Підручник з Історії України. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

РОЗДІЛ II

Українські землі наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.

§ 10. ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ 1596 р. РОЗКОЛ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. УТВОРЕННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

За цим параграфом ви зможете:

• описувати становище православної церкви напередодні укладення Берестейської унії;

• розкривати зміст церковної унії та її наслідки.

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви.

Проблема релігійного порозуміння між православним і католицьким віросповіданнями на українських та білоруських землях уперше постала ще наприкінці XIV ст., коли внаслідок укладення Кревської унії були об’єднані під владою одного монарха поляки, литовці та русини. Першою спробою досягти порозуміння в цьому питанні стала ініціатива митрополита Київського Ісидора, що на Флорентійському соборі 1439 р. підписав акт з’єднання Східної і Західної християнських церков. Рішення Флорентійського собору залишилися нереалізованими, проте стали прикладом і підґрунтям нової спроби унії, що мала місце у другій половині XVI ст.

У Речі Посполитій ідею об’єднання (унії) православної й католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем...», у якій доводив потребу об’єднання двох церков.

Серйозним поштовхом, який схилив до унійної ідеї польського короля і політичне керівництво Речі Посполитої, стали події, пов’язані з проголошенням у 1589 р. автокефальної (незалежної) Московської патріархії, глава якої прийняв титул патріарха Московського і Всієї Русі. Підтекст цього титулування — претензії на землі України і Білорусі, населення яких сповідувало православ’я, — був адекватно сприйнятий як у Варшаві, так і у Вільно.

Проповідь П. Скарги у сеймі (худ. Я. Матейко)

Православні єпископи на аудієнції у Папи Римського

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з українсько-білоруською православною знаттю, яка прихильно ставилася до можливого об’єднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вони прагнули оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу.

Українсько-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, вбачали в об’єднанні шлях до подолання кризи православної церкви і її оздоровлення загалом. Вони вважали, що унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності у правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.

Польська влада всіляко підтримувала унійні прагнення православних ієрархів, вважаючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до остаточного закріплення українських і білоруських земель, по-друге, перехідний етап до чистого католицизму і, нарешті, як засіб денаціоналізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов’язувалася й полонізація.

В українському суспільстві були також противники об’єднання церков, яких очолював князь Костянтин-Василь Острозький. Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії повинна ввійти вся Східна церква, а об’єднання має відбутися на засадах рівноправності православної та католицької церков.

Проте усвідомлення того, що влада Речі Посполитої і представники Папи Римського прагнуть іншого, перетворило князя на противника унії.

Що спонукало до укладення Берестейської унії?

2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко-католицької церкви

За наполяганням Папи Римського польський король Сигізмунд III скликав унійний церковний собор у місті Бересті, який відбувся 16 жовтня 1596 р.

Однак уже на початку роботи прихильники унії церков і традиційного православ’я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об’єднання на окремому православному соборі засудили діяльність митрополита Михайла Рогози і тих єпископів, які прийняли унію. Своєю чергою, митрополит та вірні йому єпископи на своєму соборі офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.

За умовами Берестейської унії, православна церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську мову, виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар і право одружуватися для нижчого духівництва. Водночас визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

Унаслідок Берестейської унії на українських землях виникла греко-католицька церква. Фактично замість однієї церкви утворилося дві, розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між православними і греко-католиками. Проголошуваного зрівняння у правах греко-католиків і католиків не відбулося.

У складних умовах загострення протистояння на ґрунті віросповідання греко-католицьке духівництво стало чинити опір спробам за допомогою унії окатоличувати й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою.

Українська православна церква, яку влада Речі Посполитої поставила поза законом, не скорилася й продовжувала шукати шляхи для свого оновлення, заручившись підтримкою українських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви — козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українського народу в національно-визвольній боротьбі першої половини XVII ст.

Михайло Рогоза

Назва «греко-католицька церква» має історичне походження. До укладення Берестейської церковної унії українські й білоруські православні на землях, що входили до Речі Посполитої і були підлеглі константинопольському патріархові, вважали себе приналежними до східного грецького обряду християнства й казали, що сповідують «грецьку віру». Після унії для вирізнення тих, хто її підтримав, у Римі стали вживати назву «греки-католики». Проте вже у 20-х рр. XVII ст. прихильників унії частіше визначали як «русинів-католиків», або «з’єднаних», а вірних православ’ю — як «нез’єднаних», або «схизматиків». Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст.

Коли було укладено Берестейську унію? Які церкви вона мала об’єднати?

За картою «Церковне життя на українських землях у складі Речі Посполитої XVI — першої половини XVII ст.» назвіть: а) православні єпархії Київської митрополії; б) православні єпархії, які прийняли Берестейську унію.

Полемічна література — літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні XVI—XVII ст.

3. Полемічна література

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, дотримуючись певних поглядів на релігію і церкву, намагалися спростувати позиції противників.

Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем...». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих в 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ’я. Твори цього жанру значно поширилися в Україні у зв’язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменниками-полемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Йов Борецький, Захарія Копистенський.

Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». Його автор яскраво й образно висвітлив гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої, а шляхом протидії цьому вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.

У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію і тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали свою віру і критикували вчення католицької церкви. У православ’ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.

Що таке полемічна література? Якими були головні теми творів цього жанру?

Назвіть найвідоміших православних письменників-полемістів.

Мелетій Смотрицький

ВИСНОВКИ

Укладення Берестейської унії спричинило появу Української греко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві загострилося протистояння на конфесійному підґрунті.

Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Якими були передумови укладання Берестейської унії? Хто підтримував ідею унії, а хто був головним противником?

2. Якими були умови Берестейської унії?

3. Як впливало на релігійну ситуацію в Україні укладення унії?

4. У протистоянні, яке виникло між православними та греко-католиками після укладення Берестейської унії, протестантські гро мал. и одразу стали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, це було обумовлено? Яких засобів боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?