Підручник з Історії України. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

РОЗДІЛ IV

Українські землі наприкінці 50-х рр. XVII — на початку XVIII ст.

§ 21. ГЕТЬМАНСТВО ІВАНА ВИГОВСЬКОГО

За цим параграфом ви зможете:

• дати оцінку правління гетьмана І. Виговського;

• пояснити причини і наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр.;

• з’ясувати перебіг Конотопської битви;

• пояснювати поняття і терміни: «Гадяцький договір», «московсько-українська війна», «громадянська війна», «Руїна».

1. Обрання гетьманом Івана Виговського

Після смерті Б. Хмельницького в Україні склалася вкрай складна політична й соціально-економічна ситуація:

• московсько-українські відносини загострилися через ігнорування царським урядом інтересів України;

• внаслідок невдалої українсько-трансільвансько-шведської воєнної кампанії 1656-1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати всі українські землі в межах козацької України;

• тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків, які не отримували платні за службу, втікали на Запорозьку Січ, що перетворилася на осередок можливого соціального вибуху;

• у середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату і розгорнули боротьбу за владу.

У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657-1659 рр.). 15 вересня 1657 р. старшинська рада у Чигирині обрала гетьманом колишнього писаря І. Виговського до повноліття Юрія Хмельницького. Проте вже у жовтні, всупереч заповіту Б. Хмельницького, козацька рада в Корсуні обрала І. Виговського повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.

Хто став наступником Б. Хмельницького?

Гетьман І. Виговський

Печатка гетьмана І. Виговського

Постать І. Виговського посідає особливе місце в історії України. І. Виговський походив із православного шляхетного роду, освіту здобув, очевидно, у Києво-Могилянському колегіумі, мав військовий і політичний досвід. Він фактично перейняв гетьманську булаву з рук Б. Хмельницького. Очолюючи Генеральну військову канцелярію, Виговський неодноразово мав змогу довести свою вірність розпочатій справі — визволенню України. Він знав багато державних таємниць, був знайомий з багатьма іноземними політичними діячами, брав участь у всіх походах. Проте чимало козаків не любили Виговського, називали «ляхом», дорікаючи йому за шляхетське походження.

2. Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. Гадяцький договір

Після обрання гетьманом Виговський продовжував підтримувати союзницькі відносини зі Швецією і Трансільванією, Кримським ханством та Московською державою.

На час свого обрання Виговський уже був доволі досвідченим державним діячем. Однак він припустився досить серйозних прорахунків у своїй соціально-економічній політиці. Зокрема, гетьман усіляко підтримував козацьку старшину і шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян і міщан.

Прорахунки гетьмана призвели до того, що в жовтні 1657 р. в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстанців звернулися по допомогу до московського уряду, який офіційно не втручався у події в Україні, але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально їм допомагав.

Чому спалахнуло антигетьманське повстання?

Для придушення повстання Виговський уперше в історії України використав кримських татар. Під час кровопролитних боїв, які точилися у травні-червні 1658 р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники повстання. Фактично ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають добою Руїни.

Полковник Мартин Пушкар

Отаман Яків Барабаш

Подвійна політика Москви остаточно переконала Виговського в необхідності докорінно змінити зовнішньополітичні орієнтири. Із весни 1658 р. у Межиріччі впродовж кількох місяців тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої. Провідну роль на цих перемовинах відіграв дипломат Ю. Немирич. За їх результатами 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік м. Гадяч було схвалено українсько-польську угоду, за якою:

• Україна в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство входило до складу Речі Посполитої як третій складник федерації — поряд із Польським королівством і Великим князівством Литовським;

• Федерація об’єднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох держав;

• на чолі Руського князівства був гетьман, якого обирали довічно;

• гетьманові заборонялися зовнішньополітичні зносини з іншими державами;

• польські й литовські війська не мали права перебувати в Україні;

• церковна унія мала бути скасована. Водночас п’ять православних ієрархів отримували місце в сенаті.

Гадяцький договір не було втілено в життя. Хоча був ратифікований польським сеймом (крім пункту про скасування церковної унії), виконувати його умови поляки не збиралися.

З якою державою І. Виговський уклав Гадяцький договір? Які його основні положення?

3. Українсько-московська війна 1658-1659 рр. Конотопська битва

Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, й восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на Україну. Розпочалася українсько-московська війна 1658-1659 рр. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік московського царя. Ті міста, які відважувалися чинити опір московській навалі, нещадно руйнувалися.

На початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа і взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському разом із поляками і татарами рушити на допомогу обложеним.

Громадянська війна — форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між соціальними групами, націями задля досягнення повноти державної влади.

Руїна — термін, що позначає процес занепаду й спустошення України під час громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

Російський історик XIX століття С. Соловйов про наслідки Конотопської битви

«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, й жах охопив Москву».

Чому на поразку під Конотопом була така реакція у Москві?

8-9 липня 1659 р. під Конотопом відбулася вирішальна битва, у якій Виговський завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії.

Однак внаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково Правобережжя. У цей час гетьмана зі своїм військом залишив кримський хан, бо вінницький полковник Іван Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І. Богуном об’єдналася навколо Ю. Хмельницького й висунула його на гетьманство. 21 вересня 1659 р. під м. Германівка на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю. Хмельницького. Виговський врятувався втечею до поляків, але в 1664 р. його звинуватили у змові проти Польщі й розстріляли.

Коли І. Виговського було усунуто від влади? Хто став його наступником?

З донесення у Розрядний приказ Московської держави (літо 1659 р.)

«...довірився мені... полковник переяславський, що має [намір] на раду чорну вдарити, вибравши час, і тут скоро до князя Григорія Григоровича [Ромодановського] про це давати знати, щоб, знаючи про це, давав князь Ромодановський поміч. А ту раду з тієї причини хоче учинити, що бачить, як через Виговського сталося спустошення землі ордою і ляхами. І що від його царської величності відступивши усякої важливої причини, Виговський хоче і всіх до свого умислу залучити... Чув я..., що пані гетьманова дорікає панові Виговському, мужеві своєму, кажучи, що «і сам пропадеш, і людей погубиш»; те ж і Антон Жданович в очі панові Виговському говорив... Чув я... що говорив пан Виговський, як би, раз чи два побившись із військом московським, мир учинити. ...вся чернь, як козаки, так і міщани ніжинські, хочуть під рукою його царської величності бути, тільки гетьманича Гуляницького Сіверська через своїх людей всяко схиляла на бік задуму Виговського... хан нібито Виговському переказав, що без нього... на государеві міста... не йде... Як тільки татари коней відгодують, а він... Ромни візьме, то вони підуть на Сейм-ріку на государеві міста разом».

1. Яку інформацію передає документ? 2. Хто стояв на чолі змовників? Які звинувачення він висуває проти Виговського? 3. Що на підставі документа можна сказати про становище Виговського та його оточення у цей час? Які свідчення слабкості позицій гетьмана простежуються у документі?

ВИСНОВКИ

У період гетьманства І. Виговського через внутрішні й зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна.

Укладений з поляками Гадяцький договір не знайшов підтримки у більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. У результаті яких подій І. Виговський став гетьманом?

2. Хто очолював антигетьманське повстання, яке було жорстоко придушено І. Виговським з допомогою татар? Як ви гадаєте, це було проявом громадянської війни чи зовнішнього втручання?

3. Чому між Гетьманщиною і Московією спалахнула війна?

4. Де відбулася вирішальна битва українсько-московської війни 1658—1659 рр.? Хто був союзником козацького війська у війні з Московією?

5. Коли і чому І. Виговського було усунуто від влади? Хто став його наступником?

6. Складіть порівняльну таблицю «Березневі статті» і Гадяцький договір». Питання для порівняння оберіть самостійно.