Трудове навчання (для хлопців). 7 клас. Терещук

§ 5. Технологія пиляння деревини

Як підібрати ножівку для різних видів пиляння

Технологія обробки деревини починається з процесу пиляння - після попереднього розмічання нарізають чорнові заготовки.

Пиляння у шкільній майстерні виконують ручною столярною ножівкою (рис. 45). Ножівка складається з полотна і ручки. На полотні насічені зубці у формі клина.

Обговоріть у творчих групах

  • Яким інструментом ви будете виготовляти запланований виріб?
  • Яким інструментом можна розрізати деревину?

Рис. 45. Ручна столярна ножівка: 1 - полотно; 2 - ручка

Кожен зубець - це самостійний різець. Елементи зубців ножівки наведено на рис. 46.

Простір між передньою і задньою гранями зубця називається западиною. Розміри зубців характеризуються кроком і висотою.

Кроком називається відстань між вершинами сусідніх зубців; вона позначається буквою р (рис. 46).

Відстань між вершиною зубця та його основою називається висотою зубця і позначається буквою h (рис. 46).

Рис. 46. Елементи зубців ножівки: 1 - передня різальна крайка; 2, 3 - бічні крайки; 4 - передня грань; 5 - задня грань

Залежно від призначення розрізняють ножівки з малим і великим кроками. Ножівки з великим кроком мають збільшену западину між зубцями - їх застосовують для пиляння м’яких порід деревини. Збільшення западини пояснюється тим, що під час пиляння м’яких порід знімається багато деревини, яка має вміститися в западині між зубцями. Ножівки з малим кроком застосовують для пиляння деревини твердих порід.

Ножівки для пиляння деревини розрізняють за формою зубців (рис. 47), і, відповідно, є ножівки для поперечного (а), універсального (б) та поздовжнього пиляння (в).

Універсальні ножівки (рис. 47, б) мають зубці у вигляді прямокутних трикутників, прямий кут яких спрямований у бік пиляння і розташований біля основи зубця. Їх заточують так, щоб передня різальна крайка була перпендикулярною до полотна або утворювала з ним кут 75...80°. Така форма зубця дає змогу пиляти деревину як у поздовжньому, так і в поперечному напрямах. Кут загострення дорівнює 50...60°.

Рис. 47. Форма зубців ножівки для пиляння: а - поперечного; б - універсального; в - поздовжнього

Працюючи ручними ножівками, треба мати на увазі, що поздовжні та універсальні пилки ріжуть тільки в одному напрямі - під час руху від себе.

Поперечні ножівки ріжуть однаково як під час руху від себе, так і до себе (вперед і назад), що є результатом форми і загострення зубців.

Як відбувається процес пиляння

Розпилювати заготовки можна, тільки закріпивши їх на верстаку чи в пристрої, що його замінює.

Починаючи пиляння, насамперед роблять запил - заглиблення для ножівки. Для цього полотно ножівки спрямовують невеликим брусочком, який притискують лівою рукою до дошки так, щоб кінець брусочка збігався з лінією пропилу (рис. 48, а).

Пиляти починають серединою ножівки, роблячи короткі рухи - перший рух здійснюють на себе. Коли полотно ввійде в деревину, спрямувальний брусочок забирають і продовжують пиляти широким, плавним рухом, без значних натисків на ножівку (рис. 48, б).

Рис. 48. Прийоми пиляння

Рис. 49. Нахил ножівки: а - під час пиляння фанери; б - під час пиляння деревини

Лінія розмітки під час пиляння має залишатися на заготовці. Під час пиляння кут між полотном ножівки і площиною заготовки має становити 90° (рис. 48, в).

Завершуючи пиляння, дещо сповільнюють рухи ножівкою, одночасно притримуючи відпилюваний кінець дошки, - інакше вона переламається, і край пропилу буде зіпсований (рис. 48, г).

Для точнішого пиляння заготовок із деревини або фанери використовують ножівки з дрібними зубцями. Нахил ножівки показано на рис. 49.

Якщо заготовку необхідно пиляти під певним кутом (найчастіше у столярній справі 45°), використовують спеціальний пристрій у вигляді лотка для розпилювання, який називають стуслом. Стусло виготовляють з деревини, пластмаси або алюмінієвих сплавів, воно може також відрізнятись за формою (рис. 50, а).

Коли виникає потреба відрізати заготовку чи з’єднати деталі під кутом, деталь кладуть усередину стусла, у його пропил заводять полотно ножівки і виконують процес пиляння (рис. 50, б).

Рис. 50. Стусло: а - види стусел; б - пиляння за допомогою стусла

Як налагоджують ножівки для роботи

У процесі пиляння полотно ножівки заглиблюється в деревину. Між стінками пропилу і полотном виникає тертя. Під час проникнення полотна ножівки в деревину тертя між бічними поверхнями пропилу і полотном пилки може досягти такої сили, коли робота стане неможливою. Щоб тертя було меншим, ширина пропилу має бути більшою від товщини полотна ножівки. З цією метою зубці ножівки розводять - по черзі відгинають у різні боки на одну й ту саму величину (рис. 51). У правильно розведеної ножівки ширина пропилу становить 1,5...2 товщини її полотна.

Рис. 51. Розведення зубців ножівки

Після тривалого користування розведення можуть «знімати» - вирівнюючи зубці ножівки. Для цього полотно кладуть на металеву плиту і легкими ударами молотка вирівнюють зубці так, щоб вони знаходились в одній площині з полотном.

Після розведення зубці загострюють тригранним напилком із дрібного насічкою, рухаючи його від себе. Для цього полотно ножівки затискають у затискачі верстака, вставивши його між двома дощечками так, щоб над ними виступали лише зубці.

  • Перед розпилюванням заготовки правильно встанови її на верстаку.
  • Працюй пилкою або ножівкою без ривків і згинів полотна. Не спрямовуй полотно ножівки пальцем. Використовуй для цього дерев’яні бруски, спеціальні упори.
  • Не тримай ліву руку близько до полотна ножівки.
  • Стружки зі столярного верстака прибирай щіткою.

1. Які бувають профілі зубців?

2. Яка будова ножівки?

3. Як налагодити ножівку для роботи?

4. Назви послідовність пиляння ножівкою.

5. Для чого використовують стусло?

6. Яких правил безпечної праці слід дотримуватися під час розпилювання заготовки?

Практична робота

ВИГОТОВЛЕННЯ СТОЛИКА-ПІДСТАВКИ ДЛЯ ВИПИЛЮВАННЯ ЛОБЗИКОМ

Виготов виріб, керуючись технологічною карткою.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА № 2