Географія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 8 клас. Одинченко

Юні друзі!

Цього навчального року ви продовжите географічні відкриття. Торік ви зробили лише перші кроки до пізнання Землі як планети. Поглибили уявлення про її форму. Дізналися, як розподілені вода й суша на поверхні земної кулі, які океани й материки є на ній; довідалися про перші навколосвітні подорожі, про те, як Сонце зігріває Землю, чому в одних місцях на Землі тепло, а в інших — холодно. Ви дістали нові відомості про природні зони нашої планети, своєрідність їхніх кліматичних умов, рослинного й тваринного світу, традиційних занять населення. Також ви навчилися працювати з глобусом і географічними картами.

У 8-му класі ви поглибите свої знання про Всесвіт: зорі, планети, супутники планет, затемнення Сонця і Місяця. Дізнаєтеся, для чого потрібні штучні супутники Землі.

Вивчаючи географію материків і океанів, ви довідаєтеся про відкриття великих мореплавців, полярників, землепрохідців і вчених-географів. Ви дізнаєтеся багато цікавого про таємниці океанів, своєрідний світ кожного материка. На всіх материках, крім Антарктиди, розташовані держави. Ви дізнаєтеся, що це за держави, як там живуть люди, чим вони займаються.

Ви вже знаєте, що таке підручник і як із ним працювати. Надані нижче поради сприятимуть успішній самостійній роботі з підручником у класі й удома.

1. Підручник складається з розділів, які поділено на параграфи. Знайти потрібний параграф у підручнику вам допоможе зміст наприкінці книжки.

2. Знайдіть потрібний вам параграф, уважно прочитайте його назву, дайте відповіді на запитання, що вміщено перед текстом. Це допоможе вам пригадати вивчений раніше матеріал.

3. Уважно прочитайте текст. Відповідайте на запитання, які є в тексті. Зверніть увагу на ілюстрації в підручнику, вони допоможуть краще засвоїти прочитане.

4. Географічні назви, терміни, визначення, виділені в тексті підручника, слід запам’ятати.

5. Спочатку намагайтеся самостійно виділити головне в тексті, порівняйте свій висновок із загальним висновком із теми, наведеним під рубрикою «Запам’ятайте».

6. Перевіряйте свої знання. Відповідайте на запитання після тексту, намагайтеся виконати завдання самостійно. Якщо запитання чи завдання викликає труднощі, то зверніться до тексту або ілюстрації підручника, географічного атласу.

7. Словничок географічних термінів допоможе краще зрозуміти навчальний матеріал, перевірити свої знання.

8. Додаткові цікаві відомості допитливі знайдуть у рубриці «Цікаво дізнатися» та розділі «Твори для читання».

Успіхів вам!

Повторення

§ 1. Земна куля. Теплові пояси

  • Яку форму має Земля і як люди дізналися про це?
  • Яку форму має глобус? Що він зображує?
  • Як називають крайню північну й крайню південну нерухомі точки земної кулі? Покажіть їх на глобусі й карті півкуль.
  • Як називають умовну лінію, що поділяє земну кулю на Північну й Південну півкулі? Покажіть цю лінію на глобусі й карті півкуль.
  • Як Сонце нагріває поверхню земної кулі?
  • Які теплові пояси ви знаєте?

Із давніх-давен люди спостерігали за небесними світилами. Земля здавалася їм нерухомою, розташованою у центрі всього світу. Стародавні народи уявляли Землю по-різному. Одні вважали, що Земля — півсфера, яка лежить на спинах чотирьох слонів, що стоять на велетенській черепасі. Інші народи уявляли Землю у вигляді гори, на заході якої вони жили. Але все це були тільки їхні припущення.

Лише після винайдення компаса, телескопа, спорудження вітрильного корабля, відкриття нових земель і підкорення океанів склалося правильне уявлення про форму Землі.

Перше навколосвітнє плавання під керівництвом Фернана Магеллана ще в XVI столітті підтвердило, що Земля не має ні кінця, ні краю, вона куляста.

  • Простежте по глобусу шлях кораблів Магеллана.

Найточніші відомості про форму Землі добуто завдяки польотам космонавтів, запускам у космос космічних апаратів. Фотографії нашої планети, зроблені з супутників, доказали людству, що Земля — куля.

Через те що наша планета має форму кулі й похилу земну вісь, сонячне проміння падає на Землю під різними кутами, а отже, освітлює і нагріває її поверхню нерівномірно. Одні ділянки Землі дістають від Сонця більше тепла й світла, інші — менше.

На поверхні Землі залежно від кута падіння сонячних променів і тривалості сонячного освітлення виокремлюють п’ять теплових поясів: один жаркий, два помірних і два холодних (рис. 1). Умовними межами теплових поясів є лінії Північного й Південного тропіків і Північного й Південного полярних кіл.

Рис. 1. Теплові пояси Землі

Поблизу екватора проміння Сонця падає майже прямовисно і гріє дуже сильно. На північ і південь від екватора між Північним і Південним тропіками розташований жаркий пояс. Тут майже весь рік літо, зими зовсім не буває.

На північ і південь від жаркого поясу між тропіками й полярними колами розташовані північний помірний і південний помірний пояси. Сонячне проміння у цих поясах падає похило. Тут буває чотири пори року: літо, осінь, зима й весна.

Біля полюсів сонячне проміння лише ковзає вздовж земної поверхні й мало дає тепла. Від Північного й Південного полюсів до полярних кіл розташовані північний холодний і південний холодний пояси. Тут буває лише дві пори року — дуже довга зима й коротке літо.

Запитання

  • 1. Які уявлення про Землю мали люди в давнину?
  • 2. Яку форму має наша планета? Хто перший це довів?
  • 3. У чому полягає значення дослідження космосу?
  • 4. Як розташовуються теплові пояси на Землі?
  • 5. Як падають промені Сонця на Землю у жаркому поясі?
  • 6. Як падають промені Сонця на Землю у холодних поясах?
  • 7. Як падають промені Сонця на Землю у помірних поясах?

Завдання

  • 1. Знайдіть на глобусі й карті півкуль теплові пояси Землі.
  • 2. Розкажіть, як сонячне проміння нагріває земну поверхню у вашій місцевості протягом року. Визначте, у якому тепловому поясі розташована ваша місцевість.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст