Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Щупак - Нова програма

Шановні дев'ятикласники!

Роки навчання у школі мають велике значення для здобуття та зміцнення Ваших знань, формування основи подальшої освіти. Зараз у Вас є можливість поглибити знання, здобуті в попередніх класах, і досягти нових успіхів у навчанні. Сподіваємося, що цьому, зокрема, сприятиме наш підручник.

Курс всесвітньої історії з другої половини XVIII ст. до початку XX ст., який викладається в цьому підручнику, тісно пов’язаний з курсами історії, що Ви вже вивчали, і продовжує їх. Підручник побудований у повній відповідності до чинної державної програми з історії (з урахуванням її оновлення у 2017 р.) та має свої особливості.

Передусім, ми прагнули показати зв’язок подій минулого із сьогоденням, адже історія впливає на нього. Багато подій та явищ кінця XVIII — початку XX ст. мають своє продовження в наші дні, багато в чому впливають на теперішні суспільні проблеми й розвиток культури, міжнародні відносини та духовний світ людей.

Крім того, описуючи історію інших країн, важливо простежити її взаємозв'язок з подіями в Україні. Чимало із цих подій безпосередньо впливали на населення України, сучасні українські терени.

Створюючи цей підручник, автор намагався використовувати останні досягнення історичної науки та сучасні психолого-педагогічні вимоги.

Підручник має п’ять розділів, які, у свою чергу, поділяються на параграфи. На початку кожної теми наведені державні вимоги до Вашої освітньої підготовки, тобто ті завдання, які Ви спільно з учителем будете вирішувати під час роботи. Це допоможе Вам зорієнтуватись у тому, чого конкретно Ви маєте навчитись, які компетенції здобути.

Звертаємо Вашу вагу на особливості викладу тексту, який має чітку структуру. Це зумовлено психолого-педагогічними чинниками. Мабуть, були випадки, коли Ви намагалися сформулювати певне історичне поняття чи, скажімо, геометричну теорему. Гортаючи сторінки підручника, Ви, напевно, згадували, що це пояснення розташоване, наприклад, десь на правому боці сторінки, унизу, а теорему можна шукати у рамці прямокутної форми. Навіть якщо Ви не пам’ятаєте точно поняття чи теорему, у Вас у пам’яті збереглися певні візуальні деталі — те, що запам’яталось наочно. Саме на візуальну, зорову пам’ять варто спиратися під час роботи з підручником. Тому фрагменти тексту, пункти параграфа в нашому підручнику є невеликими за обсягом. Крім того, ми пропонуємо певну систему виділення шрифтом і кольором головних думок, фактів, понять, дат тощо.

Зверніть увагу на те, як у підручнику подається визначення понять. Складні поняття треба не зазубрювати, а розуміти, тому ми намагалися продемонструвати логіку тлумачення поняття. Крім того, Вам має допомогти зорова пам’ять, про що йшлося вище.

Пояснимо це на прикладі тлумачення поняття «промисловий переворот». Якщо є інше розуміння того ж поняття, у нашому випадку — «індустріальна революція» (саме цей термін використовується в Європі), це пишеться в дужках. У спеціально виділеному фрагменті тексту визначення поняття має певну побудову, інколи — з елементами опорного конспекту, що полегшує розуміння логіки пояснень.

Отже, у нашому прикладі:

Така побудова визначення поняття допомагає звернути увагу на три основні. риси індустріальної революції: 1) перехід від ручної праці й використання робочої сили тварин до механізованої праці та використання машин; 2) перехід від мануфактурного до фабрично-заводського виробництва; 3) соціальні зміни — землевласники поступилися провідною роллю в суспільстві промисловцям; важливим чинником соціальних змін стало створення міського робітничого класу.

У підручнику використовуються загальноприйняті скорочення (лат. — латинська, англ. — англійська, фр. — французька тощо).

Для ліпшого запам’ятовування дат (наприклад — 26 серпня 1789 р.) їх виділено кольором у тексті. А наприкінці кожного параграфа подано блок найважливіших дат, які допоможуть зрозуміти історію.

Історичні карти, розташовані наприкінці підручника, висвітлюють основні події та явища кожної з поданих тем.

Ілюстрації не тільки допомагають зробити наочним текст, а й носять змістовний характер, часто надають важливу інформацію чи допомагають сформулювати питання. Зверніть увагу на карикатури та плакати, які відображають певні події, а також демонструють ставлення людей до них, їхні почуття та емоції.

Рубрики «Пригадайте», «Питання до роздумів» сприятимуть поєднанню тексту підручника з тим, що Ви вже знаєте; допоможуть глибше розібратися з новим навчальним матеріалом.

Рубрика «Історичні подробиці» через цікаві історичні деталі й приклади дає можливість «оживити» події минулого та зробити їх яскравішими для Вашої уяви.

Найважливіші історичні документи подані в рубриці «Свідчать документи».

У підручнику приділена увага роботі з картами, географічними назвами.

Запитання та завдання як репродуктивного, так і творчого характеру спрямовані на різні види систематизації навчального матеріалу, на самостійну роботу та роботу в групі.

Отже, перед Вами — підручник, який стане Вашим надійним помічником у вивченні історії, у самостійній роботі. Хоча це, звичайно, не може замінити живого слова Вашого Вчителя.

Бажаємо Вам успіхів у навчанні, нових відкриттів в історії та в собі!

ВСТУП

Шановні учні, після вивчення матеріалу цього параграфа Ви здобудете певні знання та навички й кожен з Вас зможе:

• розпізнавати на карті провідні країни Європи та світу;

• характеризувати особливості політичного й економічного розвитку світу від кінця XVIII ст. до початку XX ст.;

• називати хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу;

• висловлювати судження щодо значення «довгого» XIX ст.;

• пояснювати та застосовувати поняття: «індустріальне суспільство», «громадянське рівноправ’я», «парламентська демократія».

§ 1. Історія Нового часу

1. ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ

Новий час охоплює епоху всесвітньої історії від кінця XV ст. до початку XX ст. Цю добу можна розділити на кілька періодів.

РАННІЙ НОВИЙ ЧАС (кінець XV — перша половина XVII ст.)

Це час Великих географічних відкриттів і завоювання європейцями Нового Світу, Реформації та Контрреформації. У першій половині XVI ст. в Європі завершилося формування централізованих держав — Англії, Франції, Іспанії.

Це був період релігійних війн у Франції; зародження й становлення республіки в Нідерландах; правління Єлизавети І й приходу до влади династії Стюардів в Англії; створення Речі Посполитої; правління Івана IV Грозного, «смутних часів» і становлення династії Романових у Росії; Тридцятирічної війни й Вестфальського миру.

НОВИЙ ЧАС. ПЕРША ЧАСТИНА (друга половина XVIІ — кінець XVIII ст.)

Цей період від лічують від Англійської революції. У другій половині XVIII ст. у Великій Британії розпочалася індустріальна революція — раніше за інші країни світу. У Франції за короля Людовика XIV, що правив у 1643—1715 рр., досяг свого апогею абсолютизм. Освічений абсолютизм був характерний для Австрійської імперії Габсбургів під час правління Марії-Терези та її сина Йосипа II.

Після Вестфальського мирного договору 1648 р. в Німеччині була закріплена роздробленість: реформи Петра їй Катерини //зміцнили феодальні підвалини Російської імперії. Боротьба північноамериканських колоній проти Великої Британії завершилася державотворенням Сполучених Штатів Америки.

Пригадайте, які землі називають Новим Світом.

Пригадайте, що означає «абсолютизм»

НОВИЙ ЧАС. ДРУГА ЧАСТИНА (кінець XVIII-XIX ст.)

Заключний період Нової історії починається Французькою революцією 1789-1799 рр., що знищила феодально-абсолютистський лад у Франції та встановила республіку. Але, здобувши владу, французька буржуазія розв’язала терор проти монархістів і народу. Нетерпимість до внутрішніх супротивників, загарбницькі війни проти сусідніх держав відкрили шлях до встановлення диктатури Наполеона Бонапарта. Рішення Віденського конгресу 1815 р. істотно «перекроїли» карту Європи.

20—30-і роки XIX ст. ознаменувалися піднесенням національного й революційного рухів у Європі. У 1860—1870-і рр. відбулося політичне об’єднання Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію. У США Громадянська війна між рабовласницьким Півднем і промисловою Північчю закінчилася скасуванням рабства, масовим освоєнням західних

земель, Реконструкцією Півдня. У цей період завершилося формування колоніальних імперій, активізувалася національно-визвольна боротьба в Індії, Китаї та ряді інших країнах.

Друга половина XIX ст. пройшла під знаком модернізації (тобто оновлення) і ствердження індустріального суспільства в провідних країнах світу. Саме з XIX ст. поняття «індустріальне суспільство» та «західноєвропейська цивілізація» стали подібними. Учені називають XIX століття «довгим».

«Довге XIX століття» (за визначенням британського історика Е. Гобсбаума) — історична доба, що тривала із часів Французької революції 1789 р. та індустріальної революції в Британії до початку Першої світової війни в 1914 р. Цей період історії, що виходить за межі одного століття, характеризує домінування у світі імперій, а також певні особливості соціально-економічного, політичного, культурного життя.

2. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

ІНДУСТРІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

Аграрний переворот (аграрна революція) — докорінні зміни в сільському господарстві, що полягали в:

• застосуванні землеобігу механізації польових робіт;

• використанні кращих сільськогосподарських технологій, що дозволяло задовольнити потреби суспільства в сільськогосподарській продукції.

Історичні подробиці. Європейські вчені вважають, що індустріальна революція XVIII—XIX ст. завершилась у середині XX ст. Відтоді розпочалася друга індустріальна революція, заснована на комунікації та інформаційних технологіях.

(?) Подумайте, що може свідчити про другу індустріальну революцію в місці, де Ви живете; в Україні в цілому.

Новий час став найважливішим етапом у процесі становлення сучасної світової цивілізації. На зламі XVII—XVIII ст. розпочався аграрний переворот.

В економіці тривав перехід від сільського господарства до промисловості (остаточно він завершився в XIX ст.). У цю епоху відбувся перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до індустріального.

Могутній поштовх розвитку індустріальної цивілізації дала індустріальна революція, що розпочалася у Великій Британії із 60-х років XVIII ст.

Перший етап індустріальної революції. Спочатку промисловий переворот відбувся в текстильній промисловості в результаті винаходу прядильної машини, механічного ткацького верстата та інших машин. Це дало можливість різко підвищити продуктивність праці, знизити вартість пряжі й тканин. Ремісничі вироби не могли конкурувати з індустріальним виробництвом, і ремісники тисячами розорялися.

У 1784 р. механік Дж. Ватт винайшов парову машину, що приводила в дію текстильну машину з постійною швидкістю.

Створення парових машин відкрило простір для освоєння нових методів виробництва чавуну й сталі, збільшення обсягів видобування кам’яного вугілля, появі залізничного транспорту й судноплавства (з винаходом паровоза її пароплава).

Винаходи кінця XVIII — початку XIX ст. створили передумови для розвитку телеграфного й поштового зв’язку.

Другий етап індустріальної революції. У Великій Британії було покладено початок другому етапу індустріальної революції, коли машини стали створювати за допомогою машин. Виникло й почало стрімко розвиватися машинобудування. Із середини XIX ст. високими темпами розвивалися металургійна й хімічна промисловість, виробництво паровозів, пароплавів, будувалися залізниці й судноплавні канали.

(?) Деякі вчені вважають, що винахід парової машини Ватта мав таке саме вирішальне значення для розвитку людської цивілізації, як і винайдення вогню первісною людиною та луку зі стрілами; інші кажуть, що сила пари наповнила людське суспільство енергією до змін.

• Чи погоджуєтесь Ви із цими думками? Відповідь аргументуйте.

• Наведіть приклади використання принципу роботи парової машини в сучасній техніці.

Парова машина Ватта

Наприкінці XIX ст. сила пари як головного джерела енергії витіснялася електрикою. Швидкими темпами здійснювалася електрифікація промисловості, транспорту й побуту.

До кінця XIX ст. різко зросло значення нафтової промисловості. Тоді ж був винайдений двигун внутрішнього згоряння, що дало змогу здійснити справжній переворот у транспорті, сільському господарстві й воєнній техніці. У результаті освоєння видобування й переробки нафти, отримання гами рідких нафтопродуктів і використання їх у двигунах внутрішнього згоряння значно зменшилася вартість перевезення вантажів і пасажирів, виникли нові види транспорту (автомобіль, літак). Автомобіль і літак революціонізували транспорт, створили передумови для перетворення суміжних галузей — металургії, машинобудування тощо.

Вугільна шахта в Англії 3 картини кінця XVIII ст.

Винайдення технології виплавки заліза з використанням кам’яного вугілля пов’язують з нестачею деревини (тоді в Європі вирубувалися та зникали ліси). Видобуток вугілля в Англії зріс протягом XVIII ст. вчетверо. Промислові підприємства відтоді почали розміщувати біля місць покладів вугілля.

Видатний хімік Дмитро Менделєєв якось зауважив, що використовувати вугілля як паливо — це те саме, що топити піч асигнаціями.

(?) Як Ви думаєте, що мав на увазі вчений? Чи була альтернатива подібному використанню вугілля у XVIII ст.?

XVIII ст. називають століттям вугілля, XX — століттям нафти. Прокоментуйте це та висловте свої міркування, як називатиметься XXI ст.

Історичні подробиці. Технічні винаходи впливали не тільки на розвиток економіки, а й на політичні, військові подіі. З подальшого викладу Ви дізнаєтеся про прагнення Наполеона Бонапарта до світового панування, чому перешкоджала Велика Британія. Наполеон мав непереможну на той час наземну армію, але висадитися на британських островах не міг через перевагу на морі найсильнішого у світі англійського флоту. До імператора зверталося чимало винахідників з найфантастичнішими проектами переправи французьких військ до Британії — від створення армади повітряних куль до переходу протоки Ла-Манш по морському дну. За легендою, звернувся до Наполеона й винахідник пароплава. Геніальний полководець розгнівався на автора чергового, на його думку, безглуздого винаходу — використання парової машини, що дихає вогнем, на суднах, і наказав вигнати винахідника. Після поразки Наполеона, коли його везли на острів Ельба, пароплав перегнав вітрильник з в’язнем. Тоді Наполеон зауважив; «Вигнавши винахідника пароплава, я вигнав свою долю...»

Індустріальне суспільство, що склалося в Новий час — суспільство, у якому внаслідок індустріальної революції:

• промислове виробництво домінує над аграрним;

• міське населення кількісно переважає сільське;

• зростає масове виробництво та споживання.

З розвитком ринкових відносин стверджуються демократія та ліберальні цінності.

(?) Які чинники визначили думку вчених про те, що в 1960-1970-і роки на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне, інформаційне суспільство?

(?) Як Ви вважаєте, чи змінилась би доля Наполеона та історія Європи, якби Бонапарт пристав на пропозицію винахідника пароплава?

У промисловості почали використовувати нові матеріали. Уже із 70-х років XIX ст. виплавка сталі стає найважливішим показником промислового потенціалу країни. З розвитком хімії виникла хімічна промисловість, що дозволило створити нові барвники, штучні добрива, синтетичні матеріали, вибухові речовини тощо.

Технологічний переворот відбувся в сільському господарстві. В останній третині XIX ст. почалося застосування мінеральних добрив, нових агротехнічних прийомів, використання сільськогосподарських машин і тракторів. Це дозволило збільшити врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність худоби, підвищити продуктивність праці в аграрному секторі економіки, визволивши робочі руки для індустрії.

Індустріальна революція, що розпочалася у Великій Британії в 60-х роках XVIII ст., згодом поширилася на інші країни Європи — Францію, Німеччину, Італію, Австро-Угорщину, Росію, а також США та Японію. У цих країнах формувалось індустріальне суспільство.

Пристрій дискового динамо Фарадея (Велика Британія, 1831 р.). Відкриття привело до створення електромотора, електрогенераторів

Двигун внутрішнього згоряння Етьена Ленуара (Франція, 1860 р.)

Брати Райт здійснили політ на своєму першому літаку «Флаєр-1» (США, 1903 р.)

3. ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО РІВНОПРАВ’Я Й ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

УТВЕРДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ

У XIX ст. в країнах західного світу утверджувалось демократичне управління, що здійснювалося у формі парламентської або президентської демократії.

Парламентська демократія в різні періоди історії та сьогодні характерна для Франції, Італії й багатьох інших країн.

У деяких країнах, зокрема у Великій Британії, парламентська демократія існує за збереження монарха як формального глави держави, який виконує представницьку та церемоніальну роль. Таку форму правління називають парламентською монархією.

У країнах, де існує президентська демократія (наприклад, у США), найбільші повноваження має демократично обраний президент. Але його влада не є абсолютною й урівноважується представницькими органами — парламентом (сенатом, конгресом тощо).

Парламентська демократія — форма демократичного управління країною, за якого найбільші повноваження має парламент, що призначає уряд та контролює його діяльність.

Капітолійський дім (США). Сучасне фото

Водночас, у XIX ст. в багатьох країнах продовжували панувати феодальні порядки — у Росії, Китаї, інших країнах Азії та Латинської Америки.

Політичний розвиток країн у XIX ст. відбувався за двома різними напрямами: шляхом реформ (Велика Британія, США) або шляхом революцій (у різні періоди — Франція, Австро-Угорщина, німецькі, італійські держави).

Незважаючи на всі труднощі й протиріччя, у провідних країнах Європи й США утверджувалася правова держава як невід’ємний елемент демократії, заснована на принципах верховенства закону, дотримання основних свобод людини та громадянського рівноправ’я.

Громадянське рівноправ’я — один з найважливіших принципів демократії, згідно з яким усі громадяни мають рівні права та є рівними перед законом, незалежно від їхньої расової або національної приналежності, статі, місця проживання, суспільного становища, релігійних або політичних переконань тощо.

Порушення громадянського рівноправ’я є дискримінацією.

ЗНАЮ МИНУЛЕ - ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ - РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ: ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Назвіть і коротко схарактеризуйте основні періоди епохи Нового часу.

2. Які були основні підсумки індустріальної революції кінця XVIII ст.?

3. Які зміни відбулися в характері праці, структурі й організації виробництва?

4. Схарактеризуйте основні досягнення науки й техніки наприкінці XVIII й у XIX ст. та їхню роль у розвитку індустріальної цивілізації.

5. Схарактеризуйте основні зміни, що відбулися наприкінці XVIII й у ХІХст. в політичному житті.

6. Визначте найважливіші ознаки індустріальної цивілізації.

7. Поясніть значення основних понять параграфа підручника: індустріальна революція, індустріальне суспільство, парламентська демократія, громадянське рівноправ’я.

II. Обговоріть у групі

1. Відомий англійський історик і суспільствознавець Арнольд Тойнбі зазначав, що драматична й багатозначна зустріч Заходу з усім іншим світом стала центральним явищем Нової історії. Як Ви вважаєте, які були підстави в ученого для такого твердження?

2. Прокоментуйте, чому для пояснення найважливіших соціальних процесів у XIX ст. іноді вживається вислів: «Земля викидала своїх дітей».

3. Як Ви розумієте американський вислів: «Містер Кольт зробив усіх рівними»?

4. Які вияви індустріальної цивілізації й коли з’явилися в місті, у якому Ви живете, чи в місті, яке є поруч із Вами?

5. Які, на Вашу думку, є переваги в парламентської та президентської демократій? Яка із цих форм управління, на Ваш погляд, більше підходить сучасній Україні? Відповідь обґрунтуйте.

III. Мислю творчо й самостійно

1. Поміркуйте, чому філософ Х. Ортега-І-Гассет стверджував, що демократія, експериментальна наука й індустріалізація створили в ХІХ ст. нове поле діяльності для людини, нову ситуацію у світі.

2. Деякі мислителі вважають, що західноєвропейські цивілізації прагнули змінити навколишній світ та підкорити його, а традиційні цивілізації намагалися гармонізувати життя людини з навколишнім світом та спонукали до самовдосконалення людини. Що Ви думаєте з цього приводу?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст