Підручник з Біології і екології (профільний рівень). 10 клас. Царик

Тема IX. Військова справа і природокористування

§ 40. Військові дії — криза для довкілля. Мілітаризація і ресурси

• Військові дії — криза для довкілля. В усі часи війни впливали не тільки на життя людей, а й на природу. В період військових дій на невеликих територіях концентрується величезна кількість людей, тварин і техніки. Локальні воєнні конфлікти, які постійно виникають між державами, завдають значної шкоди довкіллю. В разі виникнення глобального військового конфлікту із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших сучасних видів зброї ймовірна повна загибель біосфери і людства.

• Мілітаризація і ресурси. Під мілітаризацією розуміють дії державних органів у сфері економіки, політики та соціуму, спрямовані на нарощування військової міці держави. У світових арміях несуть службу близько 29 млн осіб, ще 16 млн працюють у галузях, які забезпечують функціонування військово-промислового комплексу.

Функціонування військово-промислових комплексів навіть у мирний час вже є загрозою для навколишнього середовища. Для потреб військових ведуться розробка корисних копалин, виплавка металів, діяльність величезних сучасних виробництв, працюють найкращі наукові лабораторії тощо. За підрахунками вчених, людство щороку витрачає на озброєння та військову діяльність близько 1 трлн доларів (мал. 62, 63). Для прикладу: США у період з 1940 по 2000 рік витратили на військову діяльність і озброєння близько 20 трлн доларів, а на охорону природи і відтворення природних компонентів за той же період - 0,8 трлн доларів. Грошей, які витрачались на один день ведення військових дій у Перській затоці, вистачило б на фінансування п’ятирічної програми імунізації дітей в усьому світі проти шести найнебезпечніших хвороб, що зменшило б смертність на 1 млн життів щороку.

Військова промисловість дає величезну кількість відходів. Наприклад, військово-промисловий комплекс США щороку утворює 400-500 тис. т токсичних відходів. Майже безперервно відбувається утилізація та знищення старого обладнання, боєприпасів тощо.

Мал. 62. Річні, військові витрати деяких країн

Мал. 57. Країни, що входять у двадцятку лідерів за витратами па оборону (% від ВВП)

Мал. 64. Випробовування атомної бомби під кодовою назвою «Єдиноріг» було здійснено французами 24 серпня 1970 р. у Тихому океані

За період так званої холодної війни було здійснено понад 500 ядерних випробувань із викидом приблизно 25 млн Кі Цезію-137 і 20 млн Кі Стронцію-90, тобто близько 6 т сильно радіоактивних речовин з періодом розпаду у навколишньому середовищі сотні і тисячі років (мал. 64).

Своєрідною лабораторією для виробництва методів сучасних військових дій і випробувань нової зброї стала війна у В’єтнамі (1964-1975). Під час ведення військових дій було скинуто 21 млн авіабомб і витрачено 229 млн снарядів загальною масою близько 15 млн т. Над лісами В’єтнаму було розсіяно близько 100 тис. т дефоліантів з метою знищення природної рослинності. В результаті повністю загинула рослинність на мільйонах гектарів лісів і на 360 тис. га сільськогосподарських земель. Особливо небезпечним був хімікат «ейджент оранж», дією якого знищені величезні площі тропічного лісу, постраждало близько 2 млн людей, у тому числі і 60 тис. американських солдатів.

Військове вторгнення Іраку в Кувейт і подальші військові дії США у цьому регіоні призвели до величезних екологічних збитків, хоча їх тривалість була незначною (мал. 65). Відбувся розлив великих обсягів нафти, горіло близько 700 свердловин на площі понад 1000 км2, що становило на добу близько 6 млн барелів нафти. За три місяці горіння в атмосферу потрапило близько 50 тис. т оксидів сульфуру, 3 тис. т оксидів нітрогену, 500 тис. т вуглекислого газу і утворилася величезна маса попелу і сажі, яка вкрила 75 % території Кувейту. Викид такої кількості забруднювачів призвів до локального похолодання на 2,5-4 °С, яке спостерігалось на південному заході Азії. Більше 600 км узбережжя і майже вся акваторія Перської затоки була вкрита нафтою, яка виливалась із свердловин і зруйнованих нафтопроводів і танкерів. Крім того, військові Іраку свідомо вилили в затоку майже 2 млн т нафти, щоб запобігти висадці американського десанту. Розлив нафти призвів до масової загибелі птахів, морських черепах і риби. Водночас у мілководній Ормузькій затоці нафта досягла дна і досі негативно впливає на всі форми океанічного жита.

За час військових дій у колишній Югославії у 1999 році під час бомбардувань було зруйновано кілька сотень різноманітних виробництв і промислових складів. У навколишнє середовище потрапило 100 т ртуті, 800 т соляної кислоти, 3 тис. т їдкого натрію, близько 250 т рідкого хлору. В кінцевому результаті більша частина цих речовин потрапила у р. Дунай, яка є джерелом питної води для багатьох мільйонів людей. Війська НАТО застосовували снаряди з так званим збідненим ураном, який є надзвичайно токсичним і радіоактивним металом.

Мал. 65. Військові дії авіації США у Кувейті

• Світові тенденції «гонки озброєнь». Гонка озброєнь - величезна загроза людству не лише як небезпека виникнення термоядерної війни. На неї, як уже зазначалося, щороку витрачається майже 1 трнл дол. А це дорівнює затратам праці близько 100 млн людей упродовж одного року у високо розвинутих країнах. Спостерігається тенденція постійного зростання світових витрат на гонку озброєнь. Під військові бази відводиться значна частина території країн. Виготовлення і нарощування величезних арсеналів зброї завдає непоправних збитків довкіллю. Особливо небезпечними є зберігання та захоронення ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва, аварії на військових заводах, бойових літаках, підводних човнах з ядерними та водневими бомбами.

Крім загрози термоядерної зброї, все реальнішою стає загроза екологічної зброї (провокування землетрусів, цунамі, порушення озонового шару над територією потенційного ворога тощо), мілітаризація космосу. Тому першочерговим завданням є припинення гонки озброєнь. Його вирішення потребує демілітаризації економіки.

Аргументи і факти

• У першу світову війну (1914-1918) було втягнуто 38 країн. Військові дії велися на площі близько 4,1 млн км2. Було мобілізовано 74 млн осіб, загинуло 9,5 млн, а ще 20 млн померло від ран і хвороб. Уперше було застосовано хімічну зброю, якою було уражено 1,3 млн осіб.

• Набагато страшнішою була Друга світова війна. В ній брала участь вже 61 держава, воювало близько 110 млн солдатів, загинуло близько 55 млн осіб. Військові дії велися на площі понад 27 млн км2. Вперше застосовано атомну зброю проти мирного населення японських міст Хіросіма та Нагасакі. Японські військові робили спроби ведення бактеріологічної війни.

• На утримання одного солдата, виготовлення і розробку для нього озброєння, військової техніки у світі витрачається в середньому 20 тис. дол. США. Водночас для навчання одного школяра витрачається близько 500 дол. США. Ці цифри засвідчують тенденцію домінування мілітаризації світового господарства.

Ключові категорії і поняття

• військова діяльність

• військово-промисловий комплекс

• відходи ВПК

• мілітаризація

ВИСНОВКИ

1. Функціонування військово-промислових комплексів - це війни, які несуть величезні руйнування, винищення людей і всього живого на Землі, руйнацію природних ландшафтів, а виникнення ядерного чи бактеріологічного конфлікту може призвести до руйнації біосфери в цілому

2. Мілітаризація і сталий розвиток є взаємовиключними категоріями. Тому за умов реалізації міжнародної стратегії сталого розвитку людству необхідно відмовитися від подальшої мілітаризації економіки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому проявляється негативний вплив на довкілля військово-промислового комплексу?

2. Яких екологічних збитків завдають військові дії?

3. Скільки річних ВВП України витрачається на мілітаризацію у світі щороку?

4. *Назвіть основні способи подолання екологічних проблем у військово-промисловому комплексі.