Підручник з Історії України. 7 клас. Свідерський - Нова програма

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. Князь Святослав і його походи

1. Намалюйте родовідне дерево князя Святослава.

2. Прочитайте уривок з історичного джерела та виберіть правильну відповідь на запитання.

«... І коли зійшлися докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня й ударив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим...»

Про яку подію йдеться?

А підкорення Святославом древлян

Б похід Ольги на древлян як помста за смерть чоловіка

В похід Ігоря на древлян

Г ритуал тогочасного початку битви

3. Прочитайте інформаційне повідомлення про князя Святослава й особливості історичного періоду, коли він жив. Складіть і запишіть план наведеного нарису.

Святослав — князь-лицар. Святослав був єдиним сином Ігоря та Ольги. Досягнувши повноліття, він почав правити Київською державою.

За словами візантійського хроніста Лева Диякона, Святослав був «середній на зріст і доволі стрункий, широкогрудий, із пласким носом, блакитними очима й довгими кострубатими вусами. Волосся на його голові було вистрижене, за винятком одного пасма (ознака шляхетного походження); в одному вусі носив золоту сергу, прикрашену рубіном і двома перлинами. Князь зазвичай був похмурим і суворим на вигляд. Білий одяг його був, як у інших русинів, але відрізнявся чистотою».

Святослав Ігорович князював недовго (964—972), але залишив яскраву згадку про себе. Він був хоробрим воїном, невибагливим, майже все життя провів у військових походах. Ідучи на війну, ніколи не брав ані казанів, ані наметів. Спав, як і всі воїни, на землі просто неба, поклавши під голову сідло. Князь був шляхетним воїном. Плануючи похід, не використовував військові хитрощі, а заздалегідь попереджував через свого посланця: «Іду на Ви!»

Святослав і Хозарський каганат. Святослав здійснив кілька вдалих походів проти свого південно-східного сусіда — Хозарського каганату. Йому вдалося повернути до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів. У 964 р. він здійснив успішний похід на Оку й Волгу, де жили в’ятичі, які сплачували данину Хозарському каганату.

Проте головною метою походу 964 р. все ж були хозари. Між Святославом і волзькими булгарами (головний союзник Хозарського каганату) відбулася битва, у якій він легко переміг. У 965 р. київський князь вирушив Волгою вниз і завоював столицю каганату місто — Ітіль.

З Північного Прикаспію Святослав пішов через Північний Кавказ і досягнув берегів Азовського моря. Русини завоювали місцеві племена ясів (осетинів) і касогів (адигів). По дорозі захопив добре укріплене хозарське місто Білу Вежу й повернувся до Києва переможцем із великою здобиччю й полоненими.

У 968 р. Святослав здійснив другий похід на Хозарський каганат, який закінчився цілковитою перемогою. Проте розгром хозар мав і негативний наслідок: він відкрив кочовим племенам Азії шлях на Київську державу.

Святослав і Балкани. Пізніше Святослав уступив у затяжну війну між Візантією та Болгарією. Здійснив кілька походів у Болгарію. Похід 968 р. закінчився успішно. Князь розгромив болгар і розташувався з військом у Переяславці на Дунаї. Печеніги, дізнавшись, що Київ залишився без князя, пішли на стольний град і взяли його в облогу. Жителі міста, мужньо обороняючись, послали за підмогою до князя. Повернувшись зі своїм військом, Святослав прогнав печенігів.

Після перемоги над печенігами князь вирушив у новий похід на Балкани й захопив столицю болгар Пловдив. Візантія була занепокоєна зростанням сили війська Святослава та його бойовими успіхами. Тому візантійський імператор напав на Святослава. Головна битва відбулася під Доростолом. Візантійський імператор, маючи велику військову перевагу, сподівався взяти місто облогою. Та це йому не вдалося. Святослав часто здійснював вилазки, які перетворювалися на справжні битви.

Проте в Доростолі почався голод. У липні 971 р. Святослав дав генеральну битву. На початку битви русини перемагали, вони навіть примусили відступити візантійську піхоту. Та імператор пустив у хід важкоозброєну кінноту, яка змусила русинів повернутися до Доростола. У тому ж році знесилені сторони розпочали мирні переговори.

Було укладено почесний для Київської держави мир, незважаючи на те, що війну вона програла. Святослав змушений був відмовитися від завойованих земель у Подунав’ї, ведення воєнних дій на цих землях і в Криму. Він здав Доростол візантійському імператорові й зобов’язався надавати йому допомогу проти арабів. Імператор випустив русинів із Доростола зі зброєю й надав їм усе необхідне на зворотний шлях.

За часів Ольги та Святослава Русь-Україна здобула вихід до Чорного моря між гирлом Дунаю й Дніпра.

Смерть Святослава. Коли Святослав із багатою здобиччю повертався додому, біля Дніпровських порогів на нього напали попереджені візантійцями печеніги. У нерівному бою Святослав загинув. До наших часів дійшла легенда, яка розповідає, що печенізький князь Куря наказав зробити з князевого черепа святковий кубок, який оправив золотом, і частував із нього найшанованіших гостей. На тому кубку було написано: «Чужого шукаючи — своє загубив!»

Внутрішня політика князя Святослава. Не можна сказати, що Святослав узагалі не дбав про внутрішній лад у своїй державі. Так, вирушаючи в далекі походи, він доручав правління своїй матері Ользі.

Після її смерті перед другим походом на Болгарію Святослав провів адміністративну (управлінську) реформу: поставив намісниками замість племінних князів у землях, які намагалися відокремитися від Києва, своїх синів. Олега відрядив в Овруч, що в Древлянській землі, а Володимира — у Новгород Великий. Старшого ж сина Ярополка посадив на час своєї відсутності в Києві.

Саме Святославом був закладений принцип монархічного правління, коли в різних землях Київської держави правлять не племінні князі, а представники єдиної династії Рюриковичів. Це є свідченням того, що князь намагався продовжувати справу своїх батьків у зміцненні Київської держави.

4. Ознайомтеся з уривками перекладу «Повісті минулих літ» В. Яременка.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

Звернення Святослава до дружинників

І виставили греки сто тисяч проти Святослава. Русь побачила греків і дуже злякалася безлічі воїв, і прорік Святослав: «Уже нам діватися нікуди, і волею, і неволею станемо супроти: “Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертвий сорому не має. Коли ж побіжимо, то сором нам. Тож не маємо втікати, а станем кріпко, я ж попереду вас піду. А коли моя голова поляже, то про свої думайте самі”».

І сказали вої: «Де твоя голова поляже, там і наші положим».

І вдарилися війська, і була січа велика, і одолів Святослав, а греки побігли...

Про дари візантійців Святославові

Зібрав цар бояр і рече їм: «Що будем робити? Не встоїмо проти нього [Святослава]!» І порадили бояри: «Надішли дари, вивідаємо, чи любить він золото».

І поклали перед ним [Святославом] золото. І рече він, убік дивлячись: «Сховайте». Посли ж грецькі повернулися до царя й розповіли: «Як прийшли до нього й піднесли дари, він і не глянув на них, а наказав сховати».

І сказав один: «Випробуй його ще один раз: надішли йому зброю». Вони ж послухали його й послали йому меч та іншу зброю. І принесли Святославу меч. Він почав любуватися, і хвалити... Посли розповіли цареві все, як було. І сказали бояри: «Лютий буде цей муж, якщо багатство зневажає, а зброю бере, — плати йому дань».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Легенда про юнака, що врятував Київ від печенігів

Доки князь Святослав сидів у Києві, боялися печеніги переходити межі його держави, та коли довідалися, що він пішов на болгарів, напали на руські землі.

Ольга з онуками своїми Ярополком, Олегом і Володимиром замкнулася в Києві. Печеніги оточили город великими силами. Була така сила-силенна їхнього війська навколо, що ніяк не вийти з укріплень. Почав людям дошкуляти голод. Тоді почали кияни радитися, чи не піддатися їм печенігам. Аж каже якийсь старий: «Добре було б покликати воєводу Претича. Он він стоїть на другому березі Дніпра. Хай прийде, то, може, печенігів прожене. Добре було б і до князя Святослава відрядити когось, щоб покинув болгарів і йшов рятувати рідну землю».

Пристали кияни на це й замислилися, хто ж піде. Знайшовся один хлопець: «Піду! Я дам собі раду, бо розумію мову печенігів».

Узяв хлопець уздечку й пішов у ворожий табір. Ішов і питав усіх, чи не бачили його коня? Біля Дніпра роздягнувся, зайшов у воду й поплив. Аж тоді схаменулися печеніги, почали стріляти, але вже не могли нічого вдіяти. Претичеві люди помітили хлопця, а він повідомив, що без їхньої допомоги кияни піддадуться ворогу.

На другий день удосвіта сіли Претичеві вої в човни, засурмили сильно в сурми й кликали людей із города. І вийшла Ольга з онуками та людьми до човнів. Печеніги, подумавши, що це повернувся князь Святослав, відступили від Києва. А кияни відрядили гінців до Святослава та переказали йому: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і бережеш, а своєї можеш позбутися. Бо трохи не взяли печеніги і нас, і неньку твою, і дітей. Чи ж не жаль тобі Вітчизни й неньки старої та дітей?»

Як почув те Святослав, швидко прийшов до Києва, і цілував матір і дітей своїх. І зібрав воїв, і прогнав печенігів у поле, і настав мир.

5. Розгляньте ілюстрації, що стосуються особистості й окремих етапів життя князя Святослава. Доберіть до кожної з них цитату з нарису чи історичного джерела й історичної цікавинки, що наведені вище.

Святослав Ігорович. Скульптор Є. Лансере. Бронза. 1886 р.

Князь Святослав. Мініатюра з Царського титулярника. 1672 р.

Дари Святославові від візантійців. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. Кінець XV cт.

Похід Святослава на Балкани. Мініатюра з Ватиканського манускрипту (рукопису). XIV cт.

Промова князя Святослава. Гравюра другої половини XIX cт.

Смерть князя Святослава від печенігів. Радзивіллівський літопис. Кінець XV cт.

6. Уважно розгляньте карту на с. 39 або в історичному атласі, яка відображає географічні й історичні особливості слов’янського світу за часів князя Святослава. Дайте відповіді на запитання.

1. Куди й проти кого був спрямований перший похід Святослава? Які землі були приєднані до Русі-України в результаті цього походу?

2. Куди були спрямовані походи Святослава в 960—970-х роках? Заповніть у зошитах таблицю «Походи Святослава». Пригадайте, чим завершилися ці походи.

Роки

Напрямок походу

Наслідок

7. Які землі завоював князь? Зафарбуйте їх на контурній карті різними кольорами.

8. Яку мету ставив перед собою Святослав, воюючи на Балканах? Чи досягнув він її?

9. З чиїми іменами пов’язаний вислів: «Чужого шукаючи — своє загубив»? Прокоментуйте його.

10. Обговоріть, кому була вигідна смерть Святослава. Хто міг його зрадити?

11. Розв’яжіть задачу. Умову та відповідь позначте на стрічці часу в зошиті.

Княгиня Ольга уклала з Візантією в 946 р. союзну русько-візантійську угоду. Через скільки років князь Святослав уклав подібний мирний договір із Візантією?

12. У чому полягала адміністративна реформа Святослава?

13. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням: «Розгром Хозарського каганату був однозначним виграшем для Святослава, але, можливо, програшем для його дітей та онуків»? Відповідь обґрунтуйте.

14. Чому Святослав призначив намісниками саме своїх синів?

15. Чи міг би князь Святослав здійснювати тривалі військові походи без шкоди для внутрішньої політики держави, якби мав за матір не княгиню Ольгу? Відповідь аргументуйте.