Підручник з Біології і екології (профільний рівень). 10 клас. Царик

§ 32. Нормування антропогенних навантажень, пов’язаних з рекреаційною діяльністю

• Аспекти нормування антропогенних рекреаційних навантажень. Проблему нормування антропогенних рекреаційних навантажень можна розглядати з двох аспектів: методичного і прикладного. Методична сторона нормування антропогенних навантажень полягає у розробці методик їх оцінок. Прикладний аспект нормування рекреаційних навантажень полягає у встановлені режимів відвідування природних об’єктів і природних комплексів, які б запобігали рекреаційній деградації.

• Методики оцінювання глибини антропогенних змін ландшафтів. З метою дотримання певних екологічних норм і стандартів у районах масового відпочинку й оздоровлення населення розроблені методики проведення оцінок і дотримання певних стандартів, норм антропогенних рекреаційних навантажень на природу. Оцінюючи рекреаційний вплив на навколишнє середовище, враховують такі чинники: вид рекреації, зонально-азональні особливості природних комплексів, величину, масштаби, характер, тривалість впливу тощо. Відповідно до типу ландшафту окремого природного комплексу передбачено оцінку ступеня його рекреаційної стійкості, стадії рекреаційної дигресії - показники, від яких залежить максимальне рекреаційне навантаження. Показники рекреаційного навантаження розраховуються у осіб/га впродовж певного періоду часу. Оцінка рекреаційного навантаження дає підстави щодо встановлення режиму відвідуваності паркових зон, екологічних стежок і туристичних маршрутів.

Зміни ландшафтів унаслідок антропогенного навантаження можна провести методом експертного оцінювання. Він ґрунтується на ранжуванні видів антропогенного впливу на природні комплекси. Кожен вид природокористування вносить певну глибину змін і перетворень у природні комплекси. Тому певним видам природокористування відповідають певні види угідь (природних і антропогенізованих), облік і характер яких засвідчують певний ступінь антропогенізації ландшафтів. Співвідношення цих угідь свідчить про глибину змін і перетворень: незначні зміни - за наявності в регіоні до 75 % природних угідь, надмірні зміни - за наявності в регіоні близько 23 % природних угідь. Інколи розраховують коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафтів (згідно з методикою В. Анучіна, М. Лемешева, К. Хофмана, 1972) за десятибальною системою з метою оцінки ступеня зміненості і перетвореності ландшафтних комплексів для подальшої їх оптимізації.

Проблеми нормування антропогенних навантажень на рекреаційні комплекси можуть вирішуватись через оптимізацію природокористування регіону. Розробка оптимізаційних моделей передбачає проведення оптимальної функціонально-просторової організації території з метою досягнення необхідних пропорцій різних видів природокористування, оскільки збалансоване природокористування передбачає запровадження і підтримку тих виробничих і господарських напрямків діяльності, які відповідають наявному природно-ресурсному потенціалу території.

Аргументи і факти

Таблиця 1

Максимальне рекреаційне навантаження на території природно-заповідного фонду при організованій формі рекреації

Нормований компонент ландшафту і вид його використання

Навантаження, осіб-день/га

1. Дорожньо-алейна система:

1. З твердим покриттям і оглядовими майданчиками:

а) 8-12 % площі

120

б) 12-15% площі

150

2. 3 твердим покриттям без оглядових майданчиків:

а) 8-12% площі

100

б) 12-15% площі

130

3. Ґрунтова з оглядовими майданчиками:

а) 8-12% площі

70

б) 12-15% площі

90

4. Ґрунтова без оглядових майданчиків:

а) 8-12 % площі

50

б) 12-15 % площі

30

Наведені нормативи рекреаційних навантажень дають змогу розрахувати оптимальні величини рекреаційних навантажень на природні ландшафти територій та об’єкти природно-заповідного фонду України.

Таблиця 2

Максимальне рекреаційне навантаження на природні ландшафти для розміщення наметових таборів на території природно-заповідного фонду України

Нормативний компонент ландшафту і вид його використання

Ступінь стійкості

Рекреаційне навантаження, осіб-день/га

Критерії

Неорганізований відпочинок

Технологічний*

Психологічний**

Стадій дигресії

І

II

III

Територія для розміщення наметових таборів

Місця в глибинних ділянках, осіб-день/га

облаштовані

1

300

30

-

-

-

2

275

22

-

-

-

3

250

15

-

-

-

не облаштовані

1

-

8

10

8

4

2

-

5

8

5

3

3

-

3

5

3

2

Місця на прибережних ділянках, осіб/км

облаштовані

1

400

100

100

75

50

2

350

75

80

60

40

3

300

50

50

40

30

не облаштовані

1

-

30

25

20

17

2

-

20

20

16

14

3

-

15

15

12

10

Примітка. *Технологічний критерій: рекреаційне навантаження з урахуванням технологічного критерію передбачає проведення благоустрою території.

**Психологічний критерій: рекреаційне навантаження з урахуванням психологічного критерію є таким, за якого забезпечується психологічний комфорт рекреантів.

Ключові категорії і поняття

• нормування рекреаційних навантажень

• рекреаційна стійкість

• стадії рекреаційної дигресії природних комплексів

ВИСНОВКИ

1. Нормування антропогенних рекреаційних навантажень особливо актуальне в межах туристсько-рекреаційних комплексів, де зосереджена велика кількість рекреантів, розвинута туристсько-рекреаційна інфраструктура, рекреаційна діяльність є головним чинником антропогенних змін і порушень природного середовища.

2. В основу методик розробки норм і стандартів рекреаційних навантажень на природні ландшафти покладено підходи до визначення їхньої рекреаційної стійкості та стадій рекреаційної дигресії у різних зонально-азональних умовах.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які критерії є визначальними під час оцінки рекреаційного навантаження на природні системи?

2. Як ви розумієте рекреаційну стійкість природних систем і від яких чинників вона залежить?

3. Що означають стадії рекреаційної дигресії ландшафтів?

4. Чому на облаштованих ділянках природно-заповідного фонду допустимі рекреаційні навантаження є вищими, ніж на необлаштованих?

5. *Як пов’язані між собою нормування рекреаційних навантажень і оптимізація природокористування?