Біологія. 8 клас. Страшко

§ 63. Анатомія і фізіологія жіночої та чоловічої статевої системи

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: молочні залози, зовнішні статеві органи жінки, внутрішні статеві органи (піхва, матка, маткові труби), сім’яні канальці, сім’явиносна протока, уретра, передміхурова залоза, статевий член, сперма.

Статева система жінки. Її ще називають органами розмноження, або репродуктивними органами (з латин. створюю, відтворюю).

Репродуктивними органами є молочні залози (рис. 209) і зовнішні й внутрішні статеві органи (рис. 210).

Молочні залози — парний орган, який складається з 15-20 залозистих часточок, у яких після пологів починає вироблятися спеціальний секрет — грудне молоко.

Рис. 209. Будова молочної залози: 1 — сосок; 2 — ареола; 3 — молочні протоки; 4 — залозисті часточки; 5 — жирова тканина

До зовнішніх статевих органів жінки належать: великі соромітні губи, утворені двома складками шкіри; малі соромітні губи, які розташовані всередині великих і вкриті слизовою оболонкою.

Між малими соромітними губами розміщується клітор — орган статевого чуття. Він має вигляд горбика довжиною до 1,5 см. Нижче від клітора міститься зовнішній отвір сечівника — уретри. У жінки сечівник проходить окремо від статевих шляхів і має власний отвір. Ще нижче розміщений отвір піхви, який є межею між зовнішніми та внутрішніми статевими органами. У дівчат він прикритий дівочою плівкою — своєрідним виростом слизової оболонки, що захищає внутрішні статеві органи від інфекцій.

Внутрішні статеві органи жінки (рис. 210) містяться в порожнині таза. До них належать: піхва, матка, яєчники та маткові труби.

Піхва — це порожнистий м’язовий орган завдовжки 7-9 см. Зверху вона охоплює шийку матки й утворює склепіння, а знизу переходить у соромітну щілину. М’язовий шар піхви дуже розвинений і робить її рельєф наче «гофрованим» за рахунок великої кількості складок. Завдяки їм піхва здатна значно розтягуватися, що дуже важливо під час народження дитини. Її внутрішня поверхня вкрита слизовою оболонкою.

Матка — непарний порожнистий м’язовий орган завдовжки 6-8 см, у якому розрізняють тіло та шийку (рис. 211). Вона міститься в тазовій порожнині. Її головна функція — забезпечення розвитку зародка та виштовхування плоду під час пологів. Під час вагітності величина й форма матки змінюються внаслідок потовщення м’язових волокон. Після пологів вона поступово зменшується до попередніх розмірів.

Слизова оболонка матки періодично змінюється відповідно до фаз менструального циклу.

Рис. 210. Будова жіночих статевих органів: 1 — товста кишка; 2 — зв’язка; 3 — сечовий міхур; 4 — лобковий симфіз; 5 — клітор; 6 — мала соромітна губа; 7 — велика соромітна губа; 8 — торочки; 9 — фаллопієва труба; 10 — фолікул, що містить яйцеклітину, яка дозріває; 11 — яєчник; 12 — власна зв’язка яєчника; 13 — матка; 14 — шийка матки; 15 — сечівник; 16 — пряма кишка; 17 — піхва

Маткові труби розташовані по одній з обох боків матки (рис. 210, 211), це трубки завдовжки 9-11 см, які мають слизовий і м’язовий шари. По них яйцеклітина, що виходить з яєчника, потрапляє в матку.

Рис. 211. Будова матки з трубами та яєчниками: 1 — піхва; 2 — шийка матки; 3 — отвір каналу шийки матки; 4 — тіло матки; 5 — яєчник; 6 — труба; 7 — ампула труби; 8 — маткова частина труби; 9 — фолікули; 10 — яйцеклітина; 11 — торочки

Будову яєчників і процес дозрівання яйцеклітин ви вивчали в § 58.

Статева система чоловіка. Функції чоловічої статевої системи — це утворення чоловічих статевих клітин і забезпечення їхнього надходження до внутрішніх статевих органів жінки, у яких відбувається процес запліднення. Чоловічі статеві органи (рис. 212) складаються з:

  • внутрішніх статевих органів — яєчок із придатками, сім’явиносних проток, сім’яних міхурців, передміхурової залози та сечівника;
  • зовнішніх статевих органів — мошонки (калитки) і статевого члена.

Сім’яні міхурці — парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість (рис. 212).

Передміхурова залоза (простата) — непарний орган, який розташований під сечовим міхуром і охоплює верхню частину сечівника (рис. 212, 213). Вона виділяє секрет слаболужної реакції та біологічно активні речовини, що змішуються зі спермою.

Сечівник у чоловіків водночас є шляхом, по якому відбувається виділення сечі із сечового міхура та виділення сперми. М’язи простати при скороченні перетискають сечівник, унаслідок чого не відбувається змішування сечі зі спермою. Скорочення м’язів простати забезпечує також процес сім’явипорскування.

Статевий член (латин. penis) — слугує для виведення сечі та сперми, бере участь у коїтусі. Він складається з тіла та головки, утворений печеристими (губчастими) тілами (рис. 212). Під час статевого збудження завдяки особливій будові кровоносних судин кров під тиском заповнює печеристі тіла, що викликає ерекцію (з латин. випрямлення).

Головку статевого члена вкриває складка шкіри — крайня плоть. Усередину неї виходять протоки сальних залоз, які постійно виділяють смегму (з латин. мастило).

Через порушення правил гігієни смегма розкладається мікроорганізмами, що в ній розвиваються, і це може призводити до запалення головки статевого члена. У деяких народів, які сповідують певну релігію (мусульманство, іудаїзм), з прадавніх часів існує обряд обрізання крайньої плоті. Він має гігієнічно-профілактичне значення для запобігання запалення в умовах спекотного клімату.

Рис. 212. Будова чоловічих статевих органів: 1 — статевий член; 2 — сечівник; 3 — печеристе тіло; 4 — губчасте тіло; 5 — зв’язка; 6 — яєчко; 7 — сім’яні канальці; 8 — головка статевого члена; 9 — придаток яєчка; 10 — мошонка (калитка); 11 — сечовід; 12 — сім’явиносна протока; 13 — сім’яний міхурець; 14 — пряма кишка; 15 — сечовий міхур; 16 — куприк; 17 — передміхурова залоза; 18 — сім’явиносна протока; 19 — лобковий симфіз

Рис. 213. Рух сперматозоїдів: 1 — сім’явиносна протока; 2 — яєчко; 3 — сім’яні міхурці; 4 — сечівник; 5 — сечовий міхур; 6 — передміхурова залоза; 7 — придаток яєчка

Іноді трапляються випадки зрощення крайньої плоті з головкою. У цьому разі потрібно звернутися до лікаря-уролога.

Будову яєчок і процес дозрівання сперматозоїдів ви вивчали в § 58.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Складіть схему «Статеві органи жінки». 2. Поясніть біологічне значення дівочої плівки. 3. Визначте особливості будови молочної залози. 4. Установіть взаємозв’язок будови та функцій матки. 5. Визначте взаємозв’язок будови та функцій маткових труб. 6. Обґрунтуйте взаємозв’язок будови та функцій статевої системи чоловіка. 7. Установіть, що є спільного між будовою жіночої та чоловічої статевої системи. 8. Поясніть анатомічну будову та функції сім’явиносної протоки та сім’яних міхурців. 9. Чому передміхурову залозу вважають дуже важливим органом?

Самостійна робота з підручником. Розгляньте рис. 210 і 212. Порівняйте будову статевої системи жінки та чоловіка.

Домашнє завдання. Напишіть есе на тему «Для чого я вивчаю будову та функції репродуктивної системи людини?».