Географія. Україна у світі: природа, населення. 8 клас. Топузов

Експедиція ІІ. Географічний простір України

Маршрути:

І — Україна на політичній карті Європи і світу

II — Формування території України

IIІ — Україна на карті годинних поясів

Батьківщиною українського народу є Україна. Велика це і чудова країна — там жили наші прадіди, діди і батьки, які боронили її від ворогів і проливали за неї свою кров, щоб вона була вільна і незалежна. І тепер там живе український народ, наші брати і сестри, молодші і старші. Вони мають ту саму мову, ту саму релігію, ті самі звичаї, національні традиції і ті самі бажання — жити вільно і ні від кого не залежно на своїй землі і бути єдиними господарями.

Степан Рудницький, фундатор географічної науки в Україні

Маршрут 1. Україна на політичній карті Європи і світу

Мої орієнтири:

  • називати істотні ознаки політичної карти, складники державної території;
  • розрізняти фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави;
  • наводити приклади країн-сусідів України;
  • пояснювати відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнані держави»;
  • характеризувати географічне положення України;
  • показувати на карті суходільні та морські кордони України;
  • визначати за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах;
  • оцінювати політико-географічне положення держав та геополітичні події, географічне положення України

§ 8. Політична карта світу. Державний лад країн

  • Як формувалася політична карта світу?
  • Пригадайте з курсу історії, які розрізняють періоди розвитку людства та їх хронологічні межі.

ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ: ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ ТА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ. Основними елементами політичної карти світу є держава, країна, територія, кордони. Територія включає в себе землю (суходіл), надра, атмосферний і водний простір та характеризується географічним положенням. Згідно з нормами міжнародного права на Землі виділяють такі види територій: держави, залежні країни і території, води відкритого моря, Антарктида. Країна — це частина земної поверхні з постійним населенням, природними ресурсами, яка обмежена політичними межами (кордоном). Держава — це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна.

Чи знаєте ви, що...

У 1900 р. на планеті налічувалося лише 55 суверенних держав, наприкінці 2015 р., за даними ООН, у світі налічувалося 195 країн, з них 193 — члени ООН.

Політична карта певною мірою відображає історичний розвиток людства, і тому етапи її формування збігаються з історичними періодами. Давній період тривав від найдавніших часів до V ст. Тоді досягали вершин розвитку та розпадалися перші держави: Давній Єгипет, Месопотамія, Давня Греція, Македонія, Карфаген, Давній Рим (Римська імперія), Ізраїльсько-Іудейське царство.

У середні віки (V—XV ст.) значні ділянки суходолу вже були поділені на окремі держави. Чималі площі займали в Європі Візантійська імперія, Священна Римська імперія, Київська Русь, а пізніше Франція, Англія, Іспанія; в Азії — Китай, Індія; в Америці — самобутні держави ацтеків, майя, інків.

Новий період (кінець XV — початок ХХ ст.) охоплює час від епохи Великих географічних відкриттів до кінця Першої світової війни. У цю епоху існували такі великі колоніальні держави, як Велика Британія, Франція, Російська імперія, Австро-Угорщина, Османська імперія (Туреччина), Японія. Значні колоніальні володіння мали також США, Італія, Німеччина, Бельгія, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Данія та Швеція (у полярних і приполярних широтах).

Чи знаєте ви, що...

Проблема війни та миру є однією із глобальних. Війни не лише переформатовують політичну карту світу, вони знищують величезну кількість населення планети, у тому числі й мирного. Після Другої світової війни на планеті фактично не було спокою:

• У Корейській війні (1950-1953 рр.) загинуло близько 1 млн осіб.

• Під час В'єтнамської війни (1957-1975 рр.) — до 3,8 млн осіб.

• Війна СРСР в Афганістані (1979-1989 рр.) призвела до втрат 2 млн осіб (мал. 30).

• У Другій Конголезькій війні (1998-2002 рр.) втрати перевищили 5 млн осіб.

Новітній період поділяють на чотири етапи. Перший — це формування політичної карти після завершення Першої світової війни. На цьому етапі відбулися такі події:

• Німеччина й Туреччина втратили свої колонії, які перейшли до Великої Британії та Франції — країн-переможниць у Першій світовій війні.

• Австро-Угорщина розпалася на незалежні Австрію, Угорщину, Чехословаччину. Цей розпад сприяв утворенню Югославії та Польщі.

• На теренах Російської імперії утворилася Радянська Росія, а пізніше — СРСР. Окрім цього, з'явилися незалежні країни Фінляндія, Польща, Литва, Латвія, Естонія, які мають вихід до Балтійського моря.

Другий етап тривав з 1922 до 1949 р. Для нього характерним є формування різних типів тоталітарних режимів, у тому числі й із фашистською ідеологією: Італія, Німеччина, Іспанія, Угорщина, Румунія, Португалія. Особливий різновид тоталітарного режиму, який під світлими ідеологічними гаслами пригнічував як особистість, так і все національне, був сформований у СРСР. Тривав переділ карти Європи, Азії й Африки, активними учасниками якого були: Німеччина, СРСР, Італія, Японія. Ці події супроводжувалися війнами, що поступово переросли у Другу світову війну (1939-1945 рр.) — найкривавішу за всю історію людства. Результатами цієї війни для політичної карти світу були:

• Розпад Німеччини на дві країни: НДР і ФРН.

• Утрата Німеччиною Східної Пруссії.

• Утрата Японією та Італією своїх колоніальних володінь.

• Утворення ряду незалежних держав, у тому числі й Ізраїлю.

• Розкол світу на два нові табори: Східний (соціалістичний), до якого належали СРСР, Польща, Болгарія, Румунія, Чехословаччина, та Західний (капіталістичний), який об'єднав у поглядах на розвиток світу США, Велику Британію, Францію та інші країни. Відповідно утворилися два військові блоки: Країн Варшавського договору та НАТО.

Третій етап Новітнього періоду тривав протягом 1950-1986 рр. Він характеризується найбільшим рівнем протистояння між Сходом та Заходом, а також зростанням національної свідомості у країнах третього світу (ті, що розвиваються) в Азії, Африці, Америці. У результаті цього:

• Позбавилися колоніальної залежності майже всі країни Азії, Африки, Латинської Америки та Океанії.

• Відбулася низка воєн та збройних протистоянь між Ізраїлем та Арабськими країнами: Єгиптом, Сирією, Ліваном, Йорданією та Палестиною.

• Утворилися політичні та економічні союзи між країнами, що розвиваються: ОАЄ (Організація Африканської Єдності), ОПЕК (Організація країн — експортерів нафти).

Україна і світ

Найімовірніше, вам доводилося чути, що про сучасну Україну світ дізнався після аварії на Чорнобильській АЕС. Інформація про цю подію докотилася до найвіддаленіших куточків світу й, на жаль, лишилася чи не найхарактернішою ознакою нашої держави. Водночас ця техногенна катастрофа змусила всіх землян переглянути свої погляди щодо збереження довкілля й розпочала відлік четвертого етапу Новітньої історії розвитку людства й формування його політичної карти.

Четвертий етап розпочався з 1986 р. і триває донині. Сигналом до його початку стала найбільша у світі техногенна катастрофа — аварія на Чорнобильській АЕС. Таким чином, глобальні проблеми (екологічна та війни і миру) зініціювали примирення Сходу і Заходу, призупинення гонки озброєнь. На початку цього етапу був чітко задекларований пріоритет політичних чинників над військовими. Усе це привело до подальшого розвитку демократії та боротьби за права людини. Результатами цих процесів стали:

• Зміна політичних та економічних орієнтирів Китаю; відновлення суверенітету Китаю над Гонконгом і Макао.

• Знищення расової нерівності в Південно-Африканській Республіці та декларування рівності рас.

• Об'єднання Німеччини (НДР приєдналася до ФРН, з поступовим перенесенням столиці в Берлін).

• Розпад СРСР на 15 незалежних держав: Литву, Естонію, Латвію, Україну, Молдову та ін.

• Розпад Югославії та Чехословаччини, у результаті чого утворилися такі незалежні держави, як: Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Чехія, Словаччина.

• Утворення наймолодшої нині країни світу — Південного Судану — шляхом від'єднання від Судану частини території та проголошення її незалежності.

• Економічне об'єднання Західної Європи та формування Європейського Союзу. Еволюційні процеси розширення меж ЄС через інтеграційні процеси із країнами Центральної Європи.

ГЕОгалактика

Проаналізуйте випуск теле- або радіоновин, публікації про міжнародні політичні події в газетах і журналах щодо висвітлення відносин між Україною та іншими країнами. Спробуйте їх спроектувати та визначити, як вони впливають на формування політичної карти світу, і нашої держави зокрема.

Крім суверенних держав, є чимало територій, які мають різний ступінь визнання або належать до невизнаних чи перебувають у стані розпаду. Складні часи переживає Сомалі, де в результаті міжусобиць між різними угрупуваннями фактично існують кілька територіальних утворень. Усі ознаки незалежної держави має Тайвань, який Китай офіційно вважає своєю територією. Проблемними зонами є Палестина, Придністров'я, Абхазія (мал. 31).

Скориставшись ресурсами мережі Інтернет або географічною енциклопедією, визначте, яка з країн раніше здобула незалежність: Бельгія чи Бразилія; Намібія, Литва чи Словенія.

Картографічний навігатор

Мал. 31. Політична карта світу сьогодні

  • 1. Укажіть, як змінилися кордони країн Європи за останні 100 років. З чим пов'язані ці зміни?
  • 2. Знайдіть та покажіть на карті країни, які утворилися після 1986 р.

ФОРМИ ПРАВЛІННЯ. На кінець 2015 р. у світі налічувалося 193 незалежні держави. Вони мають різні форми правління, основними з яких є: республіка, монархія, співдружність націй.

Які форми правління та державного ладу вам відомі з курсу історії?

Республіка — це така форма правління, за якої суверенні права на владу належать усім громадянам країни або їх більшості. Таку форму державного ладу вважають найбільш прогресивною. Прикладами республік є Україна, Франція, США, Польща, Греція, Аргентина, Ізраїль. Є такі види республіканського ладу: президентська республіка (одна особа поєднує повноваження глави держави і глави уряду); парламентська республіка (коли законодавча влада належить парламенту, а виконавча — уряду); парламентсько-президентська республіка (президент є главою держави, а уряд формується парламентською більшістю).

Україна і світ

У світі налічується 143 республіки, у тому числі — Україна, та 30 монархій.

Монархія — це така форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху цілком або частково. Ця влада передається у спадок. Переважна частина монархічних країн розташована в Європі та Азії. Розрізняють такі форми монархій: конституційна, абсолютна, теократична.

Конституційна монархія — це така форма державного ладу, за якої влада монарха обмежена конституцією. Зазвичай законодавчу функцію здійснює парламент, виконавчу — уряд, а монарх є лише формальним носієм влади, виконує представницьку роль. До числа конституційних монархій належать: Велика Британія (мал. 32), Бельгія, Норвегія, Швеція, Іспанія, Малайзія та інші країни.

Мал. 32. Єлизавета ІІ є королевою Великої Британії з 1952 р.

Абсолютна монархія — це форма правління, коли законодавча й виконавча влада зосереджена в руках монарха, наприклад, як в Омані. За теократичної монархії глава держави має абсолютну владу й одночасно є головною релігійною особою (так у Ватикані, Саудівській Аравії).

Серед монархій лишилась одна імперія — Японія. Є Велике герцогство — Люксембург, кілька князівств — Андорра, Монако, кілька султанатів — Бруней, але переважна кількість королівств — Бельгія, Норвегія, Данія та ін.

Співдружність націй — об'єднання незалежних держав, що раніше були у складі Британської імперії, на засадах спільних цінностей і цілей (справедливе правління, верховенство закону, свобода особи тощо). Членами Співдружності нині є більш як 50 держав, зокрема — Канада, Австралія, Нова Зеландія, Ямайка та ін.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ. Усі держави мають свою територіально-організаційну структуру й поділяються на унітарні, федеративні та конфедеративні. Унітарна держава є цілісною у своєму складі. До таких належать Франція, Україна, Італія, Японія, Туреччина. Федеративна держава об’єднує у своєму складі автономні утворення, які мають певну політичну самостійність (Росія, США, Бразилія, ФРН). Конфедерація — це постійний союз суверенних держав, створений для досягнення певних політичних цілей.

Адміністративний устрій кожної країни світу має свої особливості. Так, у Німеччині одиницею такого поділу є землі (мал. 33). Вони мають високий рівень самоуправління, бо ця країна є федеративною. Схоже явище спостерігається у Швейцарії, де одиницями адміністративного поділу є кантони.

Мал. 33. Карта земель Німеччини (держав-регіонів та вільних міст)

В унітарних країнах, таких як Франція, Італія, Угорщина, Польща, Білорусь, адміністративні одиниці є більш залежними від центральних органів влади. Це пояснюється однорідністю національного складу, спільністю історичного розвитку та традицій державотворення. Найбільші адміністративні одиниці в кожній із країн називаються по-різному: у Польщі — воєводствами, у Франції — комунами, в Україні — областями.

ДЕРЖАВНИЙ ЛАД В УКРАЇНІ. Засади державного ладу нашої держави прописані в її Основному Законі — Конституції України. Згідно з її статтею 1 Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. Стаття 2 проголошує Україну унітарною державою з республіканською формою державного правління.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. Етапи формування політичної карти світу збігаються з історичними періодами розвитку людства: давнім, середньовічним, новим та новітнім.

2. За формою правління держави поділяються на монархії, республіки та співдружність націй.

3. За формою територіального устрою розрізняють унітарні та федеративні держави, конфедерації.

4. Україна є унітарною державою, що має республіканську форму правління.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Схарактеризуйте основні етапи формування політичної карти світу. Які зміни на ній відбулися останнім часом?

2. Що поєднує такі країни, як Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія?

3. Схарактеризуйте особливості державного ладу України.

4. Наведіть приклади країн з унітарною та федеративною формами устрою. Знайдіть і покажіть їх на політичній карті світу, уміщеній у вашому атласі.