Підручник з Історії України. 7 клас. Свідерський - Нова програма

Шановні семикласники!

Україна — велика й прекрасна європейська держава з багатою й цікавою історією. Відомо, що Батьківщину, як і матір, не вибирають, вона — одна на все життя, тому знати про неї, а отже, і про себе, варто якомога більше. Допомагає в цьому історія — наука, яка значною мірою формує світогляд людини.

Іноді можна почути, що «історія — це минуле, далеке, те, що не стосується сьогодення». Насправді це не так: історичні знання допомагають робити свідомий вибір, передбачати майбуття, вести дискусії, залучаючи аргументи, які можуть спростувати перекручення, дати оцінку тим чи іншим подіям. Поза сумнівом, усе це вимагає знань і досвіду, яких набувають не лише на уроках, а й самостійно за допомогою позакласного читання, додаткових навчальних матеріалів, аналізу історичних фактів.

Ви тримаєте в руках підручник з історії України. Навчатися за ним, сподіваємося, буде цікаво й легко. Готуючись до уроку історії, насамперед потрібно прочитати відповідний параграф. Зміст параграфа поділено на частини, які також мають свій номер і назву, — це свого роду зупинки в часі.

В оповіді про події минулого виділені імена історичних осіб, назви місця події та дати, а також нові терміни, пояснення яких подається на берегах сторінки. Слова або речення, що мають особливе значення, виділені курсивом.

Запитання та завдання на початку параграфа (після його назви) нагадають уже відоме вам і допоможуть осягнути нове. Завдання після параграфа, що позначені зірочкою (*), потребують особливої вашої уваги, вони складніші, ніж інші. Є в підручнику й уривки з історичних джерел (рубрика «Документи свідчать)». Історичні цікавинки, що вміщені в рубриці «Цікаво знати», — це історичні реконструкції, вони наповнять життям скупі документальні описи. Ще в підручнику є додатки: хронологічна таблиця та короткий словник необхідних вам історичних термінів.

Готуючись до контрольної роботи (тематичного оцінювання), потрібно звернутися до початкової сторінки кожного розділу й усвідомити, чи можете ви виконати все, що на ній зазначено.

Перевірити свої знання також можна за допомогою графічних тестів «Перевірте себе», які складені до кожного розділу й розміщені на прикінцевих сторінках підручника.

Репродукції мініатюр, гравюр, фресок, мозаїк, створених сотні років тому, слугуватимуть додатковим джерелом знань з історії, а от малюнки сучасних художників — це їхнє власне бачення історичних подій.

Крім підручника, варто користуватися додатковою літературою, насамперед історичними атласами та словниками. Певну допомогу може надати й Інтернет (хоча до багатьох відомостей із цього джерела потрібно ставитися із застереженням).

Додаткову інформацію, історичні цікавинки, карти, історичні твори можна розшукати на таких сайтах: www.history.org.ua (Інститут історії України НАН України), http://www.osvita.org.ua/library/history-ukr/, http://likbez.org.ua

Умовні позначення:

— зрозумійте й запам’ятайте;

— пригадаймо, поміркуймо;

— працюємо з історичними поняттями, термінами, датами та картами;

— працюємо в групах;

— працюємо творчо.

ПОВТОРЕННЯ

§ 1. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В СТАРОДАВНІ ЧАСИ

Хто такі Homo sapiens і що вам про них відомо з історії стародавнього світу?

Вивчаючи історію стародавнього світу, ви дізналися, що слово історія грецького походження й означає «розповідь про те, що було».

Історія людства розпочалася з виробництва найдавнішими людиноподібними істотами найперших знарядь праці. Створення речей, яких немає в природі — артефактів, це той рубіж, що відділяє найдавніших людей від тваринного світу. ЦІ вироби — ручні рубила, скребки, ножі — виготовляли з твердих порід каменю. За матеріалом, який слугував переважно для виготовлення знарядь праці та зброї, учені назвали найдавніший період людської історії кам’яним віком. За ним ішли мідно-кам’яний, бронзовий і ранній залізний вік.

Кам’яний вік — найдовший. Він тривав майже 3 млн років. Цей відрізок історії був не лише найтривалішим, а й дуже плідним і результативним. Протягом кам’яного віку людиноподібна істота перетворилася на людину сучасного фізичного типу (Homo sapiens). Люди навчилися робити різноманітні знаряддя праці та зброю, користуватися, а згодом і добувати вогонь, готувати їжу, споруджувати житло, виготовляти одяг. У давньокам’яному віці — палеоліті — зародилося мистецтво й первісні релігійні уявлення.

Сліди перебування людиноподібних істот — пітекантропів — на території України за часів палеоліту археологи виявили на Закарпатті, у печерах Криму та на берегах річок Дністер і Південний Буг. Найдавніша стоянка первісних людей на території України, виявлена на Закарпатті біля с. Королеве, датується близько одного мільйона років тому. Пітекантропи прийшли в Центрально-Східну Європу з Африки через Близький Схід і Балкани.

Знаряддя праці, залишені на землях сучасної України, подібні до знахідок із стоянок у Німеччині, Польщі та Словаччині. Тобто із самого початку історії територія України розвивалась як складова частина Європи.

Найдавніші петрогліфи на теренах України. Історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна Могила». м. Мелітополь

У середньокам’яному віці — мезоліті, унаслідок танення льодовиків, у Європі сформувалася сучасна система річок і озер. Прильодовикові степи заросли лісами. Винайдення лука та стріл, гарпуна й гачків для виловлення риби робило полювання й рибальство успішнішими. Численність людей у первісних общинах зростала, а кількість звірини, риби та дикорослих плодів зменшувалася. Навколишня природа вже не могла забезпечити продуктами харчування велику кількість населення. Настала криза мисливства, рибальства й збиральництва — привласнювальної форми господарства.

Прилад для свердління. Реконструкція

У новому кам’яному віці — неоліті — поступово відбувся перехід від привласнювального господарства до відтворювального (землеробства та скотарства). У пошуках їжі люди навчилися власноруч вирощувати їстівні плоди; приручили, а згодом і одомашнили деяких тварин.

Первісні землероби постійно жили біля своїх оброблених ділянок землі. Так з’явились осілі народи, на відміну від мисливців і скотарів, які рухалися разом із стадами тварин. У постійних оселях була змога використовувати крихкий посуд із випаленої глини — кераміку. У таких житлах знайшлося місце й громіздкому ткацькому верстату.

Отже, землеробство вплинуло на зародження ремесел: гончарства й ткацтва. Переміщення вантажів для будівництва жител підштовхнуло людство до геніального винаходу — колеса. Поступово двоколісний візок замінив первісні сани.

Перші землероби та скотарі з’явилися на території України в епоху неоліту в межиріччі Південного Бугу й Дністра, тоді ж як і на інших землях Центрально-Східної Європи. Землеробство й тваринництво забезпечували людей продуктами харчування надійніше, ніж полювання та збиральництво. Кількість населення знову зросла, і використання недосконалих кам’яних, кістяних і дерев’яних знарядь праці вже не задовольняло вимог виробництва. Люди знайшли надійніший матеріал — мідь, яка трапляється в природі у вигляді самородків. Мідні вироби почали витісняти кам’яні. Цей період в історії називають мідно-кам’яним, або енеолітом.

Поселення трипільців. Реконструкція

Саме на цю епоху припадає існування в Україні трипільської археологічної культури, яка була знайдена біля с. Трипілля під Києвом. Племена трипільців проживали на нашій землі протягом понад 2500 років. Трипільська культура досягла найбільшого розвитку в IV—III тис. до н. е. Вона поширилась у лісостеповій смузі Правобережної України, а в районі Переяслава — і на Лівобережжі.

Учені-археологи називають цю культуру Кукутені-Трипілля, оскільки її носії прийшли в Україну з території сучасної Румунії та Молдови. Трипільські племена були в той час не єдиним населенням земель, на яких розташована нинішня Україна. Однак саме вони досягли найвищого рівня розвитку й зупинилися на порозі цивілізації, коли виникають міста, писемність і держава.

Трипільців поглинули племена індоєвропейської мовної сім’ї. За доби бронзи (IIІ—ІІ тис. до н. е.) євразійський степ, Центрально-Східна Європа, у тому числі землі нинішньої України та Східне Середземномор’я, стали територіями, де розселились індоєвропейські народи. Саме з них згодом виокремилися наші предки — слов’яни.

До індоєвропейців належали народи епохи раннього залізного віку — кімерійці, скіфи та сармати. Вони заселяли переважно степову зону сучасної У країни в період IX ст. до н. е. — III ст. н. е. Давньогрецький історик Геродот називає чотири групи скіфського населення — царські скіфи, скіфи-скотарі, скіфи-землероби й скіфи-орачі. Царські скіфи й скіфи-скотарі були власне скіфами. У згадуваних Геродотом скіфах-землеробах і скіфах-орачах сучасні вчені вбачають предків слов’ян.

Сармати — кочові іраномовні племена, споріднені зі скіфами.

У той час, коли в степах жили скіфи, у зручних для мореплавства місцях Північного Причорномор’я поселилися давні греки. Вони створили тут міста-держави (поліси), які торгували з місцевим населенням. Отже, землі сучасної України були поєднані з давньогрецькою, а згодом — з греко-римською цивілізацією.

Пектораль із кургану Товста Могила Дніпропетровська обл.

За часів Великого переселення народів (IV—VII ст.) землями сучасної України на південь і захід, до кордонів багатої Римської імперії рухалися племена варварів. Велике переселення народів поклало край пануванню Римської імперії й завершило історію стародавнього світу.

Привласнювальна й відтворювальна форми господарювання. Трипільська археологічна культура. Кімерійці, скіфи, сармати, варвари. Велике переселення народів.

Завдання та запитання

1. Назвіть основні досягнення людства в стародавню добу.

2. Дайте визначення термінам, які є в схемі, і доповніть її хронологічними межами.

3. Який спосіб господарювання притаманний періоду: а) палеоліту; б) неоліту?

4. Розгадайте ребус. Які різновиди явища, що позначає слово-відгадка, були поширені в первісному суспільстві?

5. Які факти свідчать, що протягом стародавньої доби розвиток населення на сучасних українських територіях є складовою загальноєвропейської історії?

6. Поясніть різницю між привласнювальним і відтворювальним способами господарювання.

7. Покажіть на карті в історичному атласі, де жили трипільці, кімерійці, скіфи. Де були розташовані античні міста-держави Причорномор’я?

8*.Чи можна, на вашу думку, скласти повне уявлення про життя скіфів, досліджуючи тільки одну знахідку тієї доби — пектораль із Товстої Могили? Чому?

9. Який метал першим почали обробляти люди? Складіть усне оповідання про те, як людина здогадалася його використати. Уведіть у розповідь персонажів. Сформулюйте наприкінці розповіді значення цієї події для еволюції людства.

10. Собака — це вовк, якого приручила людина. Яка користь була від цього людям?

11. Розгляньте ілюстрації на с. 5—7. Який період стародавньої історії України ілюструє кожна з них? Про що свідчать фігурки на пекторалі із скіфського кургану?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка