Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Терещук

Дорогі дев'ятикласники!

Цього навчального року ми приділимо основну увагу ручному в'язанню спицями та виготовленню виробів у етнічному стилі. Щоб вам було легше й цікавіше працювати, ми розробили чіткі і зрозумілі інструкції у вигляді схем та ілюстрацій, а також запропонували для виготовлення вироби, які обов'язково надихнуть вас на пошук власних оригінальних ідей і рішень.

Знаходити відповіді на запитання, які виникатимуть під час навчання, допоможуть рубрики «Пригадаймо», «Цікаво знати», «Довідка», «Порада», «Ідеї для натхнення», а також «Путівник учня». Орієнтуйтесь на відповідні позначки — так ви зможете не тільки швидко знайти потрібний матеріал, а й ефективніше організувати роботу з підручником.

У кінці кожного параграфа розміщено інструкцію для виконання практичної роботи, творчі завдання, які можна виконувати разом із дорослими.

Рубрика «Застосуй на практиці» пропонує зразки доступних виробів. Підручник містить параграфи з технологією виготовлення виробів, які включені навчальною програмою в орієнтовний перелік об'єктів праці. Тож ви зможете обрати той виріб чи технологію, що зацікавив най-найбільше.

Пам'ятайте: практична робота у шкільній майстерні потребує уваги і зосередженості. Не забувайте завчасно правильно організувати робоче місце. Будьте уважними, старанними, дотримуйтеся правил безпечної праці.

Переконані, що і теоретична частина, і практичні настанови дадуть вам можливість поглибити свої знання, удосконалити навички, а також допоможуть розкрити творчі здібності.

Бажаємо вам успіху і невичерпного натхнення!

Автори

Розділ 1

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ, В'ЯЗАНИХ СПИЦЯМИ

§ 1. Основи матеріалознавства. Матеріали хімічного походження (синтетичні) та їхні властивості

Пригадайте...

  • Які є види волокон?
  • Які види натуральних волокон вам відомі?
  • Які тканини виготовляють із натуральних волокон? Які переваги і недоліки цих тканин?
  • Як створюють штучне волокно?
  • Що вам відомо про хімічні волокна, їхню структуру й використання?
  • Які тканини більш корисні для нашого організму - синтетичні чи натуральні? Чому?

Важко уявити сучасний світ без синтетичних матеріалів. Унікальні властивості цих матеріалів зумовлюють їхнє широке застосування - від створення незамінних деталей літальних апаратів до предметів побуту. Із синтетичних матеріалів виготовляють безліч технічних виробів: гуму, пластмаси, плівки, тепло- та електроізоляцію, будівельні конструкції, волокна для текстильної промисловості тощо. Їх також використовують у медицині та фармації (інструментарій, протези і замінники втрачених органів, капсули для ліків).

Синтетичні матеріали міцні, еластичні, стійкі до дії світла, вологи, цвілі, бактерій та агресивних середовищ. Сучасні текстильні матеріали із синтетичних волокон багатофункціональні, чудово адаптовані до потреб людини, комфортні.

Сьогодні існує кілька тисяч видів синтетичних волокон, і їхня кількість невпинно зростає. Хімічна наука та промисловість здійснюють цілеспрямований пошук нових синтетичних матеріалів з високими експлуатаційними характеристиками. З'являються високотехнологічні хімічні волокна нового покоління зі спеціальними функціями: антимікробні, антиалергенні, терморегулювальні, із захистом від статичної електрики та ультрафіолетового випромінювання.

Технологія виробництва синтетичних волокон

Хімічні волокна - це волокна, створені штучним шляхом за допомогою фізичних і хімічних процесів.

Хімічні волокна за складом поділяють на штучні та синтетичні.

Минулого року ви вивчали, що штучні волокна одержують із природної сировини (целюлози) у процесі її хімічної переробки. На відміну від штучних, основою створення синтетичних волокон слугують синтезовані сполуки - полімери, які утворюються в результаті хімічних реакцій.

Синтетичні волокна виробляють з полімерів, які отримують шляхом реакцій синтезу з продуктів переробки нафти, газу і кам'яного вугілля - фенолу, бензолу, етилену, аміаку та ін.

На початку розвитку хімічної галузі основною сировиною були продукти переробки вугілля. Сучасне виробництво ґрунтується на вуглеводнях - продуктах переробки нафти і газу. Частка цього виду сировини становить близько 90 %.

Історична довідка

У 1932 р. в Німеччині випущено полівінілхлоридне волокно - перше синтетичне волокно.

У 1940 р. в США почалося промислове виробництво поліамідного волокна.

Виробництво в промисловому масштабі поліефірних, поліакрилонітрильних і поліолефінових синтетичних волокон налагодили в 1954-1960-х рр.

Центрами виробництва хімічних волокон в Україні є збудована в 1936 р. фабрика віскозного шовку в Києві, Сокальський (Львівська обл.) та Житомирський заводи хімічного волокна, а також виробничі об'єднання «Хімволокно» в Черкасах і Чернігові.

Змінюючи склад вихідних продуктів, можна варіювати будову і властивості синтетичних полімерів та одержуваних з них волокон. Саме цим пояснюється велика кількість видів синтетичних волокон. Найпоширеніші із них:

  • поліамідні;
  • поліефірні;
  • поліакрилонітрильні;
  • поліуретанові;
  • поліолефінові.

Пригадайте, у чому полягає технологічний процес виготовлення штучних волокон та який асортимент тканин із них виробляють.

Синтетичне волокно формують із розчину або розплаву полімеру. Процес виробництва складається з таких стадій:

1) синтез полімерів шляхом хімічних реакцій різних речовин;

2) приготування прядильної маси, яку залежно від фізико-хімічних властивостей полімеру отримують у вигляді розчину або розплаву. В'язку рідину очищають багаторазовим фільтруванням і видаляють тверді частинки та бульбашки повітря. На цій стадії відбувається також забарвлення розчинів;

3) формування волокна відбувається шляхом продавлювання прядильної маси через фільєри. Фільєра - це металевий диск з великою кількістю дрібних отворів. Струмки ниток з фільєри надходять у шахту прядильної машини, де вони охолоджуються потоком повітря і стають твердими, утворюючи тонкі нитки. Часто ще не зовсім затверділі волокна піддають витягуванню шляхом багаторазового перемотування за певного натягу. Формування є найважливішим етапом виробництва, тому що саме тоді створюється первинна структура волокна, від чого залежить його якість;

4) обробка волокна складається з вилучення домішок і забруднень з волокон, відбілювання, витягування й термічної обробки, нанесення крохмальних речовин або мастил для надання волокнам більшої гладкості поверхні та зменшення електризованості.

Завершують виробництво волокон їх висушуванням і намотуванням у вигляді ниток на бобіни. Синтетичні волокна випускають у вигляді моноволокна (одиночне волокно великої довжини) та штапельного волокна (короткі відрізки тонких волокон).

Готові нитки відправляють на ткацьке виробництво, де за допомогою автоматизованих ткацьких машин виготовляють сирову тканину, яку потім відбілюють і фарбують.

Окрім тканин, синтетичні волокна переважно використовують з технічною метою. З них виготовляють шинний корд, канати і троси, риболовецькі сітки, транспортерні стрічки, напівпроникні мембрани, шланги, килими, електроізоляцію тощо.

Вовна на вівці за 3 місяці відростає приблизно на 30 мм. На заводі хімічного волокна прядильна машина за 1 хв витягує до 5000 м нитки.

Машина для фарбування тканин Elasti Nylon + Polyester (FH1-2015)

Властивості синтетичних волокон і виготовлених із них тканин

Синтетичні волокна мають властивості, яких немає в натуральних і штучних волокон: високу міцність, пружність і стійкість до дії вологи, низьку зминальність, слабку сипкість і низьку усадку. Вони вирізняються хімічною стійкістю до дії кислот, лугів, окиснювальних речовин та інших реагентів, бактерій, мікроорганізмів, плісняви та молі. Але, порівняно зі штучними тканинами, синтетичні мають гірші гігієнічні властивості: низьку гігроскопічність і повітропроникність, високу електризованість.

Із синтетичних волокон виготовляють широкий асортимент тканин, трикотажу, виробів текстильної галантереї, швейних ниток, штучного хутра та нетканих матеріалів. До синтетичних тканин належать акрил, кримплен, лавсан, нейлон, болонья, капрон, мікрофібра, фліс, поліакрил, поліестер, поліамід, синтепон, спандекс, еластин та ін. Вони міцні, не мнуться, швидко сохнуть, добре зберігають форму, характеризуються високою зносостійкістю, пружністю й еластичністю, їх легко прати. Слід зазначити, що більшість сучасних синтетичних тканин є змішаними, містять натуральні та штучні волокна, що дає змогу забезпечити їм такі властивості, які найбільше відповідають вимогам споживачів.

Завдяки різноманітним властивостям тканини з синтетичних волокон широко використовують у виробництві, медицині та інших галузях. Зокрема, з тканин з нітрону, який витримує нагрівання до температури 600-800 °С і є радіаційно стійким, виготовляють спецодяг. Тканини з хлорину застосовують для виготовлення фільтрувального полотна для хімічної промисловості, білизни для лікування захворювань кістково-м'язової системи. З капрону виготовляють хірургічні нитки, а з лавсану та вінолу - технічні тканини.

Зупинимося на властивостях деяких волокон докладніше.

Поліефірні, поліестерні волокна - лавсан

Властивості: висока термостійкість, мала усадка, низька теплопровідність і велика пружність.

Недоліки: підвищена жорсткість, здатність до утворення кошлатин на поверхні виробів, низька гігроскопічність, сильна електризованість, руйнування під дією кислот і лугів.

Використання: для вироблення тканин, трикотажного і нетканого полотна побутового призначення використовують у поєднанні з вовною, бавовною, льоном та віскозним волокном, що надає виробам підвищеної стійкості до стирання, пружності і формостійкості. Застосовують у медицині для виготовлення хірургічних ниток і штучних кровоносних судин.

Догляд: тканини можна прати в машині за температури 40° С. Деякі поліефірні волокна витримують температуру 60° С. За умов більшого нагрівання тканина може зам'ятися, утворюючи складки, які потім дуже важко видалити. Білі тканини слід прати універсальним засобом, кольорові - засобом для делікатних тканин. Поліестер можна лише злегка підсушувати в машині за невисокої температури, але в жодному разі не насухо. Трикотаж з поліестеру сушать тільки в розкладеному вигляді. Поліестер не потребує прасування, але якщо воно знадобиться, варто прасувати помірно нагрітою праскою (в режимі «шовк») через вологу тканину. Дозволяється хімічне чищення виробів з поліестеру.

Лавсан (дакрон, теторон, тергал) отримують з продуктів переробки нафти. Стійкий до дії води. Тканини м'які і гнучкі, але дуже міцні. Вони майже не мнуться, добре тримають форму під час нагрівання, підходять для складок та плісе, не вигоряють на сонці, не вражаються міллю й мікроорганізмами. Їхній недолік - низька гігроскопічність.

Поліамідні волокна - капрон, анід, енант, нейлон

Властивості: висока міцність під час розтягування, стійкість до стирання і багаторазового вигинання, висока хімічна стійкість, морозостійкість, стійкість до дії мікроорганізмів.

Недоліки: низька гігроскопічність, термо- і світлостійкість, висока електризованість. У результаті швидкого «старіння» волокна жовтіють, стають ламкими і жорсткими.

Використання: для побутових і технічних виробів. Капрон застосовують для виготовлення тканин, трикотажу - жіночих колготок, тонких мережив та інших виробів; його широко використовують у вигляді об'ємної пряжі, текстурованих і профільованих ниток.

Догляд: вимоги такі самі, як у поліестеру, але прати в машині за температури не вищої за 40 °С. Прасувати при найнижчому нагріванні без пари.

Капрон - матеріал, виготовлений із продуктів переробки нафти. Жорсткий на дотик, має гладку поверхню, міцний на розрив, стійкий до стирання, не вицвітає та майже не мнеться. Тканина практично не вбирає вологу, дуже зносостійка.

Фліс - тканина з поліестерової нитки. Має вигляд стриженої вовни. Ворс може бути з одного або з двох боків. Дуже добре зберігає тепло. Тканина певною мірою відштовхує воду. Одяг з флісу стійкий в експлуатації, не стирається, не мнеться, приємний до тіла. Тканина легка, відмінно переться і швидко висихає.

А чи знаєте ви, що фліс отримують з переробленого пластику? На виробництво однієї речі з флісу потрібно в середньому 25 пластикових дволітрових пляшок. Наприклад, на флісову зимову куртку піде 40 пляшок.

Пластикові пляшки для виробництва флісу збирають окремо від інших видів сміття, пресують, подрібнюють, перемішують, нагрівають до температури 270 °С і отримують волокно.

Поліакрилонітрильні волокна - акрил, нітрон, дралон, долан, орлон

Властивості: за зовнішнім виглядом нагадують вовну. Вироби навіть після прання мають високу формостійкість і незминальність. Стійкі до дії молі й мікроорганізмів.

Недоліки: за стійкістю до стирання нітрон поступається поліамідним і поліефірним волокнам.

Використання: у виробництві верхнього трикотажу, тканин, а також штучного хутра, килимових виробів, ковдр.

Догляд: вимоги такі самі, як у поліестеру, але прати вироби слід за температури не вищої за 30 °С. Не сушити машинним способом.

Акрил - матеріал, сировиною для якого є природний газ. Здатністю зберігати тепло нагадує вовну. Не утворює кошлатин на поверхні одягу. Менше розтягується та деформується, ніж вироби з натуральної вовни. Погано пропускає повітря.

Поліуретанові волокна - спандекс, еластан (лайкра)

Властивості: висока еластичність (здатні багаторазово розтягуватися, збільшуватися у довжину в 58 разів, а потім скорочуватися до початкового розміру), висока пружність, міцність, незминальність, стійкість до стирання (у 20 разів більша, ніж у гумової нитки), світла і хімічних реагентів.

Недоліки: низька гігроскопічність і термостійкість: за температури понад 150 °С жовтіють і стають жорсткими.

Використання: найчастіше використовують у суміші з іншими волокнами, з яких виробляють еластичні тканини та трикотажні полотна для верхнього одягу, спідньої білизни і спортивного одягу, а також панчішно-шкарпеткові вироби.

Догляд: під час прання користуватися засобами для делікатних тканин і не сушити в машині.

Еластан (лайкра). Тканини з еластаном застосовують для виготовлення одягу, що щільно прилягає: брюк, джинсів тощо. Вироби з еластаном добре розтягуються, мало мнуться і вирізняються міцністю.

Сучасні технології дають змогу виготовляти волокна з чого завгодно: від пластикових пакетів до картонних коробок. Відомі виробники модного одягу також використовують вторинну сировину, дбаючи про довкілля. Їхні дії гідні поваги: виробництво тканини, одержуваної з пластикових відходів, майже на третину знижує енерговитрати (порівняно з виготовленням первинного синтетичного волокна). При виробництві тканин використовують мільйони пластикових пляшок, які інакше могли десятиліттями лежати на смітниках. Вибираючи прохолодний напій у магазині, не ставтеся зі зневагою до пластикової пляшки: цілком можливо, у ваших руках - частинка майбутньої колекції іменитого дизайнера.

Види пряжі. Властивості пряжі

Пригадайте...

  • Якими видами ниток ви користувалися для в'язання виробів гачком?
  • Які властивості мають текстильні матеріали натурального походження?

Скільки прекрасних можливостей приховує в собі моток пряжі! В умілих руках майстра він може стати теплою шапочкою, шаликом або ажурною кофтиною. Будь-яке в'язання починається з вибору пряжі, від якої залежить зовнішній вигляд і довговічність виробу. Що треба знати про пряжу?

Пряжа - нитка, що складається з текстильних волокон (натуральних і (або) хімічних), з'єднаних скручуванням або склеюванням.

Властивості пряжі залежать від багатьох показників: матеріалу волокна, способу прядіння, текстури, ступеня скручування.

За типом волокна пряжу поділяють на такі види.

Натуральна пряжа рослинного та тваринного походження. Рослинну пряжу виготовляють з бавовни, льону, бамбуку тощо. Пряжу тваринного походження одержують з шерсті, пуху й особливих виділень комах. До неї належать: вовна, ангора, мохер, шовк, кашемір тощо.

Штучною називають пряжу, одержану з натуральної сировини (целюлози) за допомогою хімічної обробки. До цієї категорії пряжі належить віскоза і штапель. Це дуже м'яка шовковиста пряжа, гігроскопічна, повітропроникна, яка холодить у спеку і практично не електризується. Недолік цієї пряжі в тому, що вироби з неї легко мнуться та потребують дбайливого прання.

Пряжа із синтетичних волокон - повністю хімічного походження. Ця пряжа дешевша за натуральну, міцна, м'яка, має різноманітні кольори, але не пропускає повітря. Найпоширенішими видами синтетичної пряжі є акрил, нейлон, штучний шовк, мікрофібра і поліестер.

До складу змішаної пряжі входять кілька видів волокон: натуральні, штучні та синтетичні. Найпоширенішими є суміші вовни з акрилом, шовком та віскозою; бавовни та льону з віскозою; всіх видів пряжі з поліестером, люрексом або метанітом.

Комбінована пряжа утворюється у процесі поєднання двох або більше ниток різного виду, складу і будови.

Види пряжі за типом волокна:

  • натуральна;
  • штучна;
  • синтетична;
  • змішана;
  • комбінована.

На вашій пряжі немає етикетки. Як дізнатися про її склад?

Порада. Склад пряжі можна визначити за характером горіння волокон. Натуральні волокна рослинного походження горять швидко із виділенням запаху паленого паперу, залишаючи зольну грудочку, яка при дотику розсипається, а натуральні волокна тваринного походження спалахують і скручуються, виділяючи запах паленого пера або рогу. Штучні волокна горять подібно до рослинних - інтенсивно, поширюючи запах паленого паперу й утворюючи сірий попіл. Пряжа із синтетичних волокон не горить, а плавиться, утворюючи тверду грудочку, виділяючи різкий запах або не маючи запаху. Характер горіння змішаної та комбінованої пряжі відповідає тим видам волокон, які входять до її складу.

Сукупність процесів виготовлення пряжі, у процесі яких з коротких волокон виготовляють довгу, безперервну нитку, називають прядінням. Існує три основних системи прядіння: кардна, гребінна та апаратна.

Кардна пряжа має середню товщину, міцність і рівномірність. За кардною системою переробляють у пряжу волокна середньоволокнистої бавовни та штапельні волокна віскози.

Гребінна пряжа має найбільші рівномірність і міцність, найменшу товщину. За гребінною системою переробляють у пряжу волокна тонковолокнистої бавовни, льону, довгі волокна тонкої, напівтонкої та напівгрубої вовни, відходи шовку і штапельні хімічні волокна.

Апаратна пряжа - пухка, товста, надає виробам добрі теплозахисні якості. За апаратною системою переробляють у пряжу короткі волокна бавовни та вовни, очоси льону, відходи шовку.

Види пряжі за способом прядіння:

  • кардна;
  • гребінна;
  • апаратна.

За товщиною пряжу можна умовно поділити на п'ять видів: тонка, середня, товста, пишна, об'ємна (відповідно на етикетках - fingering, sport, worsted, chunky, bulky). З тонкої пряжі виходять м'які, ніжні вироби. Але в'язання на спицях з такої пряжі потребує багато часу. З тонкої пряжі в'яжуть одяг для маленьких дітей.

Товста і середньої товщини пряжа найпопулярніша. Поєднуючи різні за складом види пряжі можна створити будь-які сезонні вироби.

Із пишної та об'ємної пряжі вироби виходять громіздкі й теплі, однак в'язати такі речі швидко.

Види пряжі за товщиною:

  • тонка;
  • середня;
  • товста;
  • пишна;
  • об'ємна.

Будова пряжі

Важливими характеристиками пряжі є її текстура та скрученість нитки.

За текстурою пряжу поділяють на види:

• пряжа, скручена з кількох тонких ниточок. Найбільш поширена текстура, полотно виходить рівним, гладким, візерунки чіткі;

• одиночна скручена нитка, об'ємна, добре утримує повітря і тепло, м'яка на дотик, візерунки чіткі. Іноді полотно панчішної гладі з такої пряжі виходить з перекосом, тому бажано використовувати візерунки, у яких зустрічається приблизно однакова кількість лицьових та виворітних петель в одному ряду;

• пряжа ручного прядіння, нерівномірна за товщиною, виглядає трохи букльованою, тому чіткість візерунків гірша;

• рівниця, зовсім нескручена пряжа, дуже ніжна, м'яка і пишна, її легко порвати. Візерунки виходять чіткі, а вироби дуже м'які та добре зберігають тепло;

• фасонні види пряжі.

Скрученість - це кількість витків скручування нитки на 1 м її довжини. Кількість витків залежить від виду та якості волокна, товщини і призначення пряжі. Що товстіша нитка, то менше витків припадає на 1 м. Зі збільшенням скрученості пряжа стає гладшою, міцнішою та пружнішою.

Нитка може мати різні напрямки витків, які позначають літерами Z і S: Z - правий, S - лівий. Вигляд і властивості в'язаного полотна залежать від способу скручування: традиційного (а), одинарного (б), витого (в) або багатожильного (г).

Такий вигляд має в'язане полотно залежно від способу скручування пряжі. На рис. б і г праві та ліві стінки лицьових петель мають різну довжину й нахил.

Порада. Якщо ви хочете бачити у візерунках свого кольорового виробу ідеальні петлі, зверніть увагу на спосіб скручування ниток під час вибору пряжі.

Види кольорової пряжі

Існує як мінімум п'ять видів кольорової пряжі: пряжа однотонного забарвлення, принтового забарвлення, батик, меланжева і твід.

1. Принтове забарвлення. Відрізки цієї пряжі мають різні кольори. Залежно від довжини ділянки одного кольору пряжа виглядає по-різному у виробі (найкраще - короткі ділянки довжиною в 5-7 петель). Можна в'язати і суцільний виріб по колу, й окремі деталі поворотними рядами - візерунок вийде однотипним.

2. Градієнт, або батик. Це різновид пряжі з принтовим забарвленням, у якому використовуються кольори з різними відтінками, гармонійно поєднаними один з одним. Довжина таких ділянок буває найрізноманітнішою - від кількох сантиметрів до півтора метра і більше. Ця пряжа дуже красиво виглядає в мотку, але її важко розподілити симетрично в деталях виробу, а якщо в'язати по колу, ширина смуг буде різною.

3. Меланжева. При скручуванні такої пряжі з'єднуються волокна різних кольорів. Полотно з пряжі має однорідний строкатий вигляд. З неї краще в'язати полотна лицьової гладі або нескладні ажурні візерунки.

4. Однотонна. Така пряжа відмінно підходить для всіх видів візерунків: текстурованих, ажурних і джгутів. Лицьова гладь теж красиво виглядає, але помітні дрібні огріхи в'язання.

5. Твід. Пряжа з вкрапленнями волокон іншого кольору. Дуже добре пасує для чоловічого одягу.

Порада. Назви пряжі на етикетках

  • Акрил - Polyacryl, Acrylic, Acrylique, Acrilik, Dralon
  • Ацетат - Acetate, Asetat
  • Бамбук - Bamboo
  • Віскоза - Viscon, Viskon, Viscose
  • Вовна - Wool, Wolle, Laine, Lana
  • Льон - Flaxen
  • Люрекс - Lurex, Lureks
  • Металік - Glitter Yarn, Glitzer Garn, Metalik
  • Мериносова вовна - Fine Merino, Lana
  • Мерсеризована пряжа - Merserized, Mercerisiert
  • Мікрофібра - Micro Fiber, Micro Acrilico
  • Мохер - Kid Mohair, Mohair, Tiftik
  • Поліамід - Нейлон, Polyamide, Nylon
  • Поліестер - Polyester, Poliester, PES
  • Бавовна - Baumwolle, Cotton, Coton
  • Шовк - Rayon, Seide

Лабораторно-практична робота

ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ТКАНИН ЗА ЇХНІМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

Матеріали, інструменти, пристосування: зразки тканин з натуральних і хімічних волокон, голка, посудина з водою, спиртівки для підпалювання ниток.

Послідовність виконання роботи

1. Розгляньте зразки тканин. Визначте, в яких з них поверхня блискуча, в яких - матова.

2. Визначте на дотик ступінь гладкості й м'якості зразків.

3. Визначте зминальність зразків, затиснувши їх у кулаці на 30 с, а потім розправивши.

4. Вийміть з кожного зразка по дві нитки. Намочіть по одній з них. Спочатку порвіть суху нитку, потім - мокру. Визначте, як змінилася міцність нитки.

5. Підпаліть маленький шматочок тканини. Проаналізуйте вид полум'я, запах і залишки горіння.

6. Визначте склад волокна кожного зразка тканини. Заповніть таблицю 1.

7. Скориставшись таблицею 2, знайдіть зразки синтетичних тканин.

8. Роботу виконуйте з дотриманням правил безпечної праці.

Таблиця 1. Властивості тканин

Властивості тканин

№ зразка тканини

1

2

3

4

5

Блиск

Гладкість

М'якість

Зминальність

Обсипання

Міцність

У сухому вигляді

У мокрому вигляді

Горіння

Таблиця 2. Властивості синтетичних волокон

Волокно

Зовнішній вигляд

Блиск

Міцність

Зминальність

Горіння

Капрон

Волокна однакові за товщиною, гладенькі, пружні

Різкий

Дуже міцний

Не зминається

Спочатку плавиться, потім загоряється слабким блакитно-жовтим полум'ям, залишається темна тверда кулька

Лавсан

Волокна однакові за товщиною, округлі

Матовий

Міцний

Не зминається

Горить слабо, жовтим полум'ям, виділяє чорну кіптяву, залишається тверда чорна кулька

Акрил (нітрон)

Волокна однакові за товщиною, кручені

Матовий

Міцний

Не зминається

Горить спалахами, інтенсивно, виділяє чорну кіптяву, залишається темний наплив неправильної форми

Запитання та завдання для повторення

  • 1. Які волокна належать до хімічних?
  • 2. Які ви знаєте тканини з хімічних волокон?
  • 3. Визначте, з яких волокон (натуральних, хімічних) виготовляють такі тканини: 1) віскозні; 2) вовняні; 3) бавовняні; 4) акрилові; 5) ацетатні; 6) капрон; 7) лавсан; 8) лляні.
  • 4. Що є сировиною для отримання синтетичних волокон?
  • 5. Назвіть основні етапи процесу виробництва хімічних волокон.
  • 6. Для чого потрібно знати склад і властивості текстильних матеріалів?
  • 7. Чому тканини з хімічних волокон важкі в розкрої та обробці?
  • 8. Яку тканину не потрібно прасувати після прання?
  • 9. Які вироби можна зшити з тканин, вироблених із синтетичних волокон?

Творче завдання на вибір

• Дослідіть, яким вимогам має відповідати кожний із названих виробів, і доберіть для нього матеріал, оптимальний за складом волокна: одяг для занять спортом, піжама, плед, шаль, купальник, спортивний рюкзак.

• Створіть колекцію тканин із синтетичних волокон відповідно до власних уподобань.

• Підготуйте цікаві повідомлення з теми.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст