Підручник з Історії України. 8 клас. Струкевич - Нова програма

§ 6. КОЗАЦТВО другої половини XVI ст. ПОЧАТОК ЗБРОЙНОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

Як виявляли соціальний протест підвладні стани в Європі другої половини XV — першої половини XVI ст.?

1. Козацьке військове мистецтво

Військове мистецтво козаків пов’язане з тими жорсткими умовами, у яких знаходилося Військо Запорозьке. З одного боку, козаки жили в стані постійної бойової готовності до відсічі нападу кочівників, з іншого не могли сподіватися на підтримку держави.

Особливості козацького війська.

Українське козацтво не ділилося на окремі роди військ. Козак був різностороннім вояком. Він, зазвичай, володів усіма способами ведення бою, вогнепальною та холодною зброєю. Запорозька Січ виникла й розвивалася на теренах, де в бойових діях брали участь переважно озброєні вершники. Однак козацтво не мало достатньо коштів для утримання чисельної кінноти. Тому козаки виробляли власні бойові прийоми, щоб урівноважити свої можливості з ворожими.

Ударну силу козацького війська становила піхота. Бойового успіху вона досягала або за рахунок раптової атаки, або веденням щільного рушнично-гарматного вогню. Тоді козаки шикувалися в три шеренги. Стріляла прицільно тільки перша шеренга, друга передавала зброю, заряджену третьою шеренгою.

Козацька зброя XVII ст.: 1, 2 — шаблі; 3 — кремінна рушниця (Туреччина XVIXVII ст.); 4, 5 порохівниці; 6 ожига козацька гармата

До речі, у Європі до Тридцятилітньої війни включно стрільці вважалися допоміжними частинами, які шикувалися в 4—6 шеренг. У козаків вогнепальна зброя застосовувалася як основна. Це були рушниці, аркебузи, мушкети, гаківниці, яничарки тощо, а кіннотники мали ще й пістолі-бандольєти. Водночас козаки вправно володіли шаблями й списами, стріляли з луків, прикриваючи мушкетерів, поки ті перезаряджали зброю.

Легка кіннота використовувалась як допоміжне військо. На неї покладалися розвідка, переслідування, рейди в тили ворога, флангові атаки (тобто атаки в край, бік бойового розташування противника), заманювання ворога в пастки.

Під час атаки застосовувалася лава наступ півколом, що давало можливість вести бойові дії проти ворога не лише з фронту, а й охоплювати його з флангів і заходити в тил.

Козацьке військо бездоганно володіло саперною справою. Козаки вміли швидко та якісно будувати міцні земляні укріплення безпосередньо під час бою. З огляду на чисельну перевагу ворога це часто було питанням життя чи смерті. Польські та європейські наймані інженери не приховували свого захоплення цим умінням.

Використання «рухомих» таборів. Ведучи воєнні дії в зоні степу й лісостепу, козаки застосовували особливий спосіб утворення табору з возів. Це було чотирикутне «рухоме» укріплення, що складалося з кількох рядів возів, зчеплених між собою. Усередині такої «рухомої» фортеці розміщувалися козаки. За потреби вози засипали землею або вкопували в ґрунт, створюючи оборонний вал. Довкола для швидкого й непомітного переміщення козаки копали шанці (окопи), готували для ворога пастки «вовчі ями».

Добре налагодженими були сторожова й розвідувальна служби. Запорожці створили оригінальну сигналізацію. Вона складалася з «маяків», або «фігур», які утворювали своєрідний світловий телеграф. Щойно помітивши ворога, козаки запалювали перший маяк, що стояв на кордоні, за ним починав диміти другий, третій... Чорний густий дим у небі попереджав населення про наближення нападників.

Ю. Брандт. Застава над Дніпром. 1878 р.

Яким був основний вид озброєння в козаків?

Історичне джерело

Французький інженер-фортифікатор Г. де Боплан засвідчував, що 500 татар не наважувались атакувати 5060 козаків, які йшли під прикриттям табору, а 100 козаків, захищаючись табором, успішно відбивалися від тисячі поляків. Під час захоплення ворожих фортець козаки вдавалися до штурму. Якщо ж зазнавали невдачі, приступали до облоги, здійснювали підкопи під стіни й закладали міни. Навпроти ворожих стін насипали ще вищі вали й звідти успішно знекровлювали ворога.

Порівняйте, що було спільного в тактиці чеських «таборитів» та українських козаків у бойових діях.

Військово-морське мистецтво. Запорозькі козаки зарекомендували себе як славні моряки. Вони будували човни-чайки на 20—30 чи на 5070 вояків. На великих установлювали 46 гармат, на малих 12. До бортів прикріплювали пояси з очерету, які під час бурі утримувати човни на хвилях, як поплавки, а в бою слугували додатковим захистом від ворожих ядер і куль.

А. Сластіон. Запорожці на чайках нападають на турецьку галеру. 1900 р.

Як ви думаєте, чому козаки назвали свій човен «чайкою» ?

У відкритому морі козаки намагалися наблизитися до ворога непомітно або вночі, або вдень з боку сонця. Відтак вони брали вороже судно на абордаж. У морських битвах козаки сміливо атакували як окремі кораблі, так і цілі турецькі флотилії, часто здобуваючи перемогу.

Історичне джерело

Італієць Гамберіні в 1584 р. писав про різнобічну військову підготовку козаків: «З козаків можна зібрати 1415 тис. добірного, добре озброєного війська, жадного більше слави, аніж наживи, готового на всяку небезпеку. Їхня зброя — шаблі та рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої і кінної... дають собі добре раду на морі. Мають усякі човни й на них ходять у походи на чорноморські землі».

Про яку рису характеру козаків-українців свідчать слова Гамберіні: «...війська, жадного більше слави, аніж наживи, готового на всяку небезпеку»?

Абордаж — старовинний спосіб морського бою — зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою.

2. Утворення реєстрового козацтва

Наприкінці 60-х років XVI ст. уряд Речі Посполитої звернувся до планів створення козацьких прикордонних сил. 5 червня 1572 р. польський король Сигізмунд II Август підтвердив набрання 300 козаків на державну службу.

Прийнятих на державну службу записували до реєстру (списку). Звідси й виникла назва реєстрові козаки. Відтоді козаками офіційно визнавалися лише ті, хто був занесений до реєстру. Польський король Стефан Баторій в 1576 р. на знак офіційного визнання реєстрового козацького війська вручив йому дорогоцінні військові клейноди: корогву, бунчук, булаву та печатку з гербом, де зображений козак з мушкетом.

Реєстрові козаки — уключені до реєстру, визнані польською владою козаки, яких приймали для несення прикордонної служби.

Реєстрові козаки. Реконструкція І. Дзися. 2012 р.

Реєстровики підлягали управлінню своїх командирів, звільнялися з-під влади феодалів, старост і воєвод, міських магістратів. Вони не сплачували податки, мали право власності па землю, могли вільно вести різні промисли й торгувати. За службу одержували грошове утримання з державної скарбниці.

Соціальний і майновий стан реєстрових козаків був дуже різним. Верхівка реєстру козацька старшина й заможне козацтво володіла селами й хуторами, різними промислами, водяними млинами, корчмами. Становище рядових реєстровиків було складним. Обов'язок відбувати військову службу власним коштом, виступати в похід із власним конем, зброєю та військовим спорядженням вимагав від реєстрових козаків значних витрат.

А. Сластіон. Проводи на Січ. 1898 р.

Реєстрове козацтво дуже болісно сприймало релігійні утиски земляків і рідних, тому брало участь у національно-визвольному русі.

3. Повстання 15911596 рр.

Уключення українських земель до складу Польського королівства, згідно з умовами Люблінської унії, призвело до посилення феодального та національного гноблення. Пани отримали повну владу над селянами. Їхні судові вироки не міг скасувати навіть король. Зросла тривалість панщини, запроваджувалися нові натуральні й гротові повинності, визиск шляхтичів не мав меж.

У містах від постійних утисків потерпали українські купці й ремісники. Магдебурзьке право поширювалося лише на католиків. Посади в міському самоврядуванні зосередилися в руках поляків і німців.

Різко погіршилося становище православ’я. Польська держава рішуче відмовляла православній церкві в праві на існування. Наступ католицької церкви, який українці сприйняли як «зневагу, погорду й знущання на кожному кроці», викликав могутній усенародний опір.

За таких умов Запорозька Січ перетворювалася на твердиню національно-визвольного руху проти національно-релігійного гніту та кріпосницьких порядків. Утікачі з городової України поповнювали лави запорожців, поширювали на Січі антипольські й антикатолицькі настрої.

Усе українське суспільство уподібнювалося до порохової діжки, для вибуху якої було достатньо єдиної іскри, щоб національно-визвольний рух набув активних збройних форм.

Повстання під проводом гетьмана Криштофа Косинського. Перше велике козацьке повстання розпочалося в 1591 р. Воно охопило Поділля, Волинь і Київщину. Слідом за козаками й селянами на боротьбу проти магнатів і шляхти піднялося населення багатьох міст. Одночасно виступили також реєстрові козаки.

Очолив повстання гетьман реєстрового козацтва Криштоф Косинський. Виходець із дрібної шляхти Підляшшя, він виявив мужність і військовий талант у боротьбі з татарами. Король надав воїну маєток за службу, але білоцерківський староста, князь Януш Острозький, не допустив того до володіння землею. Обурений Косинський, зібравши загін козаків, виступив проти кривдника. До повсталих приєдналися селяни-втікачі й городяни. Повстанці штурмом захопили замок Острозького й м. Білу Церкву, здобули гармати, легку зброю, військові припаси, гроші, спалили боргові документи. Невдовзі вони зайняли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Київський замок. Повстання поширилося з Київщини на Брацлавщину. Боротьба повсюдно набувала національно-визвольного характеру.

Невідомий художник. Гетьман Криштоф Косинський. 1592 р.

КОЗАЦЬКЕ ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ К. КОСИНСЬКОГО (15911593)

Поясніть, чому повстання стало національно-визвольним.

Що завадило повстанцям продовжити боротьбу?

Наляканий розмахом повстання, польський король оголосив посполите рушення шляхти Київського, Волинського та Брацлавського воєводств. 23 січня 1593 р. шляхетське ополчення й повстанці зустрілися під містечком П’яткою, що на Волині. Шляхта була добре озброєною, основну її силу становила важка кіннота (заковані в лати гусари), угорська піхота й артилерія.

Люті морози завадили повстанцям отаборитися. Проте вони героїчно відбивали атаки кіннотників. У тижневій кривавій битві загинуло понад 2 тис. повстанців. Великих втрат зазнала й польська шляхта. Унаслідок перемовин була підписана мирна угода. Козаки взяли на себе зобов’язання повного «послушенства королю» та обіцяли відступити за пороги.

Але вже в травні 1593 р. двотисячний загін на чолі з К. Косинським знову виступив із Запорожжя й оточив черкаський замок старости Олександра Вишневецького. Становище обложених було дуже скрутним. Козаки обстрілювали місто із суші й Дніпра. Поява запорожців біля Черкас підняла й селян. Однак Вишневецький вдався до підступу. Він запросив гетьмана до себе на перемовини й наказав убити. Козаки змушені були зняти облогу й відступили па Січ.

Повстання під проводом С. Наливайка. У 1594 р. козацько-селянське повстання очолив Семерій Наливайко, уродженець м. Гусятина (нині Тернопільської обл.), учасник походів на турків і татар, прекрасний гармаш, найманець війська магната Острозького.

До організації повстання його підштовхнула сімейна біда й образа. За наказом брацлавського старости в Наливайка відібрали землю, а батька закатували. Семерій залишив службу й створив озброєний загін. На допомогу йому прийшли запорожці та реєстровці гетьмана Григорія Лободи. У жовтні 1594 р. повстання охопило всю Брацлавщину, Київщину та Волинь. 12-тисячне козацько-селянське військо здобуло Гусятин, Бар, Канів, Луцьк та інші міста. Повстання поширилося й на Білорусь.

Боротьба під проводом С. Наливайка значно відрізнялася від попередніх повстань не тільки за масштабами, а й за підтримкою суспільства. Сучасники зазначали: «Злучилося з ними (повстанцями. Авт.)... багато шляхти зубожілої чи вигнаної, або на кару смерті скараної, або помсти спраглої. Маса хлопства збіглася до них».

Польський король знову оголосив посполите рушення. Перед значно більшою силою шляхетського війська козацькі загоїш відступали на схід. Під м. Лубнами в травні 1596 р. польська кіннота відрізала повстанцям шлях до відступу. Оточені приготувалися до оборони в урочищі Солониця. Вони обставили свій табір возами в чотири ряди, насипали вал, викопали рів, на висотах поставили гармати. Повсталі успішно відбивали штурми, уночі робили сміливі вилазки, завдаючи втрат противнику. Тривала облога почала даватися взнаки. Становище обох сторін дедалі важчало. Не вистачало їжі, фуражу, води.

Б. Карабулін. Взяття Луцького замку С. Наливайком. Фрагмент. 1968 р.

Що спричинило масову підтримку повстання С. Наливайка серед українців і білорусів?

Поляки запропонували перемовини й пообіцяли повсталим прощення. Табір повстанців розколовся. Низові козаки схопили й стратили гетьмана Лободу за спроби порозуміння з ворогом. У відповідь прихильники Лободи захопили пораненого С. Наливайка й видали шляхті.

Проте це не врятувало повстанців. Польські шляхтичі не дотримали лицарського слова й стратили більшість учасників повстання. У вересні 1596 р. король Сигізмунд III видав універсал, за яким козаки-нереєстровці оголошувалися поза законом. Семерія Наливайка та ще шістьох керівників після жорстоких тортур було страчено в м. Варшаві.

Наслідки козацько-селянських повстань 15911596 рр. Хоча козацько-селянські повстання 15911596 рр. зазнали поразки, вони засвідчили можливість успішних спільних дій козаків, селян, міщан, дрібної шляхти в боротьбі з поневолювачами. У жорстоких битвах зростала національна свідомість українського народу, гартувалася його воля, набувався досвід збройної боротьби. Формувалася традиція захисту власної гідності.

Козацька Україна відступила, але не скорилася. Героїчні постаті К. Косинського та С. Наливайка навічно залишилися в народній пам’яті.

Завдання та запитання

1. Охарактеризуйте особливості військового мистецтва козаків на суходолі й на морі.

2. Опишіть найвагоміші бої українських повстанців із польськими військами впродовж 15911596 рр.

3. Які форми національно-визвольного руху вам були відомі до вивчення цього параграфа?

4. Знайдіть в історичному атласі та позначені на контурних мапах основні райони народних повстань.

5. Укажіть на обставини, які спонукали Річ Посполиту запровадити реєстрове козацтво.

6. З'ясуйте, що могло приваблювати українців у становищі реєстрового козацтва; з чим не могли змиритися реєстрові козаки, незважаючи на те, що отримували платню від польського уряду.

7. Визначте причини, які спонукали українців удаватися до збройних форм національно-визвольного руху.

8. Чим ви поясните, що К. Косинський і С. Наливайко — представники заможного реєстрового козацтва — очолили козацькі повстання?

9. Поміркуйте над причинами поразок козацько-селянських повстань наприкінці XVI ст.

10. Що нового додали повстання до національно-визвольного руху українського народу? Чи не даремними були жертви повстанців?