Історія України. 7 клас. Свідерський

§ 17. Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ — першої половини ХІV ст.

  • Що робили длярозвитку культури галицько-волинські князі?

1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави

Культура Галицько-Волинської держави, як і всієї Русі, розвивалася під впливом Візантії. Однак протяжні кордони з Угорщиною, польськими князівствами та литвою сприяли тісним контактам і зв’язкам із західними сусідами. На Галичині та Волині раніше, ніж в інших землях Русі-України, з’явилися нові види зброї, привезені із заходу: катапульти (каменемети) й арбалети (самостріли). Найпомітніший вплив західноєвропейських культурних течій проявився в архітектурі Галицько-Волинського князівства. Особливістю галицької архітектури того часу є поєднання візантійсько-київського стилю з романським, який був на той час характерним для Європи. елементи романського стилю проявлялися не лише в зовнішньому вигляді галицьких церков (згадайте церкву Святого Пантелеймона), а й у внутрішньому оздобленні.

З часів Данила в містах Галицько-Волинської держави з’являються німецькі та польські ремісники-колоністи. Вони прискорили розвиток місцевого ремісництва, вплинули на культуру й суспільне життя краю. Культура цієї епохи поєднала слов’янську спадщину й нові ознаки, зумовлені зв’язками не лише з Візантією, а й із Західною, Центральною Європою та країнами Сходу.

Сторінка з Холмського Євангелія. Друга половина ХІІІ ст.

2. Освіта

У Галицько-Волинському князівстві центрами культурно-освітнього руху були єпископські кафедри, монастирі й парафіяльні громади. У Галичині та на Волині були утворені школи. Учителями, як правило, були священники й дяки. У приходських школах діти здобували початкову освіту. їх навчали читати, писати й лічити. Досить поширеними були школи для підготовки різних ремісничих професій і купців. Школи при єпископських кафедрах готували майбутніх священників. Окрім загальноосвітніх предметів, тут навчали співу, основ православного віровчення та моралі.

Набіг половців на Галицькі землі в 1158 р. Мініатюра. XVI ст.

Після закінчення початкової школи випускники продовжували навчатися самостійно. Заможні люди наймали вчителів для навчання своїх дітей у домашніх умовах. Пізніше вони їхали здобувати вищу освіту за кордон, оскільки в Україні в той час університетів не було.

З часом зв’язки Галицько-Волинського князівства із Західною Європою ставали тіснішими. Воно дедалі більше брало участь у загальноєвропейських справах. На той час латина в Європі була мовою міждержавного спілкування, науки та культури. Усі документи писали цією мовою. Тому люди, які планували посісти в майбутньому державні посади й досягнути успіху та визнання, мали знати латинську мову. Отож ідеалом тієї епохи були люди, які знали три іноземні мови — грецьку, латинську й одну з європейських мов.

У князівських та єпископських канцеляріях працювали освічені люди, які володіли багатьма іноземними мовами. Вони писали тексти грамот, вели дипломатичне листування. Збереглися грамоти, написані латинською мовою, які галицько-волинські князі надсилали до Німеччини.

У львівському архіві найдавнішим документом є папська грамота початку ХІІІ ст. Вона надіслана католицьким ченцям-місіонерам, які проповідували в Русі-Україні. Тобто вплив Заходу в давній Україні поширювався не тільки через колоністів, а й завдяки зусиллям католицької церкви. Християни римо-католики не були дивиною в галицьких і волинських містах. Тут селилися німецькі, чеські й польські майстри та купці. З другої половини ХІІІ ст. в містах львові, луцьку, Кам’янці-Подільському, Володимирі й інших з’явилися численні вірменські колонії. Жодного разу в писемних джерелах не згадано про конфлікти давніх українців з колоністами на релігійному ґрунті.

3. Літописання

На землях Галицько-Волинського князівства літописання з’явилося дуже рано. У 1097 р. написано «Повість про осліплення Василька». Автор (дружинник князя) розповідає про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича.

Осліплення князя Василька. Радзивіллівський літопис. XV ст.

Найвизначнішою літописною пам’яткою України ХІІІ ст. є Галицько-Волинський літопис. Він був написаний у Галичині й Володимирі високоосвіченими книжниками. літопис складається з двох частин. У першій розповідається про життя та діяльність Романа Мстиславича й Данила Галицького. Друга присвячена історії Волині й розпочинається 1260 р. літопис спочатку був літературним твором. І лише згодом переписувачі проставили в ньому хронологію — «літа». Мабуть, саме тому цей літопис вирізняється яскравою та образною мовою, наявністю багатьох приповідок і народних переказів. У його тексті, написаному книжною слов’янською мовою, є чимало слів, які були характерними для тодішньої української розмовної мови.

4. Архітектура й образотворче мистецтво

Родючі землі й активне господарське життя сприяли розвиткові в Галицько-Волинській державі ремесел і мистецтва. Порівняно з іншими руськими землями великого розквіту досягли тут архітектура й містобудування. Будівлі зводили з дерева, а церкви — з білого каменю. Місцевий камінь-вапняк обтесували та клали на тонкий шар вапняного розчину. Така будівнича техніка (романський стиль) застосовувалась у Європі.

У Галичі було збудовано 30 монументальних споруд. Поблизу Галича спорудили величний храм Св. Пантелеймона, що частково зберігся до наших днів.

Данило Галицький прославився будівництвом церков у Холмі. Найкраща з них — церква Івана Златоуста. Про її красу згадується в літописі. Фасади та внутрішні приміщення часто оздоблювали різьбленими по білому каменю орнаментами. У будівельній техніці та різьбі можна помітити чимало спільного з архітектурою сусідніх країн — Польщі й Угорщини. Цікавою особливістю, характерною тільки для Галичини, було облицювання внутрішніх стін палаців і багатих будинків керамічними рельєфними плитками із зображеннями птахів, рослин, воїнів або геометричним орнаментом.

Наприкінці ХІІІ ст. на Волині будують замки та церкви, які, на відміну від попередніх, зводили не з тонкої давньоруської цегли, а з брущатої, що стає основним будівельним матеріалом на Волині.

Під впливом Києва в Галицько-Волинських землях розвивалось іконописання.

Тривимірність, пряма перспектива, теплий колорит, тонка гармонія барв, тональні переходи, наближення ликів святих до рис місцевого населення — такі головні ознаки, властиві для давньоруської школи іконопису. Вони виразно виявились у творчості майстрів ікони Алімпія, Григорія та їхніх учнів і послідовників.

Галицьку школу іконопису представляє ікона св. Юрія Змієборця на чорному коні. Вона походить із с. Станиля поблизу м. Дрогобича (зберігається у львівському державному музеї українського мистецтва).

Святий Юрій Змієборець. Ікона. XIV ст.

Богоматір Провідниця (Одигітрія). ХІІІ — початок XIV ст.

Ікона Богоматері — Одигітрії1 кінця XIII — початку XIV ст. з Покровської церкви м. луцька належить до волинської школи іконопису, що, узявши за основу візантійські зразки, створила власний неповторний стиль (зберігається в Національному художньому музеї, м. Київ). Зображення Діви Марії із сином Ісусом було найпопулярнішим сюжетом.

Велику роль у зображеннях на іконах відігравали кольори. Так, золотистий та жовтий кольори символізували небесне царство, білий — перетворення небесного на землі, блакитний — небо, зелений — усе земне, різні відтінки червоного — божественне походження.

Ікони XIV ст. дещо відрізняються від попередніх. У них поєднуються контрастні барви, емоційно насичується образ-символ. Ці ознаки в майбутньому стали національною особливістю українського образотворчого мистецтва.

У багатьох сучасних творах можна побачити використання мотивів епохи Середньовіччя та національних традицій.

Галицько-волинське та київське малювання ікон стало підґрунтям українського іконного мистецтва доби пізнього Середньовіччя.

Завдання та запитання

  • 1. Де був написаний Галицько-Волинський літопис?
  • 2. Яка була найкраща церква в Галичині, хто її збудував?
  • 3. Яке оформлення характерне для давньоруських літописів?
  • 4. Назвіть факти, які доводять про існування шкіл у Галицько-Волинському князівстві.
  • 5. Культури яких держав впливали на духовний розвиток Галицько-Волинського князівства?
  • 6. Про які типи ікон із зображенням Богородиці ви дізналися?
  • 7. Знайдіть у тексті підручника свідчення про те, що в князівстві були люди, які володіли багатьма мовами.
  • 8*. Уважно розгляньте ілюстрації ікон св. Юрія Змієборця та Богоматері Провідниці. Знайдіть особливості шкіл іконопису кожної з них.
  • 9. Об’єднайтесь у чотири команди. Складіть групову розповідь про: а) освіту; б) літописи; в) будівництво й архітектуру; г) іконопис.
  • 10. Складіть план розповіді «Розвиток культури Галицько-Волинської держави».
  • 11. Яке оформлення інтер’єру було притаманне для Галичини?
  • 12. Назвіть особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.

1 Одигітрія («Та, що вказує») — ікона, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям. Зображення Богородиці найчастіше поясне, жестом правиці вона вказує на Божого Сина. В Україні Одигітрія є найпоширенішим типом богородичної ікони.