Підручник з Історії України. 7 клас. Свідерський - Нова програма

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X — у першій половині XI ст.»

Київська держава, об’єднавши у своїх кордонах усі східнослов’янські племінні княжіння, досягла найвищої могутності наприкінці X — у першій половині XI ст. за часів Володимира Святославича та його сина Ярослава Мудрого. За їхнього правління остаточно склалася політична система давньоукраїнської держави. Русь-Україна була монархією, де князь зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової та військової влади. Зміцнення центральної влади Володимиром Великим і прийняття християнства сприяло тому, що Київська держава на початку XI ст. перетворилася на одну з найбільших і наймогутніших держав тогочасного світу.

Київські князі стали врівень з іншими християнськими володарями Європи. Нова релігія поступово витісняла язичницькі вірування наших предків, змінювала їхній світогляд і повсякденне життя. Християнська церква із суворим підпорядкуванням нижчих чинів вищим стала зразком державного будівництва.

Християнство принесло на Русь-Україну кириличну систему письма, якою ми користуємося донині, освіту, книги, іконопис, церковний спів і архітектуру.

За часів Ярослава Мудрого Київська держава продовжила свій економічний і політичний розвиток. Найбільшими досягненнями було відновлення території держави після кількарічної міжусобної війни з братами й піднесення міжнародного авторитету Київської держави. Подібно до інших тодішніх володарів Європи, Ярослав Мудрий закріплював зовнішньополітичні союзи династичними шлюбами своїх синів і дочок. Він також розширив межі своєї держави на північному заході й успішно боровся з кочовиками на південному сході. Розгром печенігів під стінами Києва в 1036 р. на три десятиліття убезпечив Русь-Україну від загрози вторгнень кочовиків.

Ярослав Мудрий розбудував столицю: звів неприступні вали та величні споруди — Софію Київську, церкви св. Георгія та св. Ірини. При Софійському соборі були організовані скрипторій і книгозбірня. З часів правління Ярослава Мудрого бере свій початок знаменитий Києво-Печерський монастир.

Князя Ярослава прозвали Мудрим ще й тому, що він зібрав навколо себе мудрих порадників. Серед них — учений-чернець, філософ і письменник Іларіон, перший київський митрополит-русин.

Уплив християнського вчення відчутний і в першому писаному збірнику законів Київської держави — «Руській правді». Створення писаного зводу законів, обов’язкового для населення всієї держави, дало змогу піднятися Русі-Україні ще на один щабель вище у своєму політичному та культурному розвитку.

Удосконалення знарядь праці та поширення плужного обробітку землі спричинили підвищення врожаїв, що дало поштовх для розвитку вже існуючих і зародження нових галузей ремісництва. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ перетворився на центр східноєвропейської торгівлі, де перехрещувалися найважливіші торговельні шляхи. Це приносило прибутки князям, відкривало ринки збуту продуктів місцевого землеробства й ремесла. З’являються й розквітають уже існуючі міста, до них переселяються іноземні ремісники та купці. Давньоруські майстри, узявши за приклад візантійські зразки та швидко освоївши їх, створили власний неповторний слов’яно-візантійський стиль, що найяскравіше проявився в архітектурі, живописі, церковному співі тощо.

З утвердженням християнства, зміцненням церковної організації закладаються монастирі. Вони стають центрами розвитку освіти й культури. Чернецтво не лише проповідує основи християнського віровчення, а й своїм прикладом привносить зразки нової моралі в тогочасний жорстокий світ.

ПЕРІОД РОЗКВІТУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (РУСІ-УКРАЇНИ) (980—1054)

Володимир Великий (980—1015)

Запровадив християнство як державну релігію

Реформував управління землями Русі-України

Завершив формування території Київської держави

Зміцнив південні кордони Київської держави

Ярослав Мудрий (1019—1054)

Сприяв розвиткові освіти й науки

Зміцнив центральну владу Києва

Припинив набіги печенігів на Русь-Україну

Запровадив нові форми міжнародних відносин

Прийняв перший писаний кодекс законів «Руська правда»

КУЛЬТУРНІ ЗДОБУТКИ РУСІ-УКРАЇНИ

Письмо

поширення глаголичного й кириличного письма

Усна народна творчість

перекази, легенди, билини, обрядові пісні, казки, заклинання

Архітектура

дерев’яна, кам’яна (Десятинна церква, Софійський собор)

Образотворче мистецтво

фрески, мозаїка, іконопис, книжкова мініатюра

Музика

народні пісні, церковні співи

ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ НАСЕЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Сільське господарство

землеробство

скотарство

полювання, бортництво, рибальство

Торгівля

внутрішня

зовнішня

Ремісництво

металургія, ковальство

ювелірне ремесло

гончарство

оброблення шкіри, каменю, деревини

домашні ремесла