Історія України. 7 клас. Свідерський

Узагальнення за розділом ІІІ. «Русь-Україна в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

З другої половини ХІ ст. розпочався процес політичного дроблення східнослов’янської імперії. Він був призупинений у часи правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. Після смерті Мстислава з другої третини ХІІ ст. Русь-Україна остаточно розпалася на півтора десятка самостійних і напівсамостійних князівств і земель.

Не потрібно думати, що політичне дроблення означало загальний занепад. Навпаки, воно сприяло економічному й культурному розвиткові окремих земель, зростанню міст, налагодженню місцевої торгівлі та системи управління, але негативно вплинуло на обороноздатність Русі-України.

Якщо результатом розпаду імперії Карла Великого стало утворення згодом Італії, Франції та Німеччини, то в результаті розпаду Русі-України остаточно сформувалися політичні центри, що стали основою української, російської та білоруської держав.

РОЗВИТОК УДІЛЬНИХ КНЯЗІВСТВ

Назва

Пам’ятки

Архітектура

Міста

Київське князівство

«Повість минулих літ» (початок ХІІ ст.), «Повчання дітям» Володимира Мономаха (перша половина ХІІ ст.), Київський літопис (ХІІ ст.)

Успенський собор (друга половина ХІ ст.) і церква Успіння Богородиці Пирогощі (ХІІ ст.) у Києві, Успенський собор (ХІІ ст.) у Каневі

Канів, Черкаси, Овруч, Вишгород та ін. — усього в літописі згадано понад пів сотні міст

Переяславське князівство

«Житіє і ходіння Данила, Руської землі ігумена»

(початок ХІІ ст.)

Не збереглася.

лубни, Воїнь, Переяслав — невеликі міста-фортеці вздовж р. Сули

Чернігово-Сіверське князівство

«Слово о полку Ігоревім» (ХІІ ст.)

Борисоглібський собор (ХІІ ст.), Іллінська церква (ХІІ ст.) і П’ятницька церква (ХІІ—ХІІІ ст.) у Чернігові

Чернігів, Новгород-Сіверський, Путивль та ін. — усього 46 міст

Волинське князівство

Галицько-Волинський літопис (друга половина ХІІІ ст.)

Собор Св. Богородиці (ХІІ ст.) та Успенський собор (ХІІ ст.) у Володимирі-Волинському

Волинь, любомль, Червен, Белз, луцьк, Дорогичин та ін.

Галицьке князівство

Галицько-Волинський літопис (перша половина ХІІІ ст.)

Успенський собор (друга половина ХІІ ст.) і церква Св. Пантелеймона (кінець ХІІ ст.) у Галичі

Давній Галич, Перемишль, Звенигород, Теребовль та ін.

На межі Х-ХІ ст. кількість населення Русі-України, за підрахунками сучасних учених, сягала від 4,7 млн до приблизно 7 млн осіб напередодні монгольської навали. Зростання людності було пов’язане з розвитком економіки, колонізацією нових земель і розквітом міст. Окрім цього, учені-кліматологи вважають, що одним з його чинників було значне поліпшення клімату по всій Європі. Чергове похолодання розпочалося десь наприкінці ХІІІ ст.