Підручник з Історії України. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

§ 9. МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРА. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

За цим параграфом ви зможете:

• визначати нові риси в містобудуванні та архітектурі на українських землях в XVI ст., образотворчому мистецтві;

• описувати видатні архітектурні пам’ятки тієї доби та твори образотворчого мистецтва.

1. Архітектура й містобудування

У XVI ст. на українських землях спостерігався розквіт зодчества. Відновлювалися зруйновані міста, засновувалися нові, зводилися храми, монастирі, будувались оборонні й житлові споруди. Тогочасні зодчі намагалися зберегти давні традиції і поєднати їх з новими рисами європейського ренесансного стилю. Головним об’єктом художньої уваги ставав фасад будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо. Пам’ятки цієї архітектури збереглися в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах та Львові. Унікальною пам’яткою ренесансного зодчества вважаються споруди на площі Ринок у центральній частині Львова — Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства, — Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, створені в 60-х рр. XVI-XVII ст.

Постійні загрози ворожих нападів обумовлювали необхідність спорудження приватних і державних фортець або замків, за мурами яких могли знайти захист не лише їхні жителі, а й населення прилеглих земель. Чимало замків, збудованих у Середньовіччі, не відповідали вимогам часу, і в першій половині XVI ст. були перебудовані. Значної реконструкції зазнали замки Луцька, Кременця, Мукачевого, Вінниці, Меджибожа, Кам’янця-Подільського тощо.

Центральна частина Львова з висоти пташиного польоту (сучасний вигляд)

Цифрами на фото позначені: 1. Площа Ринок. 2. Чорна кам’яниця. 3. Будинок Корнякта. 4. Успенська церква. 5. Вежа Корнякта. 6. Каплиця. Трьох Святителів

Ордер — вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідній стильовій обробці.

Будинок Корнякта (зовнішній і внутрішній вигляд)

Чорна кам’яниця

Каплиця. Трьох Святителів

Успенська церква, вежа Корнякта

За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про одну з архітектурних пам’яток.

Деякі православні монастирі на західноукраїнських землях також були оточені мурами з вежами й виконували роль фортець. На Волині такими фортецями були монастирі в Межиріччі, неподалік Острога, та в Дермані, що поблизу Дубно. Дерманський монастир стояв на високому пагорбі і був обнесений муром заввишки сім метрів. До фортеці монастиря можна було потрапити через триярусну вежу, яка правила також за дзвіницю.

До відомих пам’яток православної церковної архітектури XVI ст. належать Богоявленська церква в Острозі та Троїцька церква в Межиріччі. Обидва храми є хрестово-купольними. Однак тогочасні умови життя зумовили необхідність пристосування обох церков до оборони. Тому вони також виконували функцію фортець.

Замок 1584-1654 рр., селище Старе Село Львівської області (сучасний вигляд і реконструкція)

Замок Жолкевських, 1594-1606 рр., .місто Жовквсі Львівської області (сучасний вигляд)

2. Образотворче мистецтво

Українське малярство цього періоду отримало велике визнання. Переважна більшість творів живопису була церковної тематики (фрески, ікони). Картини або портрети побутового характеру зустрічалися рідко. Митці продовжували розвивати києворуські традиції. Проте в портретному живопису був відчутний вплив західноєвропейського, італійського й німецького мистецтва.

У XVI ст. українські митці, як і раніше, багато працювали в Польщі. Зокрема, збереглися фрески на євангельські сюжети, виконані ними у храмах і спорудах Вавеля у Кракові.

У тогочасному українському іконописі панівними залишалися традиції Київської Русі, але почали з’являтися також нові риси. Майстри більше уваги приділяли побутовим деталям, посилюючи у такий спосіб реалістичні елементи. Пози зображених стали більш природними, а деталі одягу набули конкретності. Найбільшого визнання в цей час здобули львівська й перемишльська школи іконопису. Видатними творами середини XVI ст. були ікони «Поклоніння волхвів» із Бусовиська, поблизу Старого Самбора, та «Різдво Христове» із села Трушевич, що поблизу Добромиля.

У XVI ст. успішно розвивалося українське різьбярство, яке замінило надто дорогу й розкішну давньоруську мозаїку. Переважало різьблення по дереву й рідко зустрічалося на мармурі. Переважно це були надгробні монументи і плити. До зразків такого мистецтва належить надгробний монумент князеві К. Острозькому, побудований його сином на місці поховання батька в Успенській церкві Києво-Печерської лаври.

Троїцька церква в Межиріччі

Ікона «Поклоніння волхвів» із Бусовиська, поблизу Старого Самбора (середина XVI ст.)

Гравюра — друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

Ікона «Різдво Христове» із села Трушевич, поблизу Добромиля (середина XVI ст.)

Високого рівня розвитку досягла книжкова мініатюра — виконані фарбами невеликі кольорові зображення в рукописних книгах. Особливе місце за своїм оздобленням посідає Пересопницьке Євангеліє. У ньому, крім заставок та ініціалів, майстерно виконаних у формах традиційного геометричного орнаменту, є чотири мініатюри із зображенням євангелістів.

У XVI ст. значно посилюються впливи народного мистецтва на оформлення рукописних книг: часто використовуються мотиви, запозичені з народного ткацтва, різьби по дереву та настінних розписів.

У другій половині XVI ст. у зв’язку з поширенням книгодрукування стало розвиватися мистецтво гравюри.

Першими українськими гравюрами вважають ілюстрації до «Апостола» й «Букваря», виданих І. Федоровим 1574 р. у Львові. Вони відзначаються гарними композиціями з рослинних елементів (пишно закручений широколист, стилізовані квіти й плоди тощо), притаманними оформленню книг майстрами італійського Відродження.

У другій половині XVI ст. в українському малярстві відбувається відокремлення портрета від іконопису й перетворення його на самостійний жанр мистецтва. Це було пов’язано з новим тлумаченням образу людини, поширенням гуманістичних ідей Відродження і зрушеннями, що відбувалися в розвитку українського суспільства. На жаль, імена більшості тогочасних майстрів портрета до нас не дійшли. Найвідомішими портретами, створеними українськими митцями цього часу, вважаються портрет галицького магната і вченого Яна Гербурта, портрет К. Острозького, портрет Насті Лісовської з Рогатина, знаної як Роксолана.

Архистратиг Михаїл (ікона з Яблунева, середина XVI ст.)

Талановитим художником-портретистом був Войцех Стефанович зі Львова. Під час візиту до міста короля Речі Посполитої Стефана Баторія в 1578 р. той виконав його портрет, за що отримав титул королівського придворного маляра.

Які нові риси в образотворчому мистецтві з’явилися на українських землях в XVI ст.?

3. Декоративно-ужиткове мистецтво

У XVI ст. в українському декоративно-ужитковому мистецтві проявляються нові особливості, пов’язані з проникненням ренесансних орнаментальних мотивів. Однак українські майстри вносять в останні багато своєрідних рис, поєднуючи нові форми з традиційними прийомами та мотивами, виробленими в народному мистецтві.

У цей період відроджується скловаріння, що занепало в попередні століття. У багатьох містах України поряд із ткацтвом починає розвиватися килимарство. Львівські майстри оволоділи мистецтвом виготовлення оббивки для меблів із тисненої шкіри. Вона вкривалася різноколірним малюнком, що поєднував східні елементи орнаменту й розкішні ренесансні візерунки.

Найбільшого поширення в XVI ст. в Україні набули такі види декоративно-ужиткового мистецтва, як місцеве виробництво меблів, художнє литво та вироби з металу, керамічне виробництво, а також стародавні галузі — вишивання та гаптування.

У художній обробці металу українські майстри уславилися відливанням гармат, годинникарством, виробництвом нових видів зброї. Вони виготовляли предмети церковного призначення, столовий посуд, зброю, ювелірні прикраси тощо, прикрашаючи їх емаллю, різьбою, інкрустацією золотом і сріблом, коштовним камінням.

Керамічні вироби українських майстрів XVI ст. здебільшого вкриті геометричним орнаментом, зробленим спеціальним валиком, який нагадує мотиви вишивання. У той же час дедалі більше поширюється розмальовування посуду мінеральними фарбами, золотою та зеленою поливою.

Гаптування (деталь плащаниці, кінець XVI ст.)

Декоративно-ужиткове мистецтво — вид художньої діяльності з прикрашання предметів повсякденного вжитку (посуд, гребені, музичні інструменти, зброя тощо).

Гаптування — вишивка речей шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла нитками.

Майстри з гаптування працювали в багатьох українських містах, шляхетських і монастирських маєтках. Його твори застосовувались в оформленні предметів християнського культу, декоративному оздобленні храмів і одягу священнослужителів. Гаптування поділяється на сюжетне та орнаментальне шитво. У музеях збереглися поодинокі унікальні зразки сюжетного гаптування XVI ст.

Центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші.

Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули популярності в XVI ст.?

ВИСНОВКИ

У XVI ст. в українській архітектурі з являються риси європейського ренесансного стилю. Потребами часу було обумовлено будівництво оборонних споруд — фортець і замків.

В українському образотворчому мистецтві поряд із традиційними жанрами (фрески, іконопис, книжкова мініатюра) з являються нові — гравюра й портретний живопис. В іконописі та світському портреті простежується схильність до реалізму в зображенні персонажів.

У декоративно-ужитковому мистецтві українські майстри вміло поєднували традиційні прийоми та мотиви з новими віяннями, які поширювалися з Європи.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Як розвивалися архітектура й містобудування в Україні в XVI ст.?

2. Із якого матеріалу будували переважну більшість замків у XVI ст.? У яких регіонах України було зведено більшість замків? Назвіть матеріал, який найчастіше використовували для будівництва споруд такого типу.

3. Назвіть основні види українського образотворчого мистецтва XVI ст.

4. Які факти свідчать про вплив ідей європейського Ренесансу на українське образотворче мистецтво?

5. Яких успіхів досягли в XVI ст. майстри українського декоративно-ужиткового мистецтва?

6. Відвідайте місцевий художній музей і підготуйте повідомлення про твори українського образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва XVI ст., які є в його експозиції.