Історія України у визначеннях, таблицях і схемах 7-9 клас

Тема 7. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ другої половини XIX ст.

Загальна характеристика розвитку культури

• Розвиток культури відбувався за умов існування імперських режимів, денаціоналізації та асиміляції українського народу

• Вплив територіальної роз’єднаності українських земель

• Рушійною силою культурного розвитку стала діяльність національно свідомої інтелігенції

• Значна роль меценатів — цукрозаводчиків Терегценків, Симиренків, які виділяли мільйонні кошти на відкриття шкіл, утримання закладів охорони здоров’я, матеріальну підтримку діячів культури, діяльність театрів тощо

Розвиток освіти

Наддніпрянська Україна

Західноукраїнські землі

Початкова

Позитивний вплив реформи 1864 р.

Від 1869 р. встановлене обов’язкове навчання дітей від 6 до 14 років.

Початкові народні училища.

Земські, приватні, церковні школи.

Дозволене навчання українською мовою.

Недільні, вечірні школи для дорослих.

Поширена шкільна мережа та видання українських підручників завдяки діяльності «Просвіти».

Шкільним навчанням охоплена третина українських дітей.

Через брак шкіл і тяжке матеріальне становище 67 % українців були неписьменними в 1890 р. Малокваліфіковані вчителі

Емським указом 1876 р. заборонена освіта українською мовою

Наддніпрянська Україна

Західноукраїнські землі

Середня

Класичні 8-річні гімназії та 6-річні реальні училища.

Обмежений вступ євреїв, вихідців із нижчих верств населення; висока плата за навчання.

Від 1870 р. працюють жіночі гімназії та 4-річні прогімназії.

Гімназії діяли тільки у Львові та Перемишлі.

Мова навчання — польська, угорська, німецька.

Українські учні становили лише 16 %.

Незадовільний стан середньої освіти на Буковині та в Закарпатті

Вища

Була доступною переважно представникам панівних класів, викладання велося російською, польською, німецькою мовами

Крім Харківського та Київського відкрито Новоросійський університет в Одесі (1865 р.), Харківський, Київський політехнічні інститути, Ніжинський юридичний ліцей, Вище гірниче училище в Катеринославі.

Відкрито Чернівецький університет, Львівський політехнічний інститут, Академію ветеринарної медицини у Львові.

Засновано кафедру історії України у Львівському університеті

Розвиток науки

Природничі науки

О. Ляпунов працював над проблемами стійкості й рівноваги руху механічних систем.

І. Мечников відкрив явище фагоцитозу — поглинання клітинами організму мікробів, створив теорію утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних.

М. Гамалія створив разом з І. Мечниковим першу в Росії та другу у світі бактеріологічну станцію (1886 р.).

Ю. Шимановський винайшов чимало медичних інструментів, працював над проблемами хірургії.

І. Пулюй відкрив рентгенівське випромінювання; у співпраці з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Псалтир та Євангеліє

Гуманітарні науки

М. Костомаров започаткував наукову розробку історії України із залученням вітчизняних і закордонних архівів («Богдан Хмельницький»),

В. Антонович обгрунтував національну особливість минулого українського народу («Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні»),

М. Грушевський у 1898 р. випустив перший том десятитомної «Історії України-Руси», яка залишається найгрунтовнішим дослідженням з історії України.

Д. Яворницький в «Історії запорозьких козаків» проаналізував багатий матеріал із цього питання

Мовознавство й література

Робота видатних мовознавців О. Потебні, П. Чубинського, П. Житецького.

Поява нових тем — майнове розшарування селянства, життя робітників, пошук інтелігенцією свого місця в суспільстві, соціальна й національна боротьба.

Видатні українські літератори: П. Куліш, Панас Мирний, І. Франко, Леся Українка, В. Стефаник

Розвиток мистецтва

Театр

Драматурги: М. Старицький, «За двома зайцями», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»; М. Еропивницький, «Дай серцю волю, заведе в неволю»; І. Карпенко-Карий, «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сто тисяч».

Театри: аматорські; перша українська професійна трупа — львівська (1864 р.), у Наддніпрянщині — Товариство українських акторів (Єлисаветград, 1882 р.) під керівництвом М. Кропивницького, згодом — М. Старицького.

Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті

Музика

Опери: С. Гулак-Артемовський, «Запорожець за Дунаєм»; П. Сокальський, «Мазепа», «Богдан Хмельницький»; М. Лисенко, «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Пан Коцький».

Творчість М. Лисенка (обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору).

Пісня М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не

вмерла України...» виконувалася як національний гімн, а від 2001 р. є Державним гімном України

Архітектура

Зростання потреби в будівництві заводів, банків, бірж, готелів, театрів, музеїв тощо.

Використання нових матеріалів (бетону, залізобетону, заліза).

Змішування різноманітних архітектурних стилів — еклектизм.

Видатні архітектурні пам’ятки — Володимирський собор у Києві (архітектор О. Беретті); будинок Київського політехнічного інституту (архітектор О. Кобєлєв); житлові та громадські споруди в Харкові архітектора О. Бекетова; будинок Львівського політехнічного інституту (архітектор Ю. Захаревич), Оперний театр у Львові (архітектор З. Горголевський) та ін.

Образотворче

мистецтво

Скульптура: монументальна — спорудження пам’ятників (пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві (1853 р.), скульптор М. Микешин); малі форми — скульптор Л. Позен (композиції «Кобзар», «Скіф», «Запорожець у розвідці»).

Живопис: жанровий (М. Пимоненко, «Весілля в Київській губернії»; К. Костанді, «В люди»; М. Ярошенко, «Всюди життя»; І. Рєпін, «Запорожці пишуть листа турецькому султану»); пейзажний (А. Куїнджі, «Місячна ніч на Дніпрі»; С. Васильківський, «На Харківщині»); портретний (Т. Копистинський, І. Труш)