Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Струкевич

Узагальнення до розділу V «Становлення України як незалежної держави»

Основною суперечністю новітнього українського державного будівництва була ситуація, коли найчисельнішим суб’єктом державотворення стала колишня номенклатура, яка ставилася до державного суверенітету прагматично, як до засобу захисту групових інтересів. На жаль, українське суспільство було недостатньо сконсолідованим і свідомим, щоб цьому протистояти. Не знайшлося й власного харизматичного лідера. Тому побудова держави й реформування господарства розпочалися за домінування «червоних господарників» при ідеалізації більшістю громадян радянської доби, спробах Росії інспірувати в Криму сепаритистський рух, вдало нейтралізований Українською державою.

Ухвалення Конституції України, приватизація та інші ринкові реформи другої половини 1990-х років зупинили процес економічної кризи, а на початку XXI ст. забезпечили певне економічне зростання. Водночас ринкові перетворення відбулися на користь олігархічних угруповань, що з’явилися.

Нехтування олігархами суспільними потребами зумовило посилення авторитету лівих партій. Тому перемогу над кандидатом від комуністів на президентських виборах 1999 р. Л. Кучма отримав лише завдяки формуванню команди реформаторів на чолі з прем’єром В. Ющенком.

Оскільки діяльність нового уряду зачепила майнові інтереси олігархів, вони домоглися його відставки, але наразилися на реформаторів як на авторитетну опозиційну силу, яку підтримало й громадянське суспільство.

Вибори 2004 р. перетворилися на двобій громадянського суспільства на чолі з блоком «Наша Україна» і БЮТ та олігархічними силами. Застосування шахрайських прийомів під час виборчої боротьби підштовхнуло українців до Помаранчевої революції. Люди вийшли на Майдан і домоглися проведення повторного другого туру.

Саботаж олігархів, економічний шантаж Росії, згубний вплив світової економічної кризи 2008 р., чвари між «помаранчевими» лідерами за повноваження та сфери господарського впливу, зниження життєвого рівня, а головне, помилкова спроба використати для оновлення суспільства колишню бюрократично-адміністративну систему призвели до втрати В. Ющенком авторитету й реваншу В. Януковича на виборах 2010 р. Помаранчева революція зміцнила громадянське суспільство, повернула Україну до давньої демократичної традиції, за якої владу не передають у спадок і не призначають, а її обирає народ.

З приходом до влади «біло-синіх» в Україні розпочався період реакції, реваншу олігархічних сил сходу України. Відбулася відверта узурпація влади новообраним президентом. Підприємництво потрапило під кримінальний гніт родини В. Януковича. Країну охопили загальна корупція, порушення демократичних прав і свобод, соціальні низи повністю втратили судовий захист.

Використовуючи боротьбу з націоналізмом, держава розпочала наступ на українську культуру. Відбулася зміна зовнішньополітичного курсу. Україну було проголошено позаблоковою країною. Це насправді означало відмову від євроатлантичного курсу й повернення у сферу геополітичного впливу РФ.