Підручник з Основ здоров’я. 7 клас. Тагліна - Нова програма

Тема 2

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ

§ 4. Інфекційні та неінфекційні захворювання. Захисні реакції організму. Заходи профілактики

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Узимку в школі дуже багато учнів занедужало на грип. На вимогу медиків заняття в школі на певний час припинилися. Для чого це було зроблено?

Профілактика захворювань

Слово «профілактика» походить від грецького слова «попереджувальний». Профілактикою називають комплекс дій, спрямованих на попередження будь-якого негативного явища. Наприклад, профілактика захворювань передбачає, що людина буде щось робити, щоб не захворіти. І це правильно, тому що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Є методи профілактики, які спрямовані на загальне зміцнення організму. Наприклад, здоровий спосіб життя є саме таким методом. Він підвищує захисні властивості організму, робить людину більш стійкою до різних впливів навколишнього середовища. Чітке дотримання правил особистої гігієни, раціональне й повноцінне харчування, вітамінізація, дозовані фізичні навантаження й постійне загартовування організму — усі ці дії підвищують стійкість організму до різних захворювань.

Профілактикою захворювань займаються фахівці-медики. Наприклад, кожному школяреві роблять профілактичні щеплення. Завдяки ним ви захищені від таких захворювань, як коклюш, дифтерія, правець, кір, скарлатина, поліомієліт.

Інфекційні та неінфекційні захворювання

Є захворювання, які не передаються від людини до людини. Вони називаються неінфекційними. До них належать, наприклад, сколіоз, гіпертонія, інфаркт, діабет.

Є захворювання, які різними шляхами можуть передаватися від хворої людини до здорової. Такі захворювання називають інфекційними. Характерними ознаками інфекційних захворювань є висока температура, нездужання, озноб тощо. Такий стан спричиняють різноманітні мікроби, які потрапляють в організм людини. Їх називають інфекційними агентами. До інфекційних агентів належать бактерії, віруси, деякі гриби, деякі твариноподібні організми. Усі вони мають мікроскопічні розміри. Більшість інфекційних захворювань виникають через віруси.

До інфекційних захворювань відносять, наприклад, туберкульоз, натуральну віспу, малярію, поліомієліт, грип, холеру, чуму, лихоманку Ебола.

Важливою особливістю інфекційних захворювань є наявність інкубаційного періоду, тобто періоду від моменту зараження до появи перших ознак захворювання. Тривалість цього періоду залежить від способу зараження і виду збудника і може займати від кількох годин до кількох тижнів. Протягом інкубаційного періоду хвора людина є джерелом інфекції і може заражати оточуючих.

Існують різні шляхи передачі інфекції'

Є різні шляхи проникнення інфекції в організм людини: через заражені харчові продукти або воду, безпосередньо при контакті, наприклад рукостисканні, або через предмети, що оточують хворого, а також повітряно-крапельним шляхом, через укуси кровосисних комах, через мікроскопічні пошкодження на шкірі. Існують також інші шляхи проникнення інфекції.

Захисні реакції організму і бар’єри на шляху інфекцій

В організмі людини так само є система безпеки, що захищає її особисто. Захищає від вірусів, бактерій, грибів і твариноподібних організмів-паразитів, які намагаються потрапити до організму з повітрям, водою та їжею. Цю систему безпеки називають імунною системою.

Головне завдання імунної системи — зробити людину несприйнятливою до чужорідних біологічних об’єктів, не пустити їх або знищити, якщо вони потрапили в організм.

Людина має спадковий імунітет (тобто несприйнятливість) до багатьох інфекційних агентів. У спадок від батьків кожному з нас дісталася стійкість до багатьох вірусів і бактерій. Людям не страшні хвороби, на які хворіють птахи, собаки, коти, корови, вівці. Але є віруси й бактерії, які імунна система людини має знищити. Вона вміє створити індивідуальну «зброю» проти кожного «ворога». У «ворогів» є специфічні речовини — антигени. Імунна система виробляє проти них спеціальні захисні антитіла.

Імунна система має пам’ять. Вона пам’ятає про всіх «ворогів», яких колись перемагала. І якщо на організм нападає вже знайомий «ворог», то вона відразу ж його знищує!

Кожен з нас народився з природженим імунітетом. Але за час, поки ми зростаємо, наша імунна система здобуває досвід у боротьбі з «ворогами». Імунна система розвивається успішно, якщо дитина правильно харчується, їй вчасно роблять профілактичні щеплення, вона дотримується правил гігієни, веде здоровий спосіб життя і, як це не дивно, якщо вона хворіє. Бо саме після того, як дитина перехворіла деякими інфекційними захворюваннями, наприклад кором або вітряною віспою, у неї з’являється природний набутий імунітет, а після щеплення — штучний набутий імунітет.

Кожному школяреві роблять профілактичні щеплення

Заходи профілактики інфекційних захворювань.

Існує багато методів профілактики інфекційних захворювань.

Серед них можна виділити чотири основні:

• обмеження контактів між хворими й здоровими людьми;

• вакцинація й імунізація здорових людей;

• застосування лікарських препаратів для запобігання зараженню й розмноженню збудника;

• підвищення опірності організму людини до інфекційного захворювання.

Обмеження контактів забезпечується ізоляцією хворих та інфікованих людей. Іноді, аби обмежити контакти здорових людей із хворими, оголошують карантин. Зазвичай у період епідемії грипу школи на певний час закривають, для того щоб не збирати разом велику кількість дітей і не збільшувати можливість зараження.

Знайдіть необхідну інформацію і розв’яжіть проблему. Семикласниця Ганна прокинулася вранці й відчула, що в неї підвищена температура, паморочиться голова, закладений ніс. Але їй дуже хочеться піти в школу, тому що вона повинна виступати на святковому концерті. Допоможіть Ганні прийняти рішення, що їй робити: викликати лікаря й залишитися вдома чи піти до школи?

Надійним способом попередження інфекційних хвороб є своєчасна імунізація. Імунізація — це метод профілактики інфекційних хвороб шляхом створення в організмі штучного імунітету.

При активній імунізації (вакцинації) в організм людини вводять невелику кількість ослабленого збудника захворювання, щоб організм сам виробив антитіла. При пасивній імунізації в організм уводять уже готові антитіла (штучно створені або взяті з іншого організму).

Карантин запобігає можливості зараження при контактах із великою кількістю людей

Активна імунізація надовго захищає організм від хвороби, іноді — усе життя. А от готові антитіла забезпечують лише тимчасовий захист. У разі повторної інфекції їх слід уводити знову.

Успіхи науки імунології дозволили ввести в медичну практику щеплення проти багатьох дитячих хвороб — кашлюка, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи й грипу. Однак проти деяких захворювань вакцин поки що не створено (сальмонельоз, СНІД тощо).

Опорні точки. людина може попереджати різні інфекційні й неінфекційні захворювання завдяки імунній системі й здоровому способу життя. Вакцинація захищає людину від інфекційних хвороб.

Запитання для повторення й обговорення

I-II рівні

1. Для чого потрібна профілактика захворювань?

2. Які інфекційні хвороби ви знаєте?

III рівень

3. Які способи попередження інфекційних захворювань ви знаєте?

4. Що треба робити, якщо у вас з'явилися перші ознаки інфекційного захворювання?

IV рівень

5. Чим відрізняється вроджений імунітет від набутого?

6. Коли в школі оголосили карантин, один з учнів зателефонував однокласникам і запропонував усім разом сходити в кіно. Чи правильно він учинив? Чому?