Підручник з Історії України. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО, ТРАДИЦІЇ ТА ПОБУТ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

• Пригадайте: 1. Коли виникло українське козацтво? 2. Якими були причини виникнення козацтва? 3. Чим займалися козаки?

Мета: визначити особливості військового мистецтва українського козацького війська, характерні риси козацьких традицій і побуту.

Завдання для підготовки до практичного заняття:

1) підготуйте презентацію (5-10 слайдів) про військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва.

Хід практичного заняття

1. Ознайомтеся із представленим матеріалом («Військове мистецтво козаків») та пригадайте відповідний матеріал параграфів.

2. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених презентацій й обговоріть результати, які ви отримали, працюючи над ними.

3. Сформулюйте характерні риси воєнного мистецтва козаків.

4. Визначте, які традиції козацтва вирізняли його серед інших верств суспільства.

5. Укажіть, які чинники впливали на побут козаків.

6. Зробіть висновок відповідно до мети заняття.

Військове мистецтво козаків

Військове мистецтво козаків формувалося як реакція на дії їх основних противників. Спершу основним противником козаків були кримські татари, які у бою вирізнялися високою мобільністю за рахунок дії легкої кінноти. Іншим противником козаків стала важка кіннота польського війська — крилаті гусари. Також у військових звитягах козакам доводилося протистояти європейській піхоті, озброєній вогнепальною і холодною зброєю, шляхетському і дворянському ополченню Польщі, Литви і Московії, а також османським яничарам і сипахам. Таке розмаїття противників вимагала від козака бути універсальним солдатом, який вправно вмів би протистояти як кінному, так і пішому воїнові, володіти як вогнепальною, так і холодною зброєю.

До середини XVII ст. козацька піхота була основним родом війська. Прибулі на поле бою кінні козаки спішувались і вели бій у пішому порядку. Невисока скорострільність тогочасної вогнепальної зброї не дозволяла піхоті вести на відкритій місцевості успішні бої з кіннотою. Тому табір із возів став основним бойовим порядком козацької піхоти. На підступах до табору козаки копали вовчі ями та інші пастки.

Козацький стрій для мушкетного вогню

Козацький табір у поході

Важливим чинником неприступності козацького табору був масований і влучний вогонь із ручної вогнепальної зброї. Високий вишкіл і використання найбільш передових досягнень у зброярській справі (кремневих ударних замків та ладівниць із готовими набоями) дали змогу козацькій піхоті досягти найбільш можливої щільності вогню. Заряджання мушкета потребувало певного часу, і щоб досягнути безперервного вогню, піхотні підрозділи вели його шеренгами по черзі. Швидкість заряджання мушкетів із ґнотовими замками змушувала шикувати підрозділ, озброєний такою зброєю, у 10 шеренг. Озброєних мушкетами із кремневими ударними замками піхотинців шикували у п’ять шеренг. Швидкість, з якою козаки стріляли з ручної вогнепальної зброї, дозволяла шикувати козацькі піхотні підрозділи у три шеренги. Це дозволяло залучити максимальну кількість стрільців для проведення залпу і зменшувало втрати від артилерійського вогню противника. Найбільш вразливі місця табору прикривались артилерією, що у поєднанні з влучним вогнем із ручної вогнепальної зброї робило такий табір неприступною твердинею, яку противник не міг здобути, навіть маючи багатократну кількісну перевагу.

Він був базою, з якої козаки робили вилазки і переходили в контрнаступ. Козацька атака проводилася лавою — шеренгою із загнутими краями для охоплювання противника. Коли козацьке військо під час бою змішувалось із противником, то такий бойовий порядок називався галасом, а якщо бій вівся окремими, не зв’язаними між собою, загонами — розгардіяшем. Коли ж козаків оточував ворог, то вони шикували свої підрозділи трикутником і билися на смерть.

На марші козацькі війська рухались із максимально можливою швидкістю. Для завчасного виявлення противника вперед висилився кінний розвідувальний загін. По боках табору теж розмішувалися дозори, які контролювали місцевість, по якій просувалися війська. Коли виникала потреба затримати противника, то висилився сильний передовий загін, який зв’язував противника боєм до підходу головних сил. При оточенні противника навколо його позицій козаки копали шанці, будували редути і насипали вали.

Підготовка до контратаки кінними загонами

Козацький табір у битві під Лоєвим у 1649 р.

Артилерія, яка використовувалась у козацькому війську, здебільшого була малокаліберною. Це пов’язано з тим, що козацьке військо відзначалося великою мобільністю.

Козацька кіннота не відзначалася такими ж відмінними якостями, як піхота. У переслідуванні противника, в боротьбі з татарами дії козацької кінноти були ефективними, але витримати протиборство з важкою польською кавалерією козацькій кінноті було важко. Хоча під час герців окремі козаки могли перемогти кількох польських кавалеристів за один день.

Доволі ефективною в козацькому війську була прикордонна служба. На початку XVII ст. степове прикордоння було вкрите мережею спостережних пунктів, з яких козаки спостерігали за появою татарських загонів. При виявленні татар спостерігачі оповіщали населення про небезпеку, а козацькі війська вирушали назустріч противникові.

Для стримування агресії Туреччини і Криму та перенесення боротьби на їхню територію козаки успішно здійснювали морські походи на прибережні міста цих країн.

Уміло використовували козаки резерв, який вводився у бій лише в найбільш вирішальні моменти, що викликало розгубленість і паніку у противника.

Застосовували козаки й охвати противника, засідки, блокування комунікацій.

Досягнення українського козацтва у військовому мистецтві вплинули на розвиток європейської військової науки, а козацькі традиції використовуються при побудові української армії.

Атака лавою