Географія. Україна у світі: природа, населення. 8 клас. Топузов

Маршрут 2. Розселення

Мої орієнтири:

  • називати середній показник густоти населення у світі та Україні;
  • розуміти сутність понять: «урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс»;
  • визначати показники урбанізованості території;
  • показувати на карті й називати регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою й найменшою густотою населення та рівнем урбанізації, найбільші агломерації, світові міста, найбільші міста в Україні;
  • знаходити в різних джерелах інформацію, що характеризує особливості розселення населення у світі й окремих країнах, Україні та окремих її областях;
  • розрізняти міські та сільські населені пункти, типи міст за людністю та функціями, місто, агломерацію й мегалополіс, темп і рівень урбанізації;
  • пояснювати вплив природних і демографічних чинників на територіальні відмінності густоти населення;
  • порівнювати рівень і темпи урбанізації в Україні та світі;
  • оцінювати важливість знань про особливості розселення населення

§ 48. Розселення та типи населених пунктів

  • Пригадайте, у яких країнах проживає найбільше людей.
  • Що таке тимчасове й постійне населення? Як на це впливають міграційні процеси?
  • Які розрізняють форми розселення?

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЕЛЕННЯ. Розміщення людей на певній території називається розселенням. На цей процес впливають історичні, економічні соціальні чинники, які визначають різноманітність форм розселення.

Кочова форма розселення має специфічний господарський побут і культурні особливості. Кочові народи зазвичай не створюють постійних населених пунктів, а лише тимчасові стоянки — табори. Така форма розселення поширена серед окремих народів Африки, Азії, Америки. Зокрема, це: туареги (мал. 162), бербери, масаї, монголи, ненці, чукчі, ескімоси. Їхній побут зазвичай пов'язаний із мисливством, рибальством або скотарством. Серед європейських народів залишкові ознаки кочової форми розселення спостерігаються в ромів.

Мал. 162. Африканський народ туареги веде кочовий спосіб життя

Сільське розселення характерне для сільської місцевості. Розрізняють дисперсну й дисперсно-групову форми розселення селян. Дисперсну ще називають розсіяною. Для такого розселення характерне поодиноке розташування подвір'їв-садиб неподалік від місць праці: земельних ділянок, лісів, мисливських угідь тощо. Найвиразніші приклади дисперсної форми розселення — це хутори в Україні, Польщі та країнах Балтії. У більшості країн світу переважає дисперсно-групова форма розселення селян. Розміри сіл та їх розташування значно відрізняються залежно від країни. Найбільші сільські населені пункти спостерігаються у країнах Азії: Китаї, Індії, Республіці Корея, Бангладеш (мал. 163).

Мал. 163. Типові помешкання в селах Бангладеш

Зіставте особливості життя в сільських населених пунктах у Бангладеш та Україні

Визначальними чинниками промислової форми розселення є утворення місць проживання людей навколо центрів промислового виробництва. Такі поселення не завжди «доростають» до рівня міста. Майже в усіх країнах є селища шахтарів і рудокопів, золотошукачів, робітників нафтопромислів і будівельних кар’єрів. Найпоширеніші вони в країнах Латинської Америки, Південної Африки, Китаю, Росії. В Африці, Південній Америці та Південно-Східній Азії, а також у розвинених Канаді та Фінляндії промислові поселення пов'язані з деревопереробною промисловістю, виробництвом сільськогосподарської сировини. В Україні промислові форми розселення сформувалися в Донбасі навколо гірничодобувних і металургійних підприємств.

Службова форма розселення передбачає утворення невеликих компактних поселень вузькоспеціалізованих фахівців. Такі містечка чи села з'являються лише за умов розвиненого суспільно-територіального поділу праці. Найчастіше вони трапляються в країнах Європи та Північної Америки.

Найпоширенішою сьогодні є міська форма розселення. Вона представлена в усьому світі та є однією з ознак цивілізації. Найбільшою формою міського розселення є мегаполіси. Вони можуть простягатись на сотні кілометрів, проте не завжди становлять цілковиту міську забудову. Їхні «галявини» можуть бути зайняті селами, рекреаційними об’єктами тощо.

До середини минулого століття українці здебільшого жили в селах, але у зв'язку з процесами індустріалізації відбулася міграція людей до міст. Міська форма розселення в Україні охоплює більшу частину населення, незважаючи на те, що сіл кількісно більше.

Зазначені форми розселення не завжди існують у чистому вигляді, вони часто утворюють численні мішані та перехідні модифікації, характерні для певних зон або районів. З розвитком господарства та глобалізацією світових процесів форми розселення змінюються відповідно до нових умов і вимог життя.

Україна і світ

Розмежування населених пунктів у Великій Британії спирається на історичну основу. Найвищий статус має city — місто, у якому розташовується кафедральний собор; town — місто, у якому є церква; village — незважаючи на кількість мешканців — село, якщо в ньому немає церкви. Подібний розподіл у минулому був і в Україні: селом називали той сільський населений пункт, у якому була церква, а за її відсутності населений пункт називався хутором, присілком тощо.

ВИДИ ПОСЕЛЕНЬ І КРИТЕРІЇ ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ СВІТУ. Відповідно до форм розселення та кількості людності розрізняють міські й сільські види поселень — місця осілого життя та трудової діяльності людей, задоволення їх соціальних запитів. В Україні до сільських поселень належать: дрібні (250-500 осіб), середні (500-1000 осіб) та великі (1000-2000 осіб) села. До міських — селища міського типу (близько 2000-10 000 осіб) та міста (понад 10 000 осіб). Подібну до української структуру поселень має Туреччина.

• Пригадайте, як демографічні процеси впливають на приріст населення.

У світі визначення поняття «місто» є доволі неоднозначним. Це пов'язано з історичними чинниками, особливостями народонаселення та економічного розвитку країн. Наприклад, в Австралії містом вважається населений пункт, у якому живе більш як 1 тис. осіб, у Німеччині та Франції — 2 тис., у Португалії — 2,5 тис., в Австрії, Індії, Ірані, США — 5 тис., в Іспанії, Туреччині, Україні, Швейцарії — 10 тис. осіб. Проте в Східній Азії, де показники густоти населення є високими, критерії міста інші: Японія — 30 тис. осіб, Республіка Корея — 40 тис. осіб, Китай — 50 тис. осіб.

Мал. 164. Одеса — одне з міст-мільйонників України

КЛАСИФІКАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ. Містом в Україні вважають населений пункт, у якому живе не менш як 10 тис. осіб, більшу частку яких становлять робітники і службовці. В Україні налічується 450 міст. Проте останнім часом, у зв'язку з демографічними процесами, у нашій державі з'явилася група малих міст, кількість населення яких не перевищує 10 тис. осіб. Найменшим українським містом є Угнів на Львівщині, його населення становить близько 1000 осіб. Майже 2000 осіб живе в м. Берестечко Волинської області, 3000 — у м. Батурин на Чернігівщині. У містах Моршин (Львівська область) і Галич (Івано-Франківська область) налічується близько 6500 жителів (мал. 165).

Мал. 165. Групи міст в Україні

Селища міського типу, або містечка, — це населені пункти, в яких живе від 2 до 10 тис. осіб. Таких в Україні близько 900. Хоча існують містечка з населенням понад 10 тис. осіб. Це пов'язано з їх господарським розвитком. Зокрема, населення смт Коцюбинське на Київщині становить близько 13 тис. осіб, до цього показника наближається кількість мешканців у Ювілейному (Дніпропетровська область) та Перегінському (Івано-Франківська область). Найбільша кількість селищ міського типу зосереджена: у Донецькій області — 135, Луганській — 109, Харківській — 59. Найбільшим містечком тривалий час була Буча (Київська область), яка тепер має статус міста.

Мал. 166. Маріуполь (а) і Кривий Ріг (б) — індустріальні гіганти Європи

Міста розрізняють за кількістю населення та за функціональним призначенням. За кількістю населення міста поділяють на малі, середні, великі, крупні, найбільші та міста-мільйонники. Міст-мільйонників в Україні три: Київ, Харків, Одеса (мал. 164). Сьогодні найбільша кількість людей живе в Києві. Крім столичної, це місто виконує цілу низку інших функцій. Друге за кількістю населення — м. Харків.

ГЕОгалактика

Наприкінці XIX ст. м. Бердичів Житомирської області належало до найбільш населених міст України. Сьогодні це середньостатистичне українське місто, в якому проживає близько 80 тис. осіб. У цей самий історичний період містечко Нова Прага Кіровоградської області за людністю майже втричі перевищувало м. Бровари, що біля Києва. Тепер у Новій Празі живе близько 7 тис. осіб, а в Броварах — понад 100 тис. осіб і кількість населення, попри його скорочення в цілому по країні, тут зростає. Поясніть причини таких змін.

На початку ХХ ст. найбільш населеним містом на теренах України була Одеса, яка тепер поступається за кількістю жителів усім містам-мільйонникам. Проте в літні місяці Одеса, як оздоровчий центр України, умовно стає найбільшим містом у країні. У той час там живе понад 5 млн осіб, включаючи відпочивальників. Дніпро — місто, яке найближчим часом може поповнити список міст-мільйонників України. Був період, коли воно вже перетинало цю позначку.

Значна концентрація населення зумовлює ряд проблем, серед яких — транспортна. Її розв'язують шляхом будівництва метрополітену. Він діє в Києві, Харкові, Дніпрі. В Одесі прокладання метрополітену майже неможливе через особливості тектонічної будови території.

Крім міст-мільйонників, вагому роль у житті країни відіграють міста з населенням від 500 тис. до 1 млн осіб. Це Львів, Запоріжжя, Маріуполь, Кривий Ріг (мал. 166, а, б). Останні два міста не є обласними центрами.

За функціями в Україні виділяють такі типи міст:

  • адміністративні, багатогалузеві, найбільші науково-культурні центри: Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Донецьк, Львів;
  • багатогалузеві промислові центри: Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь, Миколаїв, Луганськ;
  • транспортно-промислові центри: Херсон, Полтава, Кропивницький, Керч та ін.;
  • транспортні центри: Ковель, Жмеринка, Чорноморськ, Рені, Бориспіль, Чоп та ін.;
  • промислові центри: Біла Церква, Краматорськ, Олександрія, Шостка, Калуш та ін.;
  • організаційно-господарські й культурно-побутові центри місцевого значення: Бар (Вінницька область), Кагарлик (Київська область), Татарбунари (Одеська область) та інші невеликі райцентри;
  • курортно-оздоровчі центри: Ялта, Скадовськ, Євпаторія, Моршин, Трускавець, Миргород.

Мал. 167. Місто Глухів

Скориставшись енциклопедичними джерелами, визначте, до якого типу за виконуваними функціями належить м. Глухів (мал. 167).

Мал. 168. Сорочинський ярмарок

У якому населеному пункті відбувається це дійство (мал. 168)? До якого типу за кількістю населення й функціональністю він належить?

СІЛЬСЬКІ НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ. В Україні сільськими населеними пунктами є різні за кількістю населення села. Група сіл і селищ сільського типу утворюють одиниці адміністративного устрою — сільські або селищні ради. До їх складу можуть входити одне, кілька і навіть ціла група сіл. Населення села може становити від кількох сотень до кількох тисяч осіб. Селища, як правило, більші, компактніші й утворилися здебільшого в другу половину ХХ ст.

За 40-річний період (протягом 1959-2000 рр.) частка сільського населення скоротилася від 54 до 32 %. Сьогодні лише шість областей: Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька — мають переважну частку сільського населення. Найменша частка сільського населення — у Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях.

Здебільшого сільське населення живе у великих (більш як 1000 осіб) та середніх (від 500 до 1000 осіб) селах. У малих селах (до 500 осіб), незважаючи на чималу їхню кількість, живе незначна частка населення (мал. 169).

Мал. 169. Краєвид села Ділове (Закарпатська область), яке розташоване в самому центрі Європи

Сільські поселення відрізняються залежно від регіонів України. Великі села характерні для південних і степових районів. На Поліссі та Прикарпатті переважають середні села одновуличної забудови. Карпатський регіон і частково Волинь відзначаються малими сільськими поселеннями, є велика кількість хуторів. Подільський регіон характеризується середніми селами, які розташовуються в долинах річок і вздовж автомагістралей. Сільські населені пункти переселенського типу (засновані німецькими колоністами або побудовані для переселення постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС) мають «правильну» шахову забудову (мал. 170).

Мал. 170. Будинки в населеному пункті переселенського типу

Сільські поселення на сучасному етапі розвитку нашої країни в окремих регіонах знелюднюються. Тобто в них поширене таке негативне явище, як депопуляція.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. У світі існують різні форми розселення: кочове, сільське (дисперсне й дисперсно-групове), промислове, міське.

2. Більшість населення України живе в містах і селищах міського типу.

3. Міста поділяють на типи залежно від кількості населення та виконуваних функцій.

4. Шість областей України: Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька — мають переважну частку сільського населення.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Дайте визначення понять: «розселення» та «поселення».

2. Перелічіть найбільші міста та міста-мільйонники України.

3. Схарактеризуйте основні типи міст за виконуваними функціями.

4. Які особливості сільського розселення й сільських поселень в Україні?

5. Використовуючи метод значків та ареалів, нанесіть на контурну карту різні типи міст за виконуваними функціями та основні зони сільського розселення.

6. Підготуйте виступ про населений пункт, у якому ви живете, а також про місто й село, що розташовані поряд з ним.