Географія. Україна у світі: природа, населення. 8 клас. Топузов

§ 4. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах

  • Пригадайте, за допомогою чого можна «прочитати» карту.
  • Які є картографічні способи зображення об’єктів, явищ, процесів?

КАРТА ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ. Кожна географічна карта, як вам уже відомо, має градусну сітку та умовні знаки. Градусна сітка, утворена паралелями й меридіанами, дає змогу визначити географічні координати (широту й довготу) будь-якої точки земної поверхні. Зважаючи на це, карту можна класифікувати як геоінформаційну систему, коли на невеликій за розмірами площині (паперовій або електронній) за допомогою картографічних методів подається інформація про всю поверхню нашої планети або про певну її ділянку. У цьому й полягає цінність географічної карти — високий ступінь інформативності за умов швидкого та зручного використання.

Дайте визначення понять: «градусна сітка», «географічні координати». Як визначити географічні широту та довготу? Що таке «легенда карти»?

Щоб «прочитати» картографічний твір, потрібно визначити, до якого типу він належить, й уважно ознайомитися з умовними позначеннями та їх текстовим поясненням — легендою карти (мал. 16). Одним із різновидів умовних позначень є умовні знаки, які, як ви знаєте, відрізняються формою, кольором і розміром. Є кілька їх видів. Масштабні — ті, якими позначають справжні розміри об’єктів відповідно до масштабу карти, тому їхня величина змінюється. Ці знаки ще називають контурними, бо їх здебільшого використовують для зображення меж (контурів) лісів, боліт, озер тощо. Позамасштабні знаки завжди мають однакові вигляд і розмір, незважаючи на зміну масштабу карти.

Мал. 16. Приклад розташування легенди карти

ЗОБРАЖЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ТА ЯВИЩ НА КАРТАХ. До умовних позначень на карті належать також способи картографічного зображення. Їх налічують 12 видів: спосіб значків, лінійних знаків, ізоліній, якісного та кількісного фону, локалізованих діаграм, крапковий, ареалів, знаків руху, картодіаграми, картограми, локалізованих діаграм. Розглянемо деякі з них.

Спосіб значків застосовують для позначення корисних копалин, місць поширення певних тварин, розташування природоохоронних об’єктів, населених пунктів тощо. Значками іноді позначають явища природи, вказуючи епіцентр їх виникнення та дії. Усі значки є позамасштабними (мал. 17).

Мал. 17. Позначення основних корисних копалин способом значків

Способом ареалів показують території поширення однорідних явищ. Для цього на карті позначають контури таких територій і зафарбовують однаковим кольором або заштриховують. Так зображають розташування природних зон, поширення видів тварин, сільськогосподарських рослин, людських рас тощо.

Лінійними знаками відображають на картах об’‎єкти у вигляді ліній: річки, канали, кордони, шляхи сполучення. Їхня довжина відповідає масштабу, а ширина — позамасштабна.

Знаками руху, зокрема стрілками, вказують напрямок переміщення природних і суспільних явищ: морських течій, вітрів (мал. 19), транспортних перевезень. Знаки руху найчастіше показують стрілками.

Способом ізоліній охоплюють сукупність точок, що характеризуються однаковими показниками. Ізолініями, наприклад, зображають висоту суходолу (горизонталі), температуру повітря (ізотерми), атмосферний тиск (ізобари) тощо.

Спосіб якісного фону є важливим для укладання тематичних карт, на яких географічна інформація передається за допомогою темнішого або світлішого кольору. Наприклад, на картах густоти населення кольором (як правило, від світло-жовтого до темно-оранжевого) подається інформація про густоту населення на певній території України чи світу.

Мал. 18. Шкала глибин і висот

ЗОБРАЖЕННЯ ВИСОТ І ГЛИБИН НА КАРТАХ. За допомогою географічної карти можна визначити особливості рельєфу земної поверхні та глибини Світового океану. Їх позначають відтінками різних кольорів, які пояснює шкала глибин і висот (мал. 18). Так, ділянки суходолу, залежно від їхньої висоти, можуть бути позначені зеленим, жовтим і коричневим кольорами. Що більша висота, наприклад гір, то темнішим є колір забарвлення на карті. Так само й із глибинами. Що глибшою є ділянка моря або океану, то темнішим відтінком синього кольору її позначають.

Мал. 19. Зображення переважаючих напрямків вітрів знаками руху на кліматичній карті

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. Географічна карта за своєю сутністю є геоінформаційною системою, що дає змогу сприймати модельне зображення території разом із додатковою інформацією.

2. Легенда карти — це сукупність використаних на карті умовних позначень і текстове пояснення до них.

3. До умовних позначень належать умовні знаки та способи картографічного зображення.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що карта — це друга мова географії? Якщо так, то поясніть чому.

2. Перелічіть види умовних позначень, які використовують на картах.

3. Які є способи зображень об’єктів і явищ на географічних картах? Схарактеризуйте деякі з них.

4. Наведіть приклади масштабних та позамасштабних умовних знаків, використаних на картах у вашому навчальному атласі.

5. Як ви розумієте вислів: «Бездоганно читати географічну карту — це все одно що знати ще одну іноземну мову»? Свою відповідь обґрунтуйте.