Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Сорочинська - Нова програма

§ 8. Перша війна більшовицької Росії з УНР та проголошення незалежності УНР

За цим параграфом ви зможете:

- пояснювати причини і привід до Першої війни між більшовицькою Росією та УНР;

- з'ясувати, як було проголошено IV Універсал, які його основні положення;

- характеризувати більшовицько-російську окупацію України взимку — навесні 1918 р.

Пригадайте:

1. Коли і як більшовики встановили свою владу в Росії?

2. Як складалися відносини між УЦР і більшовиками?

3. Про що йшлося у І і ІІІ Універсалах УЦР?

4. Що таке агресія й окупація?

1. Початок агресії більшовицької Росії проти УНР

Проголошення III Універсалу і подальші державотворчі заходи УЦР призвели до стрімкого розгортання конфлікту з Раднаркомом Росії, який Центральна Рада не визнавала урядом всієї Росії. Своєю чергою, Раднарком не визнавав УЦР на тій підставі, що та не проголосила радянську владу в Україні. Також віддані Центральній Раді військові частини активно роззброювали й висилали до Росії загони Червоної гвардії та збільшовизовані частини російської армії, небезпідставно вбачаючи в них загрозу. УЦР видала наказ українізованим підрозділам колишньої російської армії перебазуватися в Україну, де був створений Український фронт у Першій світовій війні, а донським і кубанським козачим формуванням дозволила повернутися через Україну додому. При цьому на всьому фронті діяв режим перемир’я.

Спроба більшовиків здійснити збройну ліквідацію УЦР внутрішніми силами зазнала невдачі. Їм залишалося сподіватися на мирне усунення УЦР через скликання з’їзду рад і військову допомогу з радянської Росії.

На початку грудня 1917 р. почалася підготовка до Всеукраїнського з’їзду рад. На захід запрошувалися представники губернських, міських і повітових рад робітничих, солдатських і селянських депутатів переважно з промислових районів і великих міст, які перебували під впливом більшовиків. Представництво селян усіляко обмежувалося. Натомість УЦР спрямувала понад 2 тис. делегатів від селянських спілок та українізованих військових частин. 17 грудня, коли відкрив свою роботу з’їзд у Києві, то прихильників більшовиків на ньому виявилося лише 127 із 2,5 тис. депутатів. Делегати висловили підтримку діям Української Центральної Ради та її уряду. Вони засудили ультиматум Раднаркому Росії від 17 грудня 1917 року з вимогами до УНР. РНК вимагав від УЦР припинити пропускати донські та кубанські козачі формування, а також не роззброювати частини Червоної гвардії.

Генеральний Секретаріат негайно відхилив вимоги ультиматуму РНК Росії у спеціальній ноті. Радянська сторона висловила категоричне незадоволення такою відповіддю. Це дало привід для агресії російських більшовиків проти України.

Агресія — незаконне застосування збройної сили однієї держави проти іншої, порушення суверенітету, територіальної цілісності, позбавлення політичної незалежності.

Ультиматум — вимога однієї сторони до іншої виконувати її категоричні вимоги.

Делегати-більшовики, які залишили з’їзд рад у Києві, наприкінці грудня 1917 р. провели власний «всеукраїнський» з’їзд рад у Харкові. Україну проголошено «республікою рад». Зберігалася її назва — Українська Народна Республіка. Делегати обрали Всеукраїнський центральний виконавчий комітет рад (ВУЦВК) й новий уряд — Народний Секретаріат у складі 12 секретарів.

ВУЦВК своїм маніфестом оголосив про усунення від влади УЦР та Генерального Секретаріату й створив Крайовий комітет для боротьби з контрреволюцією. Як зазначав у своїх спогадах В. Винниченко, тепер радянська Росія позбавлялася звинувачень у агресії — «не вона, мовляв, уже тепер вела війну з Україною, а Харківський Український уряд боровся проти Київського, тепер, мовляв, це хатня справа самого українського народу. Натуральна річ, що це була тільки одна формальність, бо харківський уряд усі директиви одержував з Петрограда і вів військові операції силами руського уряду».

Фактично події в Харкові зі встановлення радянської влади в Україні стали здійсненим більшовиками державним переворотом.

• Як відбувалося загострення відносин між більшовицькою Росією та УНР?

2. Перша війна більшовицької Росії з УНР

Народний Секретаріат звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу у боротьбі з УЦР.

Разом із місцевими загонами Червоної гвардії більшовицькі загони із Росії розгорнули наступ на Київ та інші райони України. Їхня тактика полягала в просуванні лініями залізниць і встановленні контролю над великими промисловими й транспортними центрами. Таке ведення бойових дій дістало назву «ешелонна війна».

Безпосередньо на Київ наступали частини, якими командував колишній царський полковник М. Муравйов.

Центральна Рада намагалася організувати збройний опір більшовицькій агресії. Проте наявних сил було вкрай мало через недооцінку лідерами УНР значення у боротьбі за незалежність регулярної армії.

На захист української справи стала національно свідома учнівська та студентська молодь. Близько 300 юнаків під загальним командуванням викладача Першої Київської юнацької (юнкерської) школи ім. Б. Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та інші розрізнені підрозділи під станцією Крути (на шляху з Чернігова до Києва) 29 січня 1918 р. вступили в нерівний бій з переважаючими більшовицькими загонами (4 тис. осіб). Бій тривав 5 годин. Оборонцям вдалося затримати наступ більшовиків на чотири дні й завдати їм відчутних втрат (понад 300 ос. лише вбитими). Загальні втрати українських сил у бою (убиті й поранені) сягали близько 250 осіб. У складі студентської сотні, якою командував сотник Андрій Омельченко (був важко поранений і помер дорогою до Києва), було 10-12 вбитих, 35-40 поранених. 27 юнаків, що потрапили в полон, більшовики розстріляли. Тіла загиблих у березні 1918 р. перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі. Через недалекоглядну політику лідерів УЦР більшість із молодих оборонців заплатили своїм життям, але нічого змінити не змогли. Після цього шлях на Київ був відкритий.

Перша війна більшовицької Росії з УНР

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко

У день бою під Крутами у Києві влаштували заколот проти УЦР підрозділи місцевого гарнізону й озброєні робітничі дружини заводу «Арсенал». Його організував Київський комітет більшовицької партії. Незважаючи на намагання підрозділів Армії УНР під командуванням Є. Коновальця, С. Петлюри, О. Удовиченка придушити повстання, більшовицьким військам вдалося увірватися у місто. Втрати заколотників становили 750 осіб.

• У чому суть трагедії під Крутами?

3. IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР

Становище УНР ускладнювалося. Більшовицькі війська Муравйова увійшли в передмістя Києва і розпочали безсистемний обстріл об’єктів міста. Ситуація на мирних переговорах у Брест-Литовську погіршувалася через те, що хоча українська делегація заявляла про самостійність, УНР формально не мала такого статусу й не могла звернутися по допомогу проти більшовицької агресії. Радянська російська делегація на переговорах дедалі відвертіше очікувала можливості заміни делегації УЦР на радянську українську делегацію.

Складність ситуації підштовхнула лідерів УНР перейти на позицію повної незалежності України, що й було закріплено у IV Універсалі УНР, проголошеному 22 січня 1918 р.

Документи розповідають

Витяги з IV Універсалу Української Центральної Ради

...Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу...

Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу — селян, робітників і солдатів та виконуючий орган, який віднині буде називатися Радою Народних Міністрів.

...Поручаємо Правительству нашої Республіки, Раді Народних Міністрів... вести початі вже мирні переговори з осередніми державами вповні самостійно, та встановити згоду, щоб наш край почав своє життя в спокою й мирі.

1. Як змінювалася форма української державності за умови IV Універсалу?

2. Як змінювалася відповідно до документа назва українського уряду?

Крім того, у IV Універсалі Центральна Рада оголосила проект закону про передачу землі трудовому народу без викупу. Також ішлося про націоналізацію «найважливіших галузей торгівлі», установлювалася монополія держави на зовнішню торгівлю.

Підтверджувалися всі демократичні права й свободи громадян, рівність представників різних націй УНР.

У день проголошення IV Універсалу УЦР ухвалила Закон про національно-персональну автономію. Право на таку автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями й поляками.

Наступ більшовицьких військ тривав. 8 лютого 1918 р. члени Малої Ради й Ради Народних Міністрів залишили Київ, перебравшись спочатку до Житомира, а потім — до Сарн. 9 лютого 1918 р. радянські війська увійшли в Київ.

Війська Муравйова в Києві, 1918 р.

Серед основних причин поразки УНР у першій війні з більшовицькою Росією можна виділити слабкість підтримки УЦР, яка на момент агресії розгубила свій первинний авторитет. Її повільність, нерішучість й незрозумілість кінцевої мети перетворень в аграрному питанні відштовхнули від неї українське селянство. До того ж більшість робітників ніколи не була до неї прихильною. Крім того, УЦР мало приділяла уваги військовому будівництву. При цьому більшовики розробили досить успішну тактику боротьби за владу. Великі маси населення піддалися ефективній більшовицькій агітації та пропаганді.

• Коли і в яких умовах було проголошено незалежність УНР?

4. Перший прихід більшовиків до влади в Україні

Після вступу більшовицьких загонів у Київ у місті розгорнувся терор і репресії проти діячів українського руху, колишніх офіцерів російської армії, заможних містян і просто тих, хто не сподобався більшовикам й зачислявся до «ворогів революції». За спогадами очевидців, жертвами терору стало понад 5 тис. осіб.

Встановлення нової влади супроводжувалося реквізиціями, конфіскаціями й експропріаціями майна громадян.

Органи влади радянської УНР — ВУЦВК та Народний Секретаріат перебралися з Харкова до Києва. Влада на місцях перейшла до військово-революційних комітетів та рад. На Україну поширили дію декретів Раднаркому Росії про землю, робітничий контроль й націоналізацію підприємств. Провокована радянським декретом про землю маса бідного селянства стала фактично розграбовувати великі сільськогосподарські маєтки. У військовому будівництві радянська УНР створила свою армію — Червоне козацтво.

• Які наслідки мав перший прихід більшовиків до влади в Україні?

Реквізиція — примусове вилучення (за певну плату, на відміну від контрибуції) майна громадян, підприємств або установ.

Конфіскація — примусовий безоплатний збір матеріальних цінностей з населення окупованої території, який здійснювався переможцями.

Експропріація — примусове вилучення незаконно отриманого майна.

Висновки

• Станом на кінець 1917 р. боротьба за владу в Україні вилилася у протистояння Української Народної Республіки, проголошеної УЦР, та радянської Української Народної Республіки, створеної з’їздом рад у Харкові.

• Війна з більшовицькою Росією сприяла перегляду керівництвом УЦР своїх поглядів на державний статус України, що й обумовило появу IV Універсалу УЦР.

• Зміни, що відбувалися після приходу до влади більшовиків в Україні, дозволяють визначити цей період як більшовицько-російську окупацію.

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте початковий етап агресії більшовицької Росії проти УНР. 2. Що таке ультиматум? Які чотири вимоги до УЦР висунув Раднарком Росії у своєму «Ультиматумі...»? 3. Як проходила перша війна більшовицької Росії з УНР? Коли відбувся бій під Крутами? 4. Охарактеризуйте місце IV Універсалу в державотворенні доби Української революції 1917-1921 рр. 5. Проведіть дискусії за проблемами: 1) «Чому УНР програвала у першій війні з більшовицькою Росією?»; 2) «Чи можна більшовицьку агресію проти України оцінити як проведення гібридної війни»? 6. Чому перший прихід більшовиків до влади в Україні називають більшовицько-російською окупацією?