Біологія. 8 клас. Страшко

Тема 5. Виділення. Терморегуляція

§ 24. Виділення — важливий етап обміну речовин. Сечова система. Будова нирок і сечовивідних шляхів

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: органи виділення та їх функція, сечовидільна система, нирки, сечовивідні шляхи, сечовід, сечовий міхур, сечівник.

Органи та шляхи виділення. Ефективний процес виділення як складова частина обміну речовин — важлива умова збереження гомеостазу. Він забезпечує звільнення організму від непотрібних і шкідливих продуктів обміну, а також від чужорідних та отруйних речовин (наприклад, від алкоголю, наркотиків, ліків), що надійшли ззовні.

Органами виділення є нирки, легені, шкіра (її потові залози), слинні залози, шлунково-кишковий тракт, печінка (рис. 67).

Легені виводять з організму вуглекислий газ, пари води, а також деякі летючі речовини (ефір після наркозу, алкоголь). Обсяг парів води, що виводиться легенями, залежить від температури та вологості довкілля, рівня фізичного й емоційного навантаження.

Слинні залози виводять лікарські речовини (наприклад, аспірин), різні чужорідні органічні сполуки, що потрапили в організм.

Важливу видільну функцію виконує печінка. Шкідливі речовини, які випадково потрапили з їжею в кишечник, а також продукти гниття всмоктуються з нього в кров і надходять до печінки. У ній вони знешкоджуються, утрачають токсичність і в складі жовчі виводяться через кишечник, який також звільняє організм від непотрібних і шкідливих продуктів обміну, неперетравлених решток їжі та хвороботворних мікроорганізмів.

Потові залози виділяють зайву воду, мінеральні солі, солі важких металів, які можуть потрапити в організм разом з їжею, деякі продукти обміну білків (наприклад, сечовину), а за важкого фізичного навантаження — і молочну кислоту.

Нирки — це головний орган виділення в організмі людини. Вони виконують дві основні функції — виведення з організму токсичних продуктів білкового обміну й обміну нуклеїнових кислот; підтримання нормального водно-сольового складу рідини тіла (крові, лімфи, міжклітинної рідини). Окрім того, через нирки виводяться токсичні та чужорідні речовини.

Рис. 67. Органи виділення: 1 — слинні залози; 2 — легені; 3 — нирки; 4 — шкіра; 5 — печінка; 6 — шлунок, кишечник

У процесі розщеплення в клітинах нуклеїнових та амінокислот утворюється аміак, який є отрутою для людського організму. Потрапляючи з током крові до печінки, він перетворюється на менш токсичну речовину — сечовину, яка видаляється через нирки у водному розчині. Тому цей процес тісно пов’язаний з обміном води й солей в організмі. За добу із сечею з організму людини видаляється приблизно 2 л води з розчиненими в ній сечовиною, натрій хлоридом і незначною кількістю інших речовин.

В організмі всі фізіологічні системи, що виконують видільну функцію, постійно взаємодіють між собою. Наприклад, коли для підтримання оптимальної температури тіла за жаркої погоди або важкого фізичного навантаження з поверхні шкіри з потом випаровується велика кількість води, виділення останньої із сечею значно зменшується. Навпаки, за низької температури, коли випаровування води через шкіру зменшене, нирки виводять більше води.

Сечовидільна система складається з органів, які продукують сечу (нирки), виводять її з нирок (сечоводи), збирають сечу (сечовий міхур) і виводять із сечового міхура назовні (сечівник).

Анатомічна будова нирок і сечовивідних шляхів. У кожної людини є дві нирки, що містяться у верхній частині черевної порожнини по обидва боки від хребта (рис. 68). Довжина нирки — 10-12 см, ширина — 5-6 см, маса — 120-200 г, або приблизно 0,5 % від загальної маси тіла. За своєю формою вони нагадують насінини квасолі.

Зовні нирки вкриті щільною сполучною оболонкою й начебто занурені в прошарок жирової тканини — жирову капсулу. Вона міцно тримає нирки в певному анатомічному положенні. За різкого схуднення людини, коли жирова капсула ачно зменшується або повністю зникає, нирки стають рухливими (блукаюча нирка), що призводить до різних порушень сечовиділення, появи болю в животі та попереку.

Рис. 68. Анатомічна будова нирок і сечовивідних шляхів: 1 — надниркова залоза; 2 — нирки;3 — ворота нирки; 4 — ниркова артерія; 5 — ниркова вена; 6 — черевна аорта; 7 — нижня порожниста вена; 8 — сечоводи; 9 — сечовий міхур; 10 — сфінктер сечового міхура; 11 — сечівник; 12 — ниркова миска; 13 — корковий шар; 14 — мозковий шар (ниркові піраміди); 15 — ниркові стовпизн

У розрізі нирки можна побачити два шари: зовнішній — корковий і внутрішній — мозковий. Мозковий шар складається з багатьох конічних сегментів — пірамід, а вони, у свою чергу, — із численних сечотвірних одиниць (нефронів). Протока кожного нефрона закінчується в сечозбірній трубочці. Трубочки відкриваються в порожнину нирки — ниркову миску (рис. 68).

Сечовід (рис. 68) безпосередньо починається в нирковій мисці кожної нирки й закінчується в сечовому міхурі. Його функція — відведення сечі з нирки в сечовий міхур. Сечовід має довжину 30-35 см і ширину до 5-6 мм.

Сечовий міхур (рис. 68) — непарний порожнистий орган, який виконує функцію резервуара сечі, що з нього виводиться назовні через сечівник. Наповнений сечовий міхур має округлу форму. Місткість його в дорослої людини становить 0,5-1 л. Стінка сечового міхура має м’язи, завдяки скороченням яких відбувається витискання сечі із сечового міхура. На межі сечового міхура та сечівника є товстий коловий м’яз — сфінктер (з грецьк. міцно стискати), або затягач; він запобігає мимовільному сечовиведенню.

Сечівник, або уретра (рис. 68), — непарний трубчастий орган, по якому сеча під час сечовипускання виділяється із сечового міхура назовні. Він відкривається невеличким отвором у ділянці зовнішніх статевих органів.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Обґрунтуйте біологічне значення органів виділення. 2. Які органи виконують видільну функцію? 3. Назвіть органи сечової системи. 4. Поясніть взаємозв’язок будови та функцій органів сечової системи. 5. Охарактеризуйте взаємозв’язок будови та функцій нирок. 6. Поясніть взаємозв’язок будови та функцій сечового міхура. 7. Яке походження слова сфінктер?

Запитання для допитливих. Підраховано, що сумарна довжина ниркових каналів становить 120 км, а поверхня їх стінок — 40 м2. Аргументовано поясніть, яке це має значення.

Домашнє завдання. Проаналізуйте участь кожного органа у виділенні продуктів обміну речовин. Поясніть, з чим пов’язана їхня взаємоузгодженість. Запишіть результати в таблицю.