Підручник Історія України 7 клас Свідерський 2015 - 'Грамота 2015'

§ 12. ПРАВЛІННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА

• Який зв’язок, на вашу думку, між поняттями «Любецький з’їзд князів» і «половці»?

1. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика

Коли в 1113 р. київський князь Святополк, який відзначався своєю жорстокістю та потуранням купцям і лихварям, помер, у Києві спалахнуло повстання. Городяни були незадоволені прислужником Святополка, міським тисяцьким Путятою. Повстанці розгромили його хороми, розграбували садиби лихварів. Бояри й купці, перелякані подіями в Києві, зібрали спеціальне віче із заможних городян, яке постановило покликати на престол до Києва шанованого людьми Володимира Всеволодовича (Мономаха).

Князь Володимир Мономах прибув до Києва зі своїм військом і придушив повстання. Сидів на київському престолі з 1113 до 1125 р. Він був сином Всеволода Ярославича й дочки візантійського імператора Константина Мономаха. Родове ім’я своєї матері, візантійської царівни, Володимир приєднав до свого імені.

Переяславське князівство, де протягом 20 років правив Мономах, постійно зазнавало половецьких набігів. Тому князь Володимир дуже добре знав, як важко боронитися від ворогів самотужки. Він доклав чимало зусиль для припинення князівських усобиць і згуртування сил для опору кочовикам. З цією метою тричі скликав князів на з’їзди, де вони присягали на Євангелії й цілували хрест, що житимуть у злагоді між собою. Князь дотримувався постанови Любецького з’їзду й вимагав цього від своїх підлеглих. Найменші спроби внести розбрат, вийти з-під влади великого князя київського швидко й жорстоко придушувалися.

Коли Давид Ігорович, один з учасників Любецького з’їзду князів (волинський князь, онук Ярослава Мудрого), порушив клятву, пішов проти іншого учасника з’їзду — князя Василька Ростиславича — й осліпив його, Володимир домігся кари для порушника. «Не бувало ще на Руській землі ні за наших дідів, ні за наших батьків такого лиха. Підіть, щоб поправити те все лихо, що натворилося. Бо як цього не поправимо, то настане в нас ще гірше лихо й почне заколювати брат брата, і погибне наша земля, а наші вороги половці прийдуть і візьмуть її». Такі заходи князя зміцнювали державу.

Невідомий автор. Князь Володимир Мономах. XVII ст.

І. Їжакевич. Повстання киян. 1941 р.

Володимирові Мономаху вдалося відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого. У жорстокій боротьбі він зумів об’єднати три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турово- Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську, Мінську землі та Поволжя. Лише в Галицьому князівстві самостійно правили брати Ростиславичі.

Припинення міжусобної боротьби позитивно вплинуло на економічний розвиток держави. Швидкими темпами почало розвиватися сільське господарство, ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, а це сприяло розбудові старих міст і виникненню нових.

У Києві Володимир Мономах проводив велике будівництво: побудував під Вишгородом міст через Дніпро (1115 р.) та нові храми. Наповнювалася державна скарбниця. Київ переживав нове піднесення.

Князь уніс до «Руської правди» та «Правди Ярославичів» доповнення — «Статут Володимира Всеволодовича». У ньому він пішов на поступки закупам (боржникам), обмеживши на них права бояр, заборонив лихварям брати високі відсотки за борги. Так утруднювалося перетворення вільних людей на рабів (холопів).

Володимир Мономах добре знав причини повстання в Києві й тому зменшив податки міщанам і повинності селянам, обмежив застосування рабської праці. Дбаючи про розвиток торгівлі, князь надавав пільги тим купцям, які втратили майно внаслідок пожежі чи війни.

Статут Володимира Мономаха мав вагоме значення для становища Русі-України. Нові закони сприяли економічному розвиткові держави.

За часів Володимира Мономаха Київська держава зміцнила свої міжнародні позиції й авторитет. Цьому насамперед сприяли переможні походи Володимира на половців. Починаючи з 1103 р. він здійснив п’ять великих переможних походів у половецький степ. Зазнавши нищівної поразки, половці почали служити руським князям. Слава про перемоги дружинників Мономаха над кочовими племенами ще довго жила в народній пам’яті.

З Руссю-Україною, що відновила свою могутність, шукали союзу Візантія, Скандинавські країни та держави Західної Європи. Союзи держав у ті часи скріплювалися сімейними узами. Сам Володимир був одружений з англійською принцесою Гітою. Його старший син Мстислав — зі шведською принцесою Христиною. Дочка Мономаха стала дружиною угорського короля Коломана. Щоб роз’єднати половецькі сили, свого молодшого сина Юрія він одружив із дочкою половецького хана.

Володимир Мономах помер у 1125 р. у віці 72 років. Його поховали в Софійському соборі в Києві. Своїм синам він наказав жити чесно й у злагоді, щоб розвивався й міцнів їхній рідний край.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

З «Повчання дітям» Володимира Мономаха

[...] Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: «Смертні ми єсмо, нині — живі, а завтра — у гробі. Се все, що Ти нам, [Боже], дав єси, — не наше, а Твоє, [його] нам поручив Ти єси на небагато днів». І в землі не ховайте [нічого], — се нам великий єсть гріх.

Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтеся ні на тивуна, ні на отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе вборзі, не розгледівши [все] через лінощі, бо знагла людина погибає.

Лжі бережіться, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає й тіло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, — не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. А куди підете і де станете, — напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас [не] прийде — чи простий, чи знатний, чи посол — якщо не можете дарунком, [то] їжею і питвом. Вони-бо, мимоходячи, прославлять чоловіка по всіх землях — або добрим, або лихим.

Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.

Якщо забуваєте [се] все, то часто перечитуйте: і мені буде без сорому, і вам буде добре.

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться.

А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви [ходити]. Хай не застане вас сонце на постелі, — так бо отець мій діяв блаженний і всі добрії люди достойні [...]

1. Яку чесноту Володимир Мономах найчастіше згадує в цьому уривку?

2. Що в «Повчанні дітям» Володимира Мономаха не втратило значення й сьогодні?

2. Правління Мстислава Великого

Після смерті Володимира Мономаха престол зайняв його старший син Мстислав (1125-1132), який продовжив політику свого батька. Він піклувався про єдність Київської держави, був видатним полководцем і державним діячем, боровся з князівськими чварами й увійшов в історію під іменем Мстислава Великого. Йому часто доводилося виступати головним суддею в суперечках удільних князів. Непокірних він приводив до послуху силою. Мстислав зробив кілька успішних походів на половців. На західних кордонах він воював з ятвягами, на півночі — з чуддю. У внутрішньому житті держави Мстислав також не змінив батьківської політики. Він дбав про розвиток економіки — підтримував торгівлю, ремісниче виробництво. За його правління тривало велике будівництво, що свідчить передусім про добрий стан економіки. Мстислав успішно продовжував нарощувати міжнародний авторитет своєї держави. Будучи внуком останнього англосаксонського короля Гарольда, Мстислав видав заміж своїх доньок за норвезького короля, угорського короля та майбутнього імператора Візантії.

Київська держава на якийсь час знову стала єдиною централізованою монархією. Як бачимо на прикладі Володимира Мономаха й Мстислава Великого, сильні особистості, освічені й наділені державним мисленням, можуть суттєво впливати на перебіг історії.

Після смерті Мстислава в 1132 р. дроблення держави на князівства-уділи стало незворотним.

Процес утрати великим князем київським провідної ролі, який розпочався після Ярослава Мудрого, завершився з відходом Мстислава Великого.

Окремі князівства починають самостійно проводити не тільки внутрішню, а й зовнішню політику. Наймогутніші з удільних правителів беруть собі титул «великий князь», тобто сюзерен, непідвладний іншому володарю.

Період із другої третини XII ст. до середини XIII ст. історики називають добою феодальної роздробленості. Русь-Україна як держава залишилася існувати, але її устрій та форма правління зазнали змін.

Якщо раніше верховна влада в державі належала великому князеві київському, то за доби роздробленості вона належить групі найбільш впливових князів. Таку форму правління історики називають колективним сюзеренітетом. З’являється новий орган державного управління — князівські з’їзди («снеми»). На зміну централізованій монархії приходить федеративна монархія.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Про Рогволодів камінь

Мстислав Великий підняв новгородців і псков’ян проти чуді. Ходив він і на Литву, але після його смерті латиське плем’я розгромило князів, у тому числі й полоцького князя Рогволода-Бориса. Утрати руської дружини сягали дев’яти тисяч ратників. Просування русинів на північ було зупинено. Можливо, саме тоді й була створена унікальна пам’ятка писемності, яку знайшли на річці Західній Двіні, — Рогволодів камінь.

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ - зміцнення самостійності удільних князівств.

ФЕДЕРАТЙВНА МОНАРХІЯ - сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, земель, що проводять незалежну політику.

Камінь Рогволда-Бориса Бсеславича на Західній Двині

Такі величезні камені називали писаниками. Вони залишилися від льодовика. На них полоцькі князі, починаючи з Рогволода, наказували вирізати хрести та свої імена. Простий люд писав на бересті, а князі — на камені. Вони розуміли, що так їхні імена збережуться протягом століть. Камінь завжди височітиме над річкою, над цим вічним синім шляхом.

3. Роздробленість Русі-України

Феодальне дроблення Русі-України, що розпочалося після смерті Ярослава Мудрого, було закономірним явищем і мало політичні й економічні причини. Спочатку верховним землевласником був київський князь. Він роздавав землі своїм васалам як нагороду за службу тощо. Поряд із помістями (держанням землі) зростають вотчини (земельні володіння). Розвиток феодального землеволодіння перетворив бояр та удільних князів на політичну силу, зацікавлену в процвітанні власних земель. Інтереси величезної держави з центром у Києві стають їм байдужими. Починаються міжусобні війни за землю й владу.

Причинами феодальної роздробленості були:

— перетворення земельного володіння на спадкове, вотчинне;

— економічне та військово-політичне посилення удільного боярства й удільних князівств;

— зростання старих і поява нових міст — економічних і військово- політичних центрів, наростання суперництва між ними та Києвом;

— послаблення ролі Києва як політичного й торговельного центру після перших хрестових походів;

— процес розвитку народностей у різних частинах держави;

— величезна територія Київської держави, що ускладнювала централізоване управління;

— відсутність правових норм або усталених традицій успадкування великокнязівського престолу;

— багатоетнічний склад населення Київської держави. Якщо зіставити території удільних князівств із територіями племінних об’єднань давніх слов’ян, то вимальовується закономірність виокремлення трьох слов’янських народів — українців, білорусів і росіян. Перебіг цих процесів пожвавився, щойно централізована влада ослабла й господарювання набуло нових ознак.

Усе це й призвело до перетворення Русі-України з централізованої монархії на федеративну. На зміну єдиновладному правителю — монарху — приходить влада кількох наймогутніших князів («колективний сюзеренітет»).

Спільними в Київській державі продовжували залишатися: правляча династія Рюриковичів; «Руська правда» як основа законодавства; християнська релігія: православна церква на чолі з Київським митрополитом.

Протягом XII ст. утворилося від десяти до п’ятнадцяти самостійних князівств. Між окремими князями точилася жорстока міжусобна боротьба, що послаблювало їхні землі, робило їх доступнішими для зовнішніх ворогів. Тобто у військовому аспекті роздробленість послабила

Герби українських земель, що формувалися протягом тривалого часу: а) Київ; б) Чернігів; в) Переяслав; г) Галич; ґ) Володимир-Волинський

Русь-Україну, але в економічному й культурному привела до піднесення й розквіту окремих князівств, сприяла подальшому формуванню окремих етносів.

ОСНОВНІ ФЕОДАЛЬНІ ЦЕНТРИ В МЕЖАХ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Федеративна держава

Північний схід (сучасна Росія)

Південний захід (сучасна Україна)

Північний захід (сучасна Білорусь)

• Владимиро-Суздальське князівство

• Новгородська республіка

• Псковська республіка

• Тверське князівство

• Рязанське князівство

• Смоленське князівство

• Київське князівство

• Чернігово-Сіверське князівство

• Переяславське князівство

• Галицьке князівство

• Волинське князівство

• Мінське князівство

• Полоцьке князівство

• Турово-Пінське князівство

Князі Володимир Мономах і Мстислав Великий, феодальна роздробленість, феодальна монархія.

Завдання та запитання

1. Історичний бліцтурнір. Установіть між товаришами певну черговість і відповідайте на запитання один за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з турніру.

• Коли помер князь Святополк?

• Яка подія стала приводом до повстання в Києві?

• Хто взяв участь у повстанні в 1113 р.?

• Яке рішення ухвалили на вічі в Києві заможні городяни 1113 р.?

• Назвіть причини повстання 1113 р.

• Ким була мати Володимира Всеволодовича (Мономаха)?

• Володарем якого князівства був Володимир Мономах до приходу на київський престол?

• Що здійснив Володимир Мономах, щоб припинити князівські міжусобиці?

• Які землі вдалося об’єднати Володимирові Мономаху?

• Яке будівництво здійснювалося за Володимира Мономаха в Києві?

• Скільки великих походів здійснив Мономах на половців?

• 3 якими країнами Мономах налагодив міжнародні зв’язки?

• Як називався додаток до «Руської правди» Володимира Мономаха?

• У якому віці помер Володимир Мономах?

• Де поховали Володимира Мономаха?

• Що заповідав своїм синам Володимир Мономах?

• Хто зайняв київський престол після смерті Володимира Мономаха?

• Назвіть роки правління Мстислава Великого.

• Як закінчилися походи Мстислава на половців?

• Яке було основне завдання у внутрішній політиці Мстислава?

• Яке було основне завдання в зовнішній політиці Мстислава?

• Як здійснювалася зовнішня політика за Мстислава?

2. Які князівства утворилися на теренах сучасної України?

3. Позначте в зошиті на стрічці часу роки правління Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха й основні події за їхнього правління.

4. Розгляньте уважно репродукцію картини І. Іжакевича «Повстання киян» (с. 112). Якою зброєю користувалися повстанці?

5. Прочитайте інформацію про Рогволодів камінь і дайте відповіді на запитання:

а) Чому в підписі під фотографією каменя річки названі шляхами?

б) Літерами якої старослов’янської системи письма зроблений на камені напис?

в) Чи можете ви прочитати хоча б одне слово з цього напису? Яке саме?

6. Зробіть висновок щодо зовнішньої й внутрішньої політики Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.

7. У чому полягає суть феодальної роздробленості? Розкрийте причини цього історичного процесу.

8*. Порівняйте період феодальної роздробленості в Західній Європі й у Київській державі.

9. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира Мономаха?

• «...Не покладайтеся ні на тивуна, ні на отрока... На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод... А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви. Хай не застане вас сонце на постелі...»

• «...Ось доручаю заступити мене на столі моєму в Києві старшому сину моєму й братові вашому Ізяславу, слухайтесь його так само, як слухалися мене, хай він замінить вам мене...»

А обидві події стосуються Б тільки перша подія стосується В тільки друга подія стосується Г жодна з подій не стосується

10. Що з того, про що каже Володимир Мономах у «Повчанні дітям», ви врахуєте, створюючи власний кодекс честі?

11*. Що, на вашу думку, серед наслідків феодальної роздробленості було позитивним, а що — негативним? Що переважає? Відповідь обґрунтуйте.

12. Проаналізуйте текст параграфа, історичного джерела й визначте риси характеру Володимира Мономаха як людини й політичного лідера.