Історія України у визначеннях, таблицях і схемах 10—11 клас

ТЕМА 4. Культура і духовне життя в Україні в 1917—1921 рр.

Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці

• Протягом 1917—1920 рр. відбувалася докорінна ломка старої системи народної освіти, пошуки нових форм, які відповідали б характеру і завданням різних політичних режимів в Україні.

• Розбудова української школи за доби Центральної Ради (було засновано 53 українські гімназії, укладено нові навчальні програми, розроблено план українізації школи).

• Українізація шкільної справи у період Гетьманату П. Скоропадського (існувало 150 українських гімназій, було запроваджено українську мову, історію та географію України як обов’язкові предмети в російськомовних школах, видавалися підручники українською мовою, приділялася особлива увага підготовці кваліфікованих україномовних викладачів тощо).

• Поглиблення українізації школи за доби Директорії.

• Ідеологізація шкільної освіти більшовиками (викладання історії, літератури та інших гуманітарних дисциплін на засадах ідей соціалізму); припинення процесу українізації школи; запровадження безплатного й обов’язкового навчання для дітей віком від 7 до 16 років; створення (започатковано в 1920 р.) єдиної загальноосвітньої трудової семирічної школи, що мала два ступені: 1—4 класи та 5—7 класи; можливість продовження навчання в середніх професійно-технічних школах.

• Заходи щодо ліквідації неписьменності дорослих.

• Розробка УЦР плану заснування вузів з українською мовою викладання. Часткова реалізація цього плану за Гетьманату.

• Ломка дореволюційної системи вищої освіти в умовах більшовицької влади; реорганізація управління вищою школою з метою звуження впливу старої професури й антибільшовицьки налаштованого студентства; запровадження посади комісара вузу з метою політичного контролю та обмеження самоврядування.

• Розширення мережі вищих і середніх спеціальних навчальних закладів у 1919—1920 рр.

• Затвердження нових правил прийому, згідно з якими перевага при зарахуванні надавалася представникам робітничого класу і трудового селянства (березень 1919 р.).

• Скасування плати за навчання, уведення стипендій.

• Створення робітничих факультетів (робітфаків) для підготовки робітничої та селянської молоді до навчання (1920 р.).

• Заснування українських університетів: Державний український університет у Києві (6 жовтня 1918 р.), університет у Кам’янці-Подільському (22 жовтня 1918 р.).

• Заснування зусиллями місцевого земства і «Просвіти» історико-філологічного факультету майбутнього Українського університету в Полтаві.

• Знищення автономії університетів за більшовицької влади.

• Закриття університетів, створення на їхній основі інститутів народної освіти (1920 р.)

Подвижництво творців та діячів культури, їх внесок у вітчизняну та світову культуру

Наука

• Складні умови розвитку науки в роки революції та громадянської війни.

• 24 листопада 1918 р. — урочисте відкриття Української Академії наук (УАН). Перший президент УАН — В. Вернадський. Робота у складі УАН трьох структурних відділів: історико-філологічного, фізико-математичного, соціально-економічного.

• Еміграція великої кількості науковців, рятуючись від політичних переслідувань і голоду

Література

• Відображення у творах літератури 1917—1921 рр. складної й суперечливої панорами життя.

• Помітна течія в поезії — революційний романтизм, представниками якого були В. Сосюра («Третя рота»), В. Чумак («Заспів»), В. Еллан-Блакитний («Удари молота і серця») та ін.

• Виникнення літературних об’єднань:

• «Біла студія» — літературне угруповання українських символістів, створене 1918 р. в Києві, до якого входили Я. Савченко, К. Поліщук, П. Тичина, М. Терещенко, В. Ярошенко, Лесь Курбас та інші; представники угруповання поєднували принципи езотеричних і містичних мотивів з ідеєю національного відродження.

• «Неокласики» — група українських поетів та письменників-модерністів, до якої входили М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара; представники угруповання відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

• «Панфутуризм» — літературне угруповання футуристів в Україні створене після Жовтневої революції, заснування і діяльність якого пов’язані з ім’ям поета і теоретика М. Семенка, який разом з однодумцями розробляв теоретичні питання «нової літератури»

Театральне і музичне мистецтво

• Заснування за доби Гетьманату Українського театру драми та опери.

• 1918 р. — видання Народним секретаріатом освіти України розпорядження місцевим радам «Про введення контролю над діяльністю кінематографів і театрів».

• Діяльність корифеїв української сцени — О. Мар’яненка, М. Борисоглібської, молодих талановитих акторів — О. Сердюка, Л. Гакебуша, К. Кошевського.

• 1917 р. — заснування Лесем Курбасом «Молодого театру» — театру пошуків нових форм втілення сучасної та класичної драматургії.

• 1920 р. — заснування у Вінниці Українського драматичного театру ім. І. Франка, який очолив Гнат Юра.

Театральне і музичне мистецтво

• 1918 р. — заснування за доби Гетьманату Державного симфонічного оркестру під керівництвом О. Горілого, який у 1919 р. за радянської влади перейменували в Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка

• Діяльність симфонічних оркестрів у Харкові, Катеринославі, Одесі.

• Створення Української державної капели під керівництвом О. Кошиця.

• 1919 р. — створення Державної української-мандрівної капели («ДУМКА») на чолі з Н. Городовенком.

• Заснування Української-республіканської капели (УРК), яка в 1919—1920 рр. з успіхом виступала за кордоном (Австрія, Франція, Бельгія, Голландія тощо); розпад капели через еміграцію великої кількості митців.

• 1920 р. — створення на базі музично-драматичної ніколи ім. М. Лисенка Київського музично-драматичного інституту.

• Творчість композиторів М. Леонтовича, Я. Степового, Л. Ревуцького, Г. Верьовки, Б. Лятошинського та інших

Образотворче

мистецтво

• Загибель великої кількості художніх цінностей (картин, скульптур, монументів, архітектурних ансамблів тощо) під час війни.

• 5 грудня 1917 р. — урочисте відкриття Української академії мистецтв, ректором якої став М. Бойчук, а членами — видатні українські художники: М. Бурачек, М. Жук, В. та Ф. Кричевські, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут.

• Об’єднання навколо ректора Української академії мистецтв молодої талановитої молоді, які заснували так звану школу Бойчука, що справила значний вплив на подальший розвиток не лише українського, а й світового мистецтва.

• Творчість талановитого українського графіка Г. Нарбута.

• Відкриття в жовтні 1918 р. у Ромнах (на Сумщині) першого в Україні пам’ятника Т. Шевченку (скульптор І. Кавалерідзе)

Релігійне життя

• Процес секуляризації культури — звільнення від церковного впливу в громадській та інтелектуальній діяльності, художній творчості тощо.

• 1 січня 1919 р. — проголошення Директорією УНР автокефалії Української православної церкви, але політична нестабільність не дозволила реалізувати це рішення.

• Кінець січня 1919 р. — ухвалення РНК УСРР «Закону про відокремлення церкви від держави і школи від церкви», згідно з яким передбачалася передача в руки держави храмів; надання органам влади права закривати небажані храми.

• Наступ більшовицького керівництва на релігію і церкву (священики та віруючі ставали жертвами червоного терору).

• Глибокий розкол православної церкви.

• Створення передумов для організаційного оформлення Української автокефальної православної церкви