Підручник з Історії України. 7 клас. Свідерський - Нова програма

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ «ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА»

Вивчивши історію Русі-України та Галицько-Волинської держави, можна зробити певні висновки:

— Русь-Україна була багатоетнічною державою, з якої виводять свою історію сучасні українці, росіяни й білоруси. Давні українці із центром у Києві посідали в ній провідне місце;

— Галицько-Волинська держава, що проіснувала з кінця XII ст. до середини XIV ст., була прямою спадкоємицею Русі-України;

— розташована на українських землях, вона стала другою українською князівською державою.

Утворена зусиллями нащадків Володимира Мономаха, ця держава займала значну територію нинішньої України. Її володарі — Роман Мстиславич, якого літописець називає самодержцем усієї Русі, король Данило, його син Лев І, внук Юрій І Львович, що також титулувався королем Русі, залишили вагомий слід в історії. Їхні імена стали символами незалежності й могутності давньої української держави.

Середина XIII ст. ознаменувалася ще однією подією, яка мала значні наслідки для багатьох народів Азії та Східної Європи. Монгольська навала та спричинені нею руйнування загальмовували розвиток землеробських цивілізацій на просторах Євразії. Галицько-Волинська держава меншою мірою, порівняно з Північно-Східною Руссю та землями на схід від Дніпра, постраждала від монголів і зуміла відновити свої сили та зберегти територіальну цілісність.

Однак вигасання князівської династії та постійна боротьба із Золотою Ордою призвели до того, що впродовж другої половини XIV ст. галицько-волинські землі були захоплені сусідніми європейськими державами.

Галицько-Волинське князівство зробило великий внесок у формування української культури. У культурі цих земель спостерігається оригінальне поєднання спадщини Русі-України й нових ознак, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною та Центральною Європою, країнами Сходу. За рівнем культурного розвитку Галицько-Волинська держава нічим не поступалась іншим державам, а часом ставала батьківщиною нових творчих здобутків.

Культурні досягнення Галицько-Волинської держави — унікальна школа іконопису, своєрідна архітектура, що поєднала західноєвропейський і слов’яно-візантійський стилі, література та фольклор — увійшли в скарбницю духовної культури людства.

Започатковані в Києві, Чернігові та Переяславі, на Волині й Галичині давньоукраїнська культура, мова, господарські зв'язки між різними частинами українських земель становили ту матеріальну й духовну основу, на якій постала згодом Українська козацька держава.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКІ КНЯЗІ

Роман Мстиславич (1199—1205) князь волинський і галицький

Об’єднав Галицьке та Волинське князівства (1199); боровся з боярами; об’єднав Київське, Галицько-Волинське князівства; здійснив успішні походи на половців і литовців; підтримував добрі відносини з Візантією, країнами Західної Європи, Німецькою імперією

Данило Галицький (1237—1264) король Русі

Розгромив рицарів-хрестоносців під Дорогичином (1238); поширив владу на Київ (1239); приборкав бунтівних бояр; переніс столицю в Холм; реформував військовий і державний апарат; побудував і укріпив міста; боровся з монголами; коронований у 1253 р.; провадив активну зовнішню політику

Василько Романович (1234—1269) князь волинський

Вів боротьбу спільно з братом Данилом за повернення батьківської вотчини; розгромив з братом рицарів-хрестоносців під Дорогичином (1238)

Володимир Василькович (1269—1288) князь волинський

Будував нові міста та замки; підтримував міщанство; сприяв розвиткові науки й культури

Лев Данилович (1264—1301) князь галицький

Приєднав Закарпаття та Люблінщину; підтримував зв’язки з Чехією, Угорщиною, Тевтонським орденом, але зіпсував відносини з Литвою; переніс столицю до Львова

Юрій І Львович (1301—1308) король Русі

Об’єднав усі землі Галицько-Волинського князівства під своєю владою; переніс столицю до Володимира-Волинського; утворив Галицьку митрополію; прийняв титул короля

Андрій І і Лев II Юрійовичі (1308—1323) князі галицько-волинські

Підтримували зв’язки з Польщею та Тевтонським орденом; воювали з монголами й Литвою

Юрій II Болеслав (1323—1340) князь галицько-волинський

Підтримував союзні відносини із Золотою Ордою, Литвою, Тевтонським орденом; сприяв розвиткові міст; вів боротьбу з боярами