Всесвітня історія. Рівень стандарту. 11 клас. Щупак

§ 34. Основні тенденції розвитку світу у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

1. ОСНОВНІ ЕТАПИ СВІТОВОГО СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ в ХХ — на початку ХХІ ст.

Перший етап — після закінчення Другої світової війни, з 1945 і до середини 1970-х років.

1. Поразка нацизму і фашизму стала стратегічною перемогою демократії над тоталітаризмом, прав людини над жорстокістю й свавіллям.

2. Створення ООН, укладення міжнародних політичних та економічних угод були важливими кроками у глобалізації та формуванні нової системи міжнародних відносин.

Терміни і поняття

Глобалізація (від фр. global — загальний, лат. globus — куля) — всесвітній, загальний, що охоплює всю земну кулю. Глобалізація означає величезне розширення й ускладнення взаємозв'язків і взаємозалежностей як людей, так і держав світу.

3. У цей період була фактично ліквідована колоніальна система.

Другий етап — 1970-1990-ті роки.

Найважливішими подіями цього етапу були розпад Радянського Союзу та крах комуністичних режимів у Центральній і Східній Європі. Завершилася «холодна війна». 24 серпня 1991 р. на карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна.

Проте комуністична система у світі не була ліквідована повністю: вона збереглася в Китаї, В'єтнамі.

З розпадом СРСР Сполучені Штати Америки залишилися єдиною наддержавою, їхня глобальна роль ще більше зросла. Біполярність світу припинила своє існування.

Пригадайте, що означала біполярність світу в 1945-1991 рр.

Третій етап — з 1990-х років до початку ХХІ ст.

1. Досягнення НТР у сфері інформатики та зв'язку посилили процеси глобалізації та послабили умови існування національних кордонів (особливо в Європі), збереження закритих авторитарних суспільств, обмеження передачі знань, інформації, вільного пересування людей.

2. Процеси глобалізації стали викликом для національної ідентичності і національної безпеки низки держав; деякі нації та держави вбачають у процесах глобалізації загрозу своєму існуванню.

3. Значно посилився вплив США на світові процеси (політичні, економічні, фінансові, інформаційні, технологічні тощо); позиція США у розв'язанні багатьох глобальних проблем сучасності стала вирішальною.

4. Посилилися такі глобальні проблеми людства, як екологічні (глобальне потепління, катастрофічний вплив діяльності людини на довкілля), перенаселення та бідності в багатьох країнах Азії, Африки та інших регіонів; загроза переростання регіональних конфліктів на глобальні, з використанням зброї масового ураження.

5. Зберігаються та повторюються світові економічні кризи.

Третій етап — з початку ХХІ ст. до наших днів.

1. Терористична атака на США 11 вересня 2001 р. стала трагічним свідченням посилення міжнародного тероризму.

2. Сучасна система міжнародної безпеки виявила свою недостатню ефективність, свідченням чого стали, зокрема, агресія Російської Федерації проти Грузії й України та впровадження РФ методів «гібридної війни», у якій велика роль відводиться пропаганді та дезінформації. Загострюються регіональні конфлікти, міжнародна напруга в ряді регіонів.

3. Серйозні виклики постали перед процесами європейської інтеграції, зокрема через брексит, посилення «євроскептицизму» в суспільній свідомості низки країн тощо.

4. Тривають процеси інтернаціоналізації та глобалізації сучасного світового господарства.

5. Загострюються проблеми міграції населення.

6. Невирішеними залишаються питання глобального потепління, забруднення навколишнього середовища й інші екологічні проблеми.

7. Інформатизація суспільства є визначальним чинником сучасного розвитку людства.

Усі ці процеси є виявом взаємозалежності подій, явищ і процесів у сучасному світі внаслідок глобалізації.

2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

2.1. Сутність глобалізації

Глобалізація виражається в таких процесах:

  • зміцнення зв'язків між найвіддаленішими куточками світу, небувале поширення по всій планеті ідей та інформації;
  • прискорення обміну новітніми технологіями, взаємозбагачення культур, способу життя, поведінки;
  • зростаюча інтенсивність взаємозв'язків у сфері торгівлі, фінансів;
  • посилення міграції населення;
  • виникнення спільних для світової спільноти проблем, стирання граней між місцевими й всепланетарними подіями.

Переговори між міністром оборони Канади (ліворуч) і королем Йорданії (праворуч)

Чому цю світлину вважають цікавим прикладом глобалізації?

2.2. Прояви сучасного етапу глобалізації

1. Глобалізація формує систему управління на всепланетарному та регіональному рівнях. На початку ХХ ст. у світі налічувалося 37 міжурядових організацій. На кінець ХХ ст. їх стало вже близько 300. Це — реальна інфраструктура нового світового устрою.

2. Сталися важливі зміни у сфері міжнародного права. По суті, держави вже не можуть чинити зі своїми громадянами те, що вони вважали б за потрібне.

3. Інтернет не тільки змінив життя людей усього світу, а й зробив їх ближчими, більш пов'язаними одне з одним, ніж будь-який інший винахід в історії. Досягнення НТР у сфері інформатики і зв'язку, розвитку міжнародних контактів спричинили створення глобальної світової спільноти, коли національні кордони дедалі більше стають умовностями. Збереження закритих суспільств, обмеження передачі інформації і пересування людей не можуть тривати довго.

4. Розширюються і поглиблюються економічні й політичні інтеграційні процеси, передусім у Європі. «Спільний ринок» перетворився на могутню економічну, валютно-фінансову та політичну співдружність — Європейський Союз.

5. Глобалізація зумовлює інтенсифікацію культурного обміну, туризму, спорту тощо. Світові турне відомих музикантів і світова популярність книжок, виданих у різних куточках земної кулі; інтернаціоналізація освіти та світові тенденції моди; міжнародний туризм і чемпіонати світу з футболу чи сучасні Олімпійські ігри зближують країни і народи на нашій планеті.

6. Глобалізація є невідворотною, і вона демонструє дедалі більшу взаємозалежність людей, народів, країн світу.

Подробиці

Приклади глобалізації з новин на порталі «РБК»:

«Гвінейський посол, на японському автомобілі, який належить

Марокко, в'їхав у німецьку машину корейця з Росії».

«Перший канал». Новини: «Сомалійські пірати захопили голландський корабель з росіянами і філіппінцями на борту, який плив під панамським прапором з Кенії до Румунії і перевозив німецькі нафтові вежі».

З якими проявами глобалізації у навчанні, побуті Ви стикалися? Які їхні позитивні й негативні риси?

2.3. Негативні явища глобалізації. Антиглобалізм

Попри зростання якості життя в розвинених країнах світу, поглиблюється соціально-економічна нерівність на різних рівнях. Особливо гострою є проблема злиднів частини населення Африки та Азії.

Унаслідок глобалізації економічна криза, що вражає економіку однієї або кількох провідних країн світу, охоплює увесь світ. Так було і під час світової фінансово-економічної кризи 2008 р.

Загрозою всьому світові є активізація міжнародного тероризму.

Експансія масової культури ускладнює розвиток національних культур малих народів і країн.

Кінець XX — початок XXI ст. знаменувалися сплеском активності антиглобалістських громадських сил. Типовими є акції протесту антиглобалістів проти самітів голів держав «Великої сімки» (G7) — провідних держав світу.

2.4. Україна в сучасному світі

Гідне місце в сучасному світі посідає Україна. Досягнення нашої держави в науці, техніці, культурі, її прихильність ідеалам демократії, миру, вагомий внесок у розвиток міжнародного співробітництва є важливими чинниками світового розвитку.

Прагнення українського народу до євроінтеграції, відстоювання європейських цінностей, а також боротьба проти агресії Росії сприяють зростанню авторитету України у світі.

Важливі процеси відбуваються в самому українському суспільстві. Після Революції Гідності в колективній свідомості утвердилося усвідомлення сили волевиявлення народу та значущості прав і свобод кожного українця. Необхідність захисту незалежності нашої держави від зовнішньої агресії сприяла зростанню патріотизму, а також формуванню української політичної нації.

Можна впевнено говорити про стрімкий розвиток в Україні громадянського суспільства, що є партнером, а за потреби — і опонентом державних органів та окремих чиновників.

Такі зміни є запорукою гарних перспектив українського народу в розбудові незалежної, сильної, демократичної європейської держави.

3. НАЦІОНАЛЬНІ ТА ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ

3.1. Сутність глобальних проблем сучасності

Терміни і поняття

Глобальні проблеми сучасності — сукупність проблем, що постали перед людством у другій половині ХХ ст., потребують розв'язання спільними зусиллями світової спільноти.

Частина глобальних проблем сучасності пов'язана із взаєминами всередині самого людського співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, протистояння експансії агресивних режимів, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних захворювань,боротьба з наркоманією та наркобізнесом, злочинністю та тероризмом). Частина глобальних проблем є відображенням кризи у взаєминах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, енергетична, екологічна).

Розв'язання цих та інших глобальних проблем потребує об'єднання зусиль усього людства.

3.2. Проблеми запобігання новій світовій війні та збереження миру

Особливу небезпеку для всього світу становить ядерна зброя. Серед керівників як західного, так і східного блоків поступово формувалося усвідомлення необхідності запобігання ядерній війні.

Донедавна у світі налічувалося п'ять ядерних держав (США, Росія, Велика Британія, Франція та Китай). У травні 1998 р. до них де-факто долучилися Індія і Пакистан, що з інтервалом у два тижні здійснили серію випробувань ядерної зброї. На початку XXI ст. керівництво США звинуватило Іран і КНДР у наявності в них зброї масового знищення, зокрема ядерної. Є інформація про розроблення ядерних програм і ядерної зброї в Ізраїлі, ПАР, Бразилії, ряді інших країн.

На рубежі століть дедалі очевиднішою стає безперспективність подальшої воєнно-політичної конфронтації, що може знищити сучасну цивілізацію.

3.3. Проблема біженців

Міжнародна спільнота намагається вирішити питання біженців, відстоюючи цінність людського життя та права людини. Зокрема, у Нью-Йорку 17 грудня 2018 р. на Генеральній Асамблеї ООН затвердили пакт про біженців.

Подробиці

Глобальний договір про біженців покликаний допомогти країнам з низьким ВВП, що приймають велику кількість мігрантів. Країни-підписанти надаватимуть їм фінансову й інші види допомоги. Також документ передбачає спрощення доступу біженців до ринку праці, системи освіти та охорони здоров'я. Документ не є обов'язковим для виконання.

Як Ви думаєте, чому проти міграції виступають уряди деяких інших країн Європи? Дізнайтеся зі ЗМІ, як США намагаються перешкодити нелегальному проникненню біженців до країни. Як Ви ставитесь до таких дій адміністрації Д. Трампа?

На жаль, проблему біженців інколи використовують політики та лідери ряду країн, намагаючись через потоки знедолених людей до розвинених країн чинити тиск на ці країни.

3.4. Енергетична проблема на сучасному етапі

Розвиток цивілізації в XX — на початку ХХІ ст. характеризувався стрімким зростанням енергоспоживання. На рубежі століть сукупне споживання енергоносіїв не тільки значно перевищує припустимий максимум, у межах якого діяльність людини не позначається на навколишньому середовищі, загальному кліматі та функціонуванні екосистем, а й створює для людства дуже близьку перспективу залишитися без багатьох найважливіших традиційних джерел енергії. Особливо гострими вже в наш час є проблеми, пов'язані з негативним впливом енергетики на стан довкілля. Масове використання викопного палива — нафти, газу, вугілля — завдають значної шкоди і природі, і здоров'ю людини внаслідок викидів, що містять важкі метали, двоокис сірки, окис азоту та інші шкідливі речовини.

Біженці, врятовані біля берегів Лівії 2 серпня 2018 р. Кількість біженців, які потребують переселення до третіх країн, у 2019 р. сягне близько 1,4 млн осіб. Переселення потребують громадяни 36 держав. Третій рік поспіль більшість з них — дві третини — становлять вихідці із Сирії, загалом близько 600 тис. осіб. Значну частину переселенців становитимуть також жителі Африки

3.5. Екологічні проблеми сучасності

Екологічна криза — це деградація природного середовища життя людини внаслідок забруднення атмосфери мільярдами тонн техногенних газів та інших відходів промисловості, енергетики і транспорту, а земної поверхні і водоймищ — отруйними речовинами. Унаслідок різкого збільшення чисельності населення, інтенсивної індустріалізації й урбанізації господарські навантаження почали перевищувати здатність екологічних систем планети до самоочищення і відновлення. У стосунках людини і природи настала глобальна криза.

Останніми роками намітилися певні напрями міжнародного співробітництва у сфері охорони довкілля.

Європейський парламент і Рада ЄС домовилися щодо скорочення викидів вуглекислого газу автомобілів і мікроавтобусів до 2030 р. Заходи відбуватимуться двома етапами. До 2025 р. в ЄС запланували зменшити викиди на 15 %, до 2030 р. — на 37,5 %. Домовленість передбачає, що авто з високим рівнем викидів вуглекислого газу згодом на ринку змінять нові моделі з низьким рівнем викидів або електромобілі. У ЄС також хочуть створити схеми стимулювання придбання електромобілів у країнах, де рівень їх продажу є незначним.

3.6. Демографічні проблеми

У світі постійно зростає кількість населення. За прогнозом ООН, на Землі в 2050 р. житиме 9,3 млрд осіб; станом на 2019 р. чисельність населення становила 7,7 млрд.

Однією з найважливіших демографічних проблем є старіння населення Землі. На 2050 р. кількість людей похилого віку (60 років і більше) у світі потроїться. Цей показник зросте з нинішніх 606 млн до майже 2 млрд осіб. Очікується, що значним буде збільшення числа осіб найстаршої вікової категорії (понад 80 років).

Приріст населення неминуче веде до посилення процесу урбанізації, що за різних передумов і особливостей спостерігається як у більш, так і в менш розвинених країнах.

Якщо наприкінці XIX ст. міські жителі становили лише 1/10 частину населення, то на 2025 р. у містах житиме понад 75 % усіх людей.

Загострення демографічних проблем поставило перед наукою ряд нових завдань. Головне з них — визначення припустимих меж чисельності населення Землі з урахуванням обмежувальних чинників — продовольчого, енергетичного, економічного. Учені називають гранично можливі, на їхній погляд, цифри (від 10 до 20 млрд людей) і терміни досягнення стабілізації чисельності населення планети (у прогнозах — середина XXI ст.).

У цьому контексті є найактуальнішим завдання науки і демографічної політики — стримування зростання чисельності населення в країнах Азії та Африки.

3.7. Клімат

Стало відомо, у яких країнах збільшиться смертність через глобальне потепління. Для оцінювання кількості смертей від спеки вчені розробили модель, яка охопить 20 країн у період 2031—2080 рр. Вони врахували обсяги викидів в атмосферу парникових газів у результаті спалювання викопного палива, щільність населення в регіонах і різні стратегії щодо пом'якшення наслідків спеки.

Як змінюється світ через глобальне потепління.

DW українською, 03.11.2017 р.

Першою в списку фігурує Австралія, де за найбільш песимістичними прогнозами смертність може зрости майже на 500 %. Вчені австралійського Університету Монаша в Мельбурні опублікували дослідження, згідно з яким до 2080 р. кількість смертей від спеки в тропічних і субтропічних регіонах зросте майже вп'ятеро. Також збільшиться смертність в Індії, Греції, Японії та Канаді.

3.8. Проблеми боротьби з голодом

У наш час, коли у світі в цілому накопичені надлишкові запаси продовольства, кожні 3,5 секунди від голоду помирає одна людина, а щодня — 24 тис. На початку XXI ст. на Землі налічувалося майже 1 млрд людей, яким щодня загрожує смерть від недоїдання.

Абсолютна більшість голодуючих і тих, хто недоїдають (споживають 1500 ккал і менше на добу), живуть у країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Із них 57 % припадає на Азію, 27 % — на Африку, 11 % — на Латинську Америку, близько 5 % — на країни Близького Сходу.

Проблеми, пов'язані із зростанням народонаселення, прямо пов'язані із загостренням продовольчої проблеми у всесвітньому масштабі. Для країн Азії, Африки і Латинської Америки багато чого залежатиме від готовності розвинених країн надати їм всебічну та дієву допомогу.

Голод в Судані. Фото Кевіна Картера (Kevin Carter), 1993 р.

Фотограф із ПАР Кевін Картер знімав сцени голоду в Судані і побачив виснажену дівчинку. Поруч із нею приземлився стерв'ятник. Картер 20 хвилин шукав кращий ракурс для фото дитини й хижака, потім прогнав птаха. Дитина знайшла сили повзти далі, а Картер сів біля дерева й заплакав. Через день він повернувся в ПАР і продав фотографію в газету «Нью-Йорк Таймс». Фото стало символом голоду в Африці. Картер згодом отримав Пулітцерівську премію. Проте громадськість, ЗМІ питали: «що сталося з дитиною?» Картер не знав...

3.9. Боротьба з бідністю

Однією з глобальних проблем людства, з якою тісно переплітаються багато інших проблем, є бідність. За даними Всесвітнього банку, на початку XXI ст. 2,8 млрд осіб живуть на суму, що не перевищує 2 дол. США на день; більшість із них не мають доступу до чистої води, повноцінної їжі та засобів санітарії.

Загальноприйнятою межею бідності є дохід 2 дол. США на людину на добу (60 дол. на місяць). У розвинених країнах для визначення рівня бідності застосовують межу, встановлену в США, — 14,4 дол. на добу (432 дол. на місяць).

3.10. Ліквідація небезпечних хвороб

Успіхи медицини дали змогу збільшити тривалість життя (серед лідерів за цим показником — Японія, Канада, США, Норвегія, Велика Британія, Швеція та інші розвинені країни), знизити загальну і дитячу смертність не тільки в економічно розвинених, а й у країнах, що розвиваються, практично перемогти ряд епідемічних захворювань, що навіювали страх на людей у минулому. Мільйони людей останніми роками вперше отримали реальний доступ до медичного обслуговування.

Однак, за даними ВООЗ, кожний п'ятий житель планети хворий або має погане здоров'я. Найпоширеніші й найнебезпечніші у світі хвороби — СНІД, різні форми раку, ішемічна хвороба серця, порушення мозкового кровообігу, гостра респіраторна інфекція, туберкульоз, хронічне запалення легень, гепатит та деякі інші. Найвищий рівень смертності від хвороб на 1000 осіб зареєстрований у Сьєрра-Леоне, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Анголі, Уганді, Нігерії, Гамбії, Мозамбіку, Сомалі.

4. ВИМІРИ ЦІННОСТЕЙ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ. ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Наприкінці ХХ — на початку XXI ст. проблема толерантності набула особливої актуальності у зв'язку із процесом глобалізації, що зіштовхує релігійні, національні й етнічні ідентичності різних народів.

Свідчать документи

З Декларації принципів толерантності, ухваленої на 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1995 р.

1.1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості... Толерантність — це єдність у різноманітті.

1.2. Толерантність — це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей і держави.

1.3. Толерантність — це обов'язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (зокрема культурного плюралізму), демократії та правопорядку.

1.4. Щодо поважання прав людини виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожний може дотримуватися своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що люди за природою своєю відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав'язані іншим.

Особлива думка

В одній звичайній канадській школі я побачив поряд два великих плакати-привітання з мусульманським та єврейським святами, що відбувалися майже одночасно. Взимку канадські школярі всіх віросповідань із задоволенням святкують християнське Різдво. У країні майже неможливо почути образи на національному або релігійному ґрунті. Толерантність є однією з найбільших суспільних цінностей. Очевидно, це є важливою запорукою найвищої якості життя в Канаді.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

I. Систематизуємо нову інформацію

  • 1. Назвіть основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ — на початку ХХІ ст. та схарактеризуйте їх.
  • 2. Чому кажуть, що глобалізація формує єдиний «світ прорваних кордонів»?
  • 3. Поясніть сутність глобалізації та її прояви в наш час.
  • 4. Визначте світові проблеми, породжені глобалізацією.
  • 5. Назвіть основні національні та глобальні виклики сучасності.
  • 6. Якими є виміри цінностей людського буття в сучасному світі?
  • 7. Поясніть значення понять: глобалізація, глобальні проблеми сучасності, мігранти, толерантність.

II. Обговорюємо в групі

  • 1. Які глобальні проблеми є найактуальнішими для сучасної України?
  • 2. Як Ви розумієте вислів «прискорення часу»? Чи згодні Ви з тим, що сьогодні час прискорюється? Аргументуйте свою відповідь.

III. Мислимо творчо й самостійно

  • 1. Наведіть сучасні приклади глобалізації економіки, інформаційного простору.
  • 2. Чи погоджуєтеся Ви з позицією антиглобалістів? Як Ви вважаєте, чи є реальні альтернативи глобалізаційним процесам у сучасному світі?