Історія України. 7 клас. Свідерський

Практична робота. Зовнішня політика князя Данила Романовича

  • 1. Поясніть зміст поняття «зовнішня політика» на прикладі когось із давньоруських князів (на ваш вибір).
  • 2. Хто такі «васали»?
  • 3. Що вам відомо про хрестоносців з уроків історії середніх віків і зарубіжної літератури?
  • 4. Прочитайте повідомлення про зовнішню політику князя Данила Романовича. Складіть розгорнутий план розповіді, виписавши відповідні тематичні речення.

Галицькому князеві Данилові Романовичу протягом життя довелося чимало воювати, захищаючи рідну землю від різних нападників — угрів, поляків, німців, литовських ятвягів і монголів.

Уторгнення монгольських військ і руйнування міст, розгром княжих дружин і загибель багатьох князів внесли безлад і сум’яття в політичне життя. Монгольські хани свідомо знищували чи усували від влади впливових руських князів, надаючи ярлики на княжіння молодшим представникам династії Рюриковичів. Проте позбавити життя або княжіння Данила Романовича вони не посміли.

Наприкінці 1245 р. — на початку 1246 р. Данило здійснив подорож на Волгу до ставки Батия. Галицько-волинський володар визнав себе васалом Золотої Орди, а за це отримав право володіти своєю землею. «О, лихіша лиха честь татарська! — зазначає літописець. — Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, й іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!»

Наступні 20 років Данило Галицький витратив на організацію опору Орді. Це було основою його зовнішньополітичної діяльності. Руські землі на схід від Дніпра лежали в руїнах, тому Данило звернув свій погляд на Захід.

Успішна поїздка в Орду, а перед тим розгром польських та угорських рицарів під Ярославом у 1245 р. сприяли налагодженню мирних відносин з Угорщиною. Мир був закріплений шлюбом сина Данила — лева — з дочкою угорського короля Констанцією.

У Польщі, де розгорілася міжусобна боротьба, Данило підтримував сусідів Волині — мазовецьких князів, убезпечивши свої західні кордони.

На північних кордонах Галицько-Волинської держави міцніло литовське князівство. Данило воював з литвою і змусив її поступитися прикордонними містами: Новгородком, Вовковийськом, Слонімом та ін.

Данило Романович прагнув отримати підтримку церкви в боротьбі з монголами. Він призначив свого начальника канцелярії («печатника») Кирила митрополитом Київським. У 1247 р. Кирила офіційно висвятили в цей сан під час поїздки до Візантії.

За посередництва митрополита Кирила Данило намагався створити антимонгольський союз спільно з володарями Рязані й Владимира на Клязьмі. Проте великий князь владимирський Олександр Невський, на відміну від Данила, обрав іншу політичну лінію — покору й союз із монгольськими ханами.

Тоді Данило налагодив дипломатичні відносини з главою католицької церкви — Папою Римським, сподіваючись на організацію хрестового походу проти монголів. Переговори тривали кілька років. У 1253 р. Папа надіслав Данилові королівський вінець, і папський посол урочисто коронував його в м. Дорогичині. Відтоді всі західні хроністи почали титулувати Данила королем Русі, а Галицько-Волинську державу називати королівством Руським. Чи привели ці переговори до об’єднання (унії) церков, літописи не повідомляють.

Папа Римський не поспішав організовувати хрестовий похід проти монголів, бо вони воювали з арабами. А араби, як відомо, були ворогами християн у боротьбі за Єрусалим та інші святі місця.

  • Пригадайте хрестові походи на Близький Схід.

Не отримавши допомоги від Папи, король Данило змушений був самостійно захищати свою державу.

У 1252-1253 рр. Данило втрутився в боротьбу за Австрію. Він одружив свого молодшого сина Романа зі спадкоємницею австрійського престолу герцогинею Гертрудою. Утім, монгольська загроза не дала змоги відрядити військові сили в центр Європи й утвердити за сином австрійський престол.

Наприкінці 50-х років XIII ст. монгольське командування спрямувало проти Данила величезне військо й змусило його остаточно визнати себе васалом Орди. З того часу галицько-волинські війська повинні були брати участь у військових походах монголів на сусідні держави. Однак залежність Галицько-Волинської держави від Золотої Орди була значно меншою, ніж інших руських князівств.

Визначний український історик І. Крип’якевич дав таку оцінку діяльності Данила Галицького: «Данило — це найвидатніша постать в історії Галицько-Волинської держави. Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа й поклав основу для її подальшого розвитку».

  • 5. Складіть розповідь за створеним вами планом про зовнішню політику князя Данила Романовича.
  • 6. Які події відбулися в м. Дорогичині в 1238 р. та в 1253 р.? Чи є між ними зв’язок? Якщо є, то в чому він полягає?
  • 7. Які сподівання Данила Галицького справдилися в результаті його коронації, а які — ні? Чому?
  • 8. Якою була зовнішня політика Данила Галицького — агресивною чи спрямованою на захист території та народу своєї держави? Обґрунтуйте відповідь конкретними прикладами.
  • 9. Складіть історичний портрет короля Данила або іншого князя з династії Романовичів.