Після Полтавської битви зменшилася кількість студентів Києво-Могилянської академії

Наука

Розвиток філософії.

Формування історичної науки; створено «Синопсис» (1647 р.), що став першим систематизованим підручником з історії.

Проведено перші археологічні дослідження — розкопки Десятинної церкви в Києві

Книгодрукування

Найбільші друкарні — Львівська братська, Почаївська, Уневська, Києво-Печерської лаври.

Польські та єврейські друкарні

Література

Усна народна творчість представлена передусім думами та історичними піснями, що змальовували Національно-визвольну війну та її героїв.

Розквіт стилю бароко.

Полемічна література.

Козацькі літописи першої половини XVIII ст. («Літопис Самовидця», літописи Г. Граб’янки та С. Величка)

Драматургія та театр

Поширення вертепу. Улюбленим героєм стає запорожець, який захищає простих людей.

Розвиток шкільної драми. Основні теми — різдвяний цикл, повчальні п’єси з алегоричним змістом, релігійно-повчальні віршовані драми

Музика

Козацькі маршові пісні.

Розвиток багатоголосних співів.

Викладання музики в колегіумах.

1737 р. — відкриття спеціалізованого музичного училища в Глухові.

Видатні композитори — А. Ведель, Д. Бортнянський. Виникнення цехів музикантів, що обслуговували урочисті церемонії, військові походи та розваги

Архітектура та образотворче мистецтво

Затвердження стилю бароко, який в Україні дістав назву козацького.

Найвидатніші пам’ятки — Спаська церква Мгарського монастиря, церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври, Софійський і Золотоверхий собори в Києві.

Видатні архітектори — С. Ковнір, І. Григорович-Барський.

О. Тарасевич, автор гравюр «Києво-Печерського патерика», уважається засновником української школи граверів.

Основні живописні жанри — іконопис, фреска, портрет.

Іконописні образи відходять від канонів, стають більш земними.

У портреті з’являються риси реалізму.

Парсунний живопис (портрети гетьманів і старшини).

Народні картини із зображенням козака Мамая.

Поява перспективи, світлових і колористичних ефектів