Підручник Історія України 7 клас Свідерський 2015 - 'Грамота 2015'

§ 4. УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (РУСІ-УКРАЇНИ)

КНЯЗЬ — керівник племені або союзу племен; із появою держави — її спадковий правитель.

ДЕРЖАВА — вища форма організації суспільства, що приходить на зміну родоплемінному ладу. Характеризується певного територією, де проживає постійне населення, що підпорядковується чинним законам і владі.

• З якого джерела, коли й що саме ви довідалися про заснування міста Києва?

1. Суспільний устрій

Суспільний устрій у слов’ян (тобто організація життя суспільства) змінювався протягом часу внаслідок розвитку господарства, розселення на нових землях і під впливом сусідів.

У ранньому Середньовіччі в основі суспільного устрою слов’ян були об’єднання родів — племена. їх очолювали обрані дорослими чоловіками вожді — найхоробріші чи найдосвідченіші серед них. Вожді керували життям племен: чинили суд, очолювали воєнні походи, розподіляли здобич. Згодом влада вождів стала спадковою. Виборні вожді перетворювалися на спадкових князів.

Племена нерідко об’єднувалися для боротьби з ворогом. Такі племінні об’єднання існували недовго, але вони були необхідним етапом розвитку на шляху до утворення держави. Так, перші східнослов’янські до- державні утворення на території України були пов’язані з проживанням тут антів. Згодом на Волині утворилося сильне дулібське об’єднання племен. У писемних арабських джерелах воно йменувалося як Валінана.

Його розгромили авари (обри). У Прикарпатті й Закарпатті утворився потужний союз племен, який візантійські автори називали Великою Хорватією.

Згодом племінні союзи переросли в утворення вищого рівня — племінні княжіння, що вже мали більшість ознак державного устрою:

а) влада князя; б) укріплені міста-городища; в) приватна власність; г) майнова та соціальна нерівність; ґ) професійне військо — дружина.

Племінні княжіння заклали фундамент давньоукраїнської державності. Після розгрому аварами дулібського об’єднання головну роль почали відігравати поляни, які жили в Середньому Подніпров’ї. Вони стали ядром формування Київського князівства (Куявії, за арабськими письмовими джерелами).

ДРУЖИНА - у Русі - збройний загін, що становив постійну військову силу князя й брав участь в управлінні князівством.

УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

2. Вірування в східних слов’ян

Наші предки в ранньому Середньовіччі були язичниками. Язичництвом називають дохристиянські вірування.

Люди поклонялися духам померлих предків, закликаючи їх допомагати живим. Давні слов’яни регулярно (залежно від пір року) здійснювали обряди — установлені звичаєм дії, щоб забезпечити добрий урожай, приплід худоби, улов риби та здобич на полюванні. Для цього духам предків, а також володарям лісів — лісовикам, води — водяникам, хати — домовикам тощо приносили подарунки — жертви.

Із писемних джерел і фольклору нам відомо, що слов’янські племена мали своїх богів: Дажбога (божество, що дає блага), Сварога (бог вогню, захисник ковалів), Стрибога (бог вітру), Велеса (захисник худоби), Перуна (володар блискавок і захисник воїнів) тощо.

Відомо нам і про язичницьке свято Купала в дні літнього сонцестояння. Під час цього свята відбувалися масові купання, люди перестрибували через вогнище, що символізувало очищення. Окремі елементи цього свята дійшли до нашого часу.

Археологи не знайшли слідів великих язичницьких храмів на території сучасної України. Зате тут збереглися залишки святилищ у вигляді майданчиків-капищ із жертовниками. Очевидно, у центрі таких майданчиків були фігури ідолів — дерев’яних чи кам’яних статуй місцевих божків. Одна з таких статуй — збруцький ідол — була знайдена в середині XIX ст. в річці Збруч на кордоні Тернопільської і Хмельницької областей.

3. Роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян

У літописі «Повість минулих літ» подана оповідь про заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом і їхньою сестрою Либіддю, які походили зі східнослов’янського племені полян.

Кий побував на службі у Візантії і там боровся проти аварів. Після цього він заснував городок Києвець на Нижньому Дунаї, але там йому закріпитися не вдалося. Він повернувся в Подніпров’я і в другій половині VI ст. на пагорбах (Старокиївська та Замкова гори) заснував місто Київ.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Повість минулих літ» про засновників Києва

Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми,... то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їхня — Либідь. І сидів Кий нагорі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були вони мужами мудрими та тямущими й називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.

Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був із тієї сторони Дніпра. Тому [й] казали: «На перевіз на Київ». Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Це- сарограда1. А сей Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря...

А коли він вертався назад, [то] прийшов до Дунаю, і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів [тут] сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ. Тут він іскончав живоття своє. І два брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут скончалися.

1. Який фрагмент літопису свідчить про походи Кия до Візантії?

2. На що вказує наявність двох версій біографії Кия? Чи міг він, на вашу думку, бути одночасно і князем, і перевізником?

Це місто було закладене в центрі розселення східнослов’янських племен. Північніше від нього в Дніпро впадають річки Десна та Прип’ять.

1 Цесароград — столиця Візантії, Константинополь.

Заснування Києва. Фрагмент сторінки Радзивіллівського літопису. Кінець XV ст.

Тому Київ став містом-ключем до земель у верхів’ях Дніпра, Десни й Прип’яті. Землі навколо Києва були родючими, багатими на ліси, що дало можливість полянам будувати житла й укріплення, розвивати землеробство, скотарство й різноманітні ремесла. Зміни, що відбулися в суспільному й господарському житті, стали важливою передумовою утворення держави. Полянське князівство з центром у Києві стало ядром майбутньої Київської держави.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Походження слова Русь остаточно не з’ясоване. В учених-істориків є кілька версій, основні з яких такі:

• від праслов’янського рудь, рус, що означає «світлий, русий»; такої думки дотримуються прибічники слов’янського походження назви Русь;

• від росів — слов’яно-сарматських племен, які розселилися на Середньому Подніпров’ї вздовж річок Рось, Росава, Роставиця й належали до антського, а згодом до полянського союзу племен;

• від назви скандинавських племен (вікінгів, варягів): естонці їх називали ротсі, а фіни — руотсі; згодом так почали називати їх і в інших місцях. Візантійці спочатку писали про русів і слов’ян як про різні народи. Тому вірогідною видається версія, за якою термін «Русь» має скандинавське походження.

Цікаво, що спочатку Руссю називали лише землі навколо Києва. Так, наприклад, місто Переяслав на Київщині літописці іменують Переяславль Руський, а місто в сучасній Росії — Переяславль-Залєський.

Поступово назва Русь поширилася на всі давньоукраїнські землі, а її мешканців почали називати русинами, руссю.

4. Правління Аскольда

Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» розповідає, що першими скандинавськими князями, які прийшли на північні слов’янські землі, були Рюрик і два його брати, які швидко померли.

У Києві в той час, згідно з літописом, правили Аскольд і Дір. «Повість минулих літ» подає про них доволі скупі відомості.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Повість минулих літ» про Аскольда та Діра

І було в нього [Рюрика] два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [у Рюрика піти] до Цесаро- града з родом своїм, і рушили ... по Дніпру. Ідучи, узріли вони на горі городок і запитали кажучи: «Чий се город?» А вони [тамтешні жителі] сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому й платимо данину хозарам». Аскольд і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді.

1. Як називався шлях, яким Аскольд і Дір збиралися йти до Цесарограда?

2. Чому поляни, на вашу думку, прийняли за правителів Аскольда й Діра?

Одні вчені вважають Аскольда й Діра, як і Нестор Літописець, варягами, інші ж — нащадками Кия, останніми представниками місцевої полянської династії. Аскольд і Дір князювали, очевидно, у різний час. Арабський мандрівник аль-Масуді називає Діра найвідомішим із слов’янських князів, який володів містами й величезними територіями. За його правління до столиці приїздили мусульманські купці.

Значно більше свідчень збереглося про Аскольда. В одному з літописів він згадується як найвпливовіший і наймогутніший державний діяч раннього Середньовіччя.

Аскольд прийняв титул кагана1, який прирівнювався до титулу імператора. Це дало йому можливість підняти міжнародний авторитет Русі й поставити її на один рівень із Хозарією. Візантійські хроністи називали його «прегордим каганом скіфським». Головний напрям політики Аскольда скеровувався на південь і південний схід.

Особливо великого розголосу по всій Європі набув похід Аскольда на столицю Візантії — Константинополь — 860 р. Цей похід вразив гордих візантійців, які дивилися зверхньо на інші народи. Вхід до константинопольської гавані закривався гігантським залізним ланцюгом, тому вона була неприступною для ворожих кораблів. Із суші місто захищала від ворогів багатокілометрова укріплена стіна. Аскольд вибрав удалий момент, коли візантійський імператор із своїм військом пішов на арабів. 18 червня 860 р. рано-вранці руські кораблі ввірвалися в бухту Золотий Ріг. У літописах згадується, що ланцюг чомусь не був натягнутий.

Візантійський імператор Михайло III змушений був покинути своє військо, щоб рятувати Константинополь. Йому вдалося пробратися в

1 Каган - титул володаря в тюркських і монгольських народів.

оточену столицю й організувати її оборону. Сім днів київська дружина тримала місто в облозі, а потім відступила. Візантійці вважали це чудом. Історики припускають, що між Аскольдом і Михайлом III був укладений таємний договір, про який не збереглося відомостей в історичних джерелах. У наступні роки Аскольд здійснив ще три походи на Візантію, у результаті яких були підписані договори, вигідні киянам. Один із них підписаний у 873-874 рр.

У зв’язку з походами Аскольда на Константинополь у візантійських джерелах згадується про хрещення населення Київського князівства. Так, автори IX ст. пишуть, що близько 860 р. князь Аскольд охрестився зі своїми дружинниками. «Тепер вони проміняли еллінську й безбожну віру (язичництво), у якій раніше перебували, на чисте християнське вчення, увійшовши в число підданих нам друзів. У них загорілася така спрага віри та ревність, що вони прийняли пастиря й з великою старанністю справляють християнські обряди», — писав Константинопольський патріарх (глава церкви) Фотій.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Варто зазначити, що від часів Аскольда візантійці зараховували Русь до християнських держав. З кінця IX ст. вона вважалася митрополією, що підлягала Константинопольському патріархові й у церковному статуті імператора Льва VI (886-912) стояла на 61 -му місці в списку митрополій.

З Аскольдовим хрещенням Русі історики пов’язують появу в східних слов’ян першої християнської богослужбової літератури. У «Паннонському житії» просвітителів слов’ян святих Кирила та Мефодія міститься розповідь про місію Кирила до Хозарії. Під час цієї місії Кирило провів зиму 860-861 рр. у Херсонесі Таврійському. У Криму він, за повідомленням цього джерела, «обріте (знайшов) же ту Євангеліє і Псалтирь, руськими письменами писано, і человіка обріт глаголюща [розмовляючого] тою бесідою...».

Згадані «руські письмена» досі є предметом дискусії вчених, проте залишається фактом поява перекладених богослужбових християнських книг на наших землях раніше, ніж за сто років до хрещення Русі Володимиром Великим.

Зауважимо, що хрещення 988-989 рр. князем Володимиром у візантійських джерелах не знайшло такого широкого відображення, як у руських літописах. І це не дивно. Руські літописці намагалися підкреслити внесок у християнізацію держави представників правлячої династії Рюриковичів, а не усунутого з політичної сцени Аскольда.

Часи правління Аскольда й Діра були останнім періодом існування Київського князівства полян. Ця історична спадщина належить сучасним

українцям, предки яких мали власне державне утворення в Середньому Подніпров’ї. Князівство полян із центром у Києві визнавалося могутньою Візантійською імперією ще до виникнення Русі-України.

5. Князювання Олега

У середині IX ст. північнослов’янські й фінські племена запросили до себе княжити варязьких князів. Рюрик, який правив найдовше, заснував Новгород. Помираючи, він передав княжіння своєму родичеві Олегу, бо його рідний син Ігор був ще дитиною.

Новий правитель Новгорода у 882 р. рушив униз Дніпром, заволодів Києвом, підступно вбивши київських князів Аскольда й Діра.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Повість минулих літ» про вбивство Аскольда

У рік 6390 [882] вирушив Олег [у похід], узявши багато своїх воїв — варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів... І прибули до гір Київських, і довідався Олег, що [тут]

Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега й від Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».

І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі...

• Знайдіть на карті (с. 39) назви племен, до яких належали воїни Олега.

Чи згадується серед них плем’я русів?

Аскольдова могила в Києві. Нині тут стоїть храм св. Миколи

Захопивши владу в Києві, Олег тепер контролював увесь шлях «із варяг у греки». Він об’єднав два центри східнослов’янських земель на півдні й на півночі — Київ і Новгород. Так була започаткована держава, яку сучасники називали Русь, або Руська земля.

Пізніше історики дали їй назву Київська держава, або Русь- Україна. Політичним, господарським і культурним центром цієї

величезної середньовічної імперії були землі сучасної України. Уведення таких назв Русі потрібне ще й для того, щоб відрізнити її від пізніших держав, які згодом утворилися на цій території: Галицько- Волинської Русі, Литовсько-Руської держави, Московської Русі.

Більшість населення Русі становили слов’яни. Разом із ними жили балти, болгари, сармати, угро-фіни, нормани та представники інших народностей.

Під час свого правління в Києві (882-912) Олег значно розширив межі держави. До неї були приєднані древляни, уличі, радимичі, кривичі та сіверяни. Він підкорив і північні племена — чудь і мерю.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Повість минулих літ» про смерть віщого Олега

...Спом’янув він коня свого, що від нього, як прорекли були волхви, [прийдеться] померти Олегові. І призвав він старшого над конюхами, запитуючи: «Де є кінь мій, що його я поставив був годувати й берегти його?» А він сказав: «Умер». Олег тоді посміявся й докорив віщуна, кажучи: «Несправедливо-то говорять волхви й усе те — лжа єсть: кінь умер, а я живий». І повелів він осідлати коня: «Дай-но погляну я на кості його». І приїхав він на місце, де ото лежали ... кості голі й череп голий, і зліз він із коня, [і] посміявся, мовлячи: «Чи від сього черепа смерть мені прийняти?» І наступив він ногою на череп, і, виповзши [звідти], змія вжалила його в ногу. І з того розболівшись, він помер.

• Чи є, на вашу думку, ця літописна легенда достовірним історичним джерелом? Відповідь аргументуйте.

Пам’ятник віщому Олегу. Скульптор С. Куций, м. Переяслав- Хмельницький

Підпорядкування Києву сусідніх княжінь дало Олегові можливість не лише збирати данину з нових земель, а й залучати їхні війська для спільних походів. Як загинув Олег, достеменно невідомо. Одна з версій щодо цього подана в «Повісті минулих літ». За іншими версіями — Олег загинув під час походу на південно-східні землі.

Князь Олег, прозваний літописцями (а пізніше й письменниками) віщим, став одним із найулюбленіших героїв у давньоруських фольклорних творах: дружинних чи військових піснях, легендах, переказах і билинах. Народна пам’ять оповила ім’я князя дивними оповідками й казками, пов’язуючи з ним події найдавніших часів.

Народ запам’ятав його не лише як видатного й талановитого полководця, а й як чудодія, який умів творити справи надлюдські — «обернутися і звіром, і птахом, і комахою». З плином часу за образом казкового чудотворця майже зник дійсний, правдивий образ володаря, який княжив у Києві. Наука багато чого не знає про Олега: ні років народження, ні імен його батьків. Упевнено можна казати лише про дві дати його біографії — 907 р. (грандіозний похід на Царгород) і 911 р. — підписання русько-візантійської угоди.

6. Походи Олега проти Візантії

Найбільший військовий похід на Візантію був здійснений Олегом у 907 р.

Нестор Літописець розповідає, що «пішов Олег на греків на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі. І прийшов до Царгорода, греки ж замкнули морську бухту, а місто зачинили. І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром напнули вони вітрила й пішли з боку моря до міста».

Візантійський імператор змушений був укласти з Олегом вигідний для Русі мирний договір. Візантійці заплатили велику данину та надали особливі пільги руським купцям і послам. Зокрема, греки зобов’язувалися протягом шести місяців постачати купців харчами й забезпечувати їх корабельним спорядженням.

У 911 р. в результаті другого походу Олега був укладений договір, за яким визначено порядок викупу полонених. Русини отримали право служити в імператорському війську.

Як бачимо, утворення Русі-України було тривалим процесом. Він розпочався після великого розселення слов’ян.

Союзи племен переросли в племінні княжіння. Найбільшими серед них були згадувані зарубіжними авторами Валінана, Хорватія та князівство полян — Куявія.

Важливою подією в процесі формування давньоруської держави стало об’єднання північних і південних земель східних слов’ян варязьким правителем Олегом. Столицею новоствореної держави став Київ. Почалося формування території і державних органів влади Русі-України, її зовнішньої політики.

Г. Якутович. Похід дружини Олега на Царгород.

1980-і роки

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Повість минулих літ» про похід Олега на Константинополь

У рік 6415 [907]. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками. І з цими всіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі.

І прибув він до Цесарограда, а греки [...] город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І попустошив він довкола города, і вчинив убивство багатьох греків. І палат багато вони розбили, і церкви попалили... І повелів Олег воям своїм колеса зробити й поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, [рушили] з поля, і пішов [Олег] до города.

Побачивши ж [це], греки убоялися й сказали, виславши [послів] до Олега: «Не погубляй город. Ми згоджуємося на данину, як ти ото хочеш». І зупинив Олег воїв, і винесли йому [греки] їжі та вина, і не взяв він його, бо було воно приготоване з отрутою.

І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі.

1. Уважно прочитайте літописний текст і розгляньте план-схему Константинополя (с. 37).

2. Що, на вашу думку, є вірогідним у літописному описі, а що — ні? Відповідь аргументуйте.

***

Частина договору між Візантією та Руссю-Україною (907 р.) з «Повісті минулих літ»

Коли приходять руси, нехай посольське беруть, скільки [посли] хотять, а якщо прийдуть купці, хай беруть місячину [продукти харчування на місяць] на шість місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів... А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси, скільки треба...

Нехай ходять вони [руси] в город одними воротами, без оружжя, по п’ятдесят чоловік, і хай торгують, як ото їм треба, не платячи мита ні від чого...

1. Які заняття жителів Русі-України відображено в договорі?

2. Назвіть умови договору, наведені в цьому уривку з літопису.

Князь, дружина, Русь, імперія, держава, Дір, Аскольд, Олег.

Константинополь. VI ст.

План-схема м. Константинополя

Завдання та запитання

1. Що таке додержавні утворення? Які східнослов’янські додержавні утворення вам відомі?

2. Що таке держава та які її ознаки?

3. Що приваблювало скандинавів на сході Європи?

4. У якій послідовності правили Олег, Дір, Аскольд?

5. Дайте визначення термінам «князь», «дружинники». Яку роль у давньо- слов’янському суспільстві відігравали князь та його дружинники?

6. Покажіть на карті (с. 24) чи в історичному атласі, звідки прийшли до Києва Аскольд і Дір. Чим уславилися ці київські правителі?

7. Які племена приєднав до своєї держави князь Олег? Позначте на контурній карті території, на яких мешкали ці племена.

8. Установіть відповідність між датами та подіями й розкажіть про наслідки кожної з них.

1

860 р.

А

найбільший похід Олега на Візантію

2

907 р.

Б

підступне вбивство Аскольда Олегом

3 911 р.

В

другий похід Олега на Візантію

4

882 р.

г

перший похід Аскольда на Візантію

9. Яке походження назви Русь? Поясніть на прикладах це поняття.

10*. Порівняйте процес утворення держави в слов’ян і народів Західної Європи, зокрема франків.

11. Проаналізуйте договори русинів із Візантією. Чи були вони вигідними для Русі? Відповідь обґрунтуйте.

12. Прочитайте поданий нижче уривок із «Повісті минулих літ» і дайте відповіді на запитання.

«...По Дніпру, а у верхів’ї Дніпра — волок до ріки Ловоті можна увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж озера витікає Волхов і впадає в озеро велике Нево, а устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю можна дійти до самого Риму, а од Риму прийти по тому морю до Цесарограда, а від Цесарограда прийти в Понт море, у яке впадає Дніпро-ріка...»

1. Про який шлях ідеться в наведеному уривку літопису?

2. Якими є сучасні назви згаданих географічних об’єктів?

3. Що таке волоки? Дослідіть за картою (с. 39), де вони пролягали.

13. Висловте власне ставлення до постатей Аскольда й Олега.

14. Розгляньте малюнок Г. Якутовича на с. 35. Чому художник намалював Олегові кораблі подібними до варязьких?