Підручник з Історії України. 8 клас. Струкевич - Нова програма

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ 3 «ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»

Національне й релігійне приниження, наступ на культуру й самобутність, втрата прав усіх без виключення українських станів і верств, посилення феодального визиску, що розпочалися після Люблінської унії 1569 р., підняли український народ на Національно-визвольну війну. Урахувавши причини поразок попередніх козацьких повстань, Б. Хмельницький та його сподвижники протягом 1648 р. зуміли завдати Речі Посполитій значних жорстоких поразок і провести цілий ряд жорстоких переможних битв у наступні роки. Вершиною військового мистецтва гетьмана стала перемога під горою Батіг. Наші предки в грандіозних битвах відновили власну гідність і впевнилися у своїй рівновартості з іншими народами.

На початковому етапі Національно-визвольної війни військово-політичний провід козацтва вів боротьбу за те, щоб Україні було надано статус рівноправного учасника Речі Посполитої, подібного до статусу Великого князівства Литовського.

У лютому 1649 р. Б. Хмельницький перейнявся ідеєю створення незалежної соборної української держави. Відтоді ця ідея стала провідною в житті та діяльності гетьмана й згуртованого ним козацтва. Наслідком їхніх зусиль стало створення Української козацької держави — Війська Запорозького. Державна програма Б. Хмельницького включала: підкреслення спадкоємності з Київською державою; визволення всіх українських земель з-під влади Польщі; створення власної незалежної держави; досягнення ідеалу соборності, тобто об'єднання в складі української держави всіх споконвічних етнічних українських територій; опертя держави на всі суспільні статі.

Проте роки боротьби за незалежність і соборність зводилися нанівець ненадійним союзником кримським ханом Іслам-Гіреєм. Свою мсту він бачив в однаковому ослабленні обох держав, що дозволило б йому проводити стару хижацьку політику на теренах Східної Європи. Укладення Жванецької угоди між польським королем і кримським ханом серйозно ускладнила як внутрішньо-, так і зовнішньополітичне становище Української козацької держави.

Український уряд постав перед необхідністю укладення нового союзницького договору з надійнішим партнером. Переяславська рада 8 січня 1654 р. визначила таким союзником Московську державу. У березні 1654 р. з нею було укладено українсько-московський договір. За його умовами Україна визнавалася незалежною державою, очолюваною гетьманом. Вона зберігала недоторканною свою форму правління, усі державні установи, які проводили незалежну внутрішню й узгоджену, стосовно Польщі й Туреччини, зовнішню політику. Договір визнавав українську державну територію й територіально-адміністративний поділ на полки й сотні. Він визнавав наявність в Україні власної судової системи, що ґрунтувалася на власних законах, окремої фінансової системи, армії, соціально-економічних відносин, які склалися після вигнання польських землевласників.

Україна стала активним учасником міжнародної політики. Її намагалися задіяти у своїх зовнішньополітичних планах європейські держави, а гетьман використовував співвідношення сил, що складалося в Європі, для зміцнення Української козацької держави.

Створення власної держави дало змогу здійснити грандіозну перебудову економічних відносин на засадах справедливості та вільної праці. В Україні було ліквідовано магнатське й шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинне господарювання, кріпацтво. Селяни отримали землю, волю, право переходити в козацтво й інші етапи.

Козацькі та старшинські господарства перетворюватися на господарства фермерського типу, пов'язані з ринком і використанням найманої праці. В Україні формувався новий тип господарювання, який відповідав засадам вільного господарювання в Європі.

Найвідоміші події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. протягом травня 1648 р. — вересня 1655 р.

Дата

Місце воєнниx дій

Результати та наслідки

5—6 травня 1648 р.

Біля р. Жовті Води

Перемога козаків з татарами над авангардом польського карального війська, узяття в полон С. Потоцького

16 травня 1648 р.

Під Корсунем

Перемога козаків з татарами. Каральне польське військо припинило існування, обидва його гетьмани потрапили в полон

11—13 вересня 1648 р.

Під Пилявцями

Перемога козаків з татарами, ганебна втеча польських воєначальників з місця бою

5 жовтня 1648 р.

Облога Львова

Отримавши викуп від львів’ян, козаки рушили далі

Жовтень—листопад 1648 р.

Облога Замостя

Угода з королем Яном Казимиром про перемир’я

Липень—серпень 1649 р.

Збараж, Зборів

Укладення Зборівського мирного договору з Польщею через зраду татар; обмеження території Київським, Брацлавським і Чернігівським воєводствами; козацький реєстр — 40 тис. чоловік

Серпень 1650 р.

Молдова (Ясси)

Заволодіння Яссами, союз Молдови з Україною (при цьому розірвання союзу Молдови з Польщею)

Лютий—березень 1651 р.

Брацлавщина

Зупинення козаками вторгнення польської армії

18—30 червня 1651 р.

Під Берестечком

Відступ козаків через зраду татар, захоплення Б. Хмельницького в нетривалий полон

Літо 1651 р.

Київ, Біла Церква

Розгромивши Київ, литовське військо об’єдналося з польським: укладення Білоцерківського мирного договору: обмеження території, контрольованої гетьманом, лише Київським воєводством

22—23 травня 1652 р.

Під горою Батіг

Перемога козаків; відновлення кордону по річках Дністер і Случ

1652—1653 рр.

Молдова (Ясси, Сучава)

Одруження Тимоша Хмельницького й Розанди, доньки молдовського господаря; повернення престолу В. Лупулові; невдалий похід козаків на чолі з Т. Хмельницьким на Волощину та Трансільванію

Березень 1653 р.

Під Монастирищем

Зупинення козаками на чолі з І. Богуном вторгнення польської армії

Серпень—грудень 1653 р.

Під Жванцем

Незважаючи на успішні воєнні дії, знову через зраду татар довелося укласти мирний договір; майже виникла загроза втрати всіх здобутків Національно-визвольної війни

1654—1655 рр.

Білорусь, Смоленщина

Успішні дії українських-московсько військ проти литовців; прагнення білорусів об’єднатися з козацькою Україною

19—21 січня 1655 р.

Охматів

Відступ виснаженого польсько-татарського війська і козаків

19 вересня 1655 р.

Галичина

Розбивши польське військо під м. Городком, гетьман отримав перспективи на визволення Західної України та включення її до складу Української козацької держави