Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Терещук

§ 2. В'язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва

Пригадайте...

  • Які інструменти і матеріали необхідні для в'язання виробів?
  • Наведіть приклади декоративних виробів чи одягу, вив'язаних спицями.

В'язання спицями - один з найпоширеніших способів ручного в'язання. Трохи терпіння - й у вашому гардеробі з'явиться корисна річ. Оволодівши мистецтвом в'язання на спицях, ви зможете створити безліч різноманітних виробів.

З історії в'язання спицями

Установити точно, коли зародилося в'язання, важко, тому що трикотажний виріб не може зберігатися тисячоліттями. Втім, до нас дійшли деякі свідчення про цей вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Ручне в'язання, як стверджують історики, придумали чоловіки. Наймайстернішими в'язальниками давнини були араби. Уявіть собі, 2 тисячі років тому вони вже вміли створювати різнобарвні складні візерунки і знали чимало секретів ручного в'язання. У XII ст. це мистецтво опанували іспанці й італійці. Століття потому лави в'язальників поповнили французи, шотландці та англійці. Виконували роботу в основному спицями - дерев'яними, кістяними, металевими (були тоді і срібні!). Що в'язали? Панчохи, шкарпетки, рукавички. У XIV-XV ст. з'являються капюшони, панталони й інші практичні речі. У XVI ст. в'язання відоме вже всій Європі. Спочатку ручне в'язання мало практично-прикладне значення та з часом перетворилося на справжнє мистецтво. В'язані вироби ручної роботи завжди мали високу вартість. Свого часу їх носили лише дуже заможні європейці.

Чоловіки-в'язальники довго намагалися не допускати жіночої конкуренції в цьому ремеслі, тому не брали на роботу жодної жінки. Остерігалися вони недарма! Незабаром жінки стали пречудовими і винахідливими в'язальницями. Демонструючи свою майстерність на змаганнях, деякі з них навіть отримали звання «Королева в'язання». Одна з них - швейцарська майстриня з надзвичайно спритними пальцями - за 71 хвилину вив'язала товстими спицями светр!

Діва Марія за в'язанням. Бертран фон Мінден. Вівтар із Букстехуде (Німеччина). XV ст.

Цікава гіпотеза існує про в'язаний одяг Ісуса Христа: із залишків червоної пряжі Діва Марія вив'язала сорочку Ісусу, яку перев'язувала щороку і яка потім перетворилася на червоний хітон.

Нині ручне в'язання поширене ледь не в усіх країнах світу. Мільйони людей присвячують йому вільний час.

Вовняна шкарпетка, датована 50-220 рр. н. е., знайдена в Єгипті під час розкопок гробниць. Вона має роздвоєний носок і призначена для носіння з сандаліями

В'язання спицями в Україні

Вид рукоділля - в'язання - існував в Україні здавна. Сировиною для плетіння були волокна рослин і шерсть тварин. Періоду Київської Русі Х ст. сягають згадки про покриття для голови, що щільно прилягали: вони називалися «клобуки» чи «каптури» - церковні головні убори. Використовували в одяговому комплексі, окрім шкіряних, в'язані пояси, якими підперізували сорочки. Серед жінок суспільної верхівки були поширені очіпки з сітки, так звані «волосники», «чепці», «повойники», які сплітали із золотих або срібних ниток. Бідніші верстви виготовляли ці головні убори з дешевої тканини і пряжі. В'язаним доповненням до одягу були рукавиці та шкарпетки. Багатші носили рукавиці з пряжі високого ґатунку, щедро оздоблені золотим галуном та бахромою. Ще одним елементом одягу періоду Київської Русі були браслети з вовни - «поручі», «нараквиці», які слугували для підтримки на зап'ястках широких рукавів полотняної сорочки. В'язання рукавиць, панчіх, шкарпеток поширилося наприкінці XIX - на початку XX ст. Народні в'язальниці приділяли виняткову увагу виготовленню хустин, шаликів, светрів тощо. Для навчання молоді в окремих містах були створені школи-майстерні. У наш час українські умільці славляться виробами ручної роботи - одягом, шаликами, шкарпетками, хустками, шапочками, рукавицями, прикрасами для оселі - серветками, покривалами і навіть плетеними килимами. Дуже популярні в'язані сувеніри, іграшки, прикраси для одягу та навіть ікони.

Наша сучасниця мешканка Івано-Франківська Надія Соломко отримала патент на в'язання ікон. Вона єдина в країні в'яже ікони звичайними лицьовими петлями.

Сучасні в'язані вироби з етнічними мотивами київської майстрині Олени Дзіядевич

Види виробів, в'язаних спицями

За допомогою ручного в'язання можна підкреслити свою індивідуальність, створюючи унікальні моделі одягу - ажурні або теплі речі, а також виготовити різні предмети побуту, наприклад кумедні іграшки, оригінальні подушки, сумки тощо. Спиці та пряжа, а ще ваша фантазія, уміння й терпіння - і скільки дивовижних, цікавих речей зроблять руки!

В'язання розвиває просторову уяву та художній смак, виховує завзятість, уміння зосередитися, звичку доводити справу до кінця, тренує пальці й кисті рук, розвиває координацію рухів, заспокоює, дає змогу з користю відпочити.

Види в'язаних виробів:

  • одяг;
  • головні убори і взуття;
  • іграшки;
  • біжутерія та аксесуари;
  • декор інтер'єру.

Вироби, вив'язані спицями

Матеріали, інструменти та пристосування для в'язання

Спиці - це основний інструмент для в'язання.

Види спиць

За типом:

  • прямі;
  • панчішні;
  • кругові;
  • знімні.

За номером:

  • діаметр від 1 мм.

За довжиною:

  • стандартні;
  • довгі;
  • укорочені.

За формою:

  • круглі;
  • квадратні.

За матеріалом:

  • металеві;
  • дерев'яні;
  • бамбукові;
  • пластикові.

У найпоширенішій формі спиць один кінець призначений для створення петель, а на іншому міститься ковпачок, який фіксує петлі. Пару таких спиць (відомих як прямі, закриті) використовують для в'язання плоских речей (светрів, шаликів).

Прямі спиці

Для в'язання безшовних трубчастих виробів (шкарпеток, рукавиць) використовують комплект спиць (4-5 штук) з вістрям з двох боків (відомі під назвою «панчішні»).

Панчішні спиці

Універсальне призначення мають кругові спиці - дві прямі спиці, з'єднані між собою гнучкою пластиковою волосінню. Волосінь має різну довжину (зазвичай 30-150 см). Ці спиці можна використовувати і для плоского, і для кругового в'язання.

Кругові спиці

Сьогодні виробники пропонують для в'язання набори знімних спиць - спиці та волосінь різної довжини, які можна з'єднувати за потреби.

Знімні спиці

Найголовніша вимога до спиць - ідеальна гладкість. Незначна шорсткість буде помітною під час в'язання, зокрема щільного, утруднить роботу, залишить зачіпки на нитках.

Спиці для в'язання розрізняють за діаметром і позначають номером, який відповідає діаметру спиці в міліметрах. Наприклад, спиця № 1 - це означає, що її діаметр становить 1 мм. Номер спиць указують на упаковці. Прямі одинарні спиці зазвичай маркують біля обмежувача. Розмір спиці без маркування можна визначити за допомогою калібрувальної лінійки, що має отвори, які відповідають стандартним діаметрам спиць.

Спиці завтовшки від 1 до 10 мм

За кілька століть зовнішній вигляд спиць не зазнав великих змін, але матеріали для їх виготовлення стали набагато різноманітнішими. Класичний матеріал спиць - метал (алюміній, нікельована сталь). Популярність здобули бамбук, пластик, дерево.

Як правильно дібрати спиці

Крок 1. Визначтеся з типом полотна моделі

Для в'язання плоских полотен застосовуйте прямі або кругові спиці.

Для в'язання по колу слід обрати панчішні спиці або кругові спиці, довжина яких буде трохи менша, ніж обвід виробу.

Зверніть увагу на вістря спиці. Воно не має бути занадто гострим (розщеплює нитку) або тупим (розтягує петлі).

Є три загальних системи маркування розмірів спиць: європейська метрична, американська і британська. Тому будьте уважні, обираючи номери спиць для конкретного виду пряжі, зазначені на упаковці як рекомендовані. У європейській системі номер спиць відповідає діаметру спиць у міліметрах, а в британській системі з потовщенням спиці її номер зменшується. В інформаційних джерелах ви зможете знайти таблицю відповідності одних розмірів іншим.

Крок 2. Доберіть правильний розмір спиць

Неодмінною умовою отримання красивого виробу є правильний вибір спиць і ниток. Для цього треба врахувати щільність моделі, товщину ниток, а також індивідуальні особливості в'язальниці.

Номер спиць добирають відповідно до пряжі: діаметр спиці має бути удвічі більшим за товщину нитки.

Що товща спиця, то ширшими будуть петлі, а полотно вийде пухкішим та еластичнішим. На тонших спицях петлі будуть меншими, а полотно - щільнішим і жорсткішим.

Слід зауважити, що техніка в'язання кожної людини має індивідуальні особливості. На це також треба зважати, коли вибиратимете номери спиць: брати товщі спиці у разі щільного в'язання, а тонші - вільного.

Процес в'язання буде зручним, якщо виріб вільно розміститься на спиці. Отже, вибирайте спиці необхідної довжини.

Таблиця відповідності спиць і пряжі

Види пряжі

№ спиці

Дуже тонка

менший від 2

Тонка (fingering)

2-3,25

Середня (sport)

3,5-4

Товста (worsted)

4,5-5,5

Пишна (chunky)

6-8

Товста, об'ємна (bulky)

8 і більший

Крок 3. Оберіть матеріал і форму спиць

Вибираючи матеріал спиць, необхідно зважати на рівень кваліфікації в'язальниці та вид пряжі. Новачкам рекомендуємо вибирати нековзкі спиці. Більш досвідчені в'язальниці, навпаки, можуть віддати перевагу гладкій поверхні спиць, щоб петлі рухалися легко і швидко.

Спиці з різних матеріалів: а - металеві; б - пластикові; в - бамбукові; г - дерев'яні

Яким буде результат, якщо спиці дібрано неправильно: тонші або товстіші, ніж того потребує пряжа?

Металеві спиці міцні, підходять для пряжі всіх типів, особливо для вовни й акрилу, але великі номери важкуваті. Спиці великих розмірів роблять із пластмаси і дерева, щоб зменшити їхню вагу. Пластмасові спиці можна використовувати для пряжі всіх типів. Дуже зручні спиці з бамбука. Вони міцні, теплі на дотик, нековзкі, відмінно підходять для новачків. Ці спиці гнучкіші, ніж металеві, але менш гнучкі, ніж пластикові.

Деякі майстри вважають, що квадратні спиці добре підходять для новачків. Петлі виходять рівнішими, і процес утримання спиць у правильному положенні потребує меншої напруженості рук.

Додаткові інструменти та пристосування для в'язання

Сьогодні у продаж надходить безліч аксесуарів, що полегшують працю в'язальників. Без дечого можна легко обійтися, скориставшись підручними засобами, а інші бажано придбати.

Допоміжні спиці, або спиці для в'язання «кіс». Використовують для перехрещення петель.

В'язальна шпилька. Використовують для того, щоб тимчасово залишати на ній петлі.

Лічильник рядів. Призначений для лічби вив'язаних рядів.

Калібратор спиць. Це шаблон для визначення товщини спиць, що не мають маркування за допомогою отворів діаметром від 2 до 10 мм.

Шпульки для пряжі. На них відмотують нитки невеликої довжини, щоб не в'язати від громіздких клубків.

Маркувальні кільця. Використовують для позначення початку ряду кругового в'язання або мотиву візерунка.

Кольорові наконечники. Надівають на кінці спиць для перешкоджання зісковзуванню петель, якщо потрібно перервати роботу.

В'язальний наперсток. Полегшує в'язання жакардових візерунків. За його допомогою можна в'язати одночасно 2 або 4 нитками.

Гачок. Використовують для підйому спущених петель, обробки краю виробу, з'єднання деталей виробу, в'язання оздоблення.

Гобеленова голка. Призначена для зшивання вив'язаних деталей.

Київський дизайнер Анна Марієнко створює неймовірні об'ємні шалики-снуди, кардигани і пледи товстими нитками з вовни австралійського мериноса. Ці вироби Анна в'яже руками, без використання спиць.

Для в'язання в місцях з недостатнім освітленням були винайдені спиці з підсвічуванням. Особливо зручно використовувати цей інструмент у потягах, походах, під час роботи з темною пряжею.

Матеріал для в'язання

Матеріал для в'язання - це пряжа, яку випускають у різних фасувальних формах: клубках, мотках, пасмах та бобінах. Якісна нитка має бути рівномірною, без потовщень і потоншень.

Етикетка на пряжі інформує про її властивості: склад (вид волокна, зі скількох ниток спрядена), масу, довжину (товста і важка пряжа коротша, ніж тонка, яка зроблена з легкого волокна), колір.

Порада. Пряжу яскравих і темних кольорів обов'язково перевірте на стійкість забарвлення (особливо це важливо під час в'язання з ниток кількох кольорів). Для цього шматочок нитки намочіть у гарячій воді, покладіть між двома шарами білої тканини і пропрасуйте. Якщо на тканині залишаться сліди фарби - не комбінуйте цю пряжу з пряжею більш світлих тонів, а виріб з неї періть у холодній воді.

Використання пряжі із вживаних речей

Для в'язання можна використовувати нитки з розпущених речей, які вже були у вжитку.

По-перше, вживану річ необхідно ретельно випрати та розпороти. Кожну деталь розпускати окремо, знайшовши кінець нитки. Починати цей процес потрібно згори, бо зазвичай трикотажні вироби в'яжуть знизу. Шапочки розпускають від центру, шкарпетки - від великого пальця. Якщо кінець нитки важко знайти, то слід зрізати кілька рядів, відокремити залишки ниток і, дійшовши до основної, розпускати деталь далі. Нитку змотують у м'який клубок, для чого під неї підкладають два пальці.

Намотування у пасма. Розпущену пряжу змотують у пасма вагою не більше ніж 100 г. Це можна зробити за допомогою спеціальних моталок або ж скористатися підручними засобами: дощечкою завдовжки близько 40-50 см чи спинкою стільця. Потім пасма акуратно знімають і перев'язують у 2-3 місцях. Кінець нитки в пасмі потрібно позначити, прив'язавши до нього маркер (стрічку або бинт).

Намотування пасма на стілець

Моталки: а - парасолька; б - карусель

Прання. Пасма пряжі необхідно випрати в теплій воді з відповідним пральним засобом за температури не вищої за 50 °С. Пряжу не викручують, оскільки вона (особливо вовняна) може звалятися. Випрані пасма закочують у суху чисту тканину, видаляючи надлишки води. Потім підвішують для вільного просушування. Пряжа в мотках повинна сушитися поступово. Її не можна сушити на сонці та поряд із джерелами тепла. Для кращого вирівнювання до нижньої частини пасма прив'язують важіль. Якщо після цього нитка все одно залишилася хвилястою, в'язати з неї ще не можна: петлі будуть нерівними, і в'язане полотно виглядатиме неохайно. Тому варто спробувати випрямити її за допомогою таких методів:

метод чайника. Перемотайте пряжу крізь чайник, що кипить на слабкому вогні (нитку введіть у носик чайника, а витягуйте через кришку);

метод праски. Розмістіть ділянку хвилястої нитки під мокрою тканиною, складеною в кілька шарів. Правою рукою безперервно (щоб не спалити тканину) водіть праскою по тканині, сильно її не притискаючи, а лівою - тягніть нитку. Стежте за тим, щоб у зоні випрямлення тканина завжди була вологою;

метод друшляка. Чисту, вирівняну і просушену пряжу з пасма змотайте в дуже пухкі клубки. Покладіть їх у друшляк і поставте на каструлю з киплячою водою. Накрийте кришкою на 20-30 хв.

Сушіння пряжі

Змотування ниток у клубки. Висушене пасмо пряжі закріплюють на моталці або руках помічника.

Щоб правильно змотати пряжу в клубок, кілька разів оберніть нитку навколо великого та вказівного пальців у вигляді вісімки, потім обережно зніміть і легкими рухами намотуйте клубок, весь час змінюючи напрямок витків. Пам'ятайте, що за тугого перемотування вовна втрачає пружність, особливо якщо вона довгий час лежить без застосування.

Змотування нитки в клубок

Якщо під час перемотування пряжі вам трапиться вузол, одразу розплетіть його й почніть намотувати новий клубок. Ця дрібниця спростить вам роботу в процесі в'язання. На трикотажному полотні не повинно бути вузлів. Якщо під час в'язання видно, що пряжі до кінця ряду не вистачить, слід почати новий клубок. Кінці пряжі завжди мають залишатися тільки на початку або наприкінці ряду. Тут їх можна охайно заправити, не порушуючи рельєф полотна.

Якщо ви хочете створити одну суцільну нитку або зробити плавний перехід з одного кольору на інший, скористайтеся одним із таких способів з'єднання:

спосіб скручування. З обох боків розділіть нитку на два волокна, протилежні кінці з'єднайте, змочивши їх водою, і скрутіть в одну нитку так, щоб пряжа в місці з'єднання мала первинну товщину;

спосіб прошивання. За допомогою голки протягніть один кінець нитки крізь нитку так, щоб утворилася петля, інший уставте в петлю і знову протягніть крізь нитку.

Для зберігання ниток зручно використати прозорі, картонні та плетені коробки, жерстяні банки або бобіни з-під туалетного паперу.

Щаслива пара. Генрі Лайнвебер. ХІХ ст.

Практична робота

ДОБІР ІНСТРУМЕНТІВ ТА МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ В'ЯЗАННЯ

Матеріали та інструменти: різні види спиць і пряжі.

Послідовність виконання роботи

1. Організуйте своє робоче місце.

2. Доберіть нитки для в'язання спицями:

а) складіть нитку вдвоє, злегка скрутивши її;

б) порівняйте товщину нитки й діаметр підготовлених спиць;

в) зробіть висновок щодо правильності добору спиць і пряжі.

3. З'ясуйте, з якого матеріалу виготовлені спиці, їхні недоліки й переваги.

4. Змотайте клубок із двома кінцями нитки.

5. З'єднайте нитки без вузлика:

а) способом скручування;

б) способом прошивання.

6. Оцініть власну роботу.

7. Приберіть робоче місце.

8. Роботу виконуйте, дотримуючись правил безпечної праці.

Порада. Клубок можна зробити так, щоб в'язати від нього відразу двома нитками: одна нитка йде від краю, інша - від центра.

Запитання та завдання для повторення

  • 1. Назвіть види в'язаних виробів.
  • 2. Які народні традиції в оформленні в'язаних виробів ви знаєте?
  • 3. Які бувають спиці для в'язання?
  • 4. Що означає номер спиці? Як його визначити?
  • 5. Як правильно вибрати номер спиць і товщину пряжі?
  • 6. Які ви знаєте способи підготовки пряжі до повторного використання?

Творче завдання на вибір

  • 1. З'ясуйте, де у світі є скульптури, присвячені в'язанню.
  • 2. Доберіть ілюстрації сучасного сезонного одягу, вив'язаного спицями. Зробіть презентацію.