Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Сорочинська - Нова програма

§ 4. Бойові дії на території України в 1916 — на початку 1917 р.

За цим параграфом ви зможете:

- розповідати про події Першої світової війни, які відбувалися на українських землях у цей період;

- характеризувати участь у бойових діях Українських січових стрільців у 1916 — на початку 1917 р.;

- визначати, які зміни сталися в російській окупаційній політиці;

- пояснювати, як змінилося ставлення українців до Австро-Угорщини;

- характеризувати особливості життя в роки війни;

- визначати зміст соціально-економічної, політичної кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях.

Пригадайте:

1. Які ключові події відбувалися на Східному фронті Першої світової війни в 1916-1917 рр.?

2. Які зміни відбулися у ставленні населення до війни?

1. Воєнні дії на українських землях у 1916 — на початку 1917 р.

Після поразок 1915 р. російська армія оговталась і в 1916 р. організувала цілу низку наступальних дій. 4 червня — 20 вересня 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова провели операцію, що увійшла в історію як «Брусиловський прорив». Унаслідок наступу росіяни взяли Луцьк, а пізніше — Чернівці. «Брусиловський прорив» дозволив російським військам просунутися до 120 км уперед на лінії фронту в 340 км та оволодіти територією площею 25 тис. км2. Вони частково відвоювали Західну Волинь, Східну Галичину й Північну Буковину. На початку вересня 1916 р. фронт стабілізувався на лінії Киселин—Золочів—Бережани—Галич—Станіслав—Ворохта.

До червня 1917 р. бої на фронті знову набули позиційного характеру. Перемога росіян спонукала Румунію до вступу у війну на боці Антанти. Але вона швидко зазнала поразки. Росія була змушена рятувати нового союзника. Так утворився новий Румунський фронт.

• Яка подія стала визначальною на фронті у 1916 р.?

Брусиловський прорив, 1916 р.

2. Участь Українських січових стрільців у подіях війни 1916 — 1918 рр.

3 березня 1916 р. полком УСС командував підполковник А. Варивода. Стрільці разом із австрійцями утримували позиції в окопах уздовж західного берега річки Стрипи, коли розпочався «Брусиловський прорив». У серпні 1916 р. в позиційних боях під Потуторами полк зазнав поразки та відступив, не витримавши російського наступу. Австрійське командування всю вину за російський прорив поклало на січовиків. Полк УСС розформували, а замість нього створили два курені — бойовий і резервний. Остаточно підірвали вплив і значення УСС вересневі бої 1916 р. 29-30 вересня 1916 р. підрозділ був оточений російською армією в районі гори Лисоня під Бережанами й розгромлений.

У жовтні 1916 р. відбувалося переформування й відродження полку. У його складі створили окрему Гуцульську сотню кількістю 180 стрільців. Новим комендантом полку УСС у грудні 1916 р. було призначено австрійського майора Франца Кікаля.

Після переформування полку в лютому 1917 р. січовики повернулися на фронт під м. Бережани. На початку липня 1917 р. під час останнього наступу росіян в бою під Конюхами в полон потрапило багато січовиків. З 400 старшин і стрільців, що уціліли, було сформовано новий курінь УСС, який здійснив похід до р. Збруч.

У березні-жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням сотника О. Микитки у складі австро-угорської армії здійснив похід у Наддніпрянську Україну, був розташований на Херсонщині і прикомандирований окупаційною владою до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). У жовтні 1918 р. полк УСС було переведено у Чернівці. Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у листопаді 1918 р. стрільці прибули до Львова, де стали ядром Української галицької армії (УГА).

• Які ключові події відбулись у долі УСС у 1916-1917 рр.?

Постать в історії

Василь Вишиваний (Вільгельм Габсбург) (1895-1950(?) — онук австрійського імператора Франца-Йосифа, австрійський архікнязь, ерцгерцог. З молодих років проживав в українському середовищі Галичини. Вивчив українську мову. Брав участь у Першій світовій війні. У квітні 1918 р. був призначений командиром УСС. У 1919-1920 рр. співпрацював з С. Петлюрою. У 1921 р. повернувся до Відня. Був тісно пов'язаний з українською еміграцією. У 1947 р. заарештований радянськими спецслужбами. Загинув у таборі.

3. Політика Росії та Австро-Угорщини в Західній Україні

На території Західної Волині, Східної Галичини та Північної Буковини, відвойованих в Австро-Угорщини в результаті «Брусиловського прориву», російська влада відновила «Генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни», що існувало в липні 1916 — лютому 1917 р. та складалося з Чернівецької і Тернопільської губерній. Очолював його генерал Ф. Трепов. Головним завданням очолювана ним адміністрація вважала забезпечення потреб армії, фронту та «уникнення всякої політичної тенденції при управлінні краєм». Щодо українства політика в цей період була нейтральною. Безперешкодно видавалися дозволи на відкриття українських шкіл. У церковній політиці здійснювалася підтримка виключно православної церкви.

Пошук винних у воєнних поразках спричинив восени 1916 р. другу хвилю переслідувань австро-угорською владою українського населення. Розгорнулися нові масові інтернування українців до концентраційних таборів. У вересні 1916 р. лише до табору Талергоф прибуло ще 2 тис. заарештованих українців.

Боротьба з москвофільством та ізоляція значної кількості українців у концентраційних таборах стали характерними рисами ставлення Австро-Угорщини до українства в роки війни. Абсолютно обґрунтовані упереджувальні заходи перетворилися на безконтрольний терор проти всього українського населення. Він супроводжувався відвертими зловживаннями військовиків і жандармів, серед яких з особливою жорстокістю ставилися до українців угорці. Від голоду, холоду та епідемій у концентраційних таборах поряд із москвофілами загинули тисячі невинних проавстрійськи налаштованих українців.

• Які зміни відбулись у політиці щодо українства правлячих кіл Росії та Австро-Угорщини в 1916-1917 рр.?

4. Життя на фронті та в тилу в роки війни

Із першого дня Перша світова війна безупинно точилася на українських землях. Наступаючі й відступаючі армії потужними руйнівними хвилями проходили територією України, залишаючи після себе випалену землю. Трагедія українського народу була також у тому, що не маючи власної державності, він був змушений воювати один проти одного в арміях ворогуючих держав, які ігнорували його національні інтереси. Із Наддніпрянської України в роки війни до російської армії було мобілізовано 3,5 млн осіб, а із Західної України — близько 700 тисяч. Унаслідок цього суспільство втратило свою найкращу працездатну молоду частину, що знекровило економіку.

Промисловість України була переведена на військові рейки. Потребам фронту підпорядкували й залізничний транспорт. Різко скоротилося виробництво харчових продуктів і товарів легкої промисловості. Це призвело до зниження життєвого рівня більшості верств населення.

Великим лихом для населення України було біженство. Наприкінці 1915 р. у столиці Австро-Угорщини перебувало вже 137 тис. утікачів із Західної України. Розмах переселенських процесів примусив австрійських урядовців розпочати організацію спеціальних таборів для українських біженців. В Австрії для них створили табори у Вольфсбергу, Гмінду та Гредігу. У них біженці жили в досить непоганих умовах.

Біженці

Проблема біженців та вигнанців стала також великим лихом для населення прифронтових територій України, що перебувало під російською владою. При цьому свідків подій вражала жорстокість у ставленні до переселенців вищого російського командування. Воно розпорядилося розпочати масове виселення з територій, які залишала російська армія. У Києві, Харкові та інших великих містах Наддніпрянщини діяли Комітети допомоги біженцям. Жодних таборів для переселенців влада не створювала. Основні потоки біженців та вигнанців спрямовувалися до центральних губерній Росії.

• Як вплинула війна на життя в тилу?

5. Посилення економічної, соціальної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях

На початок 1917 р. в соціально-економічному житті країн — учасниць війни посилилися кризові явища. Періодичні мобілізації, зумовлені величезними людськими втратами, залишали господарство без робочих рук. У зв’язку з ускладненнями роботи залізничного транспорту окремі економічні та промислові райони опинились у фактичній ізоляції.

Для покриття військових витрат уряди країн друкували нові гроші, що спричиняло їх знецінення та подорожчання товарів першої необхідності. У Російській імперії в 1916 р. ціни зросли в чотири-вісім разів порівняно з 1914 р. При цьому заробітна плата більшості працюючого населення не змінилася або навіть зменшилася. Російську імперію, Німеччину, Австро-Угорщину охопила гостра продовольча криза. Російський уряд для її подолання вдався до встановлення твердих цін на продукти харчування та запровадження карткової системи.

Невдоволення населення безпорадністю влади в умовах наростання труднощів воєнного часу сприяло поширенню соціальних протестів. У Наддніпрянщині зростає страйкова боротьба робітників за свої права. Якщо від серпня 1914 до вересня 1915 р. у страйках взяло участь близько 43 тис. робітників, то до вересня 1916 р. кількість страйкарів збільшилася до 228 тис. осіб. Від серпня 1914 до початку 1917 р. в Україні відбулося також понад 160 селянських виступів. Швидко поширювалися заворушення серед утомлених багаторічною війною солдатів.

Одночасно з економічною й соціальною кризами у воюючих державах загострювалася політична криза. Проявом політичної кризи в Австро-Угорщині була вимушена згода офіційного Відня на невигідне для нього розв’язання польської проблеми. 23 жовтня 1916 р. австрійський імператор Франц-Йосиф разом із німецьким кайзером Вільгельмом оголосили про відновлення на польських землях, відвойованих Німеччиною в Російської імперії, Польської держави під фактичним німецьким протекторатом. 5 листопада імператор підтвердив «особливий» статус Галичини та її автономію без будь-якого поділу на польську та українську частини. Це викликало обурення та протести українських громадсько-політичних діячів краю.

У Російській імперії також спостерігалися ознаки політичної кризи. Цар Микола ІІ відправляв у відставку одних чиновників і призначав інших, які теж швидко втрачали посади.

• У чому проявлявся кризовий стан Росії та Австро-Угорщини на кінець війни?

Висновки

• У 1916 р. відбулися нові запеклі бої на території України, які супроводжувалися значними втратами.

• У 1916 р. тривав бойовий шлях Українських січових стрільців. За всіма показниками бойового вишколу, військової дисципліни та підготовки він став зародком української національної армії.

• На початок 1917 р. стало зрозумілим, що три роки кровопролитної війни не принесли перемоги жодній із воюючих сторін. Війна затягувалася, а соціально-економічне становище держав, які брали в ній участь, погіршувалося.

• Політика російської влади на відвойованих в Австро-Угорщини українських землях у цей період набула більш нейтрального характеру. Австро-Угорщина продовжувала репресії проти українства.

• Тягар війни ліг на плечі більшості населення, що призвело до зростання невдоволення на фронті та в тилу.

Запитання і завдання

1. Як відбувалися бойові дії на українських землях у 1916 — на початку 1917 р.?

2. Охарактеризуйте участь УСС у подіях війни 1916 — початку 1917 р. Чиєю перемогою завершився бій УСС із російською армією в районі гори Лисоня в 1916 р.?

3. Порівняйте політику, яка здійснювалася російською владою на окупованих землях у 1914-1915 рр. та в 1916 — на початку 1917 р.

4. Охарактеризуйте політику Австро-Угорщини на західноукраїнських землях у цей період.

5. Визначте особливості життя на фронті та в тилу в період війни.

6. Наведіть факти, що свідчать про посилення економічної, соціальної і політичної кризи в Росії та Австро-Угорщині.

Практичне заняття

«Перша світова війна — як виклик людському виживанню. Повсякденне життя на фронті й у тилу»

Узагальнення знань за розділом І «Україна в роки Першої світової війни»

Тестові завдання для підготовки до тематичного оцінювання за розділом І «Україна в роки Першої світової війни»

Тексти практичних робіт, уроків узагальнення знань, тестових завдань розміщено за посиланням: bohdan-digital.com/edu10/