Географія. Україна у світі: природа, населення. 8 клас. Топузов

§ 49. Урбанізація

  • Пригадайте з курсу історії, коли виникли міста та з чим це було пов'язано.
  • Як урбанізація впливає на розвиток господарства регіону й країни загалом?

ЗРОСТАННЯ РОЛІ МІСТ. Перші міста з'явилися в давні часи. Людність деяких із них становила сотні тисяч осіб, що на тлі тодішнього народонаселення було надто високим показником. Такими містами були: Вавилон, Ніневія, Латна, Сіань, Мемфіс. Першими урбаністичними центрами Античної епохи були Рим, Афіни, Карфаген, Олександрія. Населення тодішнього Риму перевищувало 1 млн осіб, саме місто мало чітку структуру забудови, ефективну систему водопостачання та каналізації, кілька десятків бібліотек. В епоху Раннього Середньовіччя великими містами Європи були Константинополь і Київ, проте за людністю їх перевищувала Кордова — 400 тис. осіб. У середні віки найбільш населеними були міста Китаю та Індокитаю. Найбільшим містом планети того часу вважається Ангкор-Тхом, населення якого перевищувало 1 млн осіб. Його залишки досліджують і нині у джунглях Камбоджі. У Пізньому Середньовіччі відбулося зростання міст Європи (Парижа, Лондона, Неаполя, Венеції) та Азії (Нанкіна, Пекіна, Делі, Кіото) (табл. 18).

Назвіть осередки розвитку культури в Давньому Римі та Греції. Пригадайте з історії причини виникнення міст та їх характерні ознаки.

Першим сучасним містом-мільйонником вважається Токіо, кількість населення якого перевищила 1 млн осіб в 1803 р. (тоді нинішня японська столиця мала назву Едо). Наступним мільйонником у 1850 р. став Лондон. Таким чином, перші мегаполіси утворилися в острівних країнах. Приблизно в цей час у світі розпочалися процеси урбанізації — збільшення чисельності міського населення, поширення міського способу життя і зростання ролі міст у житті країни або регіону.

Таблиця 18

Етапи урбанізації та їх особливості

Етап

Особливості

1

Початковий — XIX ст.

Процес урбанізації розпочався в Європі, Північній Америці, Японії

2

«Міського вибуху» — перша половина XX ст.

Пришвидшення темпів зростання міського населення й поширенням урбанізації майже на всі регіони світу

3

Глобальний — друга половина XX ст.

Ще більше пришвидшення темпів зростання міського населення, розвиток великих міст, перехід від точкового міста до агломерації (територіального угруповання міст і сільських поселень), а також формування мегаполісів (злиття міських агломерацій), що призводить до поширення міського способу життя на сільську місцевість

ОСОБЛИВОСТІ УРБАНІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЄВРОПІ ТА СВІТІ. Міста мають важливе значення у вивченні населення регіонів, країни в цілому, а також великих територій — частин світу. Вивчення системи міст країни — одне з важливих завдань географічної науки. Нині за особливостями територіально-урбаністичної структури розрізняють три типи країн: з високим, середнім і низьким рівнем урбанізації (мал. 171).

Мал. 171. Рівні урбанізації країн світу

Як уже зазначалося, Європа постійно була ареною розвитку міст. Тобто вона є «батьківщиною урбанізації». На європейських теренах відбувалися всі етапи урбаністичних процесів — від утворення великих агломерацій і до процесів переселення населення з великих міст у передмістя. Прикладом цього явища є Париж, передмістя якого останнім часом зростали, знімаючи зі столиці навантаження людського потоку й виробничого потенціалу.

Серед країн Європи є й такі, що не зазнавали стрімкого «міського вибуху», а їх урбанізаційні процеси розвивалися поступово та виважено, незважаючи на високий відсоток міського населення (Австрія, Швеція, Швейцарія). Натомість у країнах Азії та Латинської Америки (Індія, Китай, Мексика, Аргентина, Бразилія) стрімке зростання міст не лише призвело до значних перетворень в економіці країн, а й зумовило низку екологічних і соціальних проблем.

Рівень урбанізації в Україні є значно вищим за загальносвітові показники, проте він не є надто високим, що сприятливо позначається на розвиткові різних галузей економіки.

Чи знаєте ви, що...

Найвищий (100 %) рівень урбанізації характерний для міст-країн, або, як їх ще називають, карликових країн. Його реєструють у Ватикані (ця країна займає лише два квартали італійського міста Риму). Такий показник у Монако площею 1,9 км2, яку повністю займають три міста: Монако, Монте-Карло, Кондамін. Найурбанізованішим у світі є також Сінгапур — невелика за розмірами держава в Південно-Східній Азії. Міські околиці найбільшого у світі порту так розширилися, що охопили всю територію країни.

• Поміркуйте, як міста впливають на довкілля.

МІСЬКЕ ТА СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ НА ТЛІ УРБАНІЗАЦІЇ. Якщо проаналізувати урбанізацію в кількісних вимірах, то це фактично є процес зменшення частки сільського населення. Адже сільське населення становило більшість упродовж усієї історії людства аж до початку ХХІ ст. У 2008 р. кількість міського населення на планеті перевищила частку мешканців сіл. Усе це характеризує урбанізацію як глобальний процес. Проте велика концентрація міст у певних регіонах завдає непоправної шкоди природному середовищу. Особливо гостро ця проблема відчувається в Мумбаї, Мехіко, Сан-Паулу та мегаполісах Китаю.

Частка міського населення у світі

1880 р. — 14 %;

1950 р. — 30 %;

1990 р. — 46 %;

2007 р. — 49 %;

2050 (прогноз) — 67 %

АГЛОМЕРАЦІЇ ТА МЕГАПОЛІСИ. Збільшення кількості міст зумовлює утворення агломерацій — групи населених пунктів, між якими існують тісні взаємозв'язки. Агломерації бувають моноцентричними (формуються навколо найбільшого міста), біцентричними (утворюються навколо двох центрів), поліцентричними (мають кілька центрів й охоплюють значну кількість міських поселень).

Міста з населенням понад мільйон осіб називають також мегаполісами (з давньогрец. «мега» — великий і «поліс» — місто). Проте останнім часом цим терміном позначають не тільки міста-мільйонники, а й величезні агломерації, у яких зливаються десятки, а часом і сотні міст, загальна кількість населення яких іноді перевищує 20 млн осіб.

Найбільшими мегаполісами є:

• Блакитний банан — суцільна міська смуга у формі півмісяця, що охоплює найбільші агломерації Англії, Бенілюксу, Західної Німеччини, крайнього сходу Франції, Швейцарії та Північної Італії; населення становить 90 млн осіб (мал. 174);

• Токайдо — суцільна міська смуга від Токіо до Кіото та Осаки, у Японії; населення — 55 млн осіб;

• БосВаш — суцільна міська смуга від Бостона до Вашингтона, у США; населення — 50 млн осіб;

• «Паща тигра» — узбережжя однойменної затоки, представлене суцільною смугою китайських міст, найбільшими з яких є Гонконг (Сянган), Шеньчжень, Гуанчжоу; населення — 40 млн осіб;

• РіоСан — суцільна смуга міст від Ріо-де-Жанейро до Сан-Паулу, у Бразилії; населення — 38 млн осіб.

Чи знаєте ви, що...

У 1950 р. лише одне місто світу (Нью-Йорк) мало населення, що перевищувало 10 млн осіб. У 2010 р. таких міст було вже 19. Найбільші з них — Токіо (Японія), Мехіко (Мексика), Мумбаї (Індія), Сан-Паулу (Бразилія), Нью-Йорк (США) (мал. 172, 173).

Мал. 172. Сан-Паулу — найбільше місто Бразилії

Спробуйте пояснити вислів, який часто вживають бразильці: «Сан-Паулу — це локомотив, що тягне за собою всю Бразилію» (мал. 172).

Мал.173. Нью-Йорк

Ньо-Йорк (мал. 173) ще називають Великим яблуком. Користуючись інтернет-джерелами, дізнайтеся чому. Підготуйте ілюстровану презентацію про інші міста (три-чотири) та їхні «прізвиська».

СВІТОВІ МІСТА. Значення багатьох міст визначається не лише кількісними показниками населення і навіть не обсягами виробленої продукції на їхніх підприємствах. Кожне місто, а особливо це стосується мегаполісів, відіграє певну роль у житті держави, а часом і всієї світової спільноти.

Міста, що мають вирішальне значення для забезпечення світової економічної діяльності, торгівлі, фінансових операцій, називають світовими містами. Вони є місцем важливих міжнародних зустрічей і цим відіграють роль у світовій політиці. Прикладами таких міст є: Лондон, Нью-Йорк, Гонконг, Париж, Сінгапур, Токіо, Шанхай.

Мал. 174. Блакитний банан (картосхема)

СУБУРБАНІЗАЦІЯ ТА ХИБНА УРБАНІЗАЦІЯ. Для розвитку міських поселень характерними є кілька етапів, серед яких субурбанізація — процес розвитку приміської зони навколо великих міст. Він пов'язаний з переходом виробництва на новий рівень, коли вирішальну роль відіграє не промислове виробництво, а створення нових технологій. А це не потребує великого зосередження робочої сили в місті. Таким чином можуть активно розвиватися передмістя. Це в більшості випадків ліпше з точки зору екологічного стану територій. Субурбанізація властива для територій, які пройшли пік індустріалізації, тобто концентрації промислового виробництва.

У більшості країн Азії та Африки рівень урбанізації відносно низький, але чисельність міського населення зростає досить швидкими темпами, що пов'язано з міграцією в міста значної кількості сільського населення. Це явище називають «хибною», або «несправжньою», урбанізацією, тому що різке збільшення міського населення не супроводжується поширенням міського способу життя.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. Урбанізація — це глобальний процес зростання ролі міст і міського способу життя.

2. Україна має вищий, ніж середньосвітовий, рівень урбанізації.

3. Є три різновиди агломерацій : моно-, бі- та поліцентричні.

4. Субурбанізація — це процес розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації. Субурбанізація є подальшим етапом урбанізації. Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських поселень і міст-супутників порівняно з містами — центрами агломерацій.

5. Агломерація — сукупність промислових вузлів, область згущення міського населення.

6. Хибна урбанізація — різке зростання кількості міського населення, яке не набуває ознак міського способу життя.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Схарактеризуйте етапи розвитку урбанізації у світі.

2. Зіставте рівні урбанізації в різних частинах світу. З чим це пов'язано?

3. Що таке агломерація? Які вона має різновиди?

4. Чим відрізняється субурбанізація від деурбанізації?

5. Назвіть п'ять найбільших мегаполісів світу. Позначте їх на контурній карті