Географія. Україна у світі: природа, населення. 8 клас. Топузов

Експедиція V. Природа та населення свого адміністративного регіону

МАРШРУТИ:

І — Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування та розвитку

ІІ — Природа регіону. Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. об’‎єкти природно-заповідного фонду

ІІІ — Населення регіону. Кількість та структура населення. Етнічний склад. Особливості зайнятості населення

По землі іти, щоб себе знайти.

Свою душу пізнати до дна.

Микола Сингаївський, український поет

Маршрут 1. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування та розвитку

§ 56. Регіональні особливості географічних назв в Україні

  • Пригадайте з уроків української мови, що таке топоніми.
  • Які назви мають географічні об’‎єкти вашої місцевості?

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ. Під час вивчення географії ви часто стикалися з назвами різних об’єктів, або топонімами. Назви водних об’єктів називають гідронімами, нерівностей земної поверхні — оронімами, населених пунктів — ойконімами. У кожній назві відображено мовні особливості та певну інформацію, яку заклав у ній той чи інший народ, що проживав у минулому на цій території.

• Пригадайте, яку назву в давнину мали Дніпро, Дністер, Південний Буг.

ГІДРОНІМИ УКРАЇНИ. Географічні назви водних об’єктів є найдавнішими. Назви українських річок та озер здебільшого походять від старослов'янської мови. Так, слов'янське коріння мають слова на «стр»: струмок, струмінь; назви водних об’єктів: Струта, Стрий, Стриня, Стрипа. Зі старослов'янської походять назви озер Світязь, Синевир, річки Рось (у давнину слов'яни так називали воду, адже існує слово «роса»).

У давні часи річка могла називатися на різних територіях по-різному. Давньогрецький історик Страбон зазначав, що річка, яка протікає через Дакію, має назву Дунай, а поблизу Понту, тобто Чорного моря, вона вже називається Істр. Наші предки по-іншому дивилися на притоки річки, беручи до уваги головну річку не з витоку до гирла, а навпаки. Тому ліва притока Дніпра називається Десна (від старослов. «десниця» — права).

Як ви вже знаєте, українці є автохтонним народом, який упродовж тисячоліть жив по обидва боки Дунаю. Тому в українських народних піснях Дунай згадується частіше, ніж Дніпро. Адже в давні часи Дунай був серединною (основною) річкою праслов'янського етносу, а Дніпро протікав на крайніх його рубежах. Є велика ймовірність того, що Істр — давня назва Дунаю — має саме слов'янське коріння.

Частина гідронімів України трансформувалися в процесі свого розвитку. Наприклад, назва річки Сіверський Донець має одночасно іранське («дон» — означає річка) та слов'янське походження. Свого часу на цій території жили слов'янські племена — сівери.

У гідронімах часто закладена інформація про особливості річки. Так, Красна означає красива, гарна річка, яка, як правило, протікає посеред мальовничих ландшафтів. Кам'янка — це річка з кам’янистим дном, її тюркомовним аналогом є Ташлик, адже «таш» означає камінь. Назви річок Біла, Молочна, Жовті Води вказують, які гірські породи розмивають їхні води.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТОПОНІМІВ. Кожний регіон України має свої особливості географічних назв. Наприклад, у Криму з давніх-давен жили греки, кримчаки, караїми та кримські татари, і це чітко можна простежити в топонімах. Назва «Крим» походить від тюркського «кирим», що означає — рів. Також тюркське походження мають назви Кара Даг («Чорна гора») та Бахчисарай («Палац-сад»), а Ай-Петрі — це грецька назва, вона означає «Святий Петро».

Чи знаєте ви, що...

Назва найвищої вершини Карпатських гір Говерла, за однією з гіпотез, походить з тюркської мови й означає «важкопрохідне підняття». Назва вершини Кримських гір Роман-Кош з тюркської дослівно перекладається: «Лісовий загін для худоби». Слово «могила» в назві найвищої вершина Приазовської височини Могила Бельмак означає за географічною термінологією «горб». У тюркській мові «могила» (bol) має значення ділити, розділяти. Тож назва Могила Бельмак могла виникнути від того, що цей об’єкт служив колись природним кордонним знаком для двох повітів ногайських татар. А в середині XVIII ст. тут проходив кордон Українських земель з Туреччиною.

У північній, західній та центральній частині України чимало назв населених пунктів мають слов'янське походження. Зокрема, це — Київ, Вишгород, Біла Церква, Бориспіль, Житомир, Тернопіль, Стрий, Кам'янець-Подільський, Миргород. А південна та південно-східна частини України багаті на тюркські й іранські назви: Каланчак, Токмак, Казантип, Ізмаїл.

Антропоніми — це топоніми, що походять від власних назв. Прикладами їх є: Іванівка, Гнатівка, Ганнівка, Дмитрівка, Пертове, Петрівське, Сидори тощо. Окремі антропоніми є літописно підтвердженими, на честь кого вони названі. Так, м. Васильків (Київська область) — на честь Володимира Великого, який отримав ім'я Василь при хрещенні, Львів — на честь короля Лева, сина Данила Галицького.

Як ви переконалися, світ топонімів є доволі цікавим, тому географічні назви потребують ретельного вивчення. Допомогти в цьому можете й ви. Варто збирати та записувати географічні назви на спеціальних картках. Що більшу картотеку ви створите, то більше назв можна буде дослідити.

Дізнайтеся, чому в давнину Донецький кряж (мал. 191) мав назву Аланські гори. Поміркуйте, з якою особливістю цього географічного об’єкта пов'язана ще одна його назва — Оленячі гори.

Мал. 191. Донецький кряж. Кринка

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. Топоніми — це географічні назви: вони поділяються на гідроніми (назви водних об’єктів), ороніми (назви нерівностей земної поверхні), ойконіми (назви населених пунктів).

2. Найдавнішими із назв географічних об’єктів є гідроніми.

3. Топоніми несуть у собі важливу інформацію, у тому числі й географічну.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Назвіть основні топоніми рідного краю. Визначте, яке мовне походження мають більшість географічних назв вашої місцевості.

2. Підготуйте розповідь про походження назви вашого населеного пункту.

3. Візьміть участь у виконанні учнівського проекту на тему: «Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування та розвитку свого регіону». Зібрані матеріали оформіть у вигляді дослідницьких нотаток.