Історія України. 7 клас. Свідерський

Узагальнення за розділом ІІ. «Русь-Україна наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.»

Русь-Україна, об’єднавши всі східнослов’янські племінні князівства, деякі угро-фінські та тюркські племена, досягла найвищої могутності наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. за часів Володимира Святославича та його сина Ярослава Мудрого. За їхнього правління остаточно було визначено територію та створено політичну систему давньоукраїнської держави. Русь-Україна була середньовічною централізованою монархією — імперією. Великий князь київський зосереджував у своїх руках усю законодавчу, виконавчу, судову та військову владу. Зміцнення центральної влади Володимиром Великим і прийняття християнства сприяли тому, що Русь-Україна на початку ХІ ст. стала однією з найбільших і наймогутніших держав тогочасного світу, а київські князі прирівнювалися до інших християнських володарів Європи. Нова релігія поступово витісняла язичницькі вірування наших предків. Християнська церква із суворим підпорядкуванням нижчих чинів вищим стала зразком державного будівництва. Єдина релігія об’єднувала, консолідувала та згуртовувала суспільство.

З прийняттям християнства в Русі-Україні поширилася кирилична система письма, розвивалися освіта, іконопис, церковний спів та архітектура. З’явилася нова освічена верства суспільства — духовенство.

За часів Ярослава Мудрого найбільшими досягненнями були відновлення території держави після міжусобної війни з братами й підвищення міжнародного авторитету Русі-України. Військові походи як головний засіб досягнення зовнішньополітичних та економічних цілей поступаються рівноправним відносинам із сусідніми християнськими державами. Подібно до інших тодішніх володарів Європи, Ярослав Мудрий закріплював зовнішньополітичні союзи за допомогою династичних шлюбів своїх синів і дочок. Він розширив межі держави на північному заході й успішно боровся з кочівниками на південному сході. Розгром печенігів під стінами Києва в 1036 р. на три десятиліття убезпечив Русь-Україну від загрози вторгнень кочівників.

1 У роки Другої світової війни ця пам’ятка архітектури була зруйнована більшовиками. Її відновили за часів незалежної України.

Ярослав Мудрий розбудував столицю: звів неприступні вали та величні споруди — Софію Київську, церкви Св. Георгія та Св. Ірини. За його правління був заснований знаменитий Києво-Печерський монастир.

Вплив християнського вчення відчутний і в першому писаному збірнику законів «Руська правда». Створення писаного зводу законів, обов’язкового для населення всієї держави, дало змогу піднятися Русі-Україні ще на один щабель у своєму політичному та культурному розвитку. Реформи Володимира та Ярослава сприяли змінам як релігійного, так і політичного світоглядів. Слова Русь і русичі , якими раніше позначали Середнє Подніпров’я та його населення, відтепер означали всю територію, підвладну Володимиру та його синам.

Удосконалення знарядь праці та поширення плужного обробітку землі вплинули на підвищення врожаїв, що дало поштовх для розвитку вже існуючих і зародження нових галузей ремісництва. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ перетворився на центр східноєвропейської торгівлі, де перехрещувалися найважливіші торговельні шляхи. Це приносило прибутки князям, відкривало ринки збуту продуктів місцевого землеробства й ремесла. З’являються і розквітають уже існуючі міста, до них переселяються іноземні ремісники та купці. Давньоруські майстри, узявши за взірець візантійські зразки і швидко освоївши їх, створили власний неповторний слов’яно-візантійський стиль, що найяскравіше проявився в архітектурі, живописі, церковному співі тощо.

З утвердженням християнства були побудовані монастирі. Вони стають центрами розвитку освіти, культури та літописання. Чернецтво не лише проповідує основи християнського віровчення, а й привносить зразки нової моралі в тогочасний жорстокий світ.

Розкол християнської церкви в середині ХІ ст. на дві частини — західну (католицьку) і східну (православну) — мав вплив на подальшу історію українського народу.

Східна церква не брала участі в хрестових походах. У Русі-Україні не було погромів єврейських громад, з яких розпочалась у Західній Європі війна з «невірними». Обминули давньоукраїнське суспільство й жахіття інквізиції.

Проте в пізньому Середньовіччі та ранньому Новому часі належність литовців і поляків до католицької церкви, а українців і білорусів — до православної церкви стала однією з причин взаємної боротьби.

ПЕРІОД РОЗКВІТУ РУСІ-УКРАЇНИ (980-1054)

Володимир Великий (980-1015)

Запровадив християнство як державну релігію.

Реформував управління землями Русі-України.

Завершив формування території держави.

Зміцнив південні кордони Русі-України.

Ярослав Мудрий (1019-1054)

Сприяв розвиткові освіти й науки.

Зміцнив центральну владу Києва.

Припинив набіги печенігів на Русь-Україну.

Запровадив нові форми міжнародних відносин.

Прийняв перший писаний кодекс законів «Руська правда».