Підручник з Історії України. 8 клас. Струкевич - Нова програма

§ 31. ПІВНІЧНА ВІЙНА ТА УКРАЇНА. ЗБРОЙНИЙ ВИСТУП ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ ПРОТИ МОСКОВІЇ

До чого спонукав європейських монархів принцип їхніх підданих: «Ми маємо служити нашим монархам, оскільки вони охороняють нас, але якщо вони більше не охороняють нас, то ми більше не повинні служити їм»?

1. Україна в подіях Північної війни

У 1700 р. російський цар Петро І оголосив війну Швеції. Росія розпочала боротьбу за вихід до Балтійського моря й втягнула в неї Україну. Північна війна нічого не давала Україні, зате вимагала постійних жертв і витрат.

Уже в 1700 р. 17-тисячне козацьке військо поспішило до м. Нарви на допомогу російським з’єднанням, які вціліли там після розгрому. Це було вчинено всупереч Коломацьким статтям, за якими козаки мали захищати кордони лише власної держави. Однак протягом усієї війни вони змушені були воювати на далеких фронтах у Лівонії, Литві, Польщі, Саксонії. У тривалих походах і жорстоких боях гинуло від 50 до 70 % особового складу козацьких формувань. При цьому московські союзники відверто зневажали козаків: призначали над ними російських та іноземних командирів, не постачали необхідного військового спорядження боєприпасів, грабували, відбираючи коней, транспорт, не ділилися трофеями. Козаків часто примушували до будівництва фортець, доріг і мостів. Ще дошкульнішою була моральна зневага — звиклі до деспотизму московські командири не вміли й не хотіли шанувати українські свободу та гідність.

Г. Ceдерстрьом. Перемога під Нарвою в 1700 р. 1910 р.

Поки козацькі з'єднання (іноді їх чисельність становила 40 тис. осіб) здійснювали далекі походи тривалістю в кілька місяців і навіть років, в Україні занепадали їхні господарства. Зазнавати розорення селяни й міщани. Адже цар постійно підвищував податки, вимагав постачання коней, волів, харчів, різних припасів, спорудження нових фортеці». Участь України в Північній війні призвела до занепаду торгівлі з Європою.

Плани Петра І щодо України. Скориставшись війною, російський цар виношував плани ліквідації особливого політичного та суспільного устрою Гетьманщини.

Переконавшись у цьому, старшини почали гнівно закликати гетьмана І. Мазепу подбати про майбутнє України: «Усі ми за душу Хмельницького завжди Бога молимо та ім’я його славимо за те, що він визволив Україну з польського ярма. Так протилежним чином і ми, і діти наші на вічні роки душу й кості твої будемо проклинати, якщо пас за гетьманства свого та після смерті своєї у такій неволі залишиш!»

Історичний факт

Українські старшини були добрими аналітиками. Так, в архіві французького міністерства закордонних справ виявлено проект Петра І за 1703 р. У ньому планувалося дочекатися смерті І. Мазепи або ж умертвити його, козацький стан ліквідувати, усіх незгодних знищити чи виселити з України, а звільнені землі заселити росіянами та німцями. Існували плани передачі українських земель англійському герцогові Мальборо. За сприяння укладенню мирного договору між Московією та Швецією Петро І 1707 р. уповноважив свого посла «міцним царським словом, що перемінним не буває», пообіцяти герцогу «князівство Київське з річним прибутком у 50 тис. талерів».

Як можна розцінити таку обіцянку царя, нібито союзника Гетьманщини? Які подібні вчинки царського уряду в XVII ст. можна поставити в один ряд із цим?

Пошуки І. Мазепою нових союзників. Яка доля чекала на Україну? Якщо перемога діставалася Карлу XII і польському королю, то Україна, як союзник Росії, потрапила б під владу Польщі. За перемоги Петра І та його ставленика Августа II — Україну чекав новий поділ між Росією та Польщею.

Пошуки порятунку спонукали І. Мазепу до таємних відносин із супротивниками Москви. Спочатку він установив зв'язок із союзниками, a 1706 р. — і з самим Карлом XII. Гетьман вирішив опертися на стару традицію шведсько-українського союзу.

Похід Карла XII в Україну. 1708 р. король Швеції вирушив у похід на Москву. Спочатку наступ планувався через територію Литви й Білорусі. Проте кілька невдалих битв змусили його повернути в Україну. Така зміна подій не влаштовувала І. Мазепу. Адже перебування шведської армії в Україні означало, що саме на її теренах розгорнуться спустошливі воєнні дії. До того ж суспільство не було підготовлене до втілення таємних задумів гетьмана щодо союзу зі шведами, протестантами за вірою.

Причини переходу І. Мазепи на бік Карла XII. Просування шведської армії в бік України спонукало гетьмана звернутися до Петра І за допомогою — виділити 10 тис. регулярних військ для захисту. Відповідь царя засвідчила його повну байдужість до українських справ: «Не тільки 10 000, а й десяти чоловік не можу дати; як можете, самі бороніться». Так він віддячив за жертви, яких зазнали українці за майже 9 років участі в чужій їм Північній війні.

Відмова Петра І викопувати обов’язки захисника України звільняла гетьмана І. Мазепу від виконання зобов'язань перед московським царем.

Кинутий напризволяще союзником, маючи виснажений військовими витратами народ, ослаблене багаторічними походами військо, перед лицем сильнішого супротивника, здатного розгромити Україну, — яке рішення мав прийняти гетьман Мазепа? Він вирішив об’єднатися зі шведами для війни проти Московії. У неділю вранці 24 жовтня 1708 р. гетьман вирушив із Батурина назустріч шведському королю. Його супроводжували 4—5 тис. козаків, генеральна старшина та 7 із 12 полковників.

В. Масютин. Портрет гетьмана І. Мазепи. 1933 р.

2. Українсько-шведський союз

29—30 жовтня 1708 р. король і гетьман домовилися про спільну боротьбу з Москвою. Шведська армія могла залишатися в Україні на зимовий постій, гетьман дозволяв шведам розміститися в українських фортецях. Під час походу Карла XII на Москву козацьке військо мало приєднатися до нього, постачати провіант і фураж.

Наприкінці березня 1709 р. у Великих Будищах був укладений міждержавний договір між Швецією, Гетьманщиною та Запорожжям. Biн передбачав: 1) Україна мала стати незалежною державою з титулом князівства та довічною владою гетьмана-князя; 2) до території князівства мали ввійти землі Гетьманщини та відвойовані в Московії землі, що належали українцям із давніх часів; 3) король зобов’язувався захищати Україну від усіх ворогів, коли про цс проситимуть гетьман і «стани»; 4) не претендувати на титул князя України чи командувача збройних сил князівства; 5) Україна зобов’язувалася виступати воєнним союзником Швеції; 6) надавати для розміщення шведських підрозділів міста: Стародуб, Малин, Батурин, Полтаву, Гадяч.

Історичне джерело

Автор «Історії Русів» так порівнював поведінку московитів і шведів в Україні: «Я — слуга царський! Я служу Богові та государеві за весь мир християнський! Кури і гуси, молодиці й дівки нам належать по праву воїна і по наказу його благородія! Шведи, навпаки, нічого в обивателів не вимагали й ґвалтом не брали, але де їх знаходили, купували в них добровільним торгом і за готівку. Кожен швед навчений був од начальників своїх говорити no-руськи такі слова до народу: „Не бійтеся! Ми ваші, а ви наші!"»

Проаналізуйте, де тут пусті бундючні заяви, а де справи.

3. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців

Довідавшись про перехід І. Мазепи на бік Карла XII, Петро І почав діяти надзвичайно енергійно, підступно й жорстоко. Biн видав маніфест до українців, у якому назвав гетьмана «зрадником», звинуватив його в намірах віддати Україну Польщі, а православні церкви — уніатам. Усі податки, побори й повинності, нав’язані українцям ним же самим, цар пояснював, як зловживання І. Мазепи. Одночасно цар наказав зруйнувати гетьманську столицю — Батурин.

Знищення Батурина. Це було складним, навіть нереальним завданням. Адже столицю захищали міцні укріплення. За ними стояв численний гарнізон із достатніми запасами продовольства та боєприпасів. Місто легко витримало перші штурми й було готове боронитися до підходу союзних частин. Проте долі тисяч людей перекреслив негідний вчинок зрадника — старшини Івана Носа, який видав нападникам потаємний хід до фортеці. Батурин був захоплений 2 листопада, повністю зруйнований, а всі мешканці (навіть жінки та немовлята) знищені.

Історичне джерело

Улітку 1995 р. в м. Батурині працювала археологічна експедиція. Перші ж розкопки дали вражаючий матеріал: зрубана шаблею голова людини зрілого віку, кістяк дитини 5-7 років з розтрощеним черепом, скелет літньої жінки, котра притиснула до себе, виконаний на мідній пластині образ Божої Матері з немовлям. Практично скрізь — сліди страшенної пожежі та руйнації. Закіптявілі цеглини, потрощені кахлі...

Узятих у полон козаків і старшин люто катували. Щоб якнайбільше залякати українців, замордованих поприв’язували до схрещених дощок, установили їх на плотах і сплавляли по річці Сейм. У Лебедині, де розмістилася штаб-квартира Петра І, облаштували катівні й розпочали масові тортури й страти всіх запідозрених у зв’язках із гетьманом. Московський терор проти українців мав залякати, деморалізувати їх, позбавити волі до боротьби.

Історичне джерело

«Усі мешканці перерізані. Це звичай нелюдський московитів» — так зафіксував шведський історик Фріксель. «Зарізано жорстоко шість тисяч чоловік без огляду на вік і стать», — повідомляв до Англії посол Вітворт. «Крові людської в місті й на передмістях було повно калюжами», — стверджує Чернігівський літопис. Окремо карали старшин і міських урядників. «Звичайна кара для них була живцем чвертувати, колесувати й на палю вбивати, а далі вигадано нові роди тортур, що саму уяву жахали», — так розповідає «Історія Русів».

Уявіть, що ви скульптор, який творить пам’ятник полеглим у Батурині. Які деталі з оповіді про знищення гетьманської столиці ви використаєте? Чому?

4. Кошовий отаман — Кость Гордієнко

Звірства, які чинили московські кати, не зламали духу запорозьких січовиків. Саме тоді їх очолював кошовий отаман Кость Гордієнко (р. н. невідомий — 1733). Народився на Полтавщині. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі. Не раз обирався кошовим. Захищаючи інтереси Запорожжя. завжди рішуче виступав проти спроб Московії підпорядкувати Січ. З цієї причини перебував в опозиції до І. Мазепи. Коли ж гетьман став на бік Швеції, а Україна почала спливати невинного кров’ю, К. Гордієнко закликав козаків стати під знамена І. Мазепи та Карла XII. Наприкінці березня 1709 р. 8-тисячний загін запорожців на чолі з кошовим отаманом прибув у район розташування союзників.

Зруйнування Чортомлицької Січі. Відповіддю Петра І стало спалення й винищення січових сіл, зимівників і містечок: Келеберди, Старого та Нового Кодака.

Трагедія Батурина повторилася в м. Переволочній. Після тривалих боїв і облоги впала Січ-фортеця, полонених січовиків було по-варварськи страчено, а їхні розіп’яті на хрестах тіла на плотах спущено вниз Дніпром. Січову фортецю пограбували й зрівняли із землею.

Петро І був задоволений «знищенням проклятого місця, яке коренем зла й надією неприятелям було». Адже сплюндрування Січі як символу волелюбності українського народу наближало його мсту — зламання духу опору українців.

Поховання решток мешканців Батурина, виявлених під час реставрації Батуринської фортеці

П. Андрусів. Зустріч І. Мазепи та К. Гордієнка. 1968 р.

5. Поразка в Полтавській битві

Навесні 1709 р. шведський король Карл XII вирішив неспішною облогою Полтави заманити головні сили російської армії на Полтавщину й тут дати генеральний бій. Як виявилося, краще до бою підготувався Петро І. Biн зумів виставити армію в 50 тис. солдатів і козаків. У Карла XII було 31 тис. багнетів і табель. Висока бойова підготовка шведів урівноважувала чисельну перевагу росіян. Але шведи мали лише 6 гармат проти 102. Битва відбулася 27 червня 1709 р. Вона тривала з 5-ї до 11-ї години й закінчилася відступом шведів.

Г. Седерстрьом. Карл XII та Іван Мазепа на Дніпрі після Полтавської битви. 1933 р.

Серед основних причин поразки шведів можна насамперед назвати нерівність сил. Багатьох даремних втрат шведи зазнали в необдуманій атаці добре укріпленої редутами й артилерією ворожої позиції. Причиною поразки також було поранення шведського короля, через що він не зміг особисто повести свою армію в бій.

Відступ. Карл XІІ та І. Мазепа переправилися через Дніпро й відступили із залишками військ до Бендер, що належали Туреччині. Важкий відступ виснажив старого гетьмана. Після прибуття до Бендер він захворів, а через тиждень, у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. помер. Спочатку його поховали в с. Варниці, а в березні 1710 р. труну перенесли до кафедральної церкви монастиря св. Юрія в Галаці.

6. Гетьман І. Мазепа в історії України

Політичні обставини, що складалися щодо Гетьманщини, не давали можливості І. Мазепі пропагувати свої погляди, за винятком останнього року гетьманування. Цим і скористалися вороги української державності.

Вони впродовж століть прищеплювали українцям відразу до особи та дій І. Мазепи. Слівцем «мазепинець» таврували українців, які виступали проти імперського гніту. Лише в сучасній незалежній Україні ми можемо гідно оцінити його життя й діяльність, стверджуючи, що він служив Україні, її культурі, церкві, державності та соборності.

Завдяки політиці гетьмана І. Мазепи українська культура піднялася на вищий рівень розвитку. Його господарська та соціальна політика дала змогу Україні розширити позиції в міжнародній торгівлі. Міжнародна політика гетьмана значно зміцнила позиції України в Причорномор’ї.

Значним досягненням стало об’єднання Лівобережної та Правобережної України.

Збройний виступ І. Мазепи проти Московії примусив її відмовитися від планів ліквідації українського суспільного ладу та політичного устрою на десятки років. Нарешті він продемонстрував, що Україна не втратила здатності захищати свої інтереси, самобутність і гідність.

Пам’ятник гетьману І. Мазепі. м. Київ. 2009 р.

Музей гетьманства в м. Києві, розташований у будинку, спорудженому коштом І. Мазепи. XVII cт.

Завдання та запитання

1. Охарактеризуйте становище України в 1700—1709 рр. як учасниці Північної війни.

2. Проаналізуйте суперечності, які призвели до розриву І. Мазепи з Петром І.

3. Оцініть з позицій української державності угоду укладену у Великих Будищах.

4. У якому сенсі в московській пропаганді вживалися слова мазепинець, виговець?

5. Пригадайте зміст понять «терор», «протестант», «гуманізм».

6. Покажіть на історичній карті основні райони бойових дій козацьких військ.

7. Чим пояснити припинення напружених відносин між Запорожжям і гетьманом і перехід Запорозької Січі на бік Карла XII?

8. Поміркуйте, як поразка в Полтавській битві відобразилася на історичній долі України.

9. Оцініть із загальнолюдських цінностей свободи, справедливості й гуманізму ті засоби, якими Петро І утримав Україну в складі Російської імперії.

10. В одному з листів І. Мазепа написав: «Як сонце супроводжує тінь, так за великою славою та гідністю волочаться заздрість і ненависть». Як ці слова пов’язані з історичними оцінками постаті гетьмана іноземними істориками?