Підручник з Біології і екології (профільний рівень). 10 клас. Царик

§ 47. Категорії природозаповідання і режими охорони заповідних територій

Заповідні території беруть безпосередню участь у процесі природокористування, оскільки заповідний режим передбачає певні форми її господарського використання. Для заповідних територій та об’єктів розрізняють п’ять базових видів режимів збереження, а саме: абсолютної заповідності, регульованої заповідності, заказний, непрямого збереження, відтворення та збалансованого природокористування. Режим абсолютної заповідності відносять до пасивних форм охорони природи. Інші чотири режими збереження природи відносять до активної форми її охорони. Кожна з одинадцяти категорій заповідності має специфічний набір режиму збереження та основні завдання і функції.

У природних заповідниках (ПЗ) природоохоронний режим є суворим на всій території, забороняючи будь-які форми господарської діяльності. Тому в заповідниках проводяться науково-дослідницькі, навчальні, просвітницько-виховні заходи, а також спеціально дозволені форми природокористування, пов’язані, наприклад, з необхідністю ліквідації захворювання фітоценозів тощо.

У біосферних заповідниках (БЗ) здійснюють функціональне зонування території, відповідно до якого встановлюють певні природоохоронні режими для кожної з виділених зон: заповідної, буферної, зони антропогенних ландшафтів. У заповідній зоні функціонує режим природного заповідника. У буферній зоні встановлюється диференційований режим охорони, оскільки вона може використовуватись для науково-дослідних робіт, обмеженої рекреації, екологічного туризму. У зоні антропогенних ландшафтів основна роль належить економічній функції та функції сприяння сталому розвитку. Тому її природоохоронна роль є незначною. Вона використовується для збереження культурних цінностей, рекреаційних, спортивно-туристських, екопросвітницьких цілях.

Національні природні парки (НПП) орієнтовані на виконання чотирьох основних функцій: збереження природи, рекреаційної, науково-дослідницької, освітньо-пізнавальної. Територія НПП поділяється на чотири функціональні зони: заповідну, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарську. Режим заповідної зони НПП є близьким до режиму ПЗ. У той же час рекреаційні екопросвітницькі завдання є вторинними щодо головної мети, однак їх реалізація передбачає чітку диференціацію режимів природокористування в межах рекреаційної і господарської зон. Основне призначення зони регульованої рекреації - науково-освітня та еколого-виховна робота водночас з діяльністю щодо відновлення корінних екосистем. Зона стаціонарної рекреації має рекреаційне призначення і виділяється в найсприятливіших для відпочинку місцях. У цій зоні розташовуються об’єкти відпочинку й оздоровлення відвідувачів, а також парки, сквери, місця прогулянок. Господарська зона НПП виділена з метою впровадження збалансованого менеджменту природними ресурсами на територіях інших землекористувачів. Це сільгоспугіддя, лісові угіддя, рибне господарство, традиційні ремесла, населені пункти, об’єкти управління парком.

Регіональні ландшафтні парки (РЛП) є близькими у функціональному плані до категорії «національний природний парк». На відміну від НПП, вони можуть створюватись поблизу міст і мають місцеве значення.

Заказники є найпоширенішою в Україні категорією заповідних об’єктів. Вони створюються з метою збереження та відтворення природних комплексів, природних ресурсів та підтримання загального екологічного балансу. Залежно від цільового призначення та відповідного режиму охорони їх поділяють на типи (ландшафтні, ботанічні, загальногеологічні, ентомологічні тощо). Режим охорони у заказниках може різнитись, однак незмінним для всіх є заборона або обмеження тих форм господарської діяльності, здійснення яких суперечить цілям і завданням заказника.

Пам’ятки природи - це унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення (мал. 74). За характером походження і необхідним режимом охорони їх поділяють на типи: комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні. Господарська діяльність, що суперечить основній меті створення пам’яток природи, є забороненою. Водночас вони можуть використовуватись у наукових, освітніх рекреаційних та культурно-естетичних цілях.

Мал. 74. Черемський дуб (обхват - 6 м, висота - 25 м, вік - понад 600 років) росте в урочищі «Сузанка» в Черемському заповіднику

Мал. 75. Дендропарк «Софіївка»

Заповідні урочища, заповідні природні резервати створені з метою охорони природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, естетичне й наукове значення. Заповідний режим є суворим і не передбачає якихось форм природокористування, однак його забезпечення покладається на землекористувачів.

Штучно створені категорії заповідних об’єктів (ботанічні сади, дендрологічні (мал. 75) і зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва) також відносять до категорії заповідних відповідно до наукової, культурної, естетичної та господарської цінності їх територій, колекцій, ландшафтних композицій. Режими заповідності передбачають збереження сприятливих умов утримання живих колекцій рослин і тварин, паркових композицій тощо.

Аргументи і факти

Класифікаційна схема природно-заповідного фонду України

Категоріальна структура

Походження

Ранг значення

Правовий статус

Функціональна структура

К

Пк

Пп

Шп

Мжз

Здз

Мз

Юо

Оз

Оо

По

I. Біосферний заповідник

+

+

+

+

II. Природний заповідник

+

+

+

+

III. Національний природний парк

+

+

+

+

IV. Регіональний ландшафтний парк

+

+

+

+

Продовження таблиці

Категоріальна структура

Походження

Ранг значення

Правовий статус

Функціональна структура

К

Пк

Пп

Шп

Мжз

Здз

Мз

Юо

Оз

Оо

По

V. Заказник

+

+

+

+

+

1. Ландшафтний

+

+

+

+

+

2. Ботанічний

+

+

+

+

+

3. Загальнозоологічний

+

+

+

+

+

4. Орнітологічний

1

+

+

+

+

5. Ентомологічний

+

+

+

+

+

6. Іхтіологічний

+

+

+

+

+

7. Гідрологічний

+

+

+

+

+

8. Загальногеологічний

+

+

+

+

+

9. Палеонтологічний

+

+

+

+

+

10. Карстово-спелеологічний

+

+

+

+

11. Лісовий

+

+

+

+

VI. Пам’ятка природи

+

+

+

+

+

1. Комплексна

+

+

+

+

+

2. Ботанічна

+

+

+

+

3. Зоологічна

+

+

+

+

+

4. Гідрологічна

+

+

+

+

+

5. Геологічна

+

+

+

+

VII. Заповідне урочище

+

+

+

+

VIII. Ботанічний сад

+

+

+

+

IX. Дендрологічний парк

+

+

+

+

+

X. Зоологічний парк

+

+

+

+

XI. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва

+

+

+

+

+

Умовні позначення: К - категорія; Пк - підкатегорія; Пп - природного походження; Шп - штучного походження; Мжз - міжнародного значення; Здз - загальнодержавного значення; Мз - місцевого значення; Юо - юридична особа; Оз - за охорону відповідає землекористувач; Оо - олігофункціональнии об’єкт; По - поліфункціональний об’єкт

Ключові категорії і поняття

• біосферні заповідники

• природні заповідники

• національні природні парки

• регіональні ландшафтні парки

• заказники

• пам’ятки природи

• заповідні урочища

ВИСНОВКИ

1. Заповідні категорії поділяють на дві основні групи: природного походження та штучно створені. У групі природних заповідних територій налічують сім заповідних категорій. У групі штучно створених заповідних об’єктів є чотири основні категорії.

2. Відповідно до основних завдань заповідних категорій і їх функціонального призначення діють заповідні режими. Обґрунтування і дотримання заповідного режиму є однією з найважливіших складових збереження заповідного об’єкта.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які розрізняють базові режими збереження природи для заповідних територій?

2. У чому полягає специфіка заповідного режиму для природного заповідника?

3. У чому відмінності у заповідному режимі біосферного та природного заповідників?

4. Які особливості природоохоронного режиму НПП і на чому він базується?

5. Заказники та особливості диференціації їх заповідного режиму.

6. Які особливості природоохоронного режиму пам’яток природи і заповідних урочищ?

7. *Спробуйте порівняти режими лісокористування, землекористування та заповідного природокористування.