Всесвітня історія. Рівень стандарту. 11 клас. Щупак

§ 14. Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Сталінська модель соціалізму в Чехословаччині і «Празька весна» 1968 р.

1. СПРОБА ІНТЕГРАЦІЇ СОЦІАЛІСТИЧНОГО ТАБОРУ. РЕВ

1.1. Відносини всередині комуністичного блоку

Свій вплив у країнах Центрально-Східної Європи СРСР прагнув закріпити укладенням серії обопільних угод з ними ще в ході війни. Ці договори були спрямовані проти нацистської Німеччини і передбачали надання взаємної допомоги в боротьбі проти німецької агресії.

З приходом військ Червоної армії на територію країн Центрально-Східної Європи внутрішня і зовнішня політика східноєвропейських держав була поставлена під контроль московського керівництва.

Пригадайте з матеріалу 10 класу, коли і з якою метою було утворено Комінтерн; коли і у зв'язку з якими подіями він був розпущений.

Важливим інструментом впливу СРСР на країни Центральної та Східної Європи було створення у вересні 1947 р. замість Комінтерну Інформаційного бюро комуністичних партій (Комінформбюро), у яке ввійшли представники компартій семи східноєвропейських країн, а також Італії та Франції. Його діяльність повністю керувалася з Москви.

1.2. Утворення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ)

У січні 1949 р. для спільного розв'язання економічних проблем Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина проголосили утворення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ). У лютому до РЕВ долучилася Албанія, а пізніше — НДР.

Свідчать документи

З Повідомлення про Нараду щодо створення РЕВ, Москва, 8.01.1949 р.

...Уряди США, Англії та деяких інших країн Західної Європи по суті справи бойкотують торговельні відносини з країнами народної демократії та СРСР; ці країни не вважають за можливе підкоритися диктату плану Маршалла, оскільки цей план порушує суверенітет країн та інтереси їхньої національної економіки. Зважаючи на цю обставину, Нарада обговорила питання про можливості організації ширшого економічного співробітництва країн народної демократії та СРСР.

Прокоментуйте аргументи Наради щодо створення РЕВ.

РЕВ у різний час співробітничала з Кубою, В'єтнамом, Монголією, Югославією, Анголою, Іраком, Мексикою, Нікарагуа, Мозамбіком, Ефіопією, Афганістаном і деякими іншими країнами на підставі окремих угод. В економічних відносинах усередині РЕВ переважала торгівля, причому країни Центральної та Східної Європи одержували пільгові умови на торговельні відносини із СРСР. Радянський Союз поставляв у Східну Європу насамперед природні ресурси. РЕВ припинила свою діяльність у 1991 р.

1.3. Організація Варшавського договору

У відповідь на створення в 1949 р. НАТО Радянський Союз прагнув створити під своєю егідою військово-політичний союз країн Східної Європи. У травні 1955 р. у столиці Польщі м. Варшаві відбулася конференція країн східного блоку, що закінчилася підписанням вісьмома країнами Варшавського Договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу терміном на 20 років (у 1975 р. Договір був подовжений ще на 20 років). До Організації Варшавського договору (ОВД) увійшли СРСР, Польща, Чехословаччина, НДР, Румунія, Болгарія, Албанія, Угорщина.

Поштова марка «30 років РЕВ», СРСР, 1979 р.

Назвіть країни, державні прапори яких зображені на марці.

Знак Міністерства оборони СРСР «Союз миру і соціалізму. Варшавський договір», 1970-ті роки

Поясніть символіку значка.

З утворенням ОВД розпочалося блокове протистояння у світі, відбувалося постійне нарощування збройних сил. СРСР ніс головні витрати з утримання ОВД і фактично повністю визначав політику Організації Варшавського договору. Цей військово-політичний союз був розпущений у 1991 р.

2. СТАЛІНСЬКА МОДЕЛЬ СОЦІАЛІЗМУ ТА ЇЇ ВТІЛЕННЯ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ

Війська 1-го, 2-го і 4-го Українських фронтів йшли на допомогу силам чеського Опору, які підняли повстання проти нацистських окупантів. Розгромленням німецьких військ і звільненням Праги 9 травня 1945 р. частинами Червоної армії спільно із чехословацькими військами та партизанами завершилася Празька операція — остання у Європі часів Другої світової війни.

Е. Бенеш, Президент Чехословаччини у 1935—1948 рр.

Ще до того, 5 квітня 1945 р., у м. Кошице оголошено про створення коаліційного уряду Національного фронту, у якому переважали комуністи. У травні 1945 р. уряд переїхав до м. Праги. У своїй діяльності він передбачав відродження демократичних принципів, збереження багатопартійної системи, ліквідацію наслідків нацистської окупації, забезпечення рівноправності чехів і словаків, проведення аграрної реформи. Широкі права мав президент Едвард Бенеш, але державний апарат формувався під контролем комуністів, які обіймали в ньому ключові посади.

На виборах у Законодавчі збори в травні 1946 р. більше за всіх мандатів одержали комуністи. Новий уряд країни очолив лідер КПЧ Клемент Готвальд, затятий прихильник сталінізму.

У лютому 1948 р. комуністи свідомо загострили обстановку в країні з метою захопити владу і встановити диктатуру пролетаріату за радянським зразком. Під керівництвом К. Готвальда було сформовано новий уряд, контрольований комуністами. Після державного перевороту Національні збори 9 травня 1948 р. ухвалили нову конституцію країни, що проголосила утворення держави «народної демократії», але насправді знаменувала встановлення комуністичної диктатури за радянським зразком. Е. Бенеш відмовився підписати нову конституцію і пішов у відставку.

Звільнення Праги від нацистів, травень 1945 р.

Прокоментуйте реакцію пражан на солдатів Червоної армії.

Нова конституція набрала чинності тільки після обрання президентом країни К. Готвальда. Розпочалася повальна націоналізація промисловості. Незабаром було оголошено про проведення колективізації в сільській місцевості. Супротивників нової влади репресували.

3. ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА у 1960-ті роки

Економічні успіхи (національний доход у 1960 р. виріс порівняно з 1948 р. удвічі) дали змогу комуністам констатувати, що в країні побудовані «основи соціалізму», а конституція 1960 р. утвердила це положення у своїх статтях. Країна одержала нову назву — Чехословацька Соціалістична Республіка (ЧССР). КПЧ відігравала керівну роль у політичній системі країни. Нове керівництво компартії та країни очолив Антонін Новотний.

Утім, у 1960-ті роки почали виявлятися негативні тенденції, властиві всім тоталітарним режимам.

У січні 1968 р. новим лідером партії обрали Александера Дубчека, а президентом країни в березні того ж року став герой Другої світової війни, легендарний командувач Чехословацької бригади генерал Людвік Свобода. Він підтримав реформи Дубчека. Так розпочалася «Празька весна» — демократичні реформи в Чехословаччині.

Особа в історії

Александер Дубчек (1921-1992 рр.) — чехословацький політичний діяч словацького походження, лідер «Празької весни». Народився у 1921 р. в родині теслі в Словаччині. Батько Дубчека, Штефан, займався самоосвітою, відвідував курси англійської мови та риторики, захоплювався мовою есперанто, був активістом Компартії США. 1921 р. родина повернулася до Словаччини. У 1925 р. Дубчеки виїхали на «радянське будівництво» в Туркестан, м. Пішпек (нині Бішкек, столиця Киргизстану). 1932-го родина переселилася до Горького, 1938-го повернулася до Словаччини.

Александер працював слюсарем на заводі «Шкода» в м. Дубниці, у 1939 р. вступив до підпільної Компартії Словаччини. У 1945 р. Дубчек одружився з Анною Орбісовою, з якою прожили 45 років (до самої її смерті) і мали трьох синів. Александер працював робітником у м. Тренчині, очолив парторганізацію комуністів. 1949-го він став партійним функціонером — секретарем повітового комітету партії. Зробив кар'єру від райкому до обкому партії, у 1955 р. його направили на навчання до Вищої партійної школи при ЦК КПРС у Москві, де він провів 1955-1958 рр.

«Хрущовська відлига» справила велике враження на Дубчека. У 1958 р. Дубчек повернувся на батьківщину, працював на партійних посадах. У 1968 р. став першим секретарем Комуністичної партії Чехословаччини, був одним із головних організаторів «Празької весни». Після її поразки його зняли з усіх посад і виключили з партії. Дубчека взяли на роботу слюсарем у лісництво на околиці м. Братислави, де він працював 11 років до виходу на пенсію. Після повалення диктатури Дубчек став головою Федеральних зборів ЧССР. 1 вересня 1992 р. потрапив в автокатастрофу, отримав важкі травми, внаслідок яких 7 листопада 1992 р. помер.

4. ПОДІЇ «ПРАЗЬКОЇ ВЕСНИ»

Реформатори проголосили необхідність будівництва «соціалізму з людським обличчям», намагаючись поєднати соціалістичне суспільство з ринковою економікою і демократією. У квітні 1968 р. реформаторське керівництво КПЧ ухвалило «Програму дій»:

  • утвердження реальної багатопартійності та демократичних свобод;
  • скорочення адміністративного апарату;
  • введення самоврядування в суспільстві через трудові колективи;
  • упровадження основ ринкової економіки;
  • федеративний устрій держави, забезпечення рівності чехів і словаків;
  • багатостороння співпраця з усіма країнами світу.

Лібералізація в громадському житті виявлялася у вільній роботі засобів масової інформації, активізації партій демократичного спрямування. У суспільстві зміцніли антикомуністичні настрої. Деякі державні діячі закликали до виходу з Організації Варшавського договору.

«Празька весна» 1968 р. — намагання побудувати «соціалізм з людським обличчям».

24 канал, 17.02.2014 р.

Лібералізація у Чехословаччині зумовила невдоволення комуністичних лідерів у сусідніх країнах. У Кремлі боялися, що це призведе до послаблення військової могутності Варшавського договору (оборонний пакт між країнами соцтабору), адже кордони ЧССР межували із Західною Німеччиною, яка була членом НАТО.

Після того, як тиск не дав результатів, кремлівське керівництво спільно зі своїми однодумцями з Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі у ніч з 20 на 21 серпня 1968 р. ввели до Чехословаччини війська.

300 тис. солдатів і 7 тис. танків прибули боротися з «контрреволюцією». Так розпочалася операція «Дунай» — єдина ненавчальна військова акція в історії Організації Варшавського договору. Її провели ефективно, радянська армія показала високий рівень підготовки.

А. Дубчек, прагнучи уникнути великого кровопролиття, закликав співвітчизників не чинити збройного опору Радянській армії. Але під час сутичок загинули 108 мирних жителів, більшість із них — біля будівлі радіоцентру, який для чехів і словаків був символом свободи слова.

Прокоментуйте кадри фотохроніки «Празької весни».

А. Дубчека та інших реформаторів заарештували органи безпеки СРСР і відправили до Москви. У столиці СРСР на керівників КПЧ здійснювали жорсткий тиск із метою згортання демократичних реформ у Чехословаччині.

У квітні 1969 р. до влади в Празі прийшло промосковське керівництво. Першим секретарем ЦК КПЧ замість А. Дубчека обрали Густава Гусака, який став згодом і президентом країни.

1970-1980-ті роки ознаменувалися наступом реакції. Прихильників «Празької весни» звільняли з посад; учинялися розправи над демократичною інтелігенцією.

Стихійний мітинг. Плакат «СРСР — ніколи більше!» — римейк із комуністичного офіціозного слогана «Навіки з СРСР!»

5. НАСЛІДКИ ТА ЗНАЧЕННЯ «ПРАЗЬКОЇ ВЕСНИ»

5.1. Міжнародна реакція на події в Чехословаччині

Інтервенція військ Варшавського договору викликала хвилю протесту в усьому світі. Генеральний секретар ООН У. Тан кваліфікував дії військ Варшавського договору як акт агресії. Інтервенцію засудили навіть керівники соціалістичних Китаю, Югославії, Румунії. Міжнародна обстановка серйозно загострилася.

Прокоментуйте ідеї авторів карикатур

Особлива думка

«Історична правда», 21.08.2013 р., 134804 / #4

...Ця перемога стала початком кінця, передусім для іміджу СРСР. З прекрасної країни світлих людей, які перемогли нацизм і запустили людину в космос, Союз знову став тюрмою народів. Європейські «ліві» остаточно відвернулися від Сходу, зосередившись на власних проблемах. Просування «пролетарської революції» у світ, яке тривало з 1917 р., зупинилося.

Історичний анекдот

Якщо вночі чеху сниться танк — зранку він має чекати друга.

5.2. Відлуння «Празької весни» в Україні

Радянська пропаганда називала події в Чехословаччині «загрозою для соціалістичної системи». В Україні важливу роль у формуванні громадської думки відіграли закриті інформаційні листи ЦК КПРС, які протягом 1968—1969 рр. надсилали партійним організаціям країни. Для ідеологічної та психологічної обробки населення проводили партійні збори, мітинги у трудових колективах. Радянські газети, радіо й телебачення поширювали матеріали в руслі рішень партійно-державного керівництва СРСР.

Незважаючи на протидію владних структур, жорстку цензуру, об'єктивна інформація про події 1968 р. в Чехословаччині доходила в Україну і поширювалася серед населення.

Ідеї «Празької весни» політизували суспільство, стимулювали розвиток українського національного правозахисного руху. У свідомості українців визрівала ідея можливості реальних змін у тоталітарній системі, що знайшло свій вияв у різноманітних формах невдоволень — від відкритого засудження окупації ЧССР до поширення листівок, прокламацій, написання анонімних листів, надписів, а також на побутовому рівні в усіх регіонах України.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

I. Систематизуємо нову інформацію

  • 1. З якою метою було створено Комінформбюро?
  • 2. Назвіть міжнародні організації західних країн, на противагу яким були створені РЕВ і ОВД.
  • 3. Схарактеризуйте особливості політики комуністичного режиму в Чехословаччині за керівництва К. Готвальда.
  • 4. Назвіть основні положення «програми дій» у Чехословаччині в 1968 р.
  • 5. Схарактеризуйте основні події «Празької весни».
  • 6. Поясніть поняття «Празька весна».
  • 7. Покажіть на карті країни-члени РЕВ.
  • 8. Покажіть на карті країни-члени ОВД.
  • 9. Покажіть на карті країни, які ввели свої війська в Прагу в 1968 р.

II. Обговорюємо в групі

  • 1. Як Ви розумієте ідею побудови «соціалізму з людським обличчям»? Наскільки це було можливим у Чехословаччині?
  • 2. Чому, на Ваш погляд, книжка одного з ідеологів «Празької весни»
  • З. Млинаржа має назву «Мороз ударив з Кремля»?

III. Мислимо творчо й самостійно

  • 1. Як Ви вважаєте, чи були шанси у реформаторів ЧССР на побудову демократичного суспільства в 1960-х роках?
  • 2. Як Ви розумієте слова А. Дубчека, сказані після подій «Празької весни»: «Зрештою, не мені мало бути соромно».

ВАЖЛИВІ ДАТИ

1949-1991 рр. — існування Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ)

1955-1991 рр. — існування Організації Варшавського договору (ОВД)

1968 р. — «Празька весна», спроба ліберальних реформ у Чехословаччині та її придушення військами ОВД