Історія України. 7 клас. Свідерський

Розділ II. Русь-Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.

§ 4. Внутрішня та зовнішня політика руських князів наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. Володимир Великий

  • Що пов’язує подані власні назви й імена? Утворіть із них логічні пари. Київ, Овруч, Новгород Великий, Олег, Володимир, Ярополк.

1. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого

Після смерті Святослава між його трьома синами розпочалася міжусобна війна. Двоє братів — Ярополк та Олег — загинули, «і став Володимир княжити в Києві одноосібно», — писав літописець. Володимир правив Руссю-Україною з 980 р. до 1015 р.

Він провів державну реформу щодо управління землями. Відрядив своїх синів, а їх було дванадцять, до різних міст — центрів основних руських земель. У «Повісті минулих літ» повідомляється: «Посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святополка в Турові, а Ярослава в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмуторокані».

Отже, було остаточно знищено самостійність місцевої племінної верхівки. З того часу (кінець 80-х років X ст.) завершилося об’єднання земель навколо Києва. Великому князеві київському підпорядковувалися намісники (сини й старші дружинники), які сиділи в найбільших містах держави, збирали данину, управляли й здійснювали суд від його імені. їм у менших частинах земель — волостях — служили волостителі. За правління князя Володимира відбулася заміна родоплемінного поділу Русі-України на територіальний.

М. Сергєєва. Князь Володимир. 2016 р.

РУСЬ-УКРАЇНА ЗА КНЯЗЮВАННЯ ВОЛОДИМИРА ТА ЯРОСЛАВА (980-1054)

Володимир Великий зміцнив кордони держави, що відсунулися на північ від Чорного моря. Адже печеніги майже щороку здійснювали набіги на Переяславські та південні Київські землі, іноді доходили до Києва. Вони грабували міста й поселення, убивали й забирали в полон чоловіків, жінок і дітей, знищували господарство. Для захисту південних земель Русі-України від войовничих печенігів Володимир наказав збудувати систему укріплень — так звані Змієві вали — уздовж річок Трубежа, Сули й Стугни. За археологічними даними, висота валів досягала 10 м з дерев’яними баштами й стінами.

Монети часів Володимира Великого

Наприкінці Х ст. почали карбувати власні монети. Відомі монети Володимира Великого зі срібла — срібники та із золота — златники. З одного боку монет було зображено князя із символами влади, а на зворотному — княжий герб-тризуб і напис: «Володимир на столі, а се його срібло». Отже, з часів Володимира тризуб, зображенням якого позначали князівську власність, став державним символом.

Багато уваги князь Володимир приділив розбудові міста Києва. Розпочалося будівництво «міста Володимира». Центральну частину міста, або Гору, оточували високі земляні вали з дерев’яними баштами. До нього прилягали укріплені передмістя — найбільшим був Поділ.

Князь особливо дбав про відносини Русі-України з іноземними державами та зміцнення її міжнародного авторитету. Володимир розвивав політичні, економічні та культурні зв’язки з Візантією, Польщею, Угорщиною, Чехією та західноєвропейськими країнами. З цією метою допомагав візантійському імператорові Василію II придушити бунтівних феодалів у своїх володіннях. За цю допомогу Володимирові була обіцяна в дружини сестра імператора, принцеса Анна, але з різних причин шлюб відстрочували. Тоді Володимир завоював Херсонес (Корсунь) у Криму, який належав Візантії. Про це князь сповістив Василія ІІ лаконічно: «Так буде й з Вашим Константинополем». Імператор негайно відрядив Анну до Володимира.

Давній Київ. Сучасна реконструкція

Міждинастичні шлюби в добу Середньовіччя були дуже поширені в Європі. Часто ними скріплювали мирні та союзницькі угоди. На Русі-Україні вони беруть початок від Володимира Великого. Князь вів активну дипломатичну гру, закріплюючи політичні союзи за допомогою так званої шлюбної дипломатії. Сина Святополка він одружив з донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослав став зятем шведського короля Олафа, донька Премислава вийшла заміж за угорського короля Владислава лисого, Предслава стала дружиною чеського короля Болеслава Рудого.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Б. Чоріков. Замах Рогніди на Володимира. 1836 р.

Після смерті батька в боротьбі за київський престол Володимир, щоб зміцнити свої позиції та заручитися підтримкою полоцького князя Рогволода, посватався до його доньки Рогніди. Вона славилася своєю гордістю та красою, а отже, будучи княжною, відмовила Володимирові. «Не хочу роззувати робичича!» — відповіла, уважаючи негідним кохати сина князя Святослава й простої ключниці Малуші, тобто прислуги, дарма що улюблениці княгині Ольги. Відмовив у союзі й батько гордої княжни.

Тим часом Добриня — дядько Володимира, брат Малуші, який у цей час від його імені управляв Новгородом, — захопив Полоцьк. Рогволода із синами безжально вбили, а Рогніду силоміць видали заміж за Володимира. Від цього шлюбу народилися сини Ізя-

слав, Ярослав, Всеволод і Мстислав, а також доньки Предслава та Премислава. Рогніда, прозвана за свою трагічну долю Гореславою, не вибачила чоловікові кривди. За переказами, вона готувала на нього замах. Викривши дружину, розгніваний Володимир хотів убити її, і тільки рішуче заступництво старшого сина Ізяслава відвело біду. Володимир поселив Рогніду з дітьми за межами Києва, у с. Предславиному. Пам’ять про це село збереглася донині — у Києві є вулиця Предславинська.

До 988 р. Володимир був язичником. Ця релігія дозволяла мати кілька дружин. Під час військового походу на захід князь закріпив свої воєнні успіхи одруженнями з чеською княжною Мельфідою та німецькою княжною Аделлю. Прийнявши християнство й одружившись із візантійською принцесою Анною (онукою Костянтина VII Багрянородного), Володимир відіслав з Києва всіх інших дружин. Рогніда повернулася з Ізяславом у Полоцьк, де постриглася в монахині під іменем Анастасія.

За часів правління князя Володимира завершився тривалий процес формування території Русі-України. Для цього йому не раз доводилося використовувати військову силу. Спочатку Володимир приєднав західні племінні союзи дулібів і хорватів, а також міста Червен, Белз і Перемишль. Тут він заклав нове місто, назвавши його Володимиром1 (нині Володимир-Волинський). На багато століть був установлений кордон з Польщею. У наступні роки відновлено владу Києва над об’єднаннями радимичів і в’ятичів.

Шлюбна Дипломатія — скріплення міждержавних угод міждинастичними шлюбами.

1 Історична назва міста — Володимир. Уточнювальний додаток Волинський з’явився після входження міста до складу Російської імперії у ХVIII ст., щоб відрізнити давній Володимир в Україні від пізнішого Владимира на Клязьмі в Росії.

Русь-Україна за Володимира Великого стала найбільшою європейською державою. Залежні від Києва землі простягалися від Карпат до Волги, від Балтійського моря до Середнього Подніпров’я.

З метою розширення кордонів своєї держави та їхнього зміцнення Володимир Великий здійснював військові походи проти сусідніх племен і народів. Він воював на західних рубежах своєї держави з литовським племенем ятвягів, яке жило між річками Німаном і Наревом, а на сході — з волзькими булгарами. Спокій та мир на західних і східних кордонах Русі-України перетворили її на торговельну державу, де перетиналися сухопутні й водні торговельні шляхи із Середньої Азії та Кавказу до Північної Європи.

Через Київ проходило відгалуження Великого шовкового шляху, що вів з Китаю до Чорного моря, а далі вгору по Дунаю та Дніпру. Київ поступово набув слави одного з найбільших центрів торгівлі в Східній Європі.

Діяльність Володимира Святославича сприяла розвитку Русі-України, зміцненню її міжнародного авторитету.

2. Запровадження християнства як державної релігії

Завданням зовнішньої та внутрішньої політики Володимира було проголошення християнства державною релігією Русі-України.

На початку свого правління Володимир, маючи намір зміцнити державу, вирішив провести релігійну реформу. Він зібрав та об’єднав в одному святилищі верховні божества окремих племен.

Однак язичництво з його багатобожжям не могло сприяти об’єднувальній політиці київського князя. Служителі язичницького культу (волхви, відуни) суперничали з князівською владою. Язичництво роз’єднувало не лише східнослов’янські племена, а й протиставляло на релігійному ґрунті Русь-Україну й інші європейські держави. Адже Візантія та інші сусідні слов’янські країни — Болгарія, Чехія та Польща, з якими Русь-Україна підтримувала тісні відносини, — були вже християнськими.

У 988 р. Володимир та його дружинники охрестилися. літописець повідомляє, що сталося це в захопленому Володимиром Корсуні (Херсонесі). Князь узяв шлюб із сестрою візантійського імператора за східним християнським обрядом. Згодом Володимир охрестив киян у Дніпрі, а язичницьких ідолів (кумирів) наказав знищити.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста й волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. І це [діяли йому] не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей — хай одплату прийме від людей!..

Учора шанований людьми, а сьогодні знеславлений!

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо ще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, укинули його в Дніпро. І приставив Володимир [до нього людей], сказавши: “Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, допоки пороги пройде. Тоді облиште його”. І вони вчинили звелене.

Г. Якутович. Повалення поганських богів. 1980-і роки

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на річці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде”. І, це почувши, люди йшли радуючись і говорили: “Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли”. А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними й корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят тримали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили» (З «Повісті минулих літ»).

  • 1. Чому, на вашу думку, Володимир так повівся з кумирами, яких сам і возвеличив кілька років перед тим?
  • 2. Порівняйте опис настрою киян під час повалення богів в історичному документі із зображеннями на ілюстрації. Чи збігається творче бачення художника з літописною розповіддю? Обґрунтуйте відповідь.

За розпорядженням князя Володимира в Києві було побудовано перший кам’яний храм — церкву1Богородиці. На її утримання він наказав віддавати десяту частину своїх прибутків, тому її називали Десятинною. Звичай церковної десятини був характерний для західної католицької церкви.

Літописні матеріали й археологічні джерела свідчать, що служителі язичницької віри, а також фігури й інші зображення давньослов’янських божеств існували до XIII ст. Однак християнство поступово входило у свідомість наших предків, витісняючи або поєднуючи дохристиянські язичницькі вірування (наприклад, Зелені свята — Трійцю, свято Купала, колядки, віру в лісовиків, домовиків, мавок, русалок тощо).

Запровадження християнства відіграло важливу роль у подальшій історичній долі українського народу. Будучи на перехресті між християнським Заходом і мусульманським Сходом, Русь-Україна остаточно поєднала свою долю з Європою. Християнство ввело Русь-Україну в коло європейських держав, а правлячу київську династію — у середовище християнських королівських родин.

Десятинна церква. Сучасна реконструкція

1 Термін «церква» має два значення: а) релігійна організація — зібрання громад віруючих; б) культова споруда, храм.

Християнство подолало язичницьке племінне багатобожжя, сприяло політичному й культурному об’єднанню східнослов’янських племен, унаслідок чого сформувався український народ. Із запровадженням християнства в Русі-Україні поширилися писемність, мистецтво книжкової справи, церковний хоровий спів, розвинулись архітектура, кам’яне будівництво, художні ремесла, розпис ікон.

Християнська церква, яка мала на той час уже майже тисячолітню історію, запровадила в Русі-Україні свою систему внутрішнього устрою (церковну ієрархію1), що вплинула на формування феодальної та державної ієрархії Русі-України.

З часу офіційного хрещення Русі-України 988 р. центром митрополії був Київ. Перші київські митрополити, греки або болгари, прибували до столиці Русі-України після висвячення в Константинополі. Київські митрополити перебували в церковному підпорядкуванні Константинопольського Вселенського патріарха.

Київська митрополія поділялася на церковні округи (єпархії), які очолювали єпископи. За князя Володимира існували Київська, Тмутороканська, Переяславська, Чернігівська та Новгородська єпархії. З часом, до середини ХІІІ ст., їхнє число зросло до 15.

Християнство вносило зміни в життя та побут наших предків. Поступово слов’янські імена замінюються на християнські: їх давали на честь святих покровителів. Обряд хрещення наділяв людину могутнім небесним опікуном. Князь Володимир, наприклад, охрестившись, став Василем, а його син Ярослав — Георгієм (Юрієм).

Церковне богослужіння потребувало освічених людей, тому були створені школи, а монастирі стали центрами вченості та літописання. З’явилася нова освічена суспільна верства — духовенство: ченці та священники. Християнська мораль вплинула на формування руського писаного права, пом’якшуючи кару за злочини.

Християнські віровчення та мораль стали складовими частинами української культури й мистецтва.

Водночас утвердження християнства на Русі-Україні в його східному, православно-візантійському, варіанті зумовило майбутні протистояння і конфлікти між православними українцями та їхніми західними сусідами-католиками.

ЦЕРКОВНА ІЄРАРХІЯ

Ікона — живописне зображення Ісуса Христа, Богородиці чи святих.

Митрополія — церковна провінція.

Митрополит — другий після патріарха сан у церковній ієрархії, глава митрополії.

1 Ієрархія — послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їхньої підлеглості.

Завдання та запитання

  • 1. Яке місто заклав князь Володимир на західних землях Русі-України?
  • 2. Що було зображено на срібних монетах князя?
  • 3. Які дії князя Володимира призвели до знищення самостійності місцевої племінної верхівки?
  • 4. Як ви думаєте, чому князя стали називати святим?
  • 5. На контурній карті зафарбуйте території, приєднані до Русі-України за часів Володимира.
  • 6. Покажіть на карті (с. 36) або в історичному атласі місця, де були збудовані укріплені фортеці для захисту південних кордонів Русі-України.
  • 7. Заповніть у зошитах таблицю.

Сусіди Русі-України, з якими вона

підтримувала економічні зв’язки

підтримувала дипломатичні відносини

  • 8*. Чому, на вашу думку, князь Володимир прийняв християнство саме з Візантії?
  • 9. Охарактеризуйте позитивні наслідки для Русі-України після прийняття християнства, а також ті проблеми, які постали згодом у зв’язку з цією подією.
  • 10. Прочитайте уривки з історичних джерел. Визначте, чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира.
  1. «...І коли він прибув, повелів поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста й волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями...»
  2. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, й одолів він хозар і город їхній — столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв...»
  • 11. Прочитайте уривок з історичного джерела та визначте, про діяльність якого князя йдеться.
  1. «...І сказав князь: “Се не добре є, що мало городів довкола Києва”. І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з в’ятичів, і ними населив він городи, бо війна була з печенігами...»