Історія України у визначеннях, таблицях і схемах 7-9 клас

Тема 2. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ в середині XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Загальна характеристика Національно-визвольної війни

Період

1648—1657 рр.

Мета

Звільнити Україну з-під влади Речі Посполитої, згодом — сформувати власну українську державу

Причини

Економічні:

• посилення кріпосного гніту;

• погіршення становища міщан через свавілля польської адміністрації;

• зменшення реєстрового козацтва до 6 тис. осіб. Політичні:

• відсутність української державності;

• нерівність у правовому і політичному становищі української православної шляхти. Національно-релігійні:

• утиски православ’я, братств і братських шкіл;

• поширення унії;

• політика спольщення населення.

Причини

Зовнішньополітичні:

• європейські країни, послаблені Тридцятилітньою війною (1618—1648 рр.), не втручалися в східноєвропейські процеси;

• сусіди Польщі — Московська держава, Швеція та Туреччина — зацікавлені в послабленні Речі Посполитої

Характер

Антифеодальний національно-визвольний під релігійними лозунгами

Рушійні сили

Козацтво, селянство, міщани, дрібна шляхта та православне духівництво

Провідник

Богдан Хмельницький

Союзники

Кримське ханство

Воєнні дії 1648—1653 рр.

Дата

Подія

Результати

19 квітня — 6 травня 1648 р.

Битва в урочищі Жовті Води

Розгром польських військ козаками

15—16 травня 1648 р.

Битва під Корсунем

Розгром польських військ козаками

11—13 вересня 1648 р.

Битва під Пилявцями

Нищівний розгром польської армії козаками

27 вересня — 16 жовтня 1648 р.

Облога Львова

Козаки відступили, узявши викуп

28 жовтня — 14 листопада 1648 р.

Облога Замостя

Перемир’я з Польщею. Тріумфальний в’їзд Б. Хмельницького до Києва (23 грудня 1648 р.)

1649 р.

Облога Збаража

Зборівський договір

Зима 1651 р.

Облога Чернівців, Ямполя, Шаргорода

Польща захоплює українські міста

Червень—липень 1651 р.

Битва під Берестечком

Козацьке військо зазнало жахливої поразки через зраду хана. Білоцерківський договір

22—23 травня 1652 р.

Битва під Батогом

Поразка польських військ

11 жовтня — 5 грудня 1653 р.

Облога Жванця

Вимога татар припинити війну

Формування Української козацької держави

Політичний устрій

Політична влада належала гетьману та козацькій старшині.

Територією Гетьманщини були землі, завойовані українськими військами.

Політико-адміністративний устрій складався з полків, що поділялися на сотні.

Право й судочинство грунтувалися на нормах звичаєвого, козацького, магдебурзького права, Литовських статутах. Польське законодавство не діяло

Соціальний

устрій

Соціальна структура населення складалася з п’яти станів: козацтва, шляхетства, духівництва, міщанства, селянства.

Українське військо налічувало до 300 тис. осіб

Зовнішні відносини

Україна підтримувала дипломатичні відносини з Росією, Кримським ханством, Туреччиною, Річчю Посполитою, Молдавським князівством, Трансільванією; Гетьманщину визнали Венеція, Волощина, Швеція тощо

Польсько-українські договори часів Національно-визвольної війни

Зборівський, 1649 р.

Влада гетьмана поширюється на Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства.

Реєстр налічує 40 тис. козаків.

Державні посади в Гетьманщині посідають українці. Повна амністія повстанцям.

Питання про унію розглядається найближчим сеймом. Євреї та єзуїти залишають Україну.

Таким чином, створено умови для формування української державності

Білоцерківський, 1651 р.

Влада гетьмана поширюється тільки на Київщину.

Козацький реєстр зменшується до 20 тис. осіб.

Польська шляхта повертається до своїх маєтків, а селяни — до шляхти.

Б. Хмельницький розриває союз із Кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин.

Старшину й полковників затверджує король.

Учасники повстання амністовані.

Наслідком цього договору була масова втеча селян із Правобережжя на землі Московської держави — Слобідську Україну

Молдавські походи

Мета: поширення міжнародного впливу Гетьманщини; формування антипольської коаліції; узаконення династії Хмельницьких шляхом родичання з молдавськими правителями

Перший (серпень— вересень 1650 р.)

Українська армія й загони кримських татар захопили столицю Молдавії Ясси. Князь В. Лупул уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов’язувався віддати свою дочку за сина Хмельницького Тимоша, але відмовився від цього після битви під Берестечком

Другий (липень— серпень 1652 р.)

Україно-молдавський союз поновлено, відбулося весілля дочки В. Лупула Розанди і Тимоша Хмельницького

Третій (квітень— травень 1653 р.)

Козацьке військо повернуло владу В. Лупулу, який був скинутий унаслідок державного перевороту

Четвертий (серпень— вересень 1653 р.)

Останній похід Т. Хмельницького до Молдавії, під час якого він був смертельно поранений

Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

• Спустошене Правобережжя, де проходили воєнні дії

• Масове переселення, особливо на Лівобережжя, Слобожанщину

• Голод, епідемії холери й чуми

• Занепад господарського життя

• Зменшення кількості української армії

• Утома від війни, розчарування в гетьманському правлінні, небажання воювати

• Формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої, Валахії, Семиграддя, Молдавії внаслідок стратегічних прорахунків Б. Хмельницького

• Розуміння Б. Хмельницьким неможливості перемоги над Польщею без сильних союзників. Ведення гетьманом переговорів із Туреччиною, Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією

Україно-російські відносини в 1648—1653 рр.

Передумови

Московське царство неодноразово приймало на своїй території повстанські козацькі загони та надавало їм допомогу. Росіяни, як і українці, були православними

Мета

Московської держави: бажання розширити свої території та залучити козаків до охорони держави.

України: воєнна допомога Москви з метою створення власної держави

Результат

1653 р. — московський Земський собор дав згоду на укладення російсько-українського союзу.

8 січня 1654 р. — Переяславська козацька рада ухвалила неодностайне рішення про прийняття Гетьманщиною московського протекторату. Умови входження до Московської держави прописані в Березневих статтях

Березневі етапі 1654 р.

Основний зміст

Визнається зверхність московського царя над Україною.

Козаки зберігають усі права та вольності.

Реєстр складає 60 тис. осіб.

Генеральна та полкова старшина отримують платню

Гетьман обирається козацьким військом, про що сповіщають царя.

Україна має право на зовнішні відносини, крім як із Польщею та Туреччиною.

Податки збираються українськими чиновниками.

У містах зберігається самоврядування.

Підтверджується право православного духівництва на маєтності.

У Києві та на кордонах України з Річчю Посполитою розташовуються російські військові залоги.

Московський уряд зобов’язується вступити у війну з Польщею навесні 1654 р.

У разі татарських нападів на Україну передбачаються спільні московсько-українські походи проти Кримського ханства

Історичні оцінки

Персональна унія, за якою дві країни, маючи одного монарха, зберігають самоврядування

Протекторат Москви над Україною; Україна — васальна, залежна територія.

Входження українських земель до складу Московської держави.

Військово-політичний союз Москви та України.

Конфедерація Московського царства та Гетьманщини.

Возз’єднання України з історичними землями Росії

Значення московсько-українського договору 1654 р.

Для України

Україна зберегла державність.

Україна отримала союзника у війні з Річчю Посполитою.

Договір звільнив православну церкву від релігійних утисків

Для Росії

Збільшена боєздатність армії за рахунок козацького війська.

Придбані родючі землі й сировинні родовища.

Козацькі війська захищали Росію від турецько-татарських нападів.

Поповнення державної скарбниці за рахунок українських податків

Завершення Національно-визвольної війни

Дата

Подія

Результати

Березень 1654 р.

Воєнні дії на території Брацлавгцини, Волині, Поділля

Польські війська не взяли Умані

Червень— вересень 1654 р.

Звільнення Білорусі

Кримський хан переходить на бік Речі Посполитої

Січень 1655 р.

Битва під Охматовим (Дрижипілля)

Не надала переваги жодній стороні

Липень 1655 р.

Шведська інтервенція до Польщі

Польський король пропонує мир Б. Хмельницькому, але безуспішно

Вересень— листопад 1655 р.

Облога Львова козацькими військами

Облогу знято після сплати викупу львів’янами

Листопад 1655 р.

Під Озерною україно-російська армія завдала поразки татарам, що вторглися на Поділля

Кримське ханство знову стало союзником Б. Хмельницького

Віденське перемир’я 1656 р.

Сторони

Річ Посполита та Московське царство

Зміст

Припинення воєнних дій між Москвою та Річчю Посполитою.

Ведення Москвою та Польщею спільних воєнних дій проти Швеції.

Отримання московським царем можливості бути обраним польським королем

Результат

Союз України та Москви фактично втратив силу.

Б. Хмельницький почав переговори про укладення коаліції проти Речі Посполитої, маючи намір розірвати відносини з Москвою

Оцінки діяльності Б. Хмельницького

• Видатний державний діяч, фундатор Української козацької держави, який об’єднав у визвольному русі різні суспільні сили

• Дипломатична діяльність Б. Хмельницького сприяла розв’язанню братовбивчої війни після його смерті

• Розбудова держави, укріплення своєї та старшинської влади були досягнені Б. Хмельницьким за рахунок величезних жертв народу