Вступ до історії. 5 клас. Щупак - Нова програма

Тема 5. Дослідники історії

§ 24 Як працюють історики

Яку мету ставлять перед собою дослідники історії?

1. КОГО НАЗИВАЮТЬ «БАТЬКОМ ІСТОРІЇ»

«Батьком історії» вважають грека Геродота, який жив у V ст. до н. е. Створюючи свою історичну працю, Геродот багато подорожував, описував події на основі власних спостережень, свідчень багатьох людей. Як справжній історик, він намагався відокремлювати факти від легенд і робив висновки лише після ретельного аналізу й порівняння джерел. Геродот був талановитим оповідачем: його розповідь відзначається детальним описом життя народів, які стали героями книг. Достовірність його «Історій» підтверджують дані археології та мовознавчі дослідження тих регіонів, про які писав «батько історії».

Чому Геродот взявся за написання історії? На початку своєї «Історії» він зазначив: «Я зібрав і записав відомості про минулі події, бажаючи, щоб не опинились у забутті діяння народів».

Пам'ятник Геродоту в м. Відень (Австрія)

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника, з’ясуйте, як історики «пишуть» історію. Результат свого дослідження оформіть у вигляді пам’ятки «Як написати історію».

Пізнавально й цікаво

З книги Геродота «Історії»

Після здобуття Вавілона Дарій вирушив у похід на скіфів...

...Скіфи... вирішили не давати одразу відкритого бою, ...поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву... Коли перси почнуть відступати, [скіфи] нападатимуть на них і переслідуватимуть їх [перських військ Дарія І].

Коли нарешті Дарій опинився у великій скруті, скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл... зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо перси, ви не станете птахами, і не полетите високо в небо, або мишами і сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли».

[Невдовзі Дарій зі своїм військом відступив.]

1. З’ясуйте, коли відбувся похід Дарія І на скіфів.

2. Визначте, як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити.

Саме Геродот є першим дослідником українських земель. У четвертій книзі своїх «Історій» він помістив географічний та етнографічний описи території сучасної України, яку тоді населяли скіфи. Саме завдяки праці Геродота ми багато знаємо про побут і звичаї скіфів, а також жителів грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї. Він також розповів про похід перського царя Дарія І на скіфів.

ПОХІД ПЕРСЬКОГО ЦАРЯ ДАРІЯ І НА СКІФІВ

1. Розгляньте карту й визначте «головних героїв» розповіді Геродота з історії Скіфії.

2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?

3. Складіть легенду до запропонованої карти.

2. ІЗ ЧОГО СКЛАДАЮТЬСЯ ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Минуле, досвід предків завжди викликали жвавий інтерес у людей. Однак цікавитись історією та досліджувати її — не одне й те саме. Ми вже знаємо, що людей, які вивчають минуле, називають істориками.

Від часів Геродота завдання істориків не змінилися. Вони мають зібрати й обміркувати відомості про події минулого, знання про котрі здаються важливими, та описати їх так, як вони це бачать. Найціннішими є історичні дослідження, що ґрунтуються на першоджерелах — документах, створених під час або невдовзі після подій, які вивчають.

Описуючи перебіг історичних подій, змальовуючи повсякденне життя та культурні досягнення народів, учені-історики формують наше уявлення про неповторний образ кожної історичної епохи. Історичне дослідження неможливо уявити без опису діянь історичних постатей (осіб) — головних героїв історії, які своїми вчинками впливали на хід історії.

Варто запам’ятати!

Історичний образ — уявлення про якусь подію або особу, що сформувалося в результаті історичного дослідження.

У ході дослідження історики намагаються встановити і якнайповніше відтворити історичні факти. Історичними фактами називають події, явища, процеси, які відтворив, реконструював історик на основі відбору правдивих, важливих, на його думку, відомостей про минуле. Часто, вживаючи термін «історичний факт», мають на увазі дійсну подію, що відбулася в певний час на певній території.

Пофантазуймо!

Якими знаннями та рисами характеру має володіти справжній історик?

Дослідження історії потребує вивчення різних сторін життя людей: господарської діяльності, політичних подій, культури та поглядів на світ. Тому вчений-історик має бути людиною високоосвіченою.

Важлива риса сучасного історика — толерантність, уміння бути неупередженим, адже відомості історичних джерел потребують перевірки та підтвердження. Їх сприйняття значною мірою залежить від особистих переконань ученого й усталених у суспільстві поглядів. Тому в різних науковців одна й та сама подія може викликати різні думки.

Поміркуймо!

Як діяти, якщо погляди істориків на події різняться?

Добрий історик має розуміти, що кожний з поглядів, якщо він обґрунтований, — цінний. Тільки толерантний учений зуміє розрізнити й оцінити різні погляди на історичні події та діяння історичних осіб, сформувати власні неупереджені висновки, достовірно та з користю для інших представити подію.

3. ЯК ДОСЛІДЖУВАТИ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ТА ЯВИЩА

Як ви вже зрозуміли, дослідження історичних джерел — важлива й відповідальна справа. Зрозуміти послідовність роботи історика вам допоможе така пам’ятка.

Діємо: практичні завдання

Пам’ятка для складання повідомлення про історичний факт

1. Про який історичний факт ви розповідатимете (назва розповіді)?

2. Коли й де відбулася подія, про яку будете розповідати?

3. Які історичні діячі були задіяні під час цих подій? Які ролі вони виконували?

4. Яких груп людей у суспільстві стосуються досліджувані події та явища?

5. Який зміст описуваного історичного факту:

а) які причини цієї події;

б) які наслідки події можна визначити;

в) це поодинока подія чи одна з багатьох подібних;

г) яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?

6. Яке значення для розвитку суспільства мають історичний факт, подія?

7. Яким чином зберігається пам’ять про історичний факт, подію?

За допомогою пам’ятки укладіть повідомлення про будь-яку з історичних подій (фактів) з історії України чи вашої родини.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Поясніть значення понять: «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

2. На основі інформації тексту параграфа доповніть усно схему «Із чого складається історія» прикладами.

3. Як ви розумієте вислів «батько історії»? Кого й чому називають «батьком історії»?

4. Які історичні дослідження вважаються найціннішими?

5. Як окреслив мету вивчення історії Геродот? Чи змінилися цілі вивчення історії в наші часи?

ІI. Обговорюємо в групі

Уявіть себе членами команди істориків. Керуючись матеріалами параграфа, пам’яткою (с. 135) та додатковими джерелами інформації, складіть розповідь про похід перського царя Дарія І на скіфів.

Після завершення роботи обговоріть, які знання, вміння, риси характеру вам знадобилися в роботі.

III. Мислю творчо

1. Започаткуйте міні-проект «Шкала часу “Дослідники історії”». Позначте на ній період діяльності «батька історії» Геродота. Згодом доповнюйте шкалу, працюючи з матеріалом наступних уроків. Спробуйте зробити свій проект якомога змістовнішим за допомогою малюнків, яскравого оформлення. Також можна побудувати електронну шкалу часу за допомогою відомих вам комп’ютерних програм.

2. У справі опису історії на допомогу історикам приходять різноманітні науки-помічниці. Пригадайте й поміркуйте, яким чином історику в пригоді можуть стати такі науки: етнографія, мовознавство, археологія, фізика, хронологія, математика, географія, нумізматика.